Справа №495/2026/24
Провадження № 2/752/2106/25
Іменем України
05.06.2025 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Чекулаєва С.О.,
секретаря судового засідання Пастух З.Ф.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
третя особа 1: Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради (оган опіки та піклування)
третя особа 2: Орган опіки і піклування Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації.
про встановлення місця проживання малолітніх дітей та стягнення аліментів
1.Описова частина
У березні 2024 року ОСОБА_1 (надалі за текстом також - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (надалі за текстом також - відповідач), треті особи: Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради та Орган опіки і піклування Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації з такими позовними вимогами:
-визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
-визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 ;
-визначити, що у зв'язку з визначенням місця проживання дітей: одного з матір'ю та другого з батьком аліменти з батьків не стягувати.
1.1. Стислий виклад позиції позивача
Позовні вимоги мотивовані тим, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано згідно рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 26.11.2021.
За час шлюбу у сторін народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Оскільки батьки дітей не дійшли згоди щодо місця проживання дітей після розірвання шлюбу ОСОБА_1 просить вирішити це питання у судовому порядку.
1.2. Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.
Інтереси відповідча у судових засіданнях в реживі відеоконференції представляв адвокат Кірічок Віталій Вікторович.
05.06.2025 від представника відповідача надійшла заява в якій він вказує, що не заперечує щодо задоволення позову.
1.3.Стислий виклад позиції третьої особи 1
Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради (оган опіки та піклування) надав до суду письмовий Висновок про доцільність визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 разом з матір'ю, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 .
1.4. Стислий виклад позиції третьої особи 2
Орган опіки і піклування Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації надав до суду письмовий Висновок про доцільність визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 , разом з батьком ОСОБА_2 .
1.5.Процесуальні дії у справі
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18.06.2024 справа була передана за підсудністю до Голосіївського районного суду міста Києва.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2024 головуючим суддею у справі визначений суддя Голосіївського районного суду міста Києва Чекулаєв С.О.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 13.08.2024 відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.09.2024.
11.09.2024 підготовче судове засідання було відкладене на 02.10.2024 у зв'язку з неявкою позивача та представників третіх осіб.
17.09.2024 від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі.
02.10.2024 підготовче судове засідання було відкладене на 12.11.2024 у зв'язку з відсутністю висновку Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради (оган опіки та піклування).
12.11.2024 підготовче судове засідання було відкладене на 17.12.2024 у зв'язку з відсутністю висновку оган опіки та піклування.
18.11.2024 до суду надійшов Висновок Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради (оган опіки та піклування) про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 .
17.12.2024 підготовче судове засідання було відкладене на 10.03.2025 за клопотанням представника відповідача.
03.01.2025 до суду надійшов Висновок Служби у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 .
10.03.2025 від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача та його представника.
10.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.06.2025.
05.06.2025 від представника відповідача надійшла заява в якій він не заперечує щодо задоволення позову, розгляд справи просить проводити без участі відповідача та його представника.
2.Мотивувальна частина
2.1.Фактичні обставини, встановлені судом
Згідно рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 26.11.2021 у справі №316/1640/21 шлюб укладений 15.09.2012 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.
За час шлюбу у сторін народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Згідно довідки від 28.04.2022 №5111-5001420755 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно довідки від 22.02.2024 №3001-5003130439 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає разом з батьком - ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до Висновку Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради (оган опіки та піклування) про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 від 15.11.2024 №02-32/3377, доцільним є визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до Висновку Служби у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації про доцільність визначення місця проживання ОСОБА_4 від 30.12.2024 №100-18054, доцільним є визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком - ОСОБА_2 .
2.2. Мотиви, з яких виходить суд при ухвалені рішення та застосовані норми права
Відповідно до статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до частин другої - четвертої статті 29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до частини першої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» (надалі за текстом також - Закон) сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частини перша, друга статті 15 Закону).
Суд зазначає, що міжнародні та національні законодавчі акти не містять норм, які наділяли б будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції про права дитини).
