Справа № 760/20140/25 Головуючий у 1 інстанції: Мозолевська О.М. Провадження № 33/824/4507/2025 Доповідач: Шебуєва В.А.
09 вересня 2025 року Суддя Київського апеляційного суду Шебуєва В.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Ханова Андрія Олександровича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 04 серпня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП,-
Постановою Солом'янського районного суду містаКиєвавід 04 серпня 2025 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП. Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн. на користь держави.
Не погоджуючись з вказаною постановою, захисник ОСОБА_1 12 серпня 2025 року подав апеляційну скаргу. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Посилається на порушення норми матеріального і процесуального права, неповне встановлення обставини, що мають значення для справи. Зазначає, що дійсно раніше виконавцем Голосіївського ВДВС у м. Києві на ОСОБА_1 було накладено тимчасове обмеження у керуванні транспортним засобом у виконавчому провадженні НОМЕР_2, оскільки ОСОБА_1 мав заборгованість по сплаті аліментів. ОСОБА_1 погасив вказану заборгованість ще у лютому 2024 року, у зв'язку з чим виконавчий документ було повернуто стягувачові зі скасуванням арешту майна боржника та інших заходів примусового виконання рішення, що підтверджується відповідною постановою державного виконавця від 07 березня 2025 року. Станом на 26 червня 2025 року ОСОБА_1 не мав чинного обмеження у праві керування транспортним засобом, а відповідно, у його діях був відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП. ОСОБА_1 не мав можливості надати свої пояснення та документи суду першої інстанції, оскільки не був обізнаним про час та місце розгляду справи.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Приймаючи постанову про накладення адміністративного стягнення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до наданого суду першої інстанції протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 373071 від 26 червня 2025 року ОСОБА_1 26 червня 2025 року о 08 год. 30 хв., в м. Києві, по бул. Чоколівському, 42, керував транспортним засобом марки «Toyota» моделі «Prius», державний номерний знак НОМЕР_1 . При цьому відносно ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом постановою Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ВП НОМЕР_2 від 29 січня 2024 року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 126 КУпАП (а.с. 1)
До протоколу про адміністративне правопорушення долучено роздруківки з екрану, які містять особисті дані ОСОБА_1 та дані щодо винесення щодо нього постанови про тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом державними виконавцем Кедиком Б.Я. від 29 січня 2024 року в межах виконавчого провадження НОМЕР_2, а також DVD диск з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (а.с. 3, 4 , 5).
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Долучені до протоколу про адміністративне правопорушення роздруківки з екрану, які містять особисті дані ОСОБА_1 та дані щодо винесення щодо нього постанови про тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом, не були жодним чином посвідчені та не містять жодних даних на підтвердження джерела їх походження (а.с. 3, 4). Відтак, вони не можуть вважатися належними та допустимими доказами в даній справі.
В мотивувальній частині постанови суд першої інстанції зазначив, що вина ОСОБА_1 у вчинення правопорушення підтверджується копією постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування транспортним засобом від 29 січня 2024 року у виконавчому провадженні НОМЕР_2. Вказана постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування транспортним засобом до матеріалів справи долучена не була.
З долученого до протоколу відеозапису з нагрудних камер поліцейських вбачається, що під час розмови з поліцейським ОСОБА_1 зазначив, що не обізнаний про наявність у нього відповідних обмежень. Про це ОСОБА_1 зазначив і у графі пояснень в протоколі про адміністративне правопорушення.
Будь-яких інших доказів на підтвердження наявності тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві користування транспортним засобом на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення від 26 червня 2025 рокудо матеріалів справи не додано.
До апеляційної скарги захисник ОСОБА_1 долучив копію постанови державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кедика Б.Я. від 07 березня 2024 року у виконавчому провадженні про стягнення із ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 , ВП НОМЕР_2. Цією постановою стягувачу був повернутий виконавчий лист, а також припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. Отже, виконавче провадження в межах якого були вжиті заходи щодо тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортним засобом було завершене ще 07 березня 2024 року, тобто більше ніж за рік до дати складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 373071 від 26 червня 2025 року.
Апеляційний суд враховує, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи судом першої інстанції. До матеріалів справи було долучено копію судової повістки, адресованої ОСОБА_1 , але відсутні докази її направлення ОСОБА_1 (а.с. 8). Оскільки ОСОБА_1 не мав можливості надати відповідні документи до суду першої інстанції, вони мають бути враховані на стадії апеляційного провадження .
Крім того, за результатом перевірки даних в Автоматизованій системі виконавчого провадження, які перебувають у вільному доступі, апеляційним судом встановлено, що незавершені виконавчі провадження щодо ОСОБА_1 відсутні, а виконавче провадження ВП НОМЕР_2, стягувачем в якому є ОСОБА_2 , завершене.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Натомість, згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП такий обов'язок покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Враховуючи викладене, у суду першої інстанції були відсутні достатні підстави для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП. Відповідно, постанова Солом'янського районного суду міста Києва від 04 серпня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 3 ст. 126 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу захисника Ханова Андрія Олександровича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Скасувати постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 04 серпня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 3 ст. 126 КУпАП та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Шебуєва В.А.