печерський районний суд міста києва
Справа № 757/36510/20-ц
пр. 2-1314/25
03 вересня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Соколова О.М.,
за участю секретаря судового засідання: Фаренюка М.В.,
представника позивача: Васильєва Є.Є.
представника відповідача: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 757/36510/20-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Щербак Тетяна Володимирівна про розірвання договору іпотеки, -
У серпні 2020 року адвокат Васильєв Євген Євгенович в інтересах ОСОБА_1 (лалі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Щербак Тетяна Володимирівна про розірвання договору іпотеки.
У обґрунтування вимог вказано, що 17.10.2013 року між ОСОБА_2 9далі - відповідач, ОСОБА_2 ) та ОСОБА_1 (далі -позивач, ОСОБА_1 ) було укладено договір іпотеки з метою забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань ОСОБА_3 за договором позики грошей від 17.10.2013 р. з усіма можливими змінами та доповненнями до нього в сумі 3 787 800.00 грн. з кінцевим терміном погашення 17.06.2014 року.
На вимогу ОСОБА_2 договір позики грошей від 17.10.2013 року мав бути укладений в простій письмовій формі без нотаріального посвідчення з метою уникнення сплати державного мита та нотаріальних послуг за нотаріальне посвідчення договору позики.
На момент укладання та нотаріального посвідчення договору іпотеки від 17.10.2013 року, грошові кошти ОСОБА_3 не передавалися, договір позики грошей ще не був укладений так як за вимогою ОСОБА_2 гроші мали бути позичені ОСОБА_3 в наступному порядку:
Спочатку мав бути укладений нотаріально посвідчений договір іпотеки, що мав забезпечити виконання грошових зобов'язань.
Потім мав бути укладений безпосередньо договір позики грошей в простій письмовій формі, на підставі якого мали бути надані грошові кошти, про що ОСОБА_3 мав надати власноручно написану розписку про їх отримання.
Після укладання договору іпотеки від 17.10.2013 року, під час складання тексту договору позики між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникла суперечка стосовно істотних умов надання позики (до укладання договору іпотеки сторони домовлялись про надання позики під 18 відсотків річних, але після укладання договору іпотеки ОСОБА_2 висунула умову про надання позики під 24 відсотки річних, що ніяким чином не влаштовувало ОСОБА_3 ), яку сторони так і не змогли вирішити, в зв'язку з чим договір позики від 17.10.2013 року так і не був укладений, і фізично не існує, а тому договором іпотеки від 17.10.2013 року забезпечені неіснуючі зобов'язання ОСОБА_3 по поверненню позики.
У свою чергу забезпечувати будь-які інші зобов'язання ОСОБА_3 перед ОСОБА_2 за іншими існуючими зобов'язаннями або зобов'язаннями ОСОБА_3 перед ОСОБА_2 , які можуть виникнути в майбутньому, ОСОБА_1 наміру не має і жодного бажання з даного приводу не висловлювала.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не змогли досягнути згоди щодо виконання умов договору іпотеки від 17.10.2013 року, оскільки ОСОБА_1 не вбачає законодавчо визначених підстав для вимог ОСОБА_2 щодо забезпечення за рахунок договору іпотеки від 17.10.2013 року інших зобов'язань ОСОБА_3 , то відповідно до п.14 Договору іпотеки від 17.10.2013 року договір підлягає розірванню відповідно до вимог цивільного законодавства.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 31.08.2020 року відкрито провадження у цивільній справі № 757/36510/20-ц за правилами позовного (загального) провадження та призначено підготовче судове засідання.
01.02.2021 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що з вимогами позивача сторона відповідача не погоджується в повному обсязі, вважають їх необґрунтованими, надуманими та такими, що не підлягають задоволенню.
05.07.2021 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.
15.08.2022 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.
05.12.2022 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.
15.05.2024 року на адресу суду від представника відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи додаткових пояснень.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.08.2025 року, занесеною до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотань представника позивача про зупинення провадження у справі.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.08.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.
У судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав, просив задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти позовних вимог, просила відмовити у задоволенні позову.
Треті особи у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суд не повідомили.
Разом з тим, від приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Щербак Т. В. у матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
За наведених обставин, суд, приходить до висновку про розгляд справи у відсутність третіх осіб, на підставі наявних в ній доказів.
Суд заслухавши сторону позивача, сторону відповідача, дослідивши письмові докази по справі, дійшов наступного висновку.
