09 вересня 2025 року справа №200/384/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гайдара А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року (повне судове рішення складено 21 березня 2025 року) у справі № 200/384/25 (суддя в І інстанції Тарасенко І.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про зобов'язання провести компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб у сумі 58019,51 грн,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області. Позивач просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області щодо відмови у здійснені ОСОБА_1 компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу»; 2) зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області здійснити ОСОБА_1 компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу» у сумі 58019,51 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона звернулася до ГУ ДСНС України в Донецькій області із заявою про здійснення компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», що були відраховані на виконання рішення суду по справі №200/4251/24. Однак, листом від 11.10.2024 позивачу було відмолено у виплаті компенсації.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що суперечать вимогам законодавства України, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області щодо відмови у здійснені ОСОБА_1 компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу».
Зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області здійснити ОСОБА_1 компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу» у сумі 58019,51 грн.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідно до положень Порядку № 44, грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, виплачується військовослужбовцям та особам рядового і начальницького складу одночасно з виплатою грошового забезпечення.
Відповідач звертає увагу, що позивач на момент прийняття рішення Донецьким окружним адміністративним судом по справі № 200/4251/24 не проходить службу цивільного захисту в Головному управлінні та не отримує грошове забезпечення. На думку представника відповідача, звільнившись, позивач втратила право на грошову компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб згідно Постанови № 44.
Таким чином, виплати за рішенням суду звільненому співробітнику ДСНС України включаються до загального місячного (річного) оподаткованого доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб, без урахування положень пункту 168.5 статті 168 Кодексу, і військовим збором на загальних підставах.
Представник відповідача зазначає, що вищезазначена позиція Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області у повному обсязі узгоджується з наданими Державною податковою службою України роз'ясненнями у листі від 28.05.2024 № 6995/5/99-00-24-01-01-05.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.
Позивач - ОСОБА_1 , громадянка України, є учасником бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , що видано Державною службою України з надзвичайних ситуацій 06 липня 2022 року.
Відповідач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (код ЄДРПОУ 38652962), у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах згідно зі статтею 43 КАС України має адміністративну процесуальну дієздатність.
Позивач проходив службу в МВС, МНС, Державній службі України з надзвичайних ситуацій у період з 01 квітня 1993 року по 22 жовтня 2023 року, що підтверджується матеріалами справи та не оскаржується відповідачем.
Відповідно до витягу з наказу (по особовому складу) начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області від 19 жовтня 2023 року № 501-НК/50 «Про звільнення, призначення осіб начальницького складу, звільнення із служби цивільного захисту, укладання контрактів, виплату грошової компенсації» звільнено зі служби цивільного захисту старшого лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , помічника начальника чергової зміни (з питань оперативно-диспетчерської служби) Оперативно-координаційного центру Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області. Виключено з кадрів Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області 22 жовтня 2023 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року у справі № 200/4251/24, було зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року та зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4115,61 грн. в місяць за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з відрахування податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
Вказане рішення набрало законної сили 30 серпня 2024 року.
На виконання вказаного рішення, відповідачем було виплачено позивачу 259426,14 грн 24 вересня 2024 року.
Як вбачається з розрахунку виплати індексації грошового забезпечення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області від 11.10.2024 року № 50/01-05-80, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.07.2024 по справі № 200/4251/24, позивачу нараховано індексацію грошового забезпечення за періоди з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року та з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року в сумі 322330,61 грн, а саме: перераховано ОСОБА_1 - 259476,14 грн, ПДФО (18%) - 58019,51 грн, військовий збір (1,5%) - 4834,96 грн.
27 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ ДСНС України в Донецькій області із заявою про здійснення компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», що були відраховані на виконання рішення суду по справі 200/4251/24.
Листом від 11.10.2024 № 50 01-8752/50 14, ОСОБА_1 було відмовлено у виплаті компенсації сум податку з доходів фізичних осіб.
При ухваленні рішення апеляційний суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ.
Відповідно до ст. 1 цього Закону, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ст. 2 Закону № 1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Колегія суддів звертає увагу, що індексація є складовою грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок № 44).
Згідно з п. 2 Порядку № 44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Приписами пунктів 3-5 Порядку № 44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядовою і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Таким чином, відповідач при виплаті грошового забезпечення на виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 31.07.2024 у справі № 200/4251/24 був зобов'язаний здійснити компенсацію позивачу податку на доходи фізичних осіб.
Доводи представника відповідача щодо відсутності підстав для виплати позивачу грошової компенсації у зв'язку з тим, що індексація грошового забезпечення не була виплачена під час виплати грошового забезпечення, є необґрунтованими, оскільки при належному виконанні відповідачем своїх зобов'язань та виплаті позивачу грошового забезпечення при звільненні в повному розмірі грошова компенсація у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення, мала бути виплачена позивачу одночасно з виплатою йому грошового забезпечення, складовою якого є і індексація, за наявності у позивача статусу військовослужбовця.
Подібні висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 у справі № 812/1048/17, від 25.06.2020 у справі № 825/761/17, від 29.07.2020 у справі № 814/142/17.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про зобов'язання провести компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб у сумі 58019,51 грн, є такими, що підлягають задоволенню.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, місцевий суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі № 200/384/25 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 09 вересня 2025 року.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
А. А. Блохін
А. В. Гайдар