Справа 556/2659/25
Номер провадження 1-кп/556/209/2025
08.09.2025
Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в селищі Володимирець, кримінальне провадження №12025181230000143 від 26.06.2025 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Воронки Володимрецького району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працює, освіта середня, робітник по ремонту Красносільского ліцею Володимирецької селищної ради, одруженого, не військовозобов'язаного, не судимого,-
за ч.1 ст.246 КК України-
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 , 25.06.2025, близько 15 год. 30 хв., прибув на транспортному засобі, марки «ВАЗ» д.н.з. в НОМЕР_1 , з причепом кустарного виробництва, до кварталу 41 виділ 15 Воронківського лісництва Рафалівського надлісництва філії «Поліський лісовий офіс» ДП «Ліси України», поблизу с. Воронки, Вараського району, Рівненської області, що на території Володимирецької селищної територіальної громади, за географічними координатами 51.5757218, 26.0908281, що є державною власністю, та віднесена до земель лісогосподарського призначення. Перебуваючи на території вищевказаних експлуатаційних лісонасаджень, на місці незаконної порубки дерев породи сосна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 здійснив навантаження на причіп кустарного виробництва, круглих лісоматеріалів породи сосна, загальною кубомасою 2,5 метрів кубічних, які були незаконно зрубані невстановленою особою, в кількості трьох сиро ростучих дерев породи сосна.
Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_4 маючи прямий умисел, спрямований на перевезення незаконно зрубаних дерев транспортним засобом, марки «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , з причіпом кустарного виробництва, що належав ОСОБА_6 , який він взяв у тимчасове користування, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення вимог ст. 69 Лісового кодексу України, не маючи спеціального документу для використання лісових ресурсів, лісорубного або лісового квитка, тим самим не маючи права здійснювати перевезення дерев державної форми власності, з корисливих мотивів, здійснив перевезення незаконно зрубаних дерев породи сосна, загальною кубомасою 2,5 метрів кубічних, внаслідок незаконної порубки яких державі було заподіяно істотної шкоди на загальну суму 39 412 (тридцять дев'ять тисяч чотириста дванадцять) гривень 08 (вісім) копійка, на територію домогосподарства що за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у перевезенні незаконно зрубаних дерев, що заподіяли істотну шкоду, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 246 КК України.
25 серпня 2025 року між прокурором Володимирецького відділу Вараської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 .
Згідно з умовами вказаної угоди, обвинувачений повністю визнав свою вину у зазначеному діянні і зобов'язався: беззастережно визнавати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні; у подальшому подібного не вчиняти та щиро розкаюється у скоєному.
Сторони угоди за взаємною згодою визначили вид та міру покарання, яке повинен понести обвинувачений у разі затвердження такої угоди, а саме: за ч.1 ст.246 КК України у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 17000 гривень.
На призначення зазначеного покарання обвинувачений погодився.
Відповідно до угоди, обвинуваченому відомо та зрозуміло, що згідно із вимогами ст. 473 КПК України наслідком укладення та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора і підозрюваного є обмеження їх права на оскарження вироку. Йому також роз'яснено та є зрозумілими, визначені п. 1 ч. 4 ст. 394 КПК України, підстави для апеляційного оскарження обвинувального вироку, яким затверджена угода про визнання винуватості, а також підстави для касаційного оскарження відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 424 КПК України.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 468, ст. 469 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про визнання винуватості, дотримані вимоги КК України та КПК України, просить угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене в угоді покарання.
Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні також просили зазначену угоду затвердити та призначити узгоджене ними покарання, при цьому ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України в обсязі підозри, з узгодженою мірою покарання згоден, угода є добровільною. ОСОБА_4 цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч. 4 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України, які йому були роз'яснені прокурором та судом. Викладені в обвинувальному акті та угоді обставини повністю відповідають фактичним обставинам вчинення злочину.
Кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до нетяжкого злочину. Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, яка передбачена ч.1 ст. 246 КК України.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст.66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст.67 КК України судом не встановлено.
Судом встановлено, що укладення угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, цілком розуміє свої права, визначені абзацами 1 і 3 п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди відповідають вимогам КПК України, КК України та інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, та призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень
За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні, що ОСОБА_4 дійсно вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 246 КК України, за яким належить призначити обвинуваченому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання.
Щодо речових доказів, то судом встановлено наступне.
Згідно з ч.9 ст.100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Відповідно до положень ч.1 ст.96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад тритисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п.1 ч.2 ст.96-1 КК України, спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.
Спеціальна конфіскація, відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 96-2 КК України, застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне до речових доказів: лісоматеріали круглі породи сосна, загальною кубомасою 2.5 метрів кубічних, на підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України, застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати їх у власність держави.
Питання інших речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Відносно ОСОБА_4 не застосовувався запобіжний захід.
Також з обвинуваченого слід стягнути витрати на залучення експерта в сумі 8914 грн 00 коп., згідно ст.124 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись статтями 174, 373, 374, 474-475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості від 25 серпня 2025 року, укладену між прокурором Володимирецького відділу Вараської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025181230000143 від 26.06.2025 за участі захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів в сумі 8914 (вісім тисяч дев'ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок.
Речові докази:
- автомобіль марки «ВАЗ» д.н.з. в НОМЕР_1 , з причіпом кустарного виробництва повернути законному власнику - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_3 ;
- бензопилу, марки «Байкал» БП-52-3.8 - повернути власнику ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителю АДРЕСА_2 ,
- лісоматеріали круглі породи сосна, загальною кубомасою 2.5 метрів кубічних, на підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України в порядку спеціальної конфіскації - конфіскувати в дохід держави.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не застосовувався, підстави для його застосування - відсутні.
Роз'яснити учасникам провадження, що згідно зі статтею 476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Рівненського апеляційного суду через Володимирецький районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Прокурору, обвинуваченому, захиснику обвинуваченого, копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1