09 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/274/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Семененка Я.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дніпровської міської ради
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2025р. у справі №160/274/23 за заявою Дніпровської міської ради про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами рішення у справі № 160/274/23
за позовом:Керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області, в особі Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради
до: третя особа: про:1. Дніпровської міської ради 2. Комунального підприємства «Міські активи» Громадська організація «Платформа Громадський контроль» визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2024р. у справі № 160/274/23 позовну заяву Керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області, в особі Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради, до Дніпровської міської ради, Комунального підприємства «Міські активи» Дніпровської міської ради, третя особа - Громадська організація «Платформа Громадський контроль», про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради, яка полягає у неприведені до належного стану об'єкту культурної спадщини - пам'ятки архітектури місцевого значення з охоронним №122 - «Палац профілактики» за адресою: м. Дніпро, вул. Щербаня (Сергія Нігояна просп., (Калініна просп.,53) назва за обліком - вул. Профілактича,1) 1, шляхом здійснення консерваційних робіт; зобов'язано Дніпровську міську раду та Комунальне підприємство «Міські активи» Дніпровської міської ради привести до належного стану об'єкт культурної спадщини - пам'ятки архітектури місцевого значення з охоронним №122 - «Палац профілактики» за адресою: м. Дніпро, вул. Щербаня (Сергія Нігояна просп., (Калініна просп.,53) назва за обліком - вул. Профілактича,1) 1, шляхом здійснення консерваційних робіт; визнано протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради, яка полягає у не приведенні до належного стану об'єкту культурної спадщини - пам'ятки архітектури місцевого значення з охоронним №122 - «Палац профілактики» за адресою: м. Дніпро, вул. Щербаня (Сергія Нігояна просп., (Калініна просп.,53) назва за обліком - вул. Профілактича,1) 1, шляхом здійснення реставраційних робіт; зобов'язано Дніпровську міську раду та Комунальне підприємства «Міські активи» Дніпровської міської ради привести до належного стану об'єкт культурної спадщини - пам'ятки архітектури місцевого значення з охоронним №122 - «Палац профілактики» за адресою: м. Дніпро, вул. Щербаня (Сергія Нігояна просп., (Калініна просп.,53) назва за обліком - вул. Профілактича,1) 1, шляхом здійснення реставраційних робіт; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024р. у справі № 160/274/23 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2024р. залишено без змін.
23.05.2025р. судом першої інстанції зареєстровано заяву Дніпровської міської ради про перегляд судового рішення у справі № 160/274/23 за нововиявленими обставинами, у якій заявник зазначив, що відповідно до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 24.02.2025р. у справі № 420/28679/23, спеціальним законом, який безпосередньо регламентує правовідносини у сфері культурної спадщини та визначає вичерпний перелік випадків , за яких уповноважений орган охорони культурної спадщини як суб'єкт владних повноважень має право на звернення до суду, є Закону України «Про культурну спадщину», який встановлює конкретний спосіб реалізації такого права і з огляду на такі висновки заявник вважає, що Управління охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради не наділене правом на звернення до суду з позовом про зобов'язання власника пам'ятки містобудування та архітектури відновити таку пам'ятку оскільки Закону України «Про культурну спадщину» не містить прямої вказівки на таке право, тому прокурор, який звертався із позовом в інтересах держави в особі Управління охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради, обрав неналежний спосіб захисту, і саме ці обставини є нововиявленими обставинами, які не були і не могли бути відомі заявнику , у зв'язку з чим заявник просив переглянути рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2024р. у справі № 160/274/23 за нововиявленими обставинами, скасувати рішення суду першої інстанції у цій справі та ухвалити у справі нове рішення яким закрити провадження у справі № 160/274/23.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2025р. у справі №160/274/23 у задоволенні заяви Дніпровської міської ради про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами рішення у справі № 160/274/23 відмовлено.
