печерський районний суд міста києва
Справа № 757/422/16-ц
пр. 2-444/25
21 серпня 2025 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Соколова О.М.,
при секретарі судового засідання - Фаренюку М.В.,
цивільна справа № 757/422/16-ц
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання правочину недійсними, -
У січні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання правочину недійсними.
У обґрунтування вимог позову вказано, що 29.08.2013 року між ПАТ «Укргазвидобування» (далі - позивач) та ПАТ «Дельта банк» було укладено Договір кредитної лінії № ВКЛ-2022390.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 28.11.2014 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 (далі - відповідач 1) укладено Договір поруки № П 2022390-8.
30.04.2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (відповідач - 2) було укладено Договір про відступлення права вимоги від 30.04.2015 року.
Позивач вважає договір уступки права вимоги від 30.04.2015 року недійсним, оскільки ОСОБА_1 не набув права вимоги ПАТ «Укргазвидобування», а відтак не міг передавати права вимоги іншій особі.
У зв'язку з чим, позивач просить договір про відступлення права вимоги від 30.04.2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - визнати недійсним, як такий, що суперечить положенням ч. 1 ст. 548 ЦК України.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.02.2016 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.07.2016 року зупинено провадження у справі № 757/422/16-ц.
Згідно з Розпорядженням керівника апарату Печерського районного суду м. Києва Ліннік Н. В. № 444 від 16.11.2021 року справу № 757/422/16-ц призначено до проведення повторного автоматизованого розподілу справи, у зв'язку зі смертю судді ОСОБА_3 , та з метою недопущення порушення строків розгляду справи.
16.11.2021 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Соколову О.М.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.11.2021 року прийнято до провадження цивільну справу № 757/422/16-ц, відновлено провадження у справі № 757/422/16-ц та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, в матеріалах справи міститься клопотання від представника позивача про розгляд справи без участі представника позивача, вимоги підтримав, просив задовольнити.
Представник відповідача 1 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, в матеріалах справи міститься заява від представника відповідача 1 про розгляд справи без його участі, проти позову заперечує та просить відмовити.
Відповідач 2 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
За наведених обставин, з урахуванням тривалого перебування справи у суді суд, приходить до висновку про розгляд справи у відсутність учасників на підставі наявних в ній доказів.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.
Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Так, судовим розглядом встановлено, що 29.08.2013 року між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір кредитної лінії № ВКЛ-2022390, відповідно до п. 1 якого предметом договору були грошові кошти, які надавалися окремими частинами - траншами - у межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 150000000,00 грн. із сплатою за користування кредитом 24 % річних та кінцевим терміном погашення не пізніше 28.08.2014.
До договору кредитної лінії № ВКЛ-2022390 від 29.08.2013 року було укладено додатковий договір № 1 від 07.08.2014 року, додатковий договір № 2 від 31.10.2014 року, додатковий договір № 3 від 20.11.2014 року, додатковий договір № 4 від 28.11.2014 року, додатковий договір № 5 від 01.12.2014 року.
29.08.2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Укргазвидобування» укладено договір застави майнових прав № ВКЛ-2022390/S-1 в забезпечення виконання зобов'язань за договором кредитної лінії № ВКЛ-2022390 від 29.08.2013.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 28.11.2014 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір поруки № П 2022390-8.
Пунктом 2.2. Договору поруки передбачено, що загальний обсяг відповідальності Поручителя за цим Договором не може перевищувати 12 000 000, 00 грн. (дванадцять мільйонів гривень 00 копійок), або її еквівалент в гривні за курсом НБУ станом на дату виконання Поручителем зобов'язання Позичальника за Договором кредиту.
30.04.2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено Договір про відступлення права вимоги, відповідно до п. 1.1., п. 1.2. якого Поручитель (відповідач 1) відступив на користь відповідача 2 належне йому право вимоги поручителя, який виконав за Позивача забезпечене за Договором поруки зобов'язання, яке виникло з Договору кредитної лінії.
Згідно з ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
До того ж матеріалами справи встановлено, що Договір поруки № П 2022390-8 від 28.11.2014 року станом на день розгляду справи є дійсним.
За викладених обставин, суд також урахував тривалість судового процесу, характер спірних правовідносин та велику кількість інших судових справ, пов'язаних зі спірними правовідносинами, та прийшов до висновку, що у справі немає підстав, передбачених ст.ст. 203, 215 ЦПК України, для визнання спірного договору недійсним, а тому позов ПАТ «Укргазвидобування» задоволенню не підлягає.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що у задоволенні позову відмовлено і відповідачем не заявлено клопотань про відшкодування будь-яких судових витрат, а отже у цій справі відсутні судові витрати, які підлягають розподілу.
Керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 141, 258-259, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання правочину недійсними - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 21.08.2025 року
Суддя О.М.Соколов