печерський районний суд міста києва
Справа № 757/48443/24-ц
пр. № 2-3949/25
"07" серпня 2025 р.
Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Хайнацького Є.С.,
при секретарі судових засідань Сміян А.Ю.,
за участю:
представника позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін заяву представника позивача - Бабур Олесі Петрівни про закриття провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» (далі - позивач, ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) заборгованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, комунальних та додаткових послуг за період з 01.03.2024 року по 30.09.2024 року в розмірі 18 132,50 грн., сплачену суму судового збору в розмірі 3 028,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.10.2024 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у цивільній справі за позовом ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 13.02.2025 року.
Судове засідання призначене на 13.02.2025 року було знято з розгляду у зв'язку із перебуванням судді на лікарняному. Дата наступного судового засідання 29.04.2025 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29.04.2025 року розгляд справи відкладено на 07.08.2025 року.
06.08.2025 року представник позивача подала заяву про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу, оскільки заборгованість у розмірі 18 132,50 грн. за період з 01.03.2024 року по 30.09.2024 року, що є предметом спору у цій справі, відповідач сплатив у повному обсязі 09.06.2025 року. Стягнути з відповідача суму судового збору в розмірі 3 028,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Дослідивши подану заяву та матеріали справи, суд дійшов висновку.
Позивач у своїй заяві зазначає, що заборгованість відповідача перед позивачем повністю сплачена, що свідчить про відсутність предмету спору та, як наслідок, є підставою для закриття провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Відтак, судом установлено, що в даній справі, у зв'язку із відсутністю предмету спору, між сторонами не залишилося неврегульованих питань щодо сплати основного боргу.
Наслідки закриття провадження у справі передбачені ст. 256 ЦПК України стороні позивача відомі та зрозумілі, підстав для відмови у задоволенні заяви не установлено, а тому, суд вважає, що у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України - провадження у справі слід закрити.
Крім цього, представник позивача просить суд стягнути з відповідача витрати позивача за надання правничої (правової) допомоги у розмірі 10 000,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Оскільки, провадження у справі закрито у зв'язку зі сплатою відповідачем заборгованості перед позивачем відкриття провадження, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Так, вимогами частин першої, другої, п'ятої, шостої статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Представник відповідача-2 в заяві про закриття провадження заперечує проти заявленої суми витрат позивача на правову допомогу, зазначаючи, що витрати адвоката у цій справі є неспівмірними та штучно створеними, так як не доведено наміру відповідчів не платити заборгованості добровільно до подачі позовної заяви та до відкриття провадження у справі
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів позовної заяви представником позивача долучено ордер, договір про надання правової допомоги, акт приминання-передачі надання правової допомоги від 01.01.2023 року, відповідно до якого позивачем понесені витрати складають 10 000,00 грн.
Дослідивши надані представником позивача документи на підтвердження оплати відповідачем професійних послуг адвоката, суд дійшов висновку про задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
При зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 3596 від 14.10.2024 року.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
З огляду на те, що суд дійшов висновку про необхідність закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, сплачений ТОВ КУА «Новосервіс» судовий збір підлягає поверненню позивачеві.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 206, 255, 256, 141, 142, 352, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача - Бабур Олесі Петрівни про закриття провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» суму судового збору за подання позовної заяви в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп., сплачену згідно з платіжною інструкцією № 3596 від 14.10.2024 року.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 07.08.2025 року.
Суддя Євген ХАЙНАЦЬКИЙ