Справа № 320/2398/25 Суддя першої інстанції: Вісьтак М.Я.
09 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Файдюка В.В.,
суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -
15 січня 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач; ГУ ПФ України у Київській області), в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у проведенні індексації пенсії із застосуванням коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для її обчислення у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу з 01 березня 2023 року перерахунок (індексацію) та виплату пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року №1058-ІV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для її обчислення в розмірі 10846,37 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01 березня 2023 року відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2023 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01 березня 2024 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2024 році» та провести виплату недоотриманої суми пенсії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні індексації пенсії із застосуванням коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для її обчислення у розмірі 1,0796;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок (індексацію) та виплату пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для її обчислення в розмірі 10846,37 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2024 році» та провести виплату недоотриманої суми пенсії починаючи з 15 липня 2024 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року, ГУ ПФ України у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
В обґрунтування своїх вимог пенсійний орган зазначив, що у контексті справи, що розглядається, розрахований з метою індексації пенсії у 2024 році показник середньої заробітної плати складає 7405,03 грн, а у разі його застосування при перерахунку пенсії позивачу, розмір останньої не збільшиться, оскільки при призначенні пенсії був застосований більший показник середньої заробітної плати - 7763,17 грн. Орган Пенсійного фонду підкреслив, що згідно з Порядком №124 пенсія позивача з 01 березня 2024 не збільшується та у цьому разі пунктом 6 Постанови №185 передбачена виплата щомісячної доплати до пенсії в розмірі 100 гривень, яку позивач отримує.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надійшло.
Не погоджуючись з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року, 21 березня 2025 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення в частині відмови та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що згідно сталої практики Верховного Суду, застосування положення частини другої статті 122 КАС України та залишення без розгляду частини позовних вимог, не може мати своїм наслідком позбавлення позивача права на застосування коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197. ОСОБА_1 наголосила, відповідач повинен був провести перерахунок її пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, розмір якого становить 10846,37 грн, на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 Постанови №168, починаючи з 01 березня 2023 року, на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 Постанови №185, починаючи з 01 березня 2024 року.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надійшло.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційні скарги необхідно задовольнити частково, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 02 квітня 2022 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за віком на підставі Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Для обчислення розміру пенсії позивача при її призначенні відповідачем був врахований показник середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення, а саме за 2021-2023 роки в розмірі 10846,37 грн.
01 жовтня 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою вх. № 2988/Д-1000-24 про проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для її обчислення у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796.
Листом від 14 жовтня 2024 року № 8684-2988/Д-02/8-1000/24 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області відмовило провести позивачу перерахунок (індексацію) та виплату пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2023 році", постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2024 році». Крім того, відповідач зазначає, що у 2023 та 2024 роках пенсія позивача не підлягала індексації у зв'язку з тим, що це призвело б до зменшення її розміру, оскільки при розрахунку пенсії позивача у 2023 та 2024 роках застосовано середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки в сумі 10846,37 грн, тоді як пенсії, які індексувалися у 2023 році розраховувалися із застосуванням середньої заробітної плати в сумі 7405,03 грн. (3764,40 х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197), а у 2024 році 7994,47 грн. (3764,40 х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1, 0796). Відповідачем зазначено, що, оскільки пенсію позивачу призначено з 02 квітня 2022 року, згідно із Постановою №168 та Постановою №185, позивачу встановлено з 01 березня 2023 року щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 грн, з 01 березня 2024 року щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 гривень. Підсумовуючи, відповідач вказує, що здійснення перерахунку пенсії позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019 - 2021 роки в розмірі 10846,37 грн на коефіцієнти збільшення 1,197 з 01 березня 2023 року та 1,0796 з 01 березня 2024 року суперечитиме чинному законодавству України.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач автоматично провів перерахунок пенсії позивача з 01 березня 2023 року та з 01 березня 2024 року з урахуванням Постанови № 168 та Постанови № 185, та встановив до пенсії доплату в сумі 100 грн. з 01 березня 2023 року та 100 грн. з 01 березня 2024 року.
Водночас, відповідач не здійснив індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197 з 01 березня 2023 року та 1,0796 з 01 березня 2024 року, з мотивів, що застосований під час зміни виду пенсії показник середньої заробітної плати в Україні, з якого сплачено страхові внески, перевищує показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески з урахуванням коефіцієнтів збільшення.
Вважаючи такі дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області протиправними, ОСОБА_1 звернулася в Київський окружний адміністративний суд з цим позовом.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , Київський окружний адміністративний суд 20 лютого 2025 року дійшов висновку, що відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу на підставі частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановивши щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100,00 грн у 2023 році та 100 грн у 2024 році, замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,197 та 1,0796 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв не відповідно до вимог чинного законодавства. Крім того, позивач, звернувшись до суду з цим позовом лише 15 січня 2025 року, пропустив строк звернення до суду в частині позовних вимог та його права можуть бути захищені судом в межах шестимісячного строку, встановленого положеннями частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду виходить з наступного.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно приписів статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Обов'язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).
Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотки.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).
У зв'язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15 лютого 2022 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» № 2040-ІХ, яким частину п'яту статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» було викладено в новій редакції.
