Справа № 580/2189/25 Суддя (судді) першої інстанції: Алла РУДЕНКО
03 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В., секретар судового засідання Заліська Є.Я., за участі в режимі відеоконференції представника позивача Попова А.В., представника відповідача Покотілової І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маклаут Регіон» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маклаут Регіон» до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Рух справи.
27.02.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Маклаут Регіон» (надалі - ТОВ «Маклаут Регіон») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення підстав позову від 22.04.2025, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 10.02.2025 № 2306/23-00-07-08-01 щодо нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 649 253,99 гривні 99 копійок.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач не згоден з висновками відповідача, зроблені в акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання валютного законодавства від 21.01.2025 №;798/23-00-07-08-01/37400380, а саме щодо порушення позивачем граничних термінів поставки дизельного палива GASOIL/DIESEL FUEL 10PPM, EN 590 за зовнішньоекономічним контрактом купівлі-продажу від 21.07.2023 №DK/МС/07, через що нараховану позивачу пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 649253,99 грн. вважає протиправним і спірне рішення підлягає скасуванню.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 у задоволені позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Приймаючи таке рішення суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність спірного рішення та доведеність його належними та достатніми доказами.
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви, а саме недотримання відповідачем встановлених статтями 75-81 ПК України приписів порядку проведення перевірки, через що податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі такої перевірки, підлягають скасуванню.
Крім того, апелянт наполягає на протиправності спірного рішення через дію форс-мажорних обставин внаслідок акцій протесту польських перевізників і фермерів та блокування ними проїзду вантажних транспортних засобів на під'їзних шляхах до пунктів пропуску через державний кордон між Республікою Польща та Україною протягом періоду з 06.11.2023 по 29.04.2024, що підтверджується сертифікатом Вінницької торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №0500-25-0589 від 10.04.2025, через що термін виконання зобов'язань переноситься на 95 днів.
Внаслідок зазначено, апелянт вважає, що граничний термін розрахунків за операціями з імпорту товару, встановлений Національним банком України, становить не 22.07.2024, а з 26.10.2024.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про правильність висновків суду першої інстанції.
У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта та представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Обставини справи.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що листом від 12.09.2024 № 25596/7/99-00-07-04-02-07 Державна податкова служба України повідомила Головне управління ДПС у Черкаській області про надходження від Національного банку України інформації про порушення ТОВ «Маклаут Регіон» (код ЄДРПОУ 37400380) вимог валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, щодо граничних строків розрахунків по зовнішньоекономічному контракту (договору) від 21.07.2023 № DK/MC/07, укладеному з «JSC SAULERA» (Литва) 25.01.2024 в сумі 28 863,54 євро.
На підставі пп. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16, пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, пп.1 пп. 73.3.1, абз. 1 пп. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI у зв'язку з необхідністю перевірки отриманої податкової інформації, Головним управлінням ДПС у Черкаській області на адресу ТОВ «Маклаут Регіон» було направлено запит від 27.09.2024 № 21604/6/23-00-07-08-07 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо наявності або відсутності порушень законодавчо встановлених строків розрахунків по контракту (договору) від 21.07.2023 № DK/MC/07.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення запит був отриманий позивачем 02.10.2024, відповідь на запит не була надана.
Згідно пп. 191.1.4 п. 191.1 ст. 19, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України наказом ГУ ДПС у Черкаській області від 07.01.2025 № 60-п була призначена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Маклаут Регіон» (код ЄДРПОУ 37400380) питання дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по контракту від 21.07.2023 № DK/MC/07 (за період з 21.07.2023 по 08.01.2025).
На підставі наказу від 07.01.2025 № 60-п та направлення від 08.01.2025 №141/23-00-07-08-01 посадовими особами відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Маклаут Регіон», за результатами якої складено акт від 21.01.2025 №708/23-00-07-08-01/37400380 (т. 1 а.с.42).
В акті перевірки зазначене наступне, що перевіркою встановлено, що позивачем укладено з JSC SAULERA (Литва) контракт купівлі-продажу від 21.07.2023 № DK/MC/07 на купівлю- продаж вуглеводородної сировини або нафтопродукту на умовах попередньої оплати.
