295/8312/22
1-в/707/47/25
про відмову у задоволенні клопотання
про звільнення засудженого від покарання
09 вересня 2025 року Черкаський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника пробації ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси клопотання начальника Черкаського РВ №1 філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області про звільнення від призначеного судом покарання у виді виправних робіт, -
встановив:
начальник Черкаського РВ №1 філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області звернулася до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання у виді виправних робіт, призначеного ухвалою Богунського районного суду м. Житомир від 14.09.2022 року.
Подане клопотання мотивує тим, щозасуджений ОСОБА_5 , 1982 року народження перебуває на обліку в Черкаському РВ №1 філії ДУ “Центр пробації» в Черкаській області з 30.09.2022 року.
В період перебування на обліку ОСОБА_5 зарекомендував себе посередньо, з 01.10.2022 року по 21.03.2023 року працював на ФОП " ОСОБА_6 ", нарахування заробітної плати та відрахування 20 % в дохід держави власником підприємства не проводилося, тому строк виправних робіт в нього не розпочався. Звільнений з вказаного підприємства за власним бажанням через Черкаську філію Черкаського обласного центру зайнятості за погодженням із уповноваженим органом з питань пробації.
З 29.03.2023 року по 11.05.2023 року ОСОБА_5 перебував в статусі безробітного на обліку в Черкаській філії Черкаського обласного центру зайнятості. Припинено реєстрацію за не відвідування без поважних причин центру зайнятості протягом 30 робочих днів. Громадянин ОСОБА_5
04.08.2023 року відповідно до наказу №2-к був прийнятий на роботу ТОВ «Український центр утилізації» на посаду підсобного робітника, відрахування почато з 08.08.2023 року. Наказом 6-к від 20.09.2023 року звільнений за прогули без поважних причин.
З 29.09.2023 року по 07.03.2024 року ОСОБА_5 перебував повторно на обліку в Черкаській філії Черкаського обласного центру зайнятості у статусі безробітного. Припинено реєстрацію у зв'язку із працевлаштуванням.
Згідно наказу № 7/к/а від 06.03.2024 року ОСОБА_5 працював в філії «Хутірська птахофабрика» ПНВК «Інтербізнес» на посаді електрика дільниці електропостачання ДП та з 01.04.2024 року проводились відрахування в дохід держави. Наказом №127/к/ а від 07.07.2025 року ОСОБА_5 увільнено від роботи у зв'язку з військовою службою за призовом під час мобілізації на особливий період зі збереженням місця роботи, на період проходження служби. Покарання повністю не відбув.
Під час відбування покарання ОСОБА_5 неодноразово порушував порядок та умови відбування покарання за що до нього застосовувалися застереження у виді письмового попередження, а саме: -28.07.2023 року за допущення більше двох разів протягом місяця прогулів під час перебування на обліку в центрі зайнятості; - 22.09.2023 року за допущення більше двох разів протягом місяця прогулів на роботі; - 02.06.2025 року за допущення порушень трудової дисципліни на роботі. Разом з тим громадянин ОСОБА_5 09.05.2023 року вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 126 ч.4 КУпАП, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності. Таким чином, за порушення порядку та умов відбування покарання у виді виправних робіт, відносно ОСОБА_5 двічі 07.08.2023 року та 04.10.2023 року направлялися до органу поліції подання для вирішення питання про притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389 ч. 2 КК України за ухилення від відбування покарання у виді виправних робіт. Відповідно до отриманих довідок з Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області від 03.10.2023 року та 08.12.2023 року в діях ОСОБА_5 не виявлено наявність кримінальних правопорушень, підстави для внесення інформації до ЄРДР відсутні.
04.08.2025 року Черкаським РВ №1 отримано копію витягу із наказу з Військової частини НОМЕР_1 , за №188 від 07.07.2025 року, солдат ОСОБА_5 , призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, призначений на посаду робітника підсобного 2 інженерного відділення 3 інженерного взводу 3 інженерної роти військової частини НОМЕР_1 .
Згідно ст. 57 ч.2 КК України виправні роботи не застосовуються до вагітних жінок та жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, до непрацездатних, до осіб, що не досягли шістнадцяти років, та тих, що досягли пенсійного віку, а також до військовослужбовців , осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, працівників правоохоронних органів, нотаріусів, приватних виконавців, суддів, прокурорів, адвокатів, державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 12 глави 2 розділу VІІІ Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі затвердженого наказом Міністерства юстиції за №272/5 від 29.01.2019 року, - стосовно засудженого до ВР, який після винесення судового рішення досяг віку та за наявності страхового стажу, встановлених статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» / віку, встановленого статтею 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», призваний на військову службу , а також засудженої до ВР жінки, яка стала вагітною, уповноважений орган з питань пробації протягом трьох діб з моменту отримання копії пенсійного посвідчення, копії посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», витяг з наказу про призов на військову службу , або медичного висновку надсилає до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений до ВР відбуває покарання, клопотання, особову справу, завірену копію пенсійного посвідчення, завірену копію посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», або завірену копію медичного висновку про звільнення такого засудженого від відбування покарання відповідно до частини другої статті 57 КК України, при цьому до вирішення зазначеного питання судом відбування покарання призупиняється
Вважає очевидним та безспірним неможливість виконати покарання у виді виправних робіт військовослужбовцю,.
