Апеляційне провадження Доповідач - Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/12792/2025
м. Київ Справа №755/9511/25
09 вересня 2025 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ Ратнікової В.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги заявника ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 28 травня 2025 року, постановлену під головуванням судді Катющенко В.П., у справі за заявою ОСОБА_1 , особа, у якої витребовуються докази (подається заява про витребування доказів): Товариство з обмеженою відповідальністю «Хостпро Лаб» про витребування доказів до подання позову,-
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 28 травня 2025 року заяву ОСОБА_1 , особа, у якої випробовуються докази (подається заява про витребування доказів): Товариство з обмеженою відповідальністю «Хостпро Лаб» про витребування доказів до подання позову - повернуто заявнику.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції, 04 травня 2025 року заявник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки його майновий стан не дає можливості оплатити судовий збір.
Зазначене клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Зазначені заявником обставини у клопотанні не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору, оскільки заявником не надано суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового стану (дані про доходи за попередній календарний рік (2024), зокрема і фіскальних органів, наявність рухомого і нерухомого майна, рахунків у банківських установах тощо), який перешкоджає заявникові виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої апеляційної скарги судовим збором.
Саме по собі посилання заявника на скрутний майновий стан не підтверджує загальний майновий стан заявника.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») у справах «Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії» («Georgel and Georgeta Stoicescu v. Romania»), «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland»), зазначив, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан.
Враховуючи вищевикладене, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги слід відмовити.
Відмова в задоволенні клопотання не позбавляє права заявника знову заявити клопотання з того самого питання, якщо при цьому немає зловживання процесуальними правами. Суд вправі при вирішенні повторного клопотання з урахуванням зміни обставин постановити іншу ухвалу по суті заявленого клопотання.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 3 028,00 грн.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору при зверненні з апеляційною і касаційною скаргою на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому сума судового збору складає 605,60 грн.
Оскільки предметом оскарження у вказаній справі є процесуальна ухвала, заявникові необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 605,60 грн (3 028,00 х 0,2).
Відповідно до вимог статей 185, 357 ЦПК України, суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог статті 356 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення її без руху, про що повідомляє відповідну особу і надає строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
З урахуванням наведеного, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн та надати суду апеляційної інстанції документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Солом.р-н/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA548999980313101206080026010, код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Керуючись ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суд,-
У задоволенні клопотання заявника ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 28 травня 2025 року відмовити.
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 28 травня 2025 року, постановлену під головуванням судді Катющенко В.П., у справі за заявою ОСОБА_1 , особа, у якої витребовуються докази (подається заява про витребування доказів): Товариство з обмеженою відповідальністю «Хостпро Лаб» про витребування доказів до подання позову залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити, що у разі не виконання вимог даної ухвали у визначений строк, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Суддя: