Справа № 320/14047/24 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.
09 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Ганечко О.М.,
Штульман І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом скаргу ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу, -
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати пункт 1 наказу Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції від 21 лютого 2024 року № 96, яким за вчинення дисциплінарного проступку застосовано до інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції;
- поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції з 29 лютого 2024 року;
- стягнути з Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції на користь позивача середній заробіток (середній розмір грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу з 29 лютого 2024 року по день прийняття судового рішення;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
Позов обґрунтовано тим, що до позивача протиправно застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції, так як оскаржуваний наказ є протиправним, оскільки законні підстави для застосування спірного дисциплінарного стягнення були відсутніми, а застосований вид дисциплінарного стягнення не є пропорційним (співмірним) із вчиненим діянням.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.
Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги- задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновок відповідача про наявність у діях водіїв транспортних засобів, які були зупинені, складу адміністративного правопорушення, та як наслідок складу дисциплінарного проступку у діях позивача, грунтується на припущеннях, з огляду на відсутність належних та допустимих доказів.
На думку апелянта, недостатньо детальне проведення службового розслідування, що мало наслідком незаконне звільнення позивача свідчить про порушення права на працю та проходження державної служби.
Оскільки оскаржуваний наказ не містить опису конкретних підстав для звільнення позивача зі служби в поліції, і ця обставина свідчить про наявність підстав для поновлення позивача на займаній посаді.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено про те, що сам факт забезпечення поліцейським постійної роботи портативного відеореєстратора під час виконання ним службових обов'язків й до їх закінчення, окрім передбачених Інструкцією №1026 винятків (виникнення у поліцейського особистого приватного становища), спричиняє шкідливі наслідки такої протиправної поведінки, обмежує доказування правомірності поведінки поліцейського.
Як вказує відповідач, оскільки на момент притягнення до дисциплінарної відповідальності у Позивача було діюче дисциплінарне стягнення - неповна посадова відповідність, оголошена наказом ДПП від 01.12.2023 № 656 (ознайомлений - 18.12.2023), що є обставиною, яка обтяжує відповідальність у розумінні пункту 6 статті 19 Дисциплінарного статуту, тому були наявні підстави для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження з 22.07.2025.
У силу вимог частини першої статті 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Частиною другою наведеної статті передбачено, що у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на час виникнення спірних правовідносин був старшим лейтенантом поліції, інспектором взводу № 2 роти № 4 батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції.
Наказом Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП у Київській області ДПП) від 12.02.2024 №68 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» проведено службове розслідування з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , інспектором взводу №2 роти №4 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції (далі - БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП), що виразилось у непритягненні водіїв транспортних засобів до адміністративної відповідальності та нездійсненні безперервної відеофіксації вказаних подій на портативні відеореєстратори під час несення служби з 03.02.2024 по 09.02.2024.
Наказом Департаменту патрульної поліції (далі - ДПП) від 21.02.2024 №96 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні вимог пунктів 3, 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», статей 222, 254, 284 КУпАП, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 5, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, абзацу другого пункту 5 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07 листопада 2015 року №1395, пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженого наказом МВС від 18 грудня 2018 року №1026, службової телеграми ДПП від 15.08.2022 №408, пунктів 2.1.6, 2.1.7 розділу ІІ посадової інструкції інспектора взводу №2 роти №4 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 22.12.2023 №2606, відповідно до частини дванадцятої статті 19, пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту застосовано до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_2), інспектора взводу №2 роти №4 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки дисциплінарний проступок, вчинений старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 є таким, що дискредитує честь держави, нівелює довіру суспільства та громадян до поліції та є несумісним із займаною посадою, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
У силу вимог частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Спірні відносини регулюються Законом України від 02 липня 2015 року №580-VIІI «Про Національну поліцію», який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до частини першої статті 3 вказаного Закону у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Пунктами 1, 3-5 статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України. Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України. Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.
Згідно частини першої статті 60 Закону України «Про Національну поліцію» проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є звільнення у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (п. 6 частини першої ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію»).
Для визначення сутності службової дисципліни, обов'язків поліцейських стосовно її дотримання, види дисциплінарних стягнень, порядок їх накладення застосуванню підлягає Закон України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, яким затверджено Дисциплінарний статус Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).
Згідно із частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського, зокрема: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком згідно із статті 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частин першої та третьої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Серед іншого, до поліцейських може застосовуватись такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції.
З аналізу наведених вище положень Дисциплінарного статуту вбачається, що службова дисципліна поліцейського полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів з питань службової діяльності, бездоганному та неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені, та належному виконанні обов'язків поліцейського, визначених законом. Водночас порушення поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника можуть застосовуватися заходи дисциплінарного стягнення, зокрема звільнення зі служби в поліції.
