Справа № 709/1085/25
2/709/565/25
08 вересня 2025 року селище Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Шарої Л.О.,
за участі секретаря судового засідання - Петраш Т.М.,
представника позивача - адвоката Брус С.М.,
третьої особи - ОСОБА_1 ,
розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
І. Короткий виклад позиції позивача та відповідача.
Позивач ОСОБА_2 звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Пред'явлений позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Померлою ОСОБА_3 , 16.05.2013 складено заповіт, який посвідчено приватним нотаріусом Чорнобаївського районного нотаріального округу Бабаком О.В. та зареєстровано в реєстрі за № 1175, за змістом якого належну їй на праві приватної власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,46 га, вона заповіла позивачці. Між спадкодавцем ОСОБА_3 та позивачем, відсутні родинні зв'язки, оскільки позивач не є членом родини померлої, однак позивач завжди допомагала ОСОБА_3 , забезпечувала її харчуванням, медичним доглядом, а коли ОСОБА_3 померла, здійснювала її поховання. Про складання ОСОБА_3 заповіту на користь позивачки, останній не було відомо, і лише в березні 2025 року, коли їй прийшов лист від ТОВ «Силікат-1», вона дізналась про існування заповіту на її ім'я.
28.03.2025 позивач звернулась до приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області області Шипович Я.І. із заявою про роз'яснення порядку отримання свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 . Цього ж дня, позивач від нотаріуса отримала роз'яснення, що вона являється спадкоємцем за заповітом, однак спадщину не прийняла у встановлений законом строк. Одночасно нотаріус роз'яснила позивачу про її право на звернення до суду із відповідним позовом про визначення додаткового строку для подання відповідної заяви нотаріусу про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Позивач вважає, що пропустила строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 з поважних причин, а тому покликаючись на положення ст. 1272 ЦК України, просила встановити їй додатковий строк у 3 (три) місяці, для подання заяви про прийняття спадщини, починаючи з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву до суду не скеровував.
ІІ. Рух справи в суді першої інстанції та процесуальні рішення.
Позивач ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Бруса С.М. подала до Чорнобаївського районного суду Черкаської області позовну заяву до Чорнобаївської селищної ради Золотоніського району Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24.06.2025 прийнято позовну заяву ОСОБА_2 до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; витребувано у приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Шипович Я.І. інформацію щодо спадщини ОСОБА_3
30.06.2025 приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Шипович Я.І. до суду направлено лист, за змістом якого спадкова справа після померлої ОСОБА_3 у неї не заводилася (а.с. 34).
Згідно наданої до суду заяви від 04.07.2025 представник Чорнобаївської селищної ради за дорученням Лисенко Л.І. вважала, що рішення може бути прийнято на розсуд суду та просила розглянути справу без їхньої участі.
17.07.2025 в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву для подачі представником позивачки - адвокатом Брусом С.М. позовної заяви в новій редакції.
23.07.2025 представником позивачки - адвокатом Брусом С.М. подано до суду клопотання про заміну первісного відповідача - Чорнобаївську селищну раду Золотоніського району Черкаської області на ОСОБА_1 , долучено позовну заяву в новій редакції.
23.07.2025 у підготовчому судовому засіданні винесено ухвалу про заміну первісного відповідача - Чорнобаївської селищної ради Золотоніського району Черкаської області на ОСОБА_1 , розгляд справи відкладено на 26.08.2025 о 09:00.
26.08.2025 підготовче судове засідання знято з розгляду на 08.09.2025 о 14:00, у зв'язку з перебуванням колегією суддів у нарадчій кімнаті в кримінальному провадженні.
ІІІ. Пояснення сторін.
У підготовчому судовому засіданні представник позивача - адвокат Брус С.М. заявлені ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Надав пояснення аналогічні викладеним у позові.
Відповідач ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував, просив ухвалити рішення у підготовчому засіданні.
До того ж, 08.09.2025 відповідач подав до суду заяву, за змістом якої позовні вимоги визнав у повному обсязі та правом на подання відзиву не бажає користуватися.
VІ. Мотивувальна частина рішення
Дослідивши усі наявні матеріали справи, встановивши наявність обставин, якими обґрунтовуються вимоги, суд установив таке.
Предметом доказування у цій справі є встановлення наявності або відсутності поважних причин пропущеного позивачем строку для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт Чорнобай Чорнобаївського району Черкаської області, у віці 87 років (а.с. 9).
Згідно з заповітом, посвідченим 16.05.2013 приватним нотаріусом Чорнобаївського районного нотаріального округу Бабаком О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1175, ОСОБА_3 на випадок її смерті заповіла земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,46 га, ОСОБА_2 (а.с. 10).
