Справа № 538/785/25
Провадження № 2/538/593/25
08 вересня 2025 року м. Лохвиця
Лохвицький районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Цімботи Л.Г., з участю секретаря судового засідання Петрової С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Лохвиця цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ "ФК "ЕЙС" звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 і просить стягнути заборгованість за кредитним договором №125199 від 15.12.2023 у розмірі 10449,72 грн., яка складається з 7788,98 грн. заборгованості за тілом, 2358,74 грн. заборгованості за відсотками та комісії 302 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог вказано, що 15.12.2023 між ТОВ «ФК "КРЕДІПЛЮС" та відповідачем укладено Кредитний договір № 125199 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач добровільно заявив про бажання отримання коштів, зареєструвався на Сайті, під час чого пройшов процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками Сайту Кредитодавця, тобто вказав свої особисті персональні ідентифікаційні дані. Електронний підпис одноразовий ідентифікатор aec0e5e9 відправлено на номер телефону НОМЕР_1 відповідача та введено ним 15.12.2023 13:34:02. Договір про надання кредиту підписаний Відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора. Відповідно до п.2.2.1. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 16667 грн. надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 13000,26 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_2 , у національній валюті; у розмірі 3666,74 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини. п.2.5. Комісія за надання кредиту складає 3666,74 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 22,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено. Отже, відразу після вчинених дій відповідача, 15.12.2023 ТОВ «ФК "КРЕДІПЛЮС" ініціювало переказ коштів згідно договору на платіжну картку № 5363-54ХХ-ХХХХ-5117. п.2.6. Загальний строк кредитування за цим Договором складає 112 днів з 15.12.2023 р. (дата надання кредиту) по 05.04.2024 р. Всупереч умов Договору відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 10449,72 грн., яка складається з наступного: 7788,98 грн. - заборгованість по кредиту; 2358,74 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, 302 грн. комісія за кредитним договором. 12.07.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та Позивач уклали Договір факторингу № 12072024 згідно умов якого, Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 125199 від 15.12.2023. Відповідно до витягу з Реєстру Боржників за Договором факторингу № 12072024 від 12.07.2024 від ТОВ «ФК «Кредіплюс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 10449,72 грн.
Ухвалою суду від 25.04.2025 провадження у вказаній справі відкрито та ухвалено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
06.06.2025 від представника відповідача адвоката Зачепіло З.Я. надійшов відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову ТОВ "ФК "ЕЙС" з огляду на наступне. Зазначає, що, по-перше, у матеріалах справи відсутні й суду не надано будь-які належні, допустимі і достатні докази перерахування кредитних коштів позичальнику, не надано виписки по рахунку, інших первинних документів, які б свідчили про виникнення у відповідача заборгованості, також відсутній розрахунок заборгованості, який дозволив би перевірити правильність нарахування відсотків і зробити висновок, що заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору, та неможливо встановити які саме умови договору порушені відповідачем. По-друге, наявний розрахунок заборгованості не містить жодного підтвердження реальності господарської операції, по ньому не можна вирахувати коли заборгованість була переведена в прострочену, який був порядок нарахування відсотків, чи були оплати з боку відповідача, у якому розмірі. По-третє, позивачем заявлено вимогу про стягнення комісії за кредитом, але дана вимога не підлягає задоволенню. Зважаючи на вищевикладене, просила відмовити у задоволенні позовних вимог за позовом ТОВ "ФК"ЕЙС", оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами позовних вимог, а надані ним докази є недостатніми. Щодо стягнення витрат на правову допомогу, вважає, що вони є завищеними, неспівмірними із складністю справи та підлягають зменшенню. У клопотанні представника позивача про витребування від АТ КБ "Приватбанк" інформації по рахунку, просить відмовити, так як відсутні будь-які дані про надання позичальником кредитору реквізитів свого карткового рахунку (а.с.60-65).