У даному випадку, притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності є самостійним юридичним наслідком, який настає у разі скоєння ним дисциплінарного проступку. Обставини, що передували притягненню особи до цього виду відповідальності, можуть потягнути за собою настання інших наслідків у вигляді адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, але, це не може слугувати підставою для звільнення працівника поліції саме від дисциплінарної відповідальності.
Так, у силу вимог частини другої, третьої статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Отже, службове розслідування - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.
Мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника і його ставлення до вчиненого.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 у справі №802/1150/17-а вказав на те, що під час правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до рапорту від 12.02.2024 №1520/41/40/01-2024 та висновку дисциплінарної комісії від 16.02.2024, під час несення служби екіпажем у складі старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення (далі - ВМАЗ) управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП у Київській області ДПП) капітана поліції Євгенія Зінченка та старшого інспектора ВМАЗ батальйону патрульної поліції в селі Чайки УПП у Київській області ДПП капітана поліції Олексія Бугаєнка 10.02.2024 було перевірено виконання службових обов?язків особовим складом батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль (далі - БПП в м. Бориспіль) УПП у Київській області ДПП.
У ході проведення перевірки працівниками ВМАЗ було досліджено відеозаписи з портативних відеореєстраторів поліцейських роти №4 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП в період з 03.02.2024 по 08.02.2024.
Так, під час проведення зазначеної перевірки працівниками ВМА3 було встановлено, що 04.02.2024 о 08 год 15 хв екіпажем у складі заступника командира роти № 4 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП капітана поліції ОСОБА_4 та інспектора взводу № 2 роти № 4 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 за адресою м. Бориспіль вуд. Київський Шлях 2/7 за порушення вимог дорожнього знаку 5.16 (Напрям руху по смугах) Правил дорожнього руху (далі - ПДР) України було зупинено автомобіль Пежо з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3.
На відеозаписах, які містяться на портативних відеореєстраторах поліцейських (ОСОБА_4 - № 475749 та ОСОБА_1 - № 475466) зафіксовано момент зупинки автомобіля та спілкування з водієм.
У свою чергу, з відтворених відеозаписів вбачається що під час спілкування працівниками поліції було встановлено що водій ОСОБА_3 є тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами відповідно до постанови Подільського ВДВС у м. Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 08.01.2024.
Додатково водій пояснив, що дійсно є боржником у зв?язку з несплатою аліментів та має заборгованість у понад 100 000 грн. оскільки на протязі 6 місяців проходив службу в Збройних силах України та не мав можливості сплачувати вказані кошти.
Далі, о 08 год. 22 хв. поліцейські прощаються з водієм та сідають до службового автомобіля, вимикаючи при цьому портативні відеореєстратори та спрямовують їх в торпеду автомобіля, що унеможливлює подальший перегляд відео, на цьому відеозапис припиняється. Жодні адміністративні матеріали працівниками поліції стосовно вказаної події не складались.
Надалі, 04.02.2024 о 18 год. 46 хв. екіпажем Лемур-0152 у складі поліцейських ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було зупинено автомобіль Форд білого кольору під керуванням ОСОБА_6 та дві фури з напівпричепами.
Однак, в ході перевірки встановлено, що момент спілкування позивача з водіями фур на відеореєстратор поліцейським не фіксувався.
У відповідності до відомостей сформованого звіту щодо причин перевірки, у зазначений проміжок часу окрім гр. З. за допомогою інформаційного порталу Національної поліції України поліцейськими більше ніхто не перевірявся.
Також, відповідно до звіту щодо причин перевірки системи інформаційного порталу Національної поліції України встановлено, що 09.02.2024 о 00 год. 13 хв. капітаном поліції ОСОБА_4 було здійснено перевірку особи ОСОБА_8, яка керувала транспортним засобом.
На момент спілкування з особою ОСОБА_8 портативні відеореєстратори ОСОБА_4 та ОСОБА_1 були в зарядженому стані. Однак, жодні адміністративні матеріали стосовно особи ОСОБА_8 вказаними поліцейськими не складались, відеозаписи спілкування у вказаний проміжок часу з будь-ким на реєстраторах працівників поліції відсутні.
Додатково перевіркою встановлено, що відповідно до даних з інформаційного порталу Національної поліції України особа ОСОБА_8 неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за ст. 307 та ст. 309 КК України, а також до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, в тому числі за ст. 126 та ст. 130 КУпАП.
Так, 30.03.2023 Голосіївським районним судом міста Києва особу ОСОБА_8 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на 12 місяців.
Крім того, 01.12.2020 Дніпровським районним судом м.Києва особу ОСОБА_8 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на 10 років.