Позивач на виконання вимог вказаного контракту перерахував на користь JSC SAULERA (Литва) кошти різними частинами у період з 21.07.20223 про 08.01.2025 рік, на загальна суму перерахованих коштів становить 1144991,00 євро, еквівалент 45485454,07 грн., що підтверджено платіжними інструкціями, наведеними у додатку № 1 до акта перевірки (т.1 а.с.50).
Так, 25.01.2024 згідно платіжної інструкції № 2 здійснено оплату в сумі 35 080,00 євро, граничний строк розрахунків за операцією з імпорту товарів, встановлений Національним банком України - 22.07.2024, проте товар по імпорту (дизельне паливо GASOIL/ DIESEL FUEL lOPPM (код УКТЗЕД 2710194300) отримано було згідно ввізної митної декларації від 04.02.2024 № 24UA903020001063U0 на суму на суму 19 907,58 євро, з них на суму 1 216,46 євро в рахунок оплати, перерахованої 25.01.2024 за платіжною інструкцією №2. Сума незавершених розрахунків за операцією з імпорту товарів після цього склала 33 863,54 євро.
Відповідно до банківської виписки від 16.04.2024 нерезидентом було здійснено повернення коштів в рахунок оплати від 25.01.2024 в сумі 5 000,00 євро або на 83 день з дати її здійснення, тобто без порушення граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлених Національним банком України.
Залишок недопоставленого товару складав 28 863,54 євро (еквівалент 1 216 938,80 грн. на дату повернення коштів).
Також відповідно до банківської виписки від 03.10.2024 було здійснено повернення коштів в рахунок оплати від 25.01.2024 в сумі 1 000,00 євро, або на 253 день з дати її здійснення, тобто з порушенням граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлених Національним банком України на 73 дні (залишок недопоставленого товару складав 27 863,54 євро.
Отже, пеня за порушення строків розрахунків в сумі 28 863,54 євро за 73 дні, з 23.07.2024 по 03.10.2024, шо складає 284 419,85 грн (розрахунок пені наведено в додатку 2 до акта перевірки).
Станом на 08.01.2025 (останній день періоду, що перевіряється), або на 350 день з дати здійснення попередньої оплати 25.01.2024, товари на суму 27 863,54 євро не отримано, тобто граничні строки розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлені Національним банком України порушено на 170 днів.
Отже, пеня за порушення строків розрахунків в розмірі 27 863,54 євро за 97 днів (170 - 73) (з 04.10.2024 по 08.01.2025) складає 364 834,14 грн (розрахунок пені наведено в додатку 2 до акта перевірки).
Станом на 08.01.2025 заборгованість нерезидента по контракту купівлі-продажу від 21.07.2023 № DK/MC/07 складає 27 863,54 євро.
Так, згідно висновків документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Маклаут Регіон» відповідачем в акті перевірки зазначено про порушення позивачем частин 1, 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (зі змінами та доповненнями), з урахуванням пункту 142 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», стосовно порушення граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлених Національним банком України, за контрактом від 21.07.2023 № DK/MC/07, укладеним JSC SAULERA (Литва), в розмірі 28 863,54 євро на 73 дні, в розмірі 27 863,54 євро на 97 днів.
На підставі акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення (форма «С») від 10.02.2025 № 2306/23-00-07-08-01 за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства на суму 649 253,99 грн. (т.1 а.с.53)
Вказані обставини підтверджені належними доказами, і не є спірними.
Нормативно-правове обгрунтування.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно п.п. 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Стаття 72 ПК України передбачає, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема, від Національного банку України про експортні та імпортні операції платників податків.
Згідно пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і має містити: 1) підстави для надсилання запиту відповідно до цього пункту із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.
Згідно п.п. 73.3.1 п. 73.1 ст. 73 ПК України письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов'язковим зазначенням таких фактів у запиті.
Згідно п.п. 73.3.3 п. 73.1 ст. 73 ПК України платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків, зокрема, валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;
За змістом вказаних приписів призначенню документальної позапланової перевірки, зокрема, з підстави, передбаченої п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, передує ненадання (надання не у повному обсязі) платником податків пояснень та документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу з відповідного питання, якщо такий запит оформлено і направлено відповідно до вимог законодавства.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ унормовані Законом України від 21.06.2018 № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції" (далі Закон №2473-VIII), який також встановлює відповідальність за порушення валютного законодавства.