11.06.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій просив позов ТОВ "ФК"ЕЙС" задовольнити в повному обсязі. Зазначив, що твердження відповідача про те, що він не ознайомлений з умовами кредитування є безпідставними, на момент укладення договору у відповідача була можливість і відмовитись від укладання даного договору, але він погодився з даними умовами, отримав кошти та користувався ними. Вважає, що відповідач намагається ввести суд в оману та безпідставно зняти з себе зобов'язання за кредитним договором. ОСОБА_1 не надав суду належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог ТОВ "ФК"ЕЙС", а саме того, що відповідні кошти не зараховані на картковий рахунок позичальника, або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить. Сума нарахованих процентів, комісій та загальної заборгованості знаходиться в межах погоджених сторонами умов і не перевищує відповідних значень, передбачених договором. Доводи сторони про необгрунтованість розрахунку заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку. Інформація щодо руху коштів на рахунках клієнтів, включаючи відомості про здійснення перерахування, є банківською таємницею, тому ні позивач, ні його представник не має змоги отримати потрібний доказ самостійно. Таким чином, доводи відповідача вважає необгрунтованими та такими, що не спростовують правомірність заявленого клопотання, а вказані твердження слід розцінювати, як спробу уникнути надання належних доказів. Позивач, вважає розмір витрат на професійну правничу допомогу обгурнтованою та такою, що підлягає задоволенню (а.с.69-77).
Ухвалою суду від 26.06.2025 клопотання представника ТОВ "ФК"ЕЙС" про витребування доказів задоволено. Витребувано у АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (ЄДРПОУ 14360570): Інформацію: чи емітувалась на ім'я ОСОБА_1 платіжна картка маска-картки № НОМЕР_3 / чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім'я ОСОБА_1 .. Інформацію про зарахування коштів на картковий рахунок - маска карти № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 за період 15.12.2023- 20.12.2023 у сумі 13000,26 грн; (безготівкове зарахування згідно транзакції № 1338894781 від 15.12.2023). Надати інформацію: чи є/був номер телефону НОМЕР_1 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска картки № НОМЕР_3 та чи знаходиться/знаходився номер телефону НОМЕР_1 в анкетних даних ОСОБА_1 . У разі підтвердження зарахування коштів на картковий рахунок - маска карти № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 за період 15.12.2023- 20.12.2023 у сумі 13000,26 грн; (безготівкове зарахування згідно транзакції № 1338894781 від 15.12.2023), - надати первинні документи бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію. Надати повний номер рахунку маска-картки № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 , на який зараховано кошти. У випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, просимо надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска карти Боржника) .
В судове засідання позивач не з'явився, в позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала, просила зменшити розмір витрат на правничу допомогу.
За обставин, викладених вище, суд розглядає справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 15.12.2023 між ТОВ «ФК "КРЕДІПЛЮС" та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 125199 у формі електронного документа з використанням електронного підпису (а.с.12-22).
Договір складається з індивідуальної частини договору про споживчий кредит, графіку(ів) платежів, які містять персональні умови кредитування Позичальника та загальної для всіх клієнтів Кредитодавця, публічної частини про споживчий кредит, що розміщена на веб-сайті Кредитодавця https://finx.com.ua за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1
Позичальник уклав Договір, приєднавшись до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графіку(ів) платежів, як невід'ємних частин (складових) Кредитного договору, шляхом підписання індивідуальної частини/акцепту, відповідно до розділу V цієї індивідуальної частини.
Електронний підпис одноразовий ідентифікатор aec0e5e9 відправлено на номер телефону НОМЕР_1 відповідача та введено ним 15.12.2023 13:34:02. Договір про надання кредиту підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора (а.с.13).
Згідно п. 2.2.1. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 16667 грн. надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 13000,26 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_2 , у національній валюті (далі - рахунок Позичальника); у розмірі 3666,74 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини. п.2.5. Комісія за надання кредиту складає 3666,74 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 22,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.
Загальний строк кредитування за цим Договором складає 112 днів з 15.12.2023 (дата надання кредиту) по 05.04.2024 (п. 2.6 Договору).