Таким чином, вказані обставини свідчать про те, що в діях вищевказаних працівників поліції вбачається порушення пункту 5 розділу 1 наказу МВС № 1026 від 18.12.2018 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», не дотримання вимог службової телеграми ДПП вих №408 від 15.08.2022 в частині не здійснення перевірки згідно з даними ІПНП осіб, щодо яких працівниками поліції застосовувались превентивні заходи та пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію».
Як наслідок, дисциплінарною комісією встановлено, що 04.02.2024 та 09.02.2024 інспектором взводу №2 роти №4 БПП в місті Бориспіль УПП у Київській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 порушено вимоги пунктів 3, 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», статей 222, 254, 284 КУпАП, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію України», підпункту 2 пункту 5 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, затвердженого наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, службової телеграми ДПП від 15.08.2022 № 408, пунктів 2.1.6, 2.1.7. 2.2.7 розділу II посадової інструкції інспектора взводу №2 роти №4 БПП в місті Бориспіль УПП у Київській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 22.12.2023 №2606.
Враховуючи викладене, дисциплінарна комісія відповідача дійшла висновку на підставі частини шостої статті 20 Дисциплінарного статуту, порушити перед начальником ДПП генералом поліції третього рангу Євгенієм Жуковим клопотання про застосування, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, до інспектора взводу №2 роти №4 БПП в місті Бориспіль УПП у Київській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_2), дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 3, 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», статей 222, 254, 284 КУпАП, пунктів 1. 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію України», пунктів 1, 2, 5, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпункту 2 пункту 5 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 №1395, пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. затвердженого наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, службової телеграми ДПП від 15.08.2022 №408, пунктів 2.1.6, 2.1.7. 2.2.7 розділу ІІ посадової інструкції інспектора взводу №2 роти №4 БПП в місті Бориспіль УПП у Київській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 22.12.2023 № 2606.
Відтак, порушення службової дисципліни ОСОБА_1 проявилось у невиконанні або неналежному виконанні таких приписів законів:
1) не вжив заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; не припинив виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; у випадках, визначених законом, не здійснив провадження у справах про адміністративні правопорушення, не прийняв рішення про застосування адміністративних стягнень та не забезпечив їх виконання (пункт 3, 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію»);
2) не розглянув справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху; не склав протокол про адміністративне правопорушення; не виніс жодної з постанов, які передбачені законодавством за результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення (стаття 222, 254, 284 КУпАП);
3) не дотримувався положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно не виконував свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва (пункт 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію»);
4) не був вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно не служив народу України; не знав закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; не вжив заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно не поінформував про це безпосереднього керівника; не утримався від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України (пункти 1, 2, 5, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту);
5) поліцейські підрозділів Департаменту патрульної поліції, територіальних (відокремлених) підрозділів територіальних органів поліції, поліцейські яких забезпечують безпеку дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах складають протоколи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені частинами четвертою, сьомою - дев'ятою статті 121, частиною третьою статті 121-3, частинами п'ятою і сьомою статті 122, частиною першою статті 122-2, статтями 122-4, 122-5, частинами другою і третьою статті 123, статтею 124, частинами третьою і п'ятою статті 126, частиною четвертою статті 127, статтями 127-1, 130, 139, частиною четвертою статті 140, статтею 188-28 КУпАП, а за частиною третьою статті 127-4 поліцейськими підрозділів Департаменту внутрішньої безпеки (абзац другий пункт 5 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07 листопада 2015 року №1395);
6) включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу (пункт 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженого наказом МВС від 18 грудня 2018 року №1026);
7) з метою встановлення місцезнаходження, розшуку та притягнення до відповідальності осіб, у тому числі причетних до вчинення кримінальних правопорушень проти української державності, необхідно забезпечити перевірку осіб, щодо яких працівники патрульної поліції складають матеріали про адміністративні правопорушення, виносять постанови про адміністративні правопорушення, зокрема у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, застосовують превентивні заходи за обліками ІПНП, насамперед щодо перебування в розшуку (службової телеграми ДПП від 15.08.2022 №408);
8) припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, застосовуючи для цього передбачені законодавством права і повноваження; розгляд справ про адміністративні правопорушення, застосовує заходи адміністративного впливу до правопорушників у випадках та спосіб, які передбачені законодавством; профілактику, попередження та припинення злочинів і адміністративних правопорушень у сфері дорожнього руху (пунктів 2.1.6, 2.1.7 розділу ІІ посадової інструкції інспектора взводу №2 роти №4 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 22.12.2023 №2606).
Слід зазначити, що сам факт забезпечення поліцейським постійної роботи портативного відеореєстратора під час виконання ним службових обов'язків й до їх закінчення, окрім передбачених Інструкцією №1026 винятків (виникнення у поліцейського особистого приватного становища), спричиняє шкідливі наслідки такої протиправної поведінки, обмежує доказування правомірності поведінки поліцейського.
