532/1953/25
3/532/582/2025
08 вересня 2025 р. м. Кобеляки
Суддя Кобеляцького районного суду Полтавської області Назарьова Л. В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , працюючої продавцем- консультантом в магазині АТБ Маркет
за ч.1 ст. 184 кодексу України про адміністративні правопорушення
Встановив:
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 317046 від 06.08.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 31 липня 2025 року в с.Бутенки Полтавського району Полтавської області ухилилась від виконання покладених на неї батьківських обов'язків по вихованню свого малолітнього сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на залишив місце проживання на тривалий час, чим порушила вимоги ст. 150 Сімейного кодексу України.
ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій зазначила, що свою вину не визнає і прохає закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю у її діях складу правопорушення.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.
Частина 1 статті 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Статтею 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ч.1 ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, що засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, за ознаками якого складений протокол про адміністративне правопорушення, у діях конкретної особи суд вирішує в межах протоколу, складеного відносно цієї особи,перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження.
Матеріали про адміністративне правопорушення не містять відомостей про те, від якого саме, передбаченого ст. 150 СК України обов'язку ухилилась ОСОБА_1 .
У відповідності із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Враховуючи положення ст. 6 Конвенції про захист людини і основоположних свобод, а також беручи до уваги висновки ЄСПЛ у справах «Малофаєва проти Росії», рішення від 30.05.2013р., та «Карелін проти Росії», рішення від 20.09.2016р., ЄСПЛ серед іншого зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготовитися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
При цьому, відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Із наданих суду матеріалів убачається, що 31.07.2025 року приблизно о 12 годині дня матір дитина дозволила дитині покататись на велосипеді. В період із 16 по 18 годину матір уживала заходів для з'ясування місця перебування дитини та лише через неспроможність самостійно зайнятись пошуками, тому що перебувала на роботі, зателефонувала до поліції. Вказане свідчить про те, що матір піклується про життя і здоров'я дитини.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Згідно п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи зазначене провадження по справі необхідно закрити.
Керуючись п.1 ч. 1 ст. 247, статтями 283, 284 КУпАП, суд
Постановив:
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - закрити в зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її прийняття.
Суддя