єдиний унікальний номер справи 531/1699/25
номер провадження 3/531/561/25
09 вересня 2025 суддя Карлівського районного суду Полтавської області Фисун Л.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції № 3 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
15.07.2025 о 09:30 год по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство стосовно своєї колишньої співмешканки ОСОБА_2 , а саме, ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим завдав шкоди психічному здоров'ю потерпілої.
У протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 пояснень не надав, написав, що з потоколом згоден (а.с.1).
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином та завчасно, про що свідчить довідка про доставку повідомлення у додаток «Viber» за його заявою (а.с. 14,19), а також отримана 05.08.2025 року особисто судова повістка про виклик (а.с.18), причини неявки не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності чи про відкладення не подав.
Оскільки відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не є обов'язковою, суд розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 .
Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання також не з'явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином та завчасно (а.с.20).
Винність ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення повністю підтверджується матеріали адміністративної справи, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення, яким встановлений факт вчинення правопорушення (а.с. 1);
-рапортом чергового ВП № 3 про надходження повідомлення зі служби 102 стосовно домашнього насильства (а.с. 2);
-письмовими поясненнями ОСОБА_1 , викладеними на окремому аркуші, в яких він підтвердив факт вчинення правопорушення у вказаний у протоколі час та місці (а.с. 3);
-письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 , викладеними на окремому аркуші, в яких він підтвердив факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 у вказаний у протоколі час та місці (а.с. 4);
-письмовим поясненнями ОСОБА_2 , у яких вона повідомляє, що 15.07.2025 року о 09:30 її колишній співмешканець ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за місцем свого проживання, вчинив сварку, під час якої ображав нецензурною лайкою (а.с. 5);
- копією паспорта ОСОБА_1 (а.с.6-7);
- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства стосовно ОСОБА_1 . Згідно якого зазначений низький рівень небезпеки, терміновий заборонний припис не виносився.
Відповідно до п. 3, 4, 14, 17 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» - домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 3 цього Закону, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя.
Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Отже, суд уважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Пом'якшуючих відповідальність обставин відповідно до ст. 34 КУпАП не встановлено.
Обтяжуючою відповідальність обставиною відповідно до ст. 35 КУпАП вважаю вчинення правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
Накладаючи адміністративне стягнення, суд ураховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, його ставлення до вчиненого, майновий стан, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих провину обставин, та доходить висновку, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі.
На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави необхідно стягнути судовий збір.
Керуючись ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. (Реквізити для зарахування коштів додержавного бюджету: отримувач-ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача- Казначейство України (ЕАП), рахунок №UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету-22030106).
Роз'яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Карлівський районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження, а у разі її оскарження після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Л.С.Фисун