Головуючий І інстанції: Садова М.І.
09 вересня 2025 р. Справа № 520/25582/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Катунова В.В. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2025, по справі № 520/25582/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, у якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до довідок про заробітну плату від 07.03.2024 № 02-0119/403, 02-0119/399, 02-0119/400, 02- 0119/401, виданих Золочівською селищною радою;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 30.07.2024 відповідно до довідок про заробітну плату від 07.03.2024 №02-0119/403, 02-0119/399, 02-0119/400, 02-0119/401, виданих Золочівською селищною радою.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до довідок від 07.03.2024 № 02-0119/399, від 07.03.2024 № 02-0119/400, від 07.03.2024 № 02-0119/401, від 07.03.2024 № 02-0119/402, виданих Золочівською селищною радою Харківської області.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідок від 07.03.2024 № 02-0119/399, від 07.03.2024 № 02-0119/400, від 07.03.2024 № 02-0119/401, від 07.03.2024 № 02-0119/402, виданих Золочівською селищною радою Харківської області.
Не погодившись з рушенням суду першої інстанції відповідачем була подана апеляційна скарга, в якій апелянт просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти у цій частині нове рішенні про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апелянт зазначив, що питання про перерахунок пенсії позивача може бути вирішене після проведення перевірки відповідності даних, зазначених у довідках про заробітну плату первинним документам.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області як отримувач пенсії за віком згідно із Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
30.07.2024 позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV з урахуванням довідок про заробітну плату від 07.03.2024 № 02-0119/403, № 02-0119/399, № 02-0119/400, № 02-0119/401.
Листом від 18.08.2024 № 24178-24573/К-03/8-2000/24 відповідачем фактично відмовлено заявнику у перерахунку пенсії, зазначивши, що довідка від 07.03.2024 № 02-0119/403 потребує підтвердження первинними документами. У зв'язку із тим, що на території введено дію воєнного стану та смт. Золочів Харківської області входить до зони активних бойових дій, проведення перевірки довідки є неможливим. Після проведення перевірки відповідних даних, зазначених у довідці від 07.03.2024 № 02-0119/403 буде розглянуто питання проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що, надані заявнику довідки про заробітну плату містять інформацію про загальний розмір заробітної плати за відповідний період та про розмір заробітної плати із розбивкою по місяцях, видані на підставі первинних документів, про що прямо зазначено в довідці, підписані керівниками відповідних підприємств, скріплені печатками підприємств, а тому відповідають вимогам Порядку № 22-1, а отже, пенсійним органом протиправно не здійснено перерахунок пенсії заявника із врахуванням вищевказаних довідок про заробітну плату за відповідний період.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав
Відповідно до ст. 2 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідно до цього закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Частиною 1 ст. 26 Закону № 1058-IV визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
За змістом ст. 27 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розмір пенсії за віком визначається залежно від середньомісячного заробітку та коефіцієнту страхового стажу, тобто параметрів, арифметичне значення яких обчислюється за нормами ст. ст. 24, 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Так, у розумінні ч. 1 ст. 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Отже, з 01.01.2004 обов'язковими кваліфікуючими умовами для включення періоду трудової діяльності громадянина до страхового стажу є одночасна сукупність таких обставин як: 1) провадження діяльності, котра є об'єктом загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; 2) реальність щомісячної оплати страхових внесків (тобто єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною ч. 2 ст. 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності нормами Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" правила обчислення стажу роботи громадянина у цілях пенсійного забезпечення визначались, зокрема, ст.56 Закону України від 05.11.1991р. №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення", ч.1 якої містила положення про те, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Частиною 3 ст.56 Закону України від 05.11.1991р. №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" окреслювались спеціальні випадки включення до стажу роботи періодів іншої діяльності громадянина.
Відповідно до вимог ч. 1. ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умовами підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з вимогами п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 у редакції постанови правління від 07.07.2014 року №13-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно із пунктом 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення (перерахунок) пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж та довідка про заробітну плату особи за період страхового стажу до 1 липня 2000 року, а, починаючи з 1 липня 2000 року, індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку.
Відповідно до п.2.10 Порядку №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.
Судом розглядом встановлено, що разом із зверненням про перерахунок пенсії від 30.07.2024 позивач надавав довідки про заробітну плату від 07.03.2024 № 02-0119/399, від 07.03.2024 № 02-0119/400, від 07.03.2024 № 02-0119/401, від 07.03.2024 № 02-0119/402, виданих Золочівською селищною радою Харківської області.
При цьому, пенсійним органом не було враховано вищевказані довідки для перерахунку пенсії позивача. В листі від 18.08.2024 № 24178-24573/К-03/8-2000/24 пенсійним органом зазначене рішення обґрунтоване тим, що, що після проведення перевірки відповідності даних, зазначених у довідці про заробітну плату, первинним документам, буде розглянуте питання проведення перерахунку пенсії.
Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, на пенсійний орган покладено обов'язок провести обрахунок пенсії за наданими довідками про заробітну плату, які видані відповідними підприємствами, установами, організаціями на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату.
В постанові від 31.08.2022 № 280/8521/20 Верховний Суд дійшов висновку, що єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Судовим розглядом встановлено, що довідки про заробітну плату від 07.03.2024 № 02-0119/399, від 07.03.2024 № 02-0119/400, від 07.03.2024 № 02-0119/401, від 07.03.2024 № 02-0119/402 містять інформацію про розмір заробітної плати позивача за певний період, видані на підставі особових рахунків.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що пенсійним органом протиправно не здійснено перерахунок пенсії заявника із врахуванням вищевказаних довідок про заробітну плату за відповідний період, оскільки надані заявнику довідки про заробітну плату від 07.03.2024 № 02-0119/399, від 07.03.2024 № 02-0119/400, від 07.03.2024 № 02-0119/401, від 07.03.2024 № 02-0119/402 містять інформацію про загальний розмір заробітної плати за відповідний період та про розмір заробітної плати із розбивкою по місяцях, видані на підставі первинних документів, про що прямо зазначено в довідках, підписані керуючим справами виконавчого комітету Золочівської селищної ради, скріплені печаткою підприємства, а тому відповідають вимогам Порядку № 22-1.
При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив посилання відповідача на те, що після проведення перевірки відповідності даних, зазначених у довідках про заробітну плату, первинним документам, буде розглянуте питання проведення перерахунку пенсії, є безпідставними і висновків суду не спростовує, оскільки надані позивачем довідки про заробітну плату містять посилання на особові рахунки як на первинні документи, на підставі яких вони видані, тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у пенсійного органу відсутні.
Вказане узгоджується з постановою Верховного Суду від 12.04.2021 у справі №219/4550/17, у якій Суд зазначив, що: "посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні".
З огляду на наведене правове регулювання та фактичні обставини справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 по справі № 520/25582/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов І.С. Чалий