09.09.2025 Справа № 756/10802/25
Унікальний номер 756/10802/25
Номер провадження 2-о/756/467/25
08 вересня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.,
секретар судового засідання - Лисенко Д.О.,
за участі представника заявника - Новохацької В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення,
У липні 2025 року заявник ОСОБА_1 , через представника - адвоката Новохацьку В.В., звернулася до суду зі заявою, в якій просить встановити факт належності ОСОБА_2 правоустановлюючого документа - заяви про відмову від батьківства, виданого державним нотаріусом 17-ої державної нотаріальної контори м.Києва 06 листопада 1998 року за реєстровим № 1-92з.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що заявниця ОСОБА_1 є матір'ю військовослужбовця ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 від вибухової травми під час воєнного стану. За отриманням одноразової грошової допомоги звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримала висновок 24 березня 2025 року, в якому зазначено, що батько військовослужбовця, який загинув відмовився від батьківства.
Проте, в заяві про відмову від батьківства ОСОБА_3 , яка посвідчена державним нотаріусом Сімнадцятої державної нотаріальної контори м.Києва невірно записано прізвище заявника та дітей. Вказане стало підставою для відмови ОСОБА_1 в отриманні одноразової допомоги.
Посилаючись на ту обставину, що виправити помилку в позасудовому порядку не можуть, просять задовольнити заяву.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 липня 2025 року справу передано головуючому судді Шролик І.С.
Ухвалою суду від 28 липня 2025 року відкрито провадження та справу призначено до розгляду на 20 серпня 2025 року.
Через відсутність доказів сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_1 розгляд справи відкладено до 08 вересня 2025 року.
В судовому засіданні представник заявника підтримала заяву, просила задовольнити.
Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явилися, повідомлялися судом належним чином, що доводиться зворотними поштовими повідомленнями. Заяв та клопотань про відкладення суду не надано.
Суд вважає можливим провести розгляд справи без участі осіб, які не з'явились, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило, інші процесуальні дії судом не вчинялись.
Заслухавши позицію представника заявника, дослідивши письмові докази по справі, надавши їм правову оцінку в сукупності, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Зі свідоцтва про смерть, яке видане Київським відділом державної реєстрації смерті ЦМУМЮ встановлено, що ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12).
У довідці про причину смерті, яка видана Дніпропетровським обласним відділом СМЕ від 26 листопада 2024 року зазначено, що смерть ОСОБА_2 настала від вибухової травми внаслідок військових дій (а.с.13).
В свідоцтві про народження ОСОБА_2 батьками зазначені : ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (а.с.11).
У висновку начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24 березня 2025 року щодо можливості призначення одноразової грошової допомоги членам сімї, батькам або утриманцям військовослужбовця ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час дії воєнного стану. На підставі поданих документів мати ОСОБА_1 має право на одержання рівними частками зазначеної грошової допомоги. Згідно довідки командира в/ч НОМЕР_1 особисте розпорядження військовослужбовця відсутнє. Осіб, які звернулися за отриманням одноразової грошової допомоги та не надали в повному документи, що підтверджують їх право на виплату немає. Встановелно інформацію щодо осіб, які не звернулися за отриманням одноразової грошової допомоги: батько ОСОБА_5 , не має право, відмова від батьківства (а.с.14-15).
Заявою від 06 листопада 1998 року, яка адресована Печерському районному суду м.Києва ОСОБА_3 відмовляється від батьківства неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у зв'язку із поверненям на постійне місце проживання до Афганістану (а.с.16).
Експертним висновком від 29 червня 2025 року проведеним Інститутом української мови встановлено, що форми прізвища ОСОБА_2 і ОСОБА_2 генетично і функціонально ідентичні, ці форми запису використано в антропонімних формулах, в офіційних документах (а.с.18-19).
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспрюваних прав.
Частинами третьою, четвертою, шостої статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
За змістом пунктів 1 та 6 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи: про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до п. 12 п останови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документів, відповідно до чинного законодавства.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).
Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Звертаючись до суду зі заявою ОСОБА_1 посилалась, що невірне написання у заяві про відмову від батьківських прав прізвищ є перешкодою в отриманні нею грошової допомоги у зв'язку зі загибеллю сина.
Проте, як вбачається з висновку начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24 березня 2025 року, в якому міститься висновок, що на підставі поданих документів мати військовослужбовця ОСОБА_2 - ОСОБА_1 має право на одержання рівними частками зазначеної грошової допомоги.
Будь-якого іншого висновку в якому б містилася відмова ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги членам сім'ї військовослужбовця, який загинув матеріали справи не містять.
Встановлення юридичного факту обов'язково має тягти за собою юридичні наслідки, оскільки саме в цьому полягає його суть: з настанням такого факту правові норми пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин, тобто прав і обов'язків осіб.
Правовстановчий документ - це офіційний папір, що підтверджує право особи на певне майно (наприклад, нерухомість) та юридичний зв'язок між особою і цим майном.
Нотаріально посвідчену заяву, яка адресована суду про відмову батька від своїх батьківських обов'язків не можна вважати правоустановчим документом.
Частина 2 статті 70 КпШС, який був чинним на час написання заяви в 1998 році, передбачає, що позбавлення батьківських прав провадиться тільки в судовому порядку.
В Україні добровільна відмова від батьківських прав неможлива, оскільки це прямо заборонено законодавством. Процедура позбавлення батьківських прав є виключно судовою і відбувається за наявності законних підстав, закріплених у Сімейному кодексі України.
Також суд зауважує, що подана заява ОСОБА_3 , в якій він відмовляється від батьківства щодо своїх дітей не має жодного правового значення за відсутності рішення суду з приводу вирішення питання про наявність або відсутність підстав для позбавлення батька батьківських прав щодо його дітей.
Ураховуючи викладене, зважаючи на те, що невірне написання прізвища дітей в заяві про добровільну відмову від батьківських прав не має для заявника жодного правового значення, а також ураховуючи відсутність відмови ОСОБА_1 в отриманні грошової допомоги, тому суд вважає що заявлені вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 79-81, 263-265, 268, 315 ЦПК України, суд
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 09 вересня 2025 року.
Суддя Шролик І.С.