Справа № 130/803/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Заярний А.М.
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
09 вересня 2025 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Олексієнко О.В.,
представника позивача: Хараїм О. В.,
представника відповідача: Мельникова С. Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 16 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
позивач звернувся із позовом до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області в якому просив: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4088773 від 16.02.2025. Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 16.06.2025 позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4088773 від 16.02.2025.
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП закрито.
Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Зазначив, що у розділі 7 постанови серії ЕНА № 4088773 від 16.02.2025 за ч. 1 ст. 126 КУпАП, яка складена відносно ОСОБА_1 , зазначено наступне: «До постанови додаються: ІНШІ МАТЕРІАЛИ СПРАВИ Відеозапис з бк.»
Проте, оскаржувана подія мала місце 16.02.2025, а звернувся позивач до суду із позовною заявою 19.03.2025 (тобто вже після 30 діб) зазначений відеозапис було вже знищено.
Але, як було зазначено у відзиві на позовну заяву, стосовно позивача 16.02.2025 також був складений протокол серії ЕПР1 № 248857 від 16.02.2025 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Ці дві події (складення оскаржуваної постанови за ч. 1 ст. 126 КУпАП та протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП) зафіксовано за допомогою бодікамери поліцейського, відео із якої долучено саме до судової справи № 199/2652/25 щодо скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
До суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач вказує про обґрунтованість рішення суду першої інстанції та просить залишити його без змін.
Також вказує про відсутність посилання на будь-які докази, що вказують на керування транспортним засобом позивачем, а також на те, що позивач був позбавлений права керування транспортними засобами.
Відповідачем надано відповідь на відзив, в якому вказано, що на позивача 16.02.2025 також був складений протокол серії ЕПР1 № 248857 від 16.02.2025 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Ці дві події (складення оскаржуваної постанови за ч. 1 ст. 126 КУпАП та протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП) зафіксовано за допомогою бодікамери поліцейського, відео із якої долучено саме до судової справи № 199/2652/25 щодо скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд задовольнити її повністю.
Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, 16.02.2025 інспектором Покровського РУП ГУНП в Донецькій області Макаровим Сергієм Сергійовичем винесено постанову серії ЕНА № 4088773 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП, та застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень 00 копійок за те, що 16.02.2025 о 21:40 по вул. Ременного, м. Добропілля, Донецької області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Vectra, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційних документів на транспортний засіб, чим порушив п. 2.1.а, 2.1.б ПДР - керування транспортним засобом особою, яка не має відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, поліса страхування.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог та відсутності доказів про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Частиною другою ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 за №3353-ХІІ учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Статтею 16 зазначеного Закону визначено основні права та обов'язки водія транспортного засобу якими, зокрема вказано, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 2.1 "а" ПДР встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Пунктом 2.1 "б" ПДР встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон);
Згідно п. 2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
Відповідно до положень частини 1 статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно постанови серії ЕНА №4088773 від 16.02.2025, до неї додається: «ІНШІ МАТЕРІАЛИ СПРАВИ Відеозапис з бк.».
Під час підготовки справи до апеляційного розгляду судом встановлено, що в матеріалах справи відсутній відеозапис, яким зафіксовано вчинення позивачем адміністративного правопорушення та розгляд справи про адміністративне правопорушення, зокрема, встановлення особи водія, роз'яснення прав та обов'язків водія.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2025 зобов'язано Головне управління Національної поліції в Донецькій області надати суду відеозапис, яким зафіксовано вчинення позивачем адміністративного правопорушення та розгляд справи про адміністративне правопорушення зазначеного у постанові від 16.02.2025 серія ЕНА №4088773.
На виконання вимог ухвали до суду надійшла заява Головного управління Національної поліції в Донецькій області про те, що 13.08.2025 отримано рапорт начальника ВРПП Покровського РУП ГУНП в Донецькій області Михайла Кумейко про те, що надати відеозапис із бодікамери поліцейського, в межах постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4088773 за ч. 1 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 , немає можливості оскільки згідно п. 1 ч. 3 розділу 8 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису МВС України від 18.12.2018 № 1026 строк зберігання відеозаписів з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах - становить 30 діб. На підставі вищевикладеного надати доказ, який витребовує суд, немає можливості. На підтвердження цього надано вищевказаний рапорт.
За таких обставин колегія суддів враховує, що відповідачем не надано належних та достовірних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП.
При цьому відповідач посилається на те, що відносно позивача 16.02.2025 також був складений протокол серії ЕПР1 № 248857 від 16.02.2025 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Ці дві події (складення оскаржуваної постанови за ч. 1 ст. 126 КУпАП та протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП) зафіксовано за допомогою бодікамери поліцейського, відео із якої долучено саме до судової справи № 199/2652/25 щодо скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Колегія суддів враховує, що постановою від 04.04.2025 Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська у справі №199/2652/25 (залишена без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 18.08.2025) ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
Вказаною постановою встановлено наявність відеофайлу під назвою «Каліна2025-02-19 аt 16.36.07», який міститься у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , та вказано, що ОСОБА_1 , прямо зазначає, що він керував транспортним засобом OPEL VECTRA державний номерний знак НОМЕР_1 .
Також вказана постанова містить опис обставин та мотиви щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Жодних висновків щодо обставин непред'явлення позивачем документів працівнику поліції вказана постанова не містить.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Одна тільки постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Відповідна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 338/1/17.
Також суд вказує, що наявність іншого провадження за ст. 130 КУпАП не може автоматично підтверджувати склад правопорушення за ст. 126 КУпАП, якщо відповідні докази не долучені до цієї справи.
За змістом п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, за відсутності доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову шляхом скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4088773 від 16.02.2025 та закриття провадження у справі за частиною 1 статті 126 КУпАП.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області залишити без задоволення, а рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 16 червня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Курко О. П. Боровицький О. А.