В судовому засіданні представник пробації подане клопотання підтримала з мотивів, викладених у ньому, просила задовольнити.
Прокурор не заперечив проти даного клопотання, проте звернув увагу, що ОСОБА_5 на даний час призначене судом покарання повністю не відбув..
Заслухавши думку учасників судового засідання, оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного.
ОСОБА_5 засуджено 29.11.2017 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ст. 152 ч. 3 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі. Ухвалою Богунського районного суду м. Житомир від 14.09.2022 року невідбута частина покарання замінена більш м'яким покаранням у виді виправних робіт строком на 2 роки з утриманням 20% від заробітку в дохід держави.
з 01.10.2022 року по 21.03.2023 року працював на ФОП " ОСОБА_6 ", нарахування заробітної плати та відрахування 20 % в дохід держави власником підприємства не проводилося, тому строк виправних робіт в нього не розпочався. Звільнений з вказаного підприємства за власним бажанням через Черкаську філію Черкаського обласного центру зайнятості за погодженням із уповноваженим органом з питань пробації.
З 29.03.2023 року по 11.05.2023 року ОСОБА_5 перебував в статусі безробітного на обліку в Черкаській філії Черкаського обласного центру зайнятості. Припинено реєстрацію за не відвідування без поважних причин центру зайнятості протягом 30 робочих днів.
Громадянин ОСОБА_5 04.08.2023 року відповідно до наказу №2-к був прийнятий на роботу ТОВ «Український центр утилізації» на посаду підсобного робітника, відрахування почато з 08.08.2023 року. Наказом 6-к від 20.09.2023 року звільнений за прогули без поважних причин.
З 29.09.2023 року по 07.03.2024 року ОСОБА_5 перебував повторно на обліку в Черкаській філії Черкаського обласного центру зайнятості у статусі безробітного. Припинено реєстрацію у зв'язку із працевлаштуванням.
Згідно наказу № 7/к/а від 06.03.2024 року ОСОБА_5 працював в філії «Хутірська птахофабрика» ПНВК «Інтербізнес» на посаді електрика дільниці електропостачання ДП та з 01.04.2024 року проводились відрахування в дохід держави. Наказом №127/к/ а від 07.07.2025 року ОСОБА_5 увільнено від роботи у зв'язку з військовою службою за призовом під час мобілізації на особливий період зі збереженням місця роботи, на період проходження служби.
Відтак з наведеного вбачається, що на даний час ОСОБА_5 є військовослужбовцем під час мобілізації на особливий період. На даний час покарання у виді виправних робіт в повністю не відбув, залишилося не відбутим 1 місяць 16 днів.
Частиною 1 ст. 74 КК України визначено, що звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м'яким, а також пом'якшення призначеного покарання, крім звільнення від покарання або пом'якшення покарання на підставі закону України про амністію чи акта про помилування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 57 ч.2 КК України виправні роботи не застосовуються до вагітних жінок та жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, до непрацездатних, до осіб, що не досягли шістнадцяти років, та тих, що досягли пенсійного віку, а також до військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, працівників правоохоронних органів, нотаріусів, приватних виконавців, суддів, прокурорів, адвокатів, державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування.
Разом з тим, як встановлено в ході розгляду справи на час призначення ОСОБА_5 покаранню у виді виправних робіт, він не перебував у статусі військовослужбовця.
КВК України передбачає можливість дострокового звільнення від відбування покарання у виді виправних робіт, лише стосовно жінки, яка стала вагітною (ч.6 ст. 42 КВК України).
Тобто, положеннями КВК України не передбачено можливості звільнення від подальшого відбування покарання у вигляді виправних робіт військовослужбовців, призваних під час мобілізації на особливий період.
Частиною 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Водночас, положення КПК України не регулюють порядку відбування засудженими покарання та звільнення від відбування такого, згідно з ч. 1 ст. 1 КВК України саме Кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань.
При цьому, як вже зазначалось вище, згідно з ч. 1 ст. 74 КК України звільнення засудженого від покарання може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 5 КВК України кримінально-виконавче законодавство, виконання і відбування покарань ґрунтуються на принципах невідворотності виконання і відбування покарань, законності, справедливості, гуманізму, демократизму, рівності засуджених перед законом, поваги до прав і свобод людини, взаємної відповідальності держави і засудженого, диференціації та індивідуалізації виконання покарань, раціонального застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки, поєднання покарання з виправним впливом, участі громадськості в передбачених законом випадках у діяльності органів і установ виконання покарань.
Статтею 4 КВК України визначено, що підставою виконання і відбування покарання є вирок суду, який набрав законної сили, інші рішення суду, а також закон України про амністію та акт помилування.
КВК України не містить посилань на те, що його положення можуть бути застосовані за аналогією, а ч. 4 ст. 3 КК України передбачено пряму заборону застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією.
Відтак, оскільки вирок суду набрав законної сили, станом на день ухвалення такого засуджений не був військовослужбовцем, а положеннями КВК України не передбачено можливості звільнення військовослужбовця від подальшого відбування покарання у вигляді виправних робіт, подане клопотання не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 3, 74 КК України, ст.ст. 1, 4, 5, 42 КВК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд -
постановив:
в задоволенні клопотання начальника Черкаського РВ №1 філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання у виді виправних робіт, призначеного ухвалою Богунського районного суду м. Житомир від 14.09.2022 року - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляція до Черкаського апеляційного суду протягом семи діб з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_7