Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 948/164/25
Провадження № 1-кп/542/81/25
Іменем України
08 вересня 2025 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі колегії суддів:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новосанжарського районного суду Полтавської області клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024170440000696 від 24 липня 2024 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, непрацюючого, раніше судимого, останній раз 14.08.2015 вироком Люботинського міського суду Харківської області за частиною 3 статті 185 КК України до 3 років позбавлення волі, 04.08.2016 звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 8 місяців 16 днів,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27, частиною 5 статті 185 КК України,
У провадженні Новосанжарського районного суду Полтавської області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024170440000696 від 24 липня 2024 року відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27, частиною 5 статті 185 КК України.
До суду надійшло клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 терміном на 60 днів.
У своєму клопотанні прокурор посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень та на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, незаконно впливати на інших обвинувачених, потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурор вказав, що ризики, які заявлені у клопотанні та враховані судом під час застосування запобіжного заходу, наразі не змінилися.
Крім того, зазначив, що обвинувачений раніше неодноразово судимий, не має стійких соціальних зв'язків, ніде не працює, не має стійкого джерела доходів. Інкриміновані обвинуваченому кримінальні правопорушення є особливо тяжкими, за які передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі до 12 років.
Прокурор акцентував увагу на тому, що судом детально вивчено стан здоров'я обвинуваченого, будь-яких документів, які б підтверджували неможливість утримувати обвинуваченого під вартою за станом здоров'я, стороною захисту не надано.
Також, прокурор зазначив, що підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який або доказів, які б вказували, що більш м'який запобіжний захід здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, на даний час не встановлено.
У судовому засіданні прокурор підтримав вказане клопотання, надав пояснення, аналогічні викладеним у ньому.
Потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судове засідання не з'явились, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлялись належним чином (а.с. 215-217, 220-222 т.2), клопотань про відкладення судового засідання не надсилали, про причини неявки не повідомляли.
Представник потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10 - у судове засідання не з'явився, 08 вересня 2025 року надіслав до суду клопотання, в якому просив проводити розгляд справи за відсутності потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та його, як їх представника (а.с. 227 т. 2).
Потерпіла ОСОБА_11 у судове засідання не з'явилась, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлена належним чином (а.с. 218 т.2). 11 квітня 2025 року надіслала до суду заяву про проведення судового розгляду справи за її відсутності (а.с. 1 т. 2).
Потерпіла ОСОБА_12 у судове засідання не з'явилась, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлена належним чином (а.с. 223 т.2), клопотань про відкладення судового засідання не надсилала, про причини неявки не повідомляла.
Потерпіла ОСОБА_13 у судове засідання не з'явилась, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлена належним чином (а.с. 219 т.2), клопотань про відкладення судового засідання не надсилала, про причини неявки не повідомляла.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 проти задоволення клопотання прокурора заперечував, вказавши, що відсутній такий заявлений прокурором ризик як можливість обвинуваченим впливати на потерпілих, оскільки самі потерпілі в судове засідання не з'являються, отже кримінальне провадження їх не цікавить і вони не визнають себе потерпілими. Акцентовано увагу на тому, що обвинувачений вже тривалий строк перебуває під вартою, з огляду на що заявлені прокурором ризики мінімізовані. Вказав на наявність у ОСОБА_7 міцних соціальних зв'язків. З огляду на викладене, просив застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або зменшити розмір застави.
Обвинувачений в судовому засіданні підтримав думку свого захисника, вважав клопотання необґрунтованим.
Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання прокурора, суд дійшов висновку про те, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з частиною 3 статті 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави від 11.10.2024 підозрюваному ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 09.12.2024 включно.
Ухвалами слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави від 06.12.2024, 07.01.2025 строк дії вказаного запобіжного заходу продовжувався.
Також, строк дії вказаного запобіжного заходу продовжувався і Машівським районним судом Полтавської області, на розгляді якого перебувало вказане кримінальне провадження, зокрема, ухвалою від 05.03.2025.
Оскільки справа знаходиться на стадії судового розгляду по суті, суд не надає оцінки обґрунтованості підозри та зазначає, що обґрунтованість підозри в даному випадку була предметом перевірки слідчими суддями Октябрського районного суду міста Полтави та суддею Машівського районного суду Полтавської області.
Ухвалою колегії суддів Новосанжарського районного суду Полтавської області від 30.04.2025 ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком по 28 червня 2025 року із визначенням розміру застави у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 908400 грн.
Ухвалою колегії суддів Новосанжарського районного суду Полтавської області від 04.06.2025 ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком по 02 серпня 2025 року із визначенням розміру застави у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 908400 грн.