Так, відповідно до матеріалів справи, рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27.11.2019 року у сраві № 757/50591/16-ц, встановлено, що 17 жовтня 2013року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В. за реєстровим номером №3457, відповідно до умов якого Позивач (п.п. 1, 2, 3) виступаючи майновим поручителем ОСОБА_3 надала в іпотеку нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить їй на праві власності, для забезпечення виконання зобов'язання за договором позики грошей від 17 жовтня 2013року, укладеного між ОСОБА_3 ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 1 Договору іпотеки сторонами визначено, що предметом вказаного договору є надання Іпотекодавцем в іпотеку нерухомого майна, зазначеного в п. 3 вказаного Договору, а саме Предмету іпотеки, в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за договором позики грошей від 17 жовтня 2013року щодо вчасного та у повному обсязі погашення основної суми позики в сумі 3 787 800,00 грн. з кінцевим терміном погашення до 17 червня 2014року.
Згідно п. 6 вказаного Договору іпотека встановлюється без передачі предмету іпотеки Іпотеко держателю. Предмет іпотеки залишається у володінні та користуванні Іпотекодавця. При цьому Іпотекодавець зобов'язується створювати умови, які б виключали пошкодження чи знищення предмету іпотеки, а також здійснювати (в разі потреби) його ремонт. У п. 7 вказаного Договору передбачено заборону Іпотекодавця передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки в будь-який дозволений законодавством спосіб.
Відповідно до п. 11 вказаного Договору визначено, що у разі невиконання іпотекодавцем в строк до 16 червня 2016 року зобов'язання сторони домовилися, щозвернення стягнення може бути здійснено шляхом, передбаченого Законом України «Про іпотеку», а саме вчинення виконавчого напису.
Згідно п. 13 вказаного Договору, договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення, а дія його припиняється на підставах, визначених ст. 17 Законом України «Про іпотеку», а саме у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до зазначеного Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених Законом.
У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про іпотеку», іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До Іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору. якщо інше не встановлено законом.
У свою чергу, згідно з ч. 4 ст. 3 Закону України «Про іпотеку», іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.
Відповідно до Роз'яснення Міністерства юстиції України «Особливості посвідчення договору іпотеки» від 13.12.2011, іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за Іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки Іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду.
3 визначення поняття «іпотека» та вищезазначених норм слідує, що іпотека забезпечує вже існуюче, дійсне зобов'язання та виникає на підставі договору, з чого вбачається, що на момент передачі нерухомого майна в іпотеку зобов'язання вже має існувати.
Таким чином, суд приходить до висновку, що якби основне зобов'язання не існувало, то приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щербак Тетяна Володимирівна не посвідчила би і договір іпотеки, зважаючи на те, що неможливо забезпечити іпотекою те, чого не існує.
Не заслуговують на увагу твердження ОСОБА_1 про те, що не встановлено та документально не підтверджено існування основного зобовязання, тобто, Договору позики від 17.10.2013 року, забезпеченням якого є договір іпотеки.
У п. 1 Договору іпотеки зазначено, що зазначений договір іпотеки укладається для забезпечення виконання повному обсязі зобов'язань ОСОБА_3 за договором позики грошей від 17.10.2013.
Так, представник відповідача заперечивши проти задоволення позовних вимог вказала, що, насправді дата договору позики не 17.10.2013, як зазначено в договорі Іпотеки, ав 17.06.2009.
В п. 1 Договору Іпотеки кінцевим терміном погашення зазначеного договору позики (з всіма можливими змінами і доповненнями до нього) зазначено дату 17.06.2014.
В дійсності кінцева дата погашення договору позики, з врахування діючого на той час додаткового договору №№1 від 16.06.2010, не 17.06.2014, a 17.06.2013.
В п. 11 Договору іпотеки зазначається, що «…в разі невиконання Іпотекодавцем строк до …».
У судовому засіданні представник відповідача вказала, що у даному випадку наявна механічна помилка.
Речення повинно бути сформульовано наступним чином: «В разі невиконання Боржником в строк до…».
Так, наявність вищевказаних механічних описок вбачається з постанови приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23.12.2016 №628/02-31, яка мотивована тим, що у випадку допущення помилки в тексті договору, укладеного між двома сторонами, виправлення може бути здійснене тільки шляхом укладення договору про внесення змін до договору за участю сторін цього договору, а тому внести зміни в договір можливо тільки за участю обох сторін договору іпотеки.