Так, частиною п'ятою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінет Міністрів України 20 лютого 2019 року видав постанову № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», якою, серед іншого, затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 124).
Згідно з пунктом 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 124, коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою: К= ((ЗСЦ + ЗСЗ) х 50% / 100%) + 1, де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках); ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою: ЗСЗ = Псзп (1) : Псзп (2) х 100% - 100%, де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення; Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.
Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.
Таким чином, запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування держава взяла на себе зобов'язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.
Пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 2023 рік зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». У свою чергу пунктом 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що у 2023 році, зокрема, частина друга статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації пункту 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 168, пунктом 1 якої установлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.
Пунктом 6 Постанови № 168 установлено з 1 березня 2023 року до пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2022 року включно, які не підвищуються з 1 березня 2023 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» та пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 185 з 01 березня 2024 року було установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 (пункт 1).
Підпунктом 6 пункту 2 постанови № 185 установлено з 1 березня 2024 року до пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2023 року включно, які не підвищуються з 1 березня 2024 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», встановлюється щомісячна доплата до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Таким чином, відповідно до вказаних Постанов Кабінету Міністрів України було запроваджено коєфіцієнти, які враховуються при обчисленні пенсій.
Спірним питанням у межах розгляду цієї справи є, зокрема порядок проведення індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,197 та 1,0796.
З цього приводу Верховний Суд вже неодноразово висловлювався, зокрема у постановах від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23, від 12 березня 2025 року у справі №620/8157/24 та інших, висновки яких згодом було підтримано й судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду (постанова від 16 квітня 2025 року у справі № 200/5836/24).
Зокрема, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду постанові від 16 квітня 2025 року у справі № 200/5836/24 дійшов наступних висновків:
«...83. Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).
… 94. Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом № 1058-IV, у зв'язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону №1058-IV. Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році" від 22 лютого 2021 року № 127, "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" від 16 лютого 2022 року №118, "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" від 24 лютого 2023 року №168.
95. Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV.
96. З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами судова палата доходить висновку, що застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV положень пункту 5 Порядку №124, є протиправним.
97. З врахуванням вищевикладеного, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
98. За таких обставин, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав не знайшла підстав для відступлення від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23 та інших постановах, де він застосований.».
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що індексація пенсій у 2023-2024 роках повинна проводитись відповідно до Постанови №127, Постанови №168, Постанови №185, Порядку №124 та з урахуванням приписів частини другої статті 42 Закону №1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, відповідно.
Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 28 травня 2025 року у справі № 160/11049/24.
Враховуючи зазначене вище, дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,197 та 1,0796 є протиправними.
Викладене також свідчить про помилковість висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування коефіцієнта збільшення у розмірі 1,197, передбаченого Постановою №168.
Разом з тим, колегія суддів наголошує, що право громадян на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Так, відповідно до частин першої - третьої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Звернувшись до суду з цим позовом 15 січня 2025 року, позивач заявила вимоги про зобов'язання відповідача здійснити індексацію її пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 01 березня 2023 року - 1,197, з 01 березня 2024 року - 1,0796.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема, статті 46 Закону №1058-IV (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
При цьому, у справі, яка розглядається, фактичні обставини свідчать про те, що індексація у 2023-2024 роках позивачу фактично не нараховувалася, тому відсутні підстави для застосування норми щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.
Колегія суддів зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від неї самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена її власною пасивною поведінкою.
З огляду на викладене, а також те, що ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом 15 січня 2025 року, її права можуть бути захищені судом з 15 липня 2024 року - тобто, в межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, а не з 01 березня 2023 року, як просила позивач.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії за період з 01 березня 2023 року по 14 липня 2024 року включно слід залишити без розгляду.
Враховуючи встановлені вище обставини справи та правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку про наявність достатніх правових підстав для зобов'язання відповідача з 15 липня 2024 року провести перерахунок (індексацію) та виплату ОСОБА_1 пенсії, у відповідності до частини другої статті 42 Закону №1058-ІV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10 846,37 грн. на коефіцієнт збільшення, відповідно до пункту 1 Постанови №168 у розмірі 1,197 та відповідно до пункту 1 Постанови №185 у розмірі 1,0796, з урахуванням виплачених сум.
Судовою колегією враховується, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглянувши доводи ГУ ПФ України у Київській області та ОСОБА_1 , викладені в апеляційних скаргах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення ухвалено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому апеляційні скарги підлягають задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції зміні в резолютивній частині, в іншій частині судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 241-243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року - змінити, виклавши абзаци перший та другий резолютивної частині в такій редакції:
«Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для її обчислення у розмірах 1,0796 та 1,197.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (адреса 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10; ЄДРПОУ 22933548) здійснити ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок (індексацію) та виплату пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для її обчислення в розмірі 10846,37 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01 березня 2023 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2023 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01 березня 2024 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2024 році» та провести виплату недоотриманої суми пенсії починаючи з 15 липня 2024 року.»
В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Файдюк
Судді О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев
Повне рішення виготовлено 09 вересня 2025 року.