Справа № 755/6011/25
08 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Файдюка В.В., суддів Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 16 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 16.04.2025 відмовлено у відкритті провадження у справі ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови № 955 від 05.04.2025 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу про адміністративне правопорушення.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду та винести постанову, якою скасувати постанову №955 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 05.04.2025 про притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн та закрити провадження у справі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2025 апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки до неї не додано документ про сплату судового збору. Судом було надано десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, який обраховується з моменту отримання копії цієї ухвали, яку отримано позивачем 19.08.2025 (день проставлення відмітки відділення поштового зв'язку про повернення поштового відправлення №0601175053089 у зв'язку із закінченням встановленого строку).
Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Із змісту наведених норм випливає, що день проставлення у поштовому повідомлення відмітки про невручення у випадку повернення поштового відправлення відправнику збігається з днем вручення такого поштового відправлення.
Аналогічна за змістом позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 09.02.2023 у справі №295/14365/19.
Положення процесуального закону не передбачають прямого обов'язку суду щодо повторного направлення кореспонденції стороні, якій поштове відправлення не було вручене із обставин, які не залежали від суду.
Подібні за змістом висновки висловлені також Верховним Судом у постанові від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22.
Крім того, судом враховується, що в силу приписів ст. ст. 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалу суду від 18.07.2025 про залишення апеляційної скарги без руху було надіслано судом до Реєстру 21.07.2025 та оприлюднено 23.07.2025.
Отже, будучи Апелянтом у цій справі, ОСОБА_1 мав можливість ознайомитися із змістом ухвали суду від 18.07.2025, починаючи з 23.07.2025.
Указана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 31.03.2021 у справі № 640/2371/20.
Крім іншого, Позивач не забезпечив отримання і копії ухвали від 18.07.2025, яка зберігалася у відділенні поштового зв'язку з 04.08.2025 по 18.08.2025, тобто протягом 14 календарних днів згідно абз. 1 п. 101 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.
Положеннями статті 44 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо дотримання процесуальних строків.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, в тому числі процесуальних строків подачі апеляційної скарги.
З урахуванням наведеного, Верховний Суд за подібних обставин у постанові від 14.03.2024 у справі №215/2025/22 зазначив, що, звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою та при цьому заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, позивач мав проявити активність та цікавитися результатами розгляду його клопотання та руху апеляційної скарги. Водночас строк зберігання поштового відправлення терміном в один місяць дає можливість особі, яка подала апеляційну скаргу, вжити заходів для отримання такого відправлення та ознайомлення з ухвалою суду протягом цього строку.
У контексті наведеного судом враховується, що відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання («Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» № 11681/85).
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого Королівства» зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, «якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.06.2020 у справі №9901/86/19 підкреслила, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 26.04.2007 у справі «Олександр Шевченко проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм провадження.
Колегія суддів зазначає, що протягом більше місячного строку ОСОБА_1 мав можливість ознайомитися із змістом ухвали від 18.07.2025 про залишення апеляційної скарги без руху та отримати її копію засобами поштового зв'язку з 04.08.2025 по 18.08.2025. Водночас, з огляду на встановлені вище обставини Апелянт жодним чином не цікавився про рух власної апеляційної скарги протягом більше місяця з моменту її подання. Відтак, станом на 08.09.2025 недоліки апеляційної скарги, про які вказано в ухвалі від 18.07.2025, протягом встановленого судом десятиденного строку усунуті не були.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу Апелянту.
Керуючись ст. ст. 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 16 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.В. Файдюк
Судді О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев