09 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/31081/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року (суддя Турова Олена Михайлівна ) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 047050024310 від 12.10.2023 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком № 1; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 02.09.1991 по 27.06.1994; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 2 період роботи з 14.08.2020 по 11.02.2022; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 за її заявою від 04.10.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 12.10.2023 № 047050024310 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання з 02.09.1991 по 27.06.1994 та до пільгового стажу роботи за Списком № 2 період роботи у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» та в ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» з 14.08.2020 по 11.02.2022. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 04.10.2023 на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішенням, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 04.10.2023 звернулась до ПФУ з заявою про призначення пільгової пенсії за віком.
Заява в порядку перерозподілу була передана для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яким прийнято рішення № 047050024310 від 12.10.2023 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з названим рішенням:
«Вік заявниці 48 років 3 місяці 10 днів.
Страховий стаж особи з урахуванням додаткових років за Списком № 1 становить 40 років 8 місяців 10 днів.
Пільговий стаж роботи за Списком № 1 становить 14 років 1 місяць 6 днів.
Пільговий стаж особи за Списком № 2 (з урахуванням пільгового стажу за Списком № 1) становить 18 років 1 місяць 9 днів.
Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання з 02.09.1991 по 27.06.1994 згідно з дипломом серії НОМЕР_1 від 27.06.1994, оскільки відсутній документ, що підтверджує зміну прізвища « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 ».
Щодо врахування до пільгового стажу періодів роботи повідомлено: до пільгового стажу за Списком № 1 та за Списком № 2 зараховано періоди роботи з 1999 по 2017 за час роботи в ПрРАТ «Єнакієвський металургійний завод» та з 2019 по 2020 за час роботи в ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» згідно з відомостями по спеціальному стажу, що містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
До відома: до пільгового стажу за Списком № 2 не зараховано періоди роботи в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» згідно з записами №№ 22-25 трудової книжки та у ПрАТ «Камет-Сталь» згідно з записами №№ 26-28 трудової книжки серії НОМЕР_2 від 12.02.2002, оскільки позивачем не надано довідку згідно з Додатком № 5, що передбачено пунктом 20 Порядку № 637.
Додатковий коментар: відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки заявниця не досягла віку 50 років.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає, що в жовтні 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII, яким доповнено Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV розділом XIV-1, який містить, зокрема, пункт 1 частини 2 статті 114 такого змісту: «На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах».
За приписами статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII, право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість, згідно з пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 45 років до 50 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку з чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ, з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020, встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 45 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого, в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 45 років, тоді як другий - у 50 років.
Тобто вищенаведені закони явно суперечать один одному, а тому правове регулювання спірного питання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує належний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Вказаного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 листопада 2021 року під час розгляду зразкової адміністративної справи № 360/3611/20.
При визначенні достатності у позивача трудового стажу для призначення пільгової пенсії при досягненні 45 років, суд апеляційної інстанції встановив, що пенсійним органом в оскаржуваному рішенні обраховано та підтверджено, що остання має страховий стаж роботи 40 років 8 місяців 10 днів, пільговий стаж - 14 років 1 місяць 6 днів, що є достатнім відповідно до приписів пункту «а» статті 13 Закону № 1788-XII.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що відмова УПФУ в Рівненській області в призначенні пенсії ОСОБА_1 , яка на час звернення з заявою про призначення пенсії досягла 45 років, є протиправною.
Щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача період навчання з 02.09.1991 по 27.06.1994, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 № НОМЕР_2 від 12.02.2002 позивач у період з 02.09.1997 по 27.06.1994 навчалась в ПТУ № 50, запис внесено на підставі диплому НОМЕР_1 від 27.06.1994.
Матеріали справи містять копію диплома НОМЕР_1 від 27.06.1994, який виданий на ім'я ОСОБА_4 .
Також матеріали справи містять Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 20.10.2023, відповідно до якого 16.12.1995 було зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , прізвище після реєстрації шлюбу дружини - ОСОБА_3 .
Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наданими документами підтверджено зміну прізвища позивача з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 ».
Задовольняючи позовні вимоги в частині зарахування пільгового стажу роботи за Списком № 2 у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» та в ПрАТ «Камет-Сталь» з 14.08.2020 по 11.02.2022, суд першої інстанції виходив з того, що відповідними записами трудової книжки позивача, які також містять відомості про атестацію робочого місця, на якому працювала позивач, підтверджено факт роботи ОСОБА_1 у період з 14.08.2020 по 11.02.2022 у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» та в ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» на посадах, що відносяться до Списку № 2, що, в свою чергу, надає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно зі статтею 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, а відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - основним документом, що підтверджує стаж роботи.