15.12.2023 ТОВ «ФК "КРЕДІПЛЮС" ініціювало переказ коштів згідно договору на платіжну картку № НОМЕР_2 (а.с.23).
12.07.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та Товариства зобмеженою відповідальностю"ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" уклали Договір факторингу № 12072024 згідно умов якого, Товариства з обмеженою відповідальностю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 125199 від 15.12.2023 (а.с.29-30).
Відповідно до витягу з Реєстру Боржників за Договором факторингу № 12072024 від 12.07.2024 від ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» до Товариства зобмеженою відповідальностю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 10449,72 грн. (а.с.33).
З виписки з особового рахунку за кредитним договором № 125199 від 15.12.2023 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "ФК "ЕЙС" станом на 25.02.2025 (включно) складає 10449,72 грн, з яких: 7788,98 грн - заборгованість за тілом, 2358,74 грн - заборгованість за відсотками, комісія - 302 грн. (а.с.28).
Згідно інформації, наданої 01.08.2025 року АТ КБ "Приват Банк", банківська картка № НОМЕР_4 (IBAN НОМЕР_5 ) була емітована банком на ім'я ОСОБА_1 , у період з 15.12.2023 по 20.12.2023 дійсно було зарахування коштів у сумі 13000,26 грн.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Ст. 7 та 8 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов'язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до інформації про себе, визначену законодавством, а покупець, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов'язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.
Ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору.
Зокрема, відповідно до ч. 3 цієї статті електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 даного Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, судом встановлено, що право вимоги за Кредитним Договором №125199 від 15.12.2023 року, укладеним між ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ "ФК"ЕЙС" на підставі Договору факторингу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Судом встановлено, що відповідачем не надано доказів на підтвердження належного виконання зобов'язання за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів у розмірі та строки встановлені договором, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості по комісії в розмірі 302 грн., то суд зауважує таке.
Згідно з абз. 3 ч. 4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
10.06.2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері, у зв'язку з чим, уЗаконі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Правилами ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст.1 та ч. 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинностіЗаконом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).
Положення кредитного договору №125199 від 15.12.2023 року про сплату позичальником на користь банку комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 302 грн. суперечить положенням ч. 1, ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» і є нікчемним з моменту укладення цього правочину.
За таких обставин, позивачем без належних на те правових підстав нарахована комісія за надання кредиту та обслуговування кредитної заборгованості на загальну суму 302 грн., а відтак, позовні вимоги ТОВ "ФК"ЕЙС" про стягнення заборгованості за комісією є необґрунтованими з наведених вище підстав та задоволенню не підлягають.
Таким чином, позов ТОВ "ФК"ЕЙС" підлягає задоволенню частково.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.3 ст.133 ЦПК України).
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції ч.1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Так, згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
За змістом положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.
Так, на підтвердження доказів про стягнення судових витрат на професійну правову допомогу позивачем надано суду: договір про надання правничої допомоги № 04/02/25-01 від 04.02.2025 року, укладений між ТОВ "ФК" ЕЙС" та АБ "Тараненко та Партнери; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4956; Акт прийому-передачі наданих послуг від 04.02.2025.
В силу вимог процесуального закону суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.
З огляду на наведене та приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, складність справи, часткове задоволення позовних вимог, співмірність понесених витрат із ціною позову, значення справи для позивача, вимоги розумності і справедливості, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 грн. Зазначений розмір витрат на правову допомогу суд вважає належним та співмірним із характером правовідносин та складністю справи.
Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути на користь ТОВ "ФК"ЕЙС" судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 2352,39 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 137, 141, 258, 259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" (02090, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, Код ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за кредитним договором №125199 від 15.12.2023 у розмірі 10147 (десять тисяч сто сорок сім) грн. 72 коп., яка складається з 7788,98 грн. заборгованості за тілом, 2358,74грн. заборгованості за відсотками.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" (02090, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, Код ЄДРПОУ: 42986956) суму сплаченого судового збору в розмірі 2352,39 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку передбаченому п.15.5 Перехідних положень ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лохвицького
районного суду Людмила ЦІМБОТА