Постанова від 09.09.2025 по справі 200/1618/25

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2025 року справа №200/1618/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Геращенка І.В., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року (повне судове рішення складено 12 травня 2025 року) у справі № 200/1618/25 (суддя в І інстанції Стойка В.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (далі - Управління), в якому просила:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у здійснені компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу»;

зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області здійснити ОСОБА_1 компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу» у сумі 30337,16 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 09.02.2025 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ДСНС України в Донецькій області із заявою про здійснення компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», що були відраховані на виконання рішення суду по справі №200/8097/24.

Однак, листом від 14.02.2025 у здійсненні виплат було відмовлено.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що суперечать вимогам законодавства України, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у здійснені компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу».

Зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області здійснити ОСОБА_1 компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу» у сумі 30337,16 грн.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідно до положень Порядку № 44, грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, виплачується військовослужбовцям та особам рядового і начальницького складу одночасно з виплатою грошового забезпечення.

Відповідач звертає увагу, що позивач на момент прийняття рішення Донецьким окружним адміністративним судом по справі №200/8097/24 не проходить службу цивільного захисту в Головному управлінні та не отримує грошове забезпечення. На думку представника відповідача, звільнившись, позивач втратила право на грошову компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб згідно Постанови № 44.

Таким чином, виплати за рішенням суду звільненому співробітнику ДСНС України включаються до загального місячного (річного) оподаткованого доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб, без урахування положень пункту 168.5 статті 168 Кодексу, і військовим збором на загальних підставах.

Представник відповідача зазначає, що вищезазначена позиція Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області у повному обсязі узгоджується з наданими Державною податковою службою України роз'ясненнями у листі від 28.05.2024 № 6995/5/99-00-24-01-01-05.

Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09.12.2024 по справі № №200/8097/24 позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення певних дій задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2022 року. Зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2022 року. В іншій частині позову відмовлено.

Як не заперечується сторонами, на виконання рішення суду по справі № 200/8097/24 відповідачем сплачено суму заборгованості, однак відраховано суму ПДФО у сумі 30337,16 грн, що підтверджується Розрахунком від 24.01.2025.

09.02.2025 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ДСНС України в Донецькій області із заявою про здійснення компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», що були відраховані на виконання рішення суду по справі № 200/8097/24.

Однак, листом від 14.02.2025 у виплаті компенсації було відмовлено.

При ухваленні рішення апеляційний суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед іншого, заробітна плата (грошове забезпечення) (частина перша, друга статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ).

З наведеного висновується, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, є складовими заробітної плати.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати індексації є компенсаторною складовою доходу у вигляді заробітної плати працівника.

Виходячи з цього, очевидним є те, що спір про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, стосується заробітної плати військовослужбовця.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постановах від 05 травня 2022 року у справі № 380/8976/21, від 29 листопада 2023 року у справі № 560/11895/23 та від 14 грудня 2023 року у справі № 600/4606/23-а, від 06 березня 2024 року в справі 600/5050/23.

Постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок № 44).

Згідно з п. 2 Порядку № 44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.

Приписами пунктів 3-5 Порядку № 44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядовою і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Відповідно до пункту168.5 статті 168 Податкового кодексу України, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Таким чином, відповідач при виплаті грошового забезпечення на виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 09.12.2024 по справі № №200/8097/24 був зобов'язаний здійснити компенсацію позивачу податку на доходи фізичних осіб.

Доводи представника відповідача щодо відсутності підстав для виплати позивачу грошової компенсації у зв'язку з тим, що компенсація грошового забезпечення не була виплачена під час виплати грошового забезпечення, є необґрунтованими, оскільки при належному виконанні відповідачем своїх зобов'язань та виплаті позивачу грошового забезпечення при звільненні в повному розмірі грошова компенсація у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення, мала бути виплачена позивачу одночасно з виплатою йому грошового забезпечення, складовою якого є і індексація, за наявності у позивача статусу військовослужбовця.

Подібні висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 у справі № 812/1048/17, від 25.06.2020 у справі № 825/761/17, від 29.07.2020 у справі № 814/142/17.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про зобов'язання провести компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб у сумі 30337,16 грн, є такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі № 200/1618/25 - залишити без змін.

Повне судове рішення - 09 вересня 2025 року.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів І. В. Сіваченко

І. В. Геращенко

Т. Г. Гаврищук

Попередній документ
130077174
Наступний документ
130077176
Інформація про рішення:
№ рішення: 130077175
№ справи: 200/1618/25
Дата рішення: 09.09.2025
Дата публікації: 11.09.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Перший апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (09.09.2025)
Дата надходження: 06.03.2025
Предмет позову: про зобов'язання провести компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб у сумі 30337,16 грн.
Розклад засідань:
09.09.2025 00:00 Перший апеляційний адміністративний суд