Відповідач - Дніпровська міська рада, не погодившись із вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу за якою Третім апеляційним адміністративним судом було відкрито апеляційне провадження та апеляційний розгляд справи № 160/274/23 призначено в порядку письмового провадження, про що судом апеляційної інстанції було повідомлено учасників справи.
Відповідач, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм чинного процесуального права, тому просив ухвалу суду першої інстанції від 22.05.2025р. у цій справі скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву Дніпровської міської ради про перегляд судового рішення у справі № 160/274/23 за нововиявленими обставинами задовольнити у повному обсязі.
У зв'язку з тим, що судді Сафронова С.В. та Чепурнов Д.В., які входять до складу колегії суддів, що розглядають справу №160/274/23, перебувають у відпустці здійснено заміну складу колегії суддів у судовій справі №160/274/23 відповідно до положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу у справі №160/274/23 від 09.09.2025р. визначено склад колегії суддів Третього апеляційного адміністративного суду: головуючий суддя Коршун А.О., судді - Семененко Я.В., Круговий О.О.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали цієї адміністративної справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог заяви про перегляд рішення суду у цій справі за нововиявленими обставинами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Положеннями ч.1-2 ст. 361 КАС України, в редакцій чинній на момент звернення відповідача до суду першої інстанції із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у справі № 160/274/23 та на момент розгляду судом першої інстанції цієї заяви, передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
А відповідно до положень ч. 4 вищезазначеної статті не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Отже сукупний аналіз положень ст. 361 КАС України, в редакцій чинній на момент звернення відповідача до суду першої інстанції із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у справі № 160/274/23 та на момент розгляду судом першої інстанції цієї заяви, дає можливість зробити висновок про те, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин і необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі, а також не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи.
Також колегія суддів, з огляду на зміст положень ст. 361 КАС України вважає, що обставина, яка з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду рішення у справі за нововиявленими обставинами, як і не може вважатись нововиявленою обставиною зміна правової позиції суду в інших подібних справах, навіть якщо вона впливає на подібні правовідносини оскільки не змінює фактичні обставини справи, що були предметом судового розгляду.
Відповідач, у заяві про перегляд рішення суду у цій справі за нововиявленими обставинами, та у апеляційній скарзі, у якості нововиявленої обставини зазначає, що на момент розгляду справи №160/274/23 йому не було та не могло бути відомо про постанову Верховного Суду від 24.02.2025р. у справі № 420/28679/23, в якій наведено тлумачення ст. 21 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та визнано обраний прокурором спосіб захисту порушеного права неналежним, що, на його думку, повністю спростовує висновки суду, покладені в основу рішення у справі №160/273/23, про перегляд якого він просить.
При цьому необхідно зазначити, що про існування інших обставин, які заявник вважає нововиявленими, у заяві Дніпровської міської ради про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами рішення у справі № 160/274/23 не зазначається.
Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги, що з огляду на положення ч. 2 ст. 361 КАС України , в редакцій чинній на момент звернення відповідача до суду першої інстанції із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у справі № 160/274/23 та на момент розгляду судом першої інстанції цієї заяви, зміна правової позиції суду в інших подібних справах, навіть якщо вона впливає на подібні правовідносини оскільки не змінює фактичні обставини справи, що були предметом судового розгляду, не може вважатись нововиявленою обставиною колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про обставини на які посилається заявник не є нововиявленими обставинами у розумінні положень ст. 361 КАС України, а тому не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у цій справі за нововиявленими обставинами та постановив правильне рішення про відмову Дніпровській міській раді у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами рішення у справі № 160/274/23.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування ним норм процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи, тому з урахуванням положень ст. 316 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, вважає за необхідне ухвалу суду першої інстанції від 22.05.2025р. у цій справі залишити без змін, а апеляційну скаргу Дніпровської міської ради залишити без задоволення, з огляду на те, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311, 312, 315,316, 322 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 у справі №160/274/23 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття , та може бути оскаржена у строки та в порядку встановлені ст. ст. 329,331 КАС України.
Постанову виготовлено та підписано 09.09.2025р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя О.О. Круговий
суддя Я.В. Семененко