Судом враховано, що у провадженні Печерського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа №757/50591/16-ц за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щербак Тетяна Володимирівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скляр Оксана Станіславівна, про визнання недійсним договору іпотеки та за об'єднаним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щербак Тетяна Володимирівна, про встановлення факту описки, звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення процентів за договором позики.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27.11.2019 у справі №№757/50591/16-ц відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні її позову до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щербак Тетяна Володимирівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скляр Оксана Станіславівна, про визнання недійсним договору іпотеки.
Як вказано у зазначеному вище рішенні: «Суд. виходячи із обставин справи встановив, що з матеріалів справи не ибачається, що правочин, який оспорюється, не відповідав вимогам законодавства, яке діяло на момент укладення іпотечного договору, а також, що його складено з порушенням вимог закону щодо його форми і змісту та не відповідало волі сторін правочину, а отже Я відсутні підстави для визнання його недійсним, що також підтверджується поясненнями приватного нотаріуса Щербак Т.В...».
До того ж, судовим розглядом встановлено, що в рамках розгляду справи №757/50591/16-ц приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щербак Тетяна Володимирівна неодноразово направляла на адресу суду листи, у яких зазначала наступне: «Оскільки, всі договори укладалися 17.10.2013, а також оскільки до договору позики ніж ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений додатковий договір цього ж дня, в тексті договору іпотеки помилково була зазначена дата укладення договору позики як 17.10.2013».
Відповідно до матеріалів справи, постановою Верховного Суду від 29.03.2023 року у справі № 757/50591/16-ц Рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 лютого 2022 року в частині вирішення вимог ОСОБА_2 про встановлення факту описки в договорі іпотеки скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. У позові ОСОБА_2 про встановлення факту описки в договорі іпотеки відмовлено.
Разом з тим, посилання позивача на той факт, що відсутні зобовязання у звязку з тим, що договір позики від 17.10.2013 року не був укладений спростосуються матеріалами справи.
За загальним правилом, передбаченим статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання його сторонами, а цивільні права, які випливають із договору, захищаються у тій самій мірі та у той самий спосіб, що і права, які прямо чи опосередковано передбачені актами цивільного законодавства.
Стабільність та обов'язковість договірних відносин втілена також у положеннях статті 651 ЦК України, якими не допускається одностороння зміна або розірвання договору, крім випадків, коли це передбачено законом або самим договором.
Зокрема, відповідно до частини першої статті 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це перебачити, вони не уклали б договір або уклали його на інших умовах.
Відповідно до ч. 2 ст. 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило 6 заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Таким чином, закон пов'язує можливість розірвання договору одночасно з наявністю істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, та з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір.
Застосування статті 652 ЦК України є відображенням дії у договірних правовідносинах справедливості, добросовісності, розумності як загальних засад цивільного судочинства з огляду на ті обставини, що на стабільність договірних відносин можуть вплинути непередбачувані фактори, що істотно порушують баланс інтересів сторін та суттєво знижують очікуваний результат для кожної зі сторін договору.
Істотна зміна обставин є оціночною категорією, водночас вона полягає у розвитку договірного зобов'язання таким чином, що виконання зобов'язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов'язання.
У силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання Боржником (заставодавцем) зобов'язания, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 572 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель оправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Укладаючи Іпотечний договір, позивач шляхом вільного волевиявлення прийняла на себе саме ризик невиконання позичальником умов договору позики та настання відповідних несприятливих для неї наслідків у вигляді невиконання основного зобов'язання боржником.
Крім того, зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали 6 договір або уклали б його на інших умовах (ст. 652 ч. 1 абз. 2 ЦК України).
Однак, як свідчать матеріали справи, договір іпотеки підписаний обома сторонами, які досягли згоди із усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, посвідчений приватним нотаріусом, забезпечений існуючим зобов'язанням, що свідчить про те, що сторони розуміли значення своїх дій, підписуючи вказаний договір іпотеки.
Доказів, що доовір іпотеки визнано в законном визначеному порядку - недійсним, матеріали справи не містять.
Окрім того, ч. 2 ст. 652 ЦК України визначаються правила розірвання або зміни договору за рішенням суду, за умови, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились. Таким чином, позивач як сторона по справі, зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, а саме наявність правових підстав, з якими закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.
Однак, як свідчать матеріали справи, позивачем не доведено наявність усіх чотирьох умов, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.
Оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати, у тому числі судовий збір, понесені стороною позивача, покладаються на нього.
Керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 141, 258-259, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Щербак Тетяна Володимирівна про розірвання договору іпотеки - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 09.09.2025 року.
Суддя О.М. Соколов