Справа № 538/1702/25
Провадження № 3/538/576/25
09.09.2025 року м. Лохвиця
Суддя Лохвицького районного суду Полтавської області Цімбота Л.Г., з участю секретаря Петрової С.О., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП № 2 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючої в ПРАТ "СклоПрилад", перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 6 років, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Лохвицького районного суду надійшов вказаний адміністративний матеріал з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 399599 від 04.09.2025 року, в якому зазначено, що "04.09.2025 о 14 год 30 хв в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 виражалась нецензурною лайкою в бік свого чоловіка ОСОБА_2 , чим завдала шкоди його психологічному здоров'ю та вчинила відносно нього домашнє насильство психологічного характеру, чим вчинила правопорушення, предбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП".
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що дійсно висловлювалася відносно свого чоловіка нецензурно, оскільки перед цим він висловлювався відносно неї образливо в присутності інших осіб.
Для повного, всебічного і об'єктивного розгляду справи був допитаний ОСОБА_2 , який повідомив, що дійсно між ним та дружиною виникла конфліктна ситуація, сварка по суті на побутовому рівні, шкода йому не була заподіяна цим, жодних претензій до дружини він не має, а працівників поліції він викликав через те, що ненароком наїхав на ногу ОСОБА_1 .
Всебічно та об'єктивно дослідивши обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшов до таких висновків.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Диспозиція ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктивну сторону цього правопорушення складають певні дії (бездіяльність), реальне настання шкідливих наслідків (реальна ймовірність їх настання) та причинний зв'язок між ними.
Відповідно до п. 3 ч. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" № 2229-VIII від 07.12.2017 року, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
В той час, під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Таким чином, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання під час сварки, не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення лише у тому випадку, коли такі спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Суд звертає увагу, що вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами, визначеними у ст.ст. 269, 272 КУпАП, що є необхідним елементом складу даного правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення повинен чітко відповідати приписам ст.256 КУпАП, особливо в частині викладення фабули правопорушення, яка, як зазначено вище фактично є обвинуваченням.
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру, проте ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що йому не була завдана шкода.
В той же час з пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та ОСОБА_2 встановлено, що між ними виникла сварка з приводу побутових та робочих питань щодо бізнесу та утримання дітей , доказів, що ОСОБА_1 заподіяла шкоду потерпілому шляхом порушення його прав і свобод, матеріали справи не містять.
З огляду на наведене, сам лише факт наявності між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ст.173-2 КУпАП та ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Відтак вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення не доведено за стандартом «поза розумним сумнівом», а тому в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 173-2, 247, 276-280, 283-285, 294 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, до Полтавського апеляційного суду через Лохвицький районний суд Полтавської області шляхом подачі скарги протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Лохвицького
районного суду Людмила ЦІМБОТА