печерський районний суд міста києва
Справа № 757/43326/25-к
пр. 1-кс-36582/25
09 вересня 2025 року м. Київ
Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 62025100120000602 від 29.08.2025 про арешт майна, -
08.09.2025 прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на речові докази у кримінальному провадженні № 62025100120000602 від 29.08.2025, а саме на автомобіль MITSUBISHI L200, реєстраційний номер на синьому фоні НОМЕР_1 , зареєстрований як «CKC ML200-17МП», який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 на праві власності належить Головному управлінню Національної поліції у місті Києві та автомобіль RENAULT MEGANE, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 на праві власності належить ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання прокурор вказує, що зазначене майно є речовим доказом відповідно до постанови слідчого, а тому з метою збереження речових доказів підлягає арешту.
Прокурор ОСОБА_3 подав до суду заяву, у якій просив здійснювати розгляд клопотання без його участі, вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити з викладених у ньому підстав.
Власники майна, на яке слідчий просить накласти арешт, у судове засідання не викликалися на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України.
Вивчивши в нарадчій кімнаті клопотання прокурора та дослідивши долучені до нього матеріали кримінального провадження, приходжу до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025100120000602 від 29.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
29.08.2025, приблизно о 09:06 год., на перехресті вулиць Івана Федорова, Короленківської та Казимира Малевича у місті Києві відбулося зіткнення службового автомобіля ГУНП у м. Києві MITSUBISHI L200, реєстраційний номер на синьому фоні НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5 , який на червоний сигнал світлофора з увімкненими проблисковими маячками перетинав перехрестя з вулиці Короленківської у напрямку вулиці Казимира Малевича, з автомобілем RENAULT MEGANE, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_6 , який рухався через перехрестя по вулиці Івана Федорова у напрямку до вулиці Протасів Яр.
В результаті зіткнення з подальшим перекиданням автомобіля MITSUBISHI L200, водій останнього загинув, а пасажир ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження.
29.08.2025 проведено огляд місця дорожньо-транспортної пригоди, під час якого оглянуто та вилучено 23.01.2025 вказані вище транспортні засоби.
29.08.2025 вмотивованою постановою слідчого автомобілі MITSUBISHI L200, реєстраційний номер на синьому фоні НОМЕР_1 та RENAULT MEGANE, реєстраційний номер НОМЕР_3 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 62025100120000602 від 29.08.2025.
Прокурор вказує, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження, а також з метою збереження речових доказів виникла необхідність у вжитті заходу забезпечення цього провадження, такого як арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
У наданих матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які вказують на ймовірне вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і наявні обґрунтовані підстави вважати, що транспортні засоби можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також може мати суттєве значення для розслідування кримінального провадження, відтак наявна необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Таким чином, прокурором у клопотанні доведено необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, з урахуванням розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна з метою збереження речових доказів.
Керуючись ст. 98, 170-173, 309, 372, 392 КПК України, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування, на речові докази у кримінальному провадженні № 62025100120000602 від 29.08.2025, а саме:
- автомобіль MITSUBISHI L200, реєстраційний номер на синьому фоні НОМЕР_1 , зареєстрований як «CKC ML200-17МП», який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 на праві власності належить Головному управлінню Національної поліції у місті Києві, що зареєстровано за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 15;
- автомобіль RENAULT MEGANE, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 на праві власності належить ОСОБА_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1