Судом встановлено, що відповідно до довідки виконавчого комітету Чорнобаївської селищної ради від 14.03.2025 № 506 ОСОБА_3 , на час смерті була зареєстрована разом із сином ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14).
Судом встановлено, що 26.03.2025 за вихідним № 1/4/25 ТОВ "Силікат-1" направило позивачці листа, в якому повідомило, що під час інвентаризації земельних ділянок встановлено, що земельна ділянка площею 2,46 га, кадастровий номер 7125155100:04:000:0707, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Від імені ОСОБА_3 складено заповіт від 16.05.2013 на ім'я ОСОБА_2 . Позивачці рекомендовано звернутися до нотаріальної контори для оформлення спадкового майна (а.с. 11).
28.03.2025 за вихідним № 161/01-16 приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Шипович Я.І. надано позивачці письмове роз'яснення, що вона є спадкоємцем за заповітом, посвідченим 16.05.2013 приватним нотаріусом Чорнобаївського районного нотаріального округу Черкаської області Бабаком О.В. за № 1175, однак спадщину не прийняла у встановлений законом строк, а тому отримати свідоцтво про право на спадщину позивачка позбавлена можливості. Для отримання свідоцтва про право на спадщину приватним нотаріусом рекомендовано позивачці звернутися з позовом до суду при визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини або встановлення факту сумісного проживання разом з померлою на день відкриття спадщини (а.с. 12).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з ч. 2. ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Положеннями ст. 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1270 ЦК України встановлено шестимісячний строк для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини.
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Отже, судом встановлено, що позивачка є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Про існування заповіту позивачка дізналася з листа ТОВ "Силікат-1" від 26.03.2025 та 28.03.2025 звернулася до приватного нотаріуса із заявою, однак приватним нотаріусом роз'яснено позивачці, що строк визначенийзаконом на подачу заяви закінчився, а тому їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Суд зауважує, що у справах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини можуть бути порушені права іншого спадкоємця, який прийняв спадщину, або за відсутності таких спадкоємців - територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Судом встановлено, що спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 , є її син - ОСОБА_1 , який прийняв спадщину, а тому суд погоджується, що належним відповідачем у справі є саме - ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання про можливість задоволення позовних вимог, суд урахував таке.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини визнані судом поважними.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Такі правові висновки викладено у постановах Верховного Суду України від 04.11.2015 у справі № 6-1486цс15 та від 23.08.2017 у справі № 6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду від 17.10.2019 у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30.01.2020 у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31.01.2020 у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо. Подібний висновок викладений Верховним Судом у постановах від 17.03.2021 у справі № 638/17145/17, провадження № 61-17764св20, від 15.06.2022 у справі № 638/4895/15-ц.
Практика суду касаційної інстанції у цій категорії справ є сталою та незмінною.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна передусім стосуватися періоду часу від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом згаданого шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Як уже встановлено судом, після отримання позивачкою інформації про наявність заповіту складеного на її ім'я, остання звернулася із заявою до приватного нотаріуса, однак отримала відмову, у зв'язку із пропущенням нею строку для такого звернення, що стало підставою для звернення із позовною заявою до суду.
Під час підготовчого судового засідання відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги визнав.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Обговорюючи причини пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд, враховуючи факт відсутності доказів, що спростовують твердження позивача, приймаючи до уваги відсутність заперечень відповідача щодо задоволення позову, переконаний, що пропуск строку допущений з поважної причини. Інтереси позивача підлягають судовому захисту.
За наведених обставин суд дійшов до висновку про задоволення позову.
Розподіл судових витрат між сторонами
За змістом ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма викладена і в ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Ураховуючи, що до початку розгляду справи по суті відповідач визнав позов, при подачі позову до суду позивачкою сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн (квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки № 72924232 від 30.04.2025, АБ "Укргазбанк"), а суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, то позивачці необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору - в розмірі 605,60 грн.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивачки інших 50 відсотків сплаченого нею судового збору в розмірі 605,60 грн, суд враховує подану представником позивачки - адвокатом Брусом С.М. 08.09.2025 заяву разом із розпискою, за змістом якої адвокатом Брусом С.М. отримано від ОСОБА_1 половину вартості судового збору, у зв'язку з чим представник позивачки просив не стягувати з відповідача судовий збір
Таким чином, судовий збір в розмірі 605,60 грн з відповідача на користь позивачки судом не стягується.
Покликаючись на положення ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Задовольнити позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Визначити ОСОБА_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю 3 (три) місяця з дня набрання рішенням суду законної сили.
Повернути ОСОБА_2 з державного бюджету 50 відсотків судового збору у розмірі 605 грн 60 коп (шістсот п'ять гривень 60 копійок, квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки № 72924232 від 30.04.2025, АБ "Укргазбанк").
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Повні найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя Л.О. Шарая