Стаття 13 Закону № 2473-VIII визначає особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Так, за змістом частини першої статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Згідно із вимогами частини третьої статті 13 вказаного Закону № 2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (частина п'ята статті 13 Закону №2473-VIII).
Водночас, частиною шостою статті 13 Закону №2473-VIII передбачено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Так, Правління Національного банку України (далі НБУ) затвердило постановою від 02 січня 2019 року №5 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі Положення №5).
Згідно з пунктом 21 розділу ІІ вказаного Положення граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
В свою чергу, пункт 23 розділу ІІ Положення №5 передбачає, що розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.
Проте, 24 лютого 2022 року з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи НБУ прийняв постанову № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі Постанова №18).
Постановою Правління НБУ № 68 від 04 квітня 2022 року Постанову №18 доповнено, зокрема пунктами наступного змісту: « 14-2. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року»; « 144. Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні».
В подальшому, до пункту 142 Постанови №18 вносились зміни і з 07 червня 2022 року цифри "90" було замінено цифрами "120", а з 07 липня 2022 року-цифри 120 замінено цифрами 180 (постанови Правління НБУ №113, №142 відповідно).
Стаття 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачає, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
За визначенням, наведеним у частині другій статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати», законодавець до форс-мажорних обставин відніс, серед іншого, загальну військову мобілізацію, військові дії, оголошену та неоголошену війну.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і останній триває і досі.
Висновки.
Системний аналіз викладених вище правових норм дає можливість зробити наступний висновок, що на податкові органи, які є контролюючими органами щодо дотримання платниками податків валютного законодавства, покладено обов'язок стягнення пені у разі порушення граничних термінів розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, яке здійснюється у порядку, визначеному Податковим кодексом України, проте у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин, а підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Отже, за загальним правилом імпорт товарів має здійснюватися у строки, зазначені у договорах, але не пізніше граничного строку розрахунків, встановленого НБУ, що обчислюється з дня здійснення авансового платежу (попередньої плати). До 05 квітня 2022 року такі граничні строки розрахунків становили 365 календарних днів. З огляду на введення в Україні воєнного стану НБУ змінив граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту. Відповідно до указаних змін у період з 05 квітня 2022 року по 07 червня 2022 року такі строки становили 90 календарних днів, з 07 червня 2022 року по 07 липня 2022 року120 календарних днів, з 07 липня 2022 року180 календарних днів. При цьому, змінені Постановою №18 строки застосовуються лише до операцій, що здійснені з 05 квітня 2022 року.
Матеріалами справи підтверджено, що підставою для проведення відповідачем позапланової документальної перевірки стало відсутність надання позивачем відповіді на запит податкового органу від 27.09.2024 № 21604/6/23-00-07-08-07 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо наявності або відсутності порушень законодавчо встановлених строків розрахунків по контракту (договору) від 21.07.2023 № DK/MC/07, який в свою чергу був зроблений у зв'язку з отриманням від Національного банку України інформації про порушення позивачем граничних строків розрахунків по зовнішньоекономічному контракту (договору) від 21.07.2023 № DK/MC/07, укладеному з «JSC SAULERA» (Литва) 25.01.2024 в сумі 28 863,54 євро.
Вказані обставини підтверджені належними доказами та не спростовані апелянтом.
За таких обставин, враховуючи положення вищенаведених норм Податкового кодексу України, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про дотримання відповідачем порядку проведення позапланової документальної перевірки через наявність підстав її проведення.
Щодо доводів позивача про неузгодженість періоду перевірки між змістом запиту про надання інформації та наказом про призначення перевірки суд першої інстанції правильно встановив обставини.
Так, згідно наказу на проведення перевірки від 07.01.2025 №60-п, перевірка призначена за період з 24.10.1014 по 08.01.2025, перед цим передував запит, тому враховуючи положення Податкового кодексу України, вимоги щодо тотожності періоду, за який платник податку має надати інформацію на запит податкового органу, та періоду, який має право податковий орган перевіряти, не передбачені.
Внаслідок наведеного, доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки вони не ґрунтуються на нормі закону.
Отже, щодо суті порушення граничних термінів з імпорту товару, матеріалами справи підтверджено певні обставини.
Так, на виконання вимог контракту купівлі-продажу від 21.07.2023 № DK/MC/07 позивач згідно платіжної інструкції № 2 від 25.01.2024 перерахував на користь JSC SAULERA (Литва) попередню оплату в сумі 35 080,00 євро.