Пунктом 20 Порядку № 637 встановлено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, в яких має бути зазначені періоди, що зараховуються до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, що зараховується до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, на підставі яких видана довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Колегія суддів звертає увагу, що законодавство вимагає надати уточнюючі довідки у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Записами трудової книжки підтверджено, що позивач: 14.08.2020 прийнята на роботу у Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат» в прокатний цех машиністом крана металургійного виробництва 4 розряду (наказ №750 від 12.08.2020); робоче місце атестовано за Списком № 2 Розд. III «Чорна металургія» підр. 3 «Прокатне ...виробництво...» машиніст кранів металургійного виробництва» (пост. № 25 від 26.12.2017); 01.04.2021 переведена у прокатному цеху машиністом крану металургійного виробництва 5 розряду (розп. про пер. № 563 від 01.04.2021); 05.08.2021 звільнена у зв'язку з переведенням за п. 5 ст. 36 КЗпП України до ПРАТ «ДКХЗ» (наказ № 865 від 05.08.2021); 06.08.2021 прийнята на роботу у Приватне акціонерне товариство «Дніпровський коксохімічний завод» в прокатний цех машиністом крана металургійного виробництва 5 розряду за переведенням з ПАТ «ДМК» (наказ № 21 від 05.08.2021); робоче місце атестовано за Списком № 2 розділ III «Чорна металургія» підр. 3 «Прокатне.. .виробництво...» (пост. № 4-МВ від 03.08.2021); Приватне акціонерне товариство «Дніпровський коксохімічний завод» з 11.02.2022 перейменовано у Приватне акціонерне товариство «КАМЕТ-СТАЛЬ» (наказ від 11.02.2022 № 163).
Варто зауважити, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, формально послався на відсутність довідки згідно з Додатком № 5, що передбачено пунктом 20 Порядку № 637, не навівши обґрунтування які відомості не містить трудова книжка позивачки та які мають бути відображені в уточнюючій довідці.
Також відповідач не навів підстави не врахування індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5.
Вирішуючи питання щодо можливості зарахування до пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи позивача в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», суд апеляційної інстанції встановив, що індивідуальні відомості про застраховану особу форми ОК-5 містять відомості про роботу в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» (код 05393043) з серпня 2020 кількість днів трудових становить - 18, з вересня 2020 по березень 2021 включно, позивачем відпрацьовано повний місяць, також вказаний період містить відомості про сплату страхових внесків.
Більш того, у відомостях по спеціальному стажу за період з серпня 2020 року по березень 2021 року включно вказано код підстави для обліку спецстажу «ЗП3013Б1» - працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
З огляду на встановлені обставини суд апеляційної інстанції доходить висновку, що період роботи позивачки з 14.08.2020 по 31.03.2021 в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» за Списком № 2 в повній мірі підтверджений матеріалами справи.
Натомість, починаючи з квітня 2021 року наявні в матеріалах справи індивідуальні відомості про застраховану особу форми ОК-5 не містять інформації щодо суми заробітку для нарахування пенсії, кількість днів трудових, позначки про сплату страхових внесків. Також відсутні відомості по спеціальному стажу (а.с 29-32).
Варто також зауважити, що індивідуальні відомості про застраховану особу форми ОК-5 взагалі не містять інформації про роботу позивача у ПрАТ «Камет-Сталь».
Вказані обставини залишились поза увагою суду першої інстанції, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення про задоволення позову в цій частині.
У свою чергу, з огляду на встановлені та неведені обставини, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що позовні вимоги у частині зарахування до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи з 01.04.2021 по 11.02.2022 не підлягають задоволенню.
Водночас суд апеляційної інстанції звертає увагу позивача, що після призначення пенсії остання не позбавлена права звернутися до ПФУ з заявою про перерахунок пенсії із зарахуванням окремих періодів її роботи, подавши додаткові та належні документи.
Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню як таке, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року в адміністративній справі № 160/31081/23 в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 2 період роботи з 01.04.2021 по 11.02.2022 скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині відмовити.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з 09 вересня 2025 року та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 328 КАС України.
Повна постанова складена 09 вересня 2025 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров
суддя Т.І. Ясенова