Відсутність записів з портативних відеореєстраторів, фактично спрямовані на спотворення дійсних обставин дисциплінарної справи та можливе приховування факту вчинення працівниками поліції корупційного правопорушення.
У свою чергу, з метою урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (надалі також - Правила №1179).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил №1179 під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку.
У пункті 1 розділу IV Правил №1179 передбачено, що поліцейський виконує свої службові обов'язки в тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними громадами та громадськими об'єднаннями на засадах партнерства і спрямовує свою діяльність на задоволення їхніх потреб.
У відповідності до вказаних положень колегія суддів приходить до висновку, що передумовою звільнення особи рядового і начальницького складу за порушення Правил етичної поведінки поліцейських та за скоєння проступку, який порочить його як працівника поліції, мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування, у ході якого належними та допустимими доказами має підтвердитись факт скоєння особою вчинку, направленого проти інтересів служби, який суперечить покладеним на неї обов'язкам, підриває довіру до неї як до носія влади, що призводить до дискредитації державного органу, та унеможливлює подальше виконання особою своїх обов'язків.
Приписами частин першої, третьої статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19 - 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно частини четвертої статті 19 Дисциплінарного статуту обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є:
1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;
2) попередня бездоганна поведінка;
3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;
4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;
5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;
6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, зокрема, вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення (пункт 2 частини шостої статті 19 Дисциплінарного статуту).
Відтак, при оцінці співмірності обраного керівником виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації, наявність (відсутність) непогашених дисциплінарних стягнень на момент притягнення його до відповідальності за цим дисциплінарним проступком і, як підсумок, наявність (відсутність) причинного зв'язку із тим чи не сталася ця подія внаслідок особистої безвідповідальності, низьких ділових та моральних якостей позивача та його неналежного ставлення до службових обов'язків.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 систематично піддавався дисциплінарним стягненням, а саме: «неповна посадова відповідність» наказ ДПП від 16.08.2018 №1123; «зауваження» наказ УПП у Київській області ДПП від 02.03.2021 №104; «догана» наказ УПП у Київській області ДПП від 01.04.2024 №160; «сувора догана» наказ УПП у Київській області ДПП від 22.11.2021 №479; «сувора догана» наказ УПП у Київській області ДПП від 06.10.2022 №218; «неповна службова відповідність» Наказ ДПП від 26.11.2022 №633; «догана» наказ УПП у Київській області ДПП від 14.07.2023 №226; «сувора догана» наказ УПП у Київській області ДПП від 20.09.2023 №301; «неповна службова відповідність» наказ ДПП від 01.12.2023 №656; «звільнення із служби в поліції» наказ ДПП від 21.02.2024 №96.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 23 Дисциплінарного статуту строк дії дисциплінарних стягнень з моменту оголошення їх порушникові становить: попередження про неповну службову відповідність - протягом шести місяців.
Відтак, вказане свідчить про наявність обставин, що обтяжують відповідальність поліцейського.
При цьому, вищевказані дії та поведінка старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , що здійснював зупинку та перевірку водіїв осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , а також водіїв вантажних транспортних засобів, який повинен був як посадова особа, розглянути справу про адміністративне правопорушення, та вжити відповідних заходів щодо фіксування події на портативний відеореєстратор та притягнення водіїв до адміністративної відповідальності, призвели до підриву авторитету органів поліції, формування негативної думки в населення про поліцію, дискредитації звання працівника поліції, та свідчить про особисту недисциплінованість, недотримання вимог законодавства та Присяги працівника поліції.
У свою чергу, позивач посилається на те, що відповідачем при обранні виду дисциплінарного стягнення не враховано обставини, що пом'якшують його відповідальність, втім жодних доказів існування таких обставин до суду надано не було.
Наявність в останнього на утриманні двох неповнолітніх дітей нагородження подяками і грамотами не є тими обставинами, що пом'якшують відповідальність працвниками поліції.
Колегія суддів звертає увагу, що при обранні виду дисциплінарного стягнення відповідачем враховано обставину, що обтяжує відповідальність (наявність дисциплінарного стягнення), зокрема періодичність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
З огляду на вказане, Наказом Департаменту патрульної поліції від 21.02.2024 №96 правомірно застосовано до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_2), інспектора взводу №2 роти №4 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про підтвердження матеріалами справи наявності скоєння позивачем дисциплінарного проступку, який полягав у вчиненні ним проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків, є обґрунтованим.
З огляду на це, спірний наказ відповідача є таким, що прийнятий в межах повноважень і у спосіб, визначені нормативно-правовими актами.
Оскільки судом першої інстанції не встановлено підстав для визнання незаконним звільнення позивача зі служби в поліції, а вимоги щодо поновлення його на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про визнання наказів про звільнення протиправними, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для їх задоволення.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обгрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п'ятої ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді О.М. Ганечко
І.В. Штульман