Граничний строк розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлений Національним банком України, за вказаною попередньою оплатою - 22.07.2024.
Згідно ввізної митної декларації від 04.02.2024 № 24UA903020001063U0 позивачем отримано дизельне паливо GASOIL/ DIESEL FUEL lOPPM на суму на суму 19 907,58 євро. З них зараховано в рахунок поставки товару за платіжною інструкцією №2 від 25.012024 1 216,46 євро. Сума незавершених розрахунків за операцією з імпорту товарів за платіжною інструкцією №2 від 25.012024 склала 33 863,54 євро.
Відповідно до банківської виписки від 16.04.2024 нерезидентом було здійснено повернення коштів в рахунок оплати від 25.01.2024 в сумі 5 000,00 євро. Залишок недопоставленого товару складав 28 863,54 євро.
Відповідно до банківської виписки від 03.10.2024 було здійснено повернення коштів в рахунок оплати від 25.01.2024 в сумі 1 000,00 євро, або на 253 день з дати її здійснення, тобто з порушенням граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлених Національним банком України на 73 дні (залишок недопоставленого товару складав 27 863,54 євро.
Отже, перевіркою встановлено порушення граничних термінів поставки дизельного палива GASOIL/ DIESEL FUEL lOPPM за контрактом купівлі-продажу від 21.07.2023 № DK/MC/07.
З урахуванням вказаних граничних термінів пеня за порушення строків розрахунків в сумі 28 863,54 євро за 73 дні (з 23.07.2024 по 03.10.2024) складає 284 419,85 грн (розрахунок пені наведено в додатку 2 до акту перевірки).
Станом на 08.01.2025 (останній день періоду, що перевіряється), або на 350 день з дати здійснення попередньої оплати 25.01.2024, товари на суму 27 863,54 євро не отримано, тобто граничні строки розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлені Національним банком України порушено на 170 днів.
Отже, пеня за порушення строків розрахунків в розмірі 27 863,54 євро за 97 днів (170 - 73) (з 04.10.2024 по 08.01.2025) складає 364 834,14 грн (розрахунок пені наведено в додатку 2 до акта перевірки).
Враховуючи встановлені обставини, які апелянтом не спростовані, спірне податкове - повідомлення рішення від 10.02.2025 № 2306/23-00-07-08-01 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 649 253,99,99 грн є правомірним, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.
Обрахування пені і не було доводами позивача.
Основним доводом позивача - є наявність форс-мажорних обставин.
Проте, матеріалами справи підтверджено, що сертифікат Вінницької торгово-промислової палати від 10.04.2025 №0500-25-0589, наданий суду, засвідчує форс-мажорні обставини у період з 06.11.2023 до 29.04.2024 щодо обов'язку здійснити поставку з імпорту товарів - дизельне паливо GASOIL/DIESEL FUEL на суму 28863,54 євро у строки, зазначені в контракті купівлі-продажу товарів № DK/MC/07 від 21.07.2023р., укладеному між ТОВ «МАКЛАУТ РЕГІОН» та JSC «SAULERA» (Литовська Республіка).
Так, враховуючи вищенаведені норми закону та встановлені обставини, з 30.04.2024 обов'язки нерезидента по виконанню вказаного контракту були поновлені, тому доводи апелянта про наявність форс-мажорних обставин не заслуговують уваги, оскільки не підтверджені належними доказами після 30.04.2024 року.
Крім того, суд першої інстанції ретельно проаналізував всі посилання позивача на судову практику Верховного суду на підтвердження своєї позиції, наведену у позові, в тому числі постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №816/228/17, і правильно зазначив, що наведена практика стосується інших спорів, а саме визнання акту перевірки, отриманого в результаті документальної виїзної перевірки, проведеної з порушенням порядку, встановленого законом, як недопустимого доказу.
Згідно ч.1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Отже, доводи апелянта не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, через що не заслуговують уваги.
Крім того, надаючи оцінку всім іншим доводам апелянта, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Отже, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України, і колегія суддів погоджується з усіма висновками суду першої інстанції у цій справі.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, оскільки судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, то відповідно до ст. 139 КАС України, понесені судові витрати перерозподілу не підлягають.
Повний текст виготовлено 08.09.2025.
Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маклаут Регіон» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 р. - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маклаут Регіон» до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев
В.В. Файдюк