Ухвалою колегії суддів Новосанжарського районного суду Полтавської області від 15.07.2025 ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком по 12 вересня 2025 року із визначенням розміру застави у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 908400 грн.
В свою чергу, відповідно до частини 5 статті 199 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
За змістом положень пункту 5 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Досліджуючи підстави застосування запобіжних заходів, передбачені статтею 177 КПК України, суд виходить з наступного.
Наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, що є особливо тяжкими, за які передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцять років з конфіскацією майна.
Вказане свідчить про те, що ОСОБА_7 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжких злочинів, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховуватися від суду.
Суд зазначає, що важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин. Тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо підозрюваного, що відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R (80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду».
Таким чином, судом встановлена актуальність існування ризику можливого переховування обвинуваченого ОСОБА_7 від суду.
Наявність ризику, передбаченого пунктом 3 частини 1 статті 177 КПК України, що полягає у спробах обвинуваченого впливати на інших обвинувачених, свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, суд зазначає, що перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вказані кримінальні правопорушення ОСОБА_7 може незаконно впливати шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу на показання інших членів організованої групи, свідків та потерпілих, яких необхідно буде допитати під час судового розгляду вказаного кримінального провадження.
Отже, судом встановлена актуальність існування ризику незаконно впливати на інших співучасників, свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні.
Наявність ризику, передбаченого пунктом 5 частини 1 статті 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочинів проти власності, вже маючи судимості за вчинення аналогічних злочинів. Отже, це дає підстави вважати, що обвинувачений може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Таким чином, судом встановлена актуальність існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.
Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання зазначених ризиків. За практикою ЄСПЛ суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення таких стандартів, як підкреслює ЄСПЛ, вимагає від суду більшої суворості при оцінці порушень цінності суспільства.
Враховуючи існування доведених стороною обвинувачення ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, враховуючи особу обвинуваченого, вік, те, що матеріали провадження не містять будь-яких відомостей про неможливість утримувати обвинуваченого під вартою за станом здоров'я, - застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим.
Суд зауважує, що з вказаних підстав жодний інший запобіжний захід, окрім як тримання під вартою, не може забезпечити на теперішній час належну процесуальну поведінку обвинуваченого та дієвість кримінального провадження.
Отже, сукупність зазначених обставин свідчить про те, що наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, є такими, що виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, а більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти таким ризикам. З огляду на викладене, суд доходить висновку про доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку тримання під вартою на 60 днів.
Водночас, суд зазначає, що задовольняючи клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує недоведеність на даний момент стороною обвинувачення наявності обставин, передбачених частиною 4 статті 183 КПК України, а відтак вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.
Відповідно до приписів частини 4 статті 182 КПК України, пункту 3 частини 5 статті 182 КПК України, враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне визначити заставу у вигляді трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Суд зазначає, що застава у вказаному розмірі, передбачена нормами кримінального процесуального законодавства.
Суд вважає такий розмір застави співмірним, належним і обґрунтованим, оскільки під час його визначення судом взяті до уваги ті обставини, що ОСОБА_7 неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини, однак після відбуття покарання йому знов в провину ставиться вчинення зазначених кримінальних правопорушень, що відносяться до особливо тяжких. Під час визначення застави судом враховані й ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України.
Суд вважає за необхідне відповідно до норм частини 3 статті 183 та частини 5 статті 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов'язки: прибувати за кожним викликом до суду; не відлучатись з місця проживання у м. Полтаві без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця навчання, роботи; утримуватися від спілкування із співучасниками, свідками та потерпілими по кримінальному провадженні; за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до частини 4 статті 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
З огляду на викладене, клопотання захисника про застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту або зменшення розміру застави задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 331, 369-372, 376 КПК України,
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Строк дії даної ухвали - 60 (шістдесят) днів, тобто по 06 листопада 2025 року включно.
Розмір застави визначити у межах 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 908 400 грн (дев'ятсот вісім тисяч чотириста гривень) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач - ТУ ДСАУ в Полтавській області, ЗКПО 26304855, р/р UA 398201720355289002000015950 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, призначення платежу - застава, № ухвали суду та назва суду, прізвище, ім'я, по-батькові платника застави, сума застави, дата внесення застави.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов'язки: прибувати за кожним викликом до суду; не відлучатись з м. Полтави без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця навчання, роботи; утримуватися від спілкування із співучасниками, свідками та потерпілими по кримінальному провадженні; за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та суд. У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Копію ухвали після проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та уповноваженій службовій особі ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)».
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали проголошений 09 вересня 2025 року о 16 годині 00 хвилин.
Головуючий суддя ОСОБА_14
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3