Дитина є суб'єктом права і, незважаючи на незначний вік, неповну цивільну дієздатність, має певний обсяг прав. Одними з основних її прав є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя.
Відповідно до частин першої та другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.
ЄСПЛ зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага, і для дотримання такої рівноваги особливу увагу необхідно приділити найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04).
Результат аналізу наведених вище норм права, практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, насамперед повинні бути враховані інтереси дитини, виходячи з об'єктивних обставин спору.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як вбачається з Висновку Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради (оган опіки та піклування) про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 від 15.11.2024 №02-32/3377, після розірвання шлюбу між сторонами, малолітній ОСОБА_5 залишився проживати з батьком - ОСОБА_2 , а малолітній ОСОБА_6 залишився проживати разом з матір'ю - ОСОБА_1 .
Відповідно до довідок, які досліджувалися органом опіки та піклування ОСОБА_1 та ОСОБА_3 взято на облік переміщеної особи за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідно до довідки ФОП ОСОБА_7 , яка досліджувалася органом опіки та піклування ОСОБА_1 , разом з малолітнім сином ОСОБА_8 проживають у найманій квартирі за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до акту оцінки потреб сім'ї від 16.10.2024 за №82, позивач спроможна виконувати обов'язки з виховання дитини та догляду за нею.
Відповідно до досліджуваної органом опіки та піклування довідки про доходи ОСОБА_1 від 27.09.2024 за №346, загальна сума її доходу за період з 01.04.2024 по 30.09.2024 становить 90 455,00 гривень.
Відповідно до досліджуваної органом опіки та піклування довідки від 01.10.2024 за №01/153 малолітній ОСОБА_3 навчається в 4-Б класі Гімназії №2 м. Білгород-Дністровський Одеської області.
Як вбачається з Висновку Служби у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації від 30.12.2024 за №100-18054, після розірвання шлюбу між сторонами, малолітній ОСОБА_4 , з грудня 2023 року виявив бажання проживати разом з батьком та його родиною - ОСОБА_9 (дружина батька) та ОСОБА_10 (донька дружини) за адресою: АДРЕСА_2 . Вказаним житлом, родина батька користується на підставі договору оренди квартири від 17.08.2024.
19.09.2024 за вказаною вище адресою працівником служби з'ясовано, що умови для проживання та виховання дитини створені належним чином. У квартирі дотримуються санітарно-гігієнічні норми, наявні продукти харчування в достатній кількості, для ОСОБА_4 наявна окрема кімната, є спальне місце, робочий стіл. У батька дитини наявний батьківський потенціал для забезпечення гармонійного розвитку та виховання сина.
Службою у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації було встановлено, що ОСОБА_4 був зарахований до 5-Б класу школи І-ІІІ ступенів №122 міста Києва 08.01.2024. У 2024-2025 роках дитина навчається у 6-Б класі. Відповідач офіційно працевлаштований.
3. Висновки суду
Дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, з урахуванням принципів розумності, пропорційності та справедливості, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, керуючись найкращими інтересами дітей, зважаючи на Висновок Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради (оган опіки та піклування) про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 від 15.11.2024 №02-32/3377 та Висновок Служби у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації від 30.12.2024 за №100-18054, а також враховуючи позицію відповідача, який визнав позов суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
4.Судові витрати
Згідно пункту 12 частини третьої статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Оскільки позивач у поданій позовній заяві не просить суд стягнути судові витрати з відповідача, суд не вбачає підстав для розподілу судових витрат.
Кеpуючись статтями: 150-152, 160, 161 Сімейного кодексу України, статтями: 5, 12, 13, 76-81, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради (оган опіки та піклування) та Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації про встановлення місця проживання малолітніх дітей та стягнення аліментів - задовольнити.
Визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_3 .
Визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Вирішити, що у зв'язку з визначенням місця проживання дітей: одного з матір'ю та другого з батьком аліменти з батьків не стягувати.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С. О. Чекулаєв