Справа№534/1444/25
Провадження №1-кп/534/187/25
09 вересня 2025 року м. Горішні Плавні
Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12025170520000315 від 28.05.2025 стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Комсомольськ Полтавської області, громадянки України, з середньою освітою, не працевлаштованої, заміжньої, маючої на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309 КК України,
ОСОБА_4 з невстановленого досудовим розслідуванням часу, маючи протиправний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, не маючи на те відповідних дозволів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у невстановленому на даний час місці, незаконно придбала у невстановленої в ході досудового розслідування особи два полімерних згортки чорного кольору у вигляді “закладки» з особливо небезпечною психотропною речовиною PVP, які почала зберігати при собі без мети збуту.
У подальшому, 12 грудня 2024 року приблизно о 15 год 30 хв, перебуваючи поблизу будинку № 25 по вул. Строни в м. Горішні Плавні Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_4 була зупинена працівниками Відділення поліції № 2 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області. Під час проведення поверхневої перевірки відповідно до ст. 34 Закону України “Про Національну поліцію» у ОСОБА_4 було виявлено та вилучено два полімерних згортки чорного кольору з кристалічною речовиною.
Відповідно до висновків експертиз:
-за № СЕ-19/117-24/22047-НЗПРАП від 13.12.2024, один із згортків містив психотропну речовину PVP, масою 0,786 г;
-за № СЕ-19/117-24/22131-НЗПРАП від 18.12.2024, другий згорток містив психотропну речовину PVP масою 0,670 г.
Загальна маса вилученої психотропної речовини, яка є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено, становить 1,456 г.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчинених інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях визнала повністю, не оспорювала фактичних обставин та доказів по справі. Засуджувала свої дії та щиро каялась.
Відповідно до частини третьої статті 349 КПК України, враховуючи повне визнання вини обвинуваченою ОСОБА_4 , думки прокурора, обвинуваченої, яка пояснила, що бажає закінчити судовий розгляд без дослідження доказів, що містяться в матеріалах справи в частині підтвердження фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, судом визнано недоцільним дослідження вказаних доказів. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін кримінального провадження.
Суд, користуючись правом, наданим частиною третьою статті 349 КПК України та відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, матеріалів з приводу речових доказів та витрат на проведення експертних досліджень. Учасникам судового провадження роз'яснено, що обставини, які вони визнали, та ніким не оспорюються, не можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
За визнаними обставинами, суд вважає, що вони вказують на те, що ОСОБА_4 усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачала їх суспільно небезпечні наслідки та бажала їх настання, тобто діяла з прямим умислом та вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконно придбала та зберігала психотропну речовину без мети збуту. Наявність складу інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень доведена згідно з критерієм «поза розумним сумнівом».
З урахуванням викладеного, діяння обвинуваченої ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.
Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винуватій особі необхідного й достатнього заходу примусу, який би ґрунтувався на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяв би досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
Вирішуючи питання про обрання обвинуваченій міри покарання, суд керується положеннями ст. 50 КК України, за якими покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставинами, які пом'якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, які обтяжують покарання, судом не встановлені.
При обранні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених обвинуваченою кримінальних правопорушень, які відносяться до кримінальних проступків, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, також враховує її сімейний стан, яка є заміжньою, має на утриманні двох малолітніх дітей, не працевлаштована, відсутність обставин, що обтяжують покарання, наявність обставин, що пом'якшують покарання, стан здоров'я, ставлення обвинуваченої до вчинених нею кримінальних правопорушень, повного визнання обвинуваченою своєї вини та її процесуальну поведінку під час судового розгляду справи.
Виходячи із загальних засад призначення покарання, визначених ст.65 КК України, враховуючи наведені вище характеризуючі дані обвинуваченої, суд вважає, що для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, необхідним і достатнім є покарання в межах санкції ч.1 ст.309 КК України у виді пробаційного нагляду з покладенням на неї відповідних обов'язків, передбачених ч. 2, п. 3 ч. 3 ст. 59-1 КК України, оскільки призначення штрафу буде надто м'яким покаранням та, враховуючи те, що обвинувачена є безробітньою, призначення цього виду покарання є недоцільним, як і призначення виправних робіт. Обмеження волі, на переконання суду, буде надто суворим покаранням.
При цьому покладення на обвинувачену обов'язку згідно з п. 3 ч. 3 ст.59-1 КК України зумовлено тим, що працевлаштування безробітної особи зменшує ризик повторного вчинення нею кримінального правопорушення. Праця сприяє підвищенню матеріального рівня життя особи, сприяє впорядкованості життя та зменшує ризик повторного виникнення у особи бажання придбавати та зберігати психотропні речовини з метою їх вживання.
Тільки таке покарання, з урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення відповідатиме принципу індивідуалізації покарання та буде достатнім для виправлення обвинуваченої.
Підстав для застосування положень ст. 69 та 69-1 КК України суд не знаходить.
Цивільний позов у справі відсутній.
Питання щодо речових доказів у даному кримінальному провадженні вирішено у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Процесуальні витрати у справі підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави в порядку ст.124 КПК України. Згідно із долученими до справи матеріалами, у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 було проведено експертизи наркотичних засобів, психотропних речових, їх аналогів та прекурсорів, вартість яких, за довідкою про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні становить 3 979 грн 50 коп.
З урахуванням процесуальної поведінки обвинуваченої, суд не вбачає підстав для застосування до неї запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ст. 370, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України, та призначити їй покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік.
На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати, пов'язані з проведенням експертиз в сумі 3 979 грн 50 коп.
Речові докази у справі:
- особливо небезпечну психотропну речовину PVP масою 0,786 г та 0,670 г - знищити;
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області, а обвинуваченим у той же строк з моменту його отримання.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Обвинуваченій роз'яснюється право подати клопотання про помилування, а також роз'яснюється учасникам кримінального провадження право ознайомитись із журналом судового засідання та подавати на них зауваження.
Суддя ОСОБА_1