Справа № 752/7473/22
Провадження № 2-п/752/54/25
08 вересня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва заяву представника відповідача ОСОБА_1 перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від31.01.2023 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,-
В провадженні суду перебувала вказана цивільна справа.
Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 31.01.2023 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 05.07.2022 року, і до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
08.08.2025 року від представника відповідача до суду надійшла заява про перегляд вказаного заочного рішення, в якій ОСОБА_1 просить вказане рішення скасувати та призначити справу до розгляду в загальному порядку, посилаючись на те, що зареєстроване місце проживання відповідача АДРЕСА_1 , що є тимчасово окупованою територією, а за адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 він не отримував жодного сповіщення, та про існування вказаного заочного рішення суду дізнався 03.08.2025 року із застосунку «Дія», де виявив наявність виконавчих проваджень про стягнення аліментів, в зв'язку із чим, просить також поновити пропущений строк для подання заяви про перегляд заочного рішення
При цьому, зауважує, що під час ухвалення судом заочного рішення від 31.01.2023 року судом не враховано тієї обставини, що з відповідача рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22.11.2022 року в справі № 752/11227/22 вже стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з позовною заявою 30.08.2022 року і до досягнення дитиною трирічного віку. Загальний розмір аліментів, стягнутих з відповідача складає 1/2 частку від усіх видів його заробітку, що створює надмірний фінансовий тягар та обмежує його можливості для забезпечення власних базових мінімальних потреб, а також виконання інших сімейних обов'язків.
В зв'язку з наданням можливості зібрати та надати докази на підтвердження своєї правової позиції, висловити заперечення на позовні вимоги у відзиві та реалізувати інші процесуальні права, представник відповідача просить заяву задовольнити.
Відповідач та позивач в судове засідання не з'явились, явку своїх представників не забезпечили, про день, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, що не перешкоджає розгляду заяви у відповідності до ч. 1 ст. 287 ЦПК України.
Вивчивши зміст заяви про перегляд заочного рішення та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положеньст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Судом з'ясовано, що 31.01.2023 року Голосіївським районним судом м. Києва ухвалено заочне рішення, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 05.07.2022 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду (ч. 3 ст. 284 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 не отримував копію вказаного заочного рішення, при цьому про його існування дізнався 03.08.2025 року із застосунку «Дія», виявивши постанови про відкриття в виконавчих проваджень про стягнення з нього аліментів, а 08.08.2025 року його представник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, тобто визначений ст. 284 ЦПК України строк для подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем не пропущений.
Частиною 1 ст. 288 ЦПК України встановлено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
При цьому, судом встановлено, що відповідач викликався до суду, в тому числі й через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Також ОСОБА_3 направлялися повістки за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві: АДРЕСА_3 .
Крім того, судом неодноразово здійснювалися запити до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області про реєстрацію місця проживання та інших персональних даних, що містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі щодо ОСОБА_3 і отримано відповіді про те, що останній зареєстрованим не значиться.
Щодо посилання відповідача, що його зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , а адресою його фактичного місця проживання є АДРЕСА_2 , то на підтвердження вказаних обставин суду не надано жодного доказу.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 року № 625 затверджено Порядок декларування та реєстрації місця проживання, п.п. 3,4 якого визначено, що декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради. Особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Таким чином, відповідач, проживаючи не за місцем реєстрації про що ним вказано в заяві про перегляд заочного рішення, не надав підтверджень, що він вчинив дії щодо декларування свого фактичного місця проживання на АДРЕСА_2 .
Не надання відповідачем письмових заяв, клопотань, доказів в обґрунтування своїх заперечень проти позову давало суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Крім того, в контексті даної статті наявність однієї з підстав, зазначених у частині ч. 1 ст. 288 ЦПК України сама по собі не спричиняє скасування заочного рішення. Лише у своїй сукупності названі обставини є підставою для скасування заочного рішення. Наявність лише однієї з них не приносить відповідачеві позитивного результату, внаслідок чого він зберігає можливість оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Представник відповідача як на підставу для задоволення заяви про перегляд заочного рішення посилається на те, що ОСОБА_3 рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22.11.2022 року в справі № 752/11227/22 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з позовною заявою 30.08.2022 року і до досягнення дитиною трирічного віку.
Проте наявність іншого рішення про стягнення аліментів на утримання дружини не є безумовною підставою для зміни розміру частки аліментів, що стягнуто з цієї ж особи, однак на утримання малолітньої дитини.
Крім того, суду не надано ні одного доказу, що після відрахувань з доходів відповідача, які він отримує в грошовій формі, на сплату аліментів частки, решти коштів недостатньо для забезпечення власних потреб і така сума, що залишилася не забезпечує йому нормальний рівень життя.
Також суд звертає увагу, що з огляду на дату народження дитини, яка проживає з позивачем і на утримання якої як дружини з позивача стягнуто аліменти згідно з рішенням суду від 22.11.2022 року в справі № 752/11227/22, то три роки малолітньою ОСОБА_4 досягнуто ще ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто станом на момент подачі заяви про перегляд заочного рішення в цій справі, вже більше ніж рік як не підлягає примусовому виконанню рішення суду про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання дружини.
До того, судом присуджено стягувати аліменти з відповідача з огляду на загальне правило, яке встановлює, що аліменти на одну дитину становлять частки від заробітку (доходу) платника аліментів, а змістом ст. 192 СК України передбачено можливість зміни розміру аліментів, якщо змінилися матеріальний або сімейний стан платника, чи погіршилося його здоров'я, або в інших випадках, передбачених кодексом. Зміна розміру аліментів відбувається за рішенням суду за позовом платника аліментів.
За таких обставин, представник відповідача в заяві про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ч. 1 ст. 288 ЦПК України не надав жодного доказу, в розумінні ст. 76 ЦПК України, який би мав істотне значення для правильного вирішення справи.
Незгода з рішенням суду не є підставою для задоволення заяви про перегляд заочного рішення.
За положеннями ч. 3 ст. 287 ЦПК України в результаті розгляду заяви про скасування заочного рішення суд може своєю ухвалою, зокрема, залишити заяву без задоволення.
Оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення, а отже, заяву про перегляд заочного рішення необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 287, 288, 353 ЦПК України,
заяву представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 31.01.2023 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів - залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.С. Хоменко