Справа №761/23392/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/4669/2025 Суддя-доповідач: ОСОБА_2
26 червня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі: ОСОБА_5
за участю:
прокурора: ОСОБА_6 ,
захисника: ОСОБА_7 ,
підозрюваного: ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.06.2025 в кримінальному провадженні №42025112350000049 від 09.04.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
Слідчий СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_9 подав до суду клопотання, погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначав, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, день та місце, але до 05.06.2025 у військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на придбання та збут нарізної вогнепальної зброї та бойових припасів.
З метою реалізації злочинного умислу спрямованого на придбання нарізної вогнепальної зброї та бойових припасів ОСОБА_8 незаконно придбав та переніс до свого місця проживання бойову нарізну зброю, а саме: автомат моделі «АК-74» та 14 патронів калібром 5,45х39, що належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї, після чого розпочав їх незаконного зберігати з метою подальшого збуту, за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 .
05.06.2025 у невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_8 задля реалізації злочинного умислу до кінця, незаконно зберігаючи при собі бойову нарізну зброю, а саме: автомат моделі «АК-74» та 14 патронів калібром 5,45х39, діючи умисно, з корисливих мотивів приблизно о 12 год 45 хв, незаконно збув ОСОБА_10 автомат моделі «АК-74» та 14 патронів калібром 5,45х39, за грошові кошти в сумі 1500 доларів США, що в перерахуванні на національну валюту становить 62 002 грн 20 коп.
05.06.2025 під час проведення огляду місця події, за адресою: м. Київ, вул. Метробудівська, буд. №11, ОСОБА_10 добровільно видав співробітникам правоохоронних органів: бойову нарізну зброю, а саме: автомат моделі «АК-74» та 14 патронів калібром 5,45х39.
У військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на придбання та зберігання бойових припасів. З метою реалізації свого злочинного умислу спрямованого на придбання бойових припасів ОСОБА_8 за невстановлених досудовим розслідування обставин, але не пізніше 13 год 10 хв 05.06.2025 придбав та переніс до місця свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 , один предмет зовні схожий на гранату РГД-5 із маркуванням на тильній стороні корпусу 1116-57-Т темно-зеленого кольору без запалу; предмет зовні схожий на запал УЗРГМ-2 із маркуванням на ричагу 142-87 УЗРГМ 211 та на внутрішній стороні ричала 386-35-88 із запобіжним кільцем, які ОСОБА_8 без передбаченого законом дозволу зберігав за місцем проживання до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції 05.06.2025 під час проведення обшуку.
Слідчий зазначив, що наявні дані, які вказують на причетність підозрюваного ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами.
Щодо ризиків, передбачених п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий зазначив, що існує ймовірність , незаконного впливу на потерпілого та свідків, переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинення іншого кримінального правопорушення. Зазначив, що застосування до ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою не зможе в повній мірі запобігти вищезазначеним ризикам та забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду в м. Києві від 06.06.2025 року, клопотання слідчого задоволено.
Визначено строк дії ухвали про тримання ОСОБА_8 під вартою терміном на 59 днів в межах строку досудового розслідування, тобто до 03.08.2025 включно.
Визначено ОСОБА_8 заставу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120 гривень.
Задовольняючи клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у своєму клопотанні, знайшли підтвердження під час розгляду клопотання та дають достатні підстави вважати, що існують ризики можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 10.06.2025 подав апеляційну скаргу, в якій просив скаргу задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нове судове рішення про обрання ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою - АДРЕСА_1 .
В обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що прокурор не довів слідчому судді обґрунтованість підозри та наявність ризиків.
Вважає, що ухвала слідчого судді є такою, що не відповідає повноті судового розгляду. Висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення, наявне істотне порушення КПК України та норм європейського права у зв'язку з не співмірністю застосованого запобіжного заходу.
Заслухавши доповідь судді щодо змісту ухвали слідчого судді, доводи підозрюваного та його захисника щодо обставин викладених в апеляційній скарзі, яку вони підтримали в судовому засіданні апеляційного суду за наведених у ній обставинах і просили про її задоволення, доводи прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді та необхідність залишити її без змін, а апеляційну скаргу, без задоволення, вивчивши матеріали провадження за клопотанням слідчого, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника, задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадження № 42025112350000049 від 09.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6
05.06.2025 о 16 год. 08 хв. затримано ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку ст. 208 КПК України.
06.06.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме у носінні, зберіганні, придбанні та збуті бойових припасів та вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
Слідчий суддя, з урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, прийшов до висновку, що повідомлена ОСОБА_8 підозра не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на цей час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_8 до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
Підставою застосування відносно підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому за погодженням з прокурором звернутися з клопотанням до суду про обрання запобіжного заходу у зв'язку з тим, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ст. 177 КПК України.
ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, який згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину. Тобто тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання судом його винним, вже обґрунтовує ризик того, що з метою уникнення покарання він може вчинити спробу переховування, що в свою чергу буде негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду. Крім того, згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», від 24.02.2022, на всій території України введений воєнний стан який діє й по сьогодні. Тобто, ОСОБА_8 користуючись ситуацією в країні, має змогу переховуватися від органів досудового розслідування, зокрема, в місцях постійного проведення бойових дій або місцях непідконтрольних органам державної влади України.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України до ОСОБА_8 може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У випадку не застосування саме такого запобіжного заходу як тримання під вартою - факт перебування підозрюваного на волі вже буде свідчити про те, що після таких злочинних дій можна уникнути відповідальності і далі вести звичайне життя.
На теперішній час відсутні медичні застереження щодо неможливості перебування ОСОБА_8 в умовах ДУ «Київського слідчого ізолятору».
З метою забезпечення виконання підозрюваного покладених на нього обов'язків та забезпечення запобігання зазначеним ризикам, виникла необхідність в обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки саме цей запобіжний захід на думку слідства здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому була вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про причетність підозрюваного до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, а також дані про особу ОСОБА_8 в їх сукупності.
Слідчий суддя в ухвалі зазначив, що підозра у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого кримінального правопорушення є обґрунтованою та підтверджується вагомими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження.
На об'єктивне переконання і колегії суддів апеляційного суду, сукупність всіх фактичних обставин та даних, зазначених в ухвалі слідчого судді, дає достатні підстави вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, що є підставою для застосування до підозрюваного відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою здійснення подальшого розслідування кримінального правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри - з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.
Колегією суддів встановлено, що як у клопотанні, так і в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та підтверджують недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.
Як правильно вказав в ухвалі слідчий суддя, з чим погоджується і колегія суддів, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, з високим ступенем ймовірності того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, можливість вчинення нею іншого кримінального правопорушення, що може бути перешкодою встановленню істини у справі, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та враховуючи, що прокурор довів, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить проте, що рішення суду повинно забезпечувати не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, вважає обрати міру запобіжного заходу у виді взяття під варту, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, та забезпечити виконання підозрюваною процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваної, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність прокурором у клопотанні вказаних ризиків, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи характер вчиненого злочину, застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної поведінки підозрюваної та може потягнути за собою настання негативних наслідків.
З урахуванням зазначеного, вимоги апеляційної скарги захисника в цій частині не заслуговують на увагу.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного та суворість можливого покарання за інкримінований злочин не дають підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Застосувавши до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд на законних підставах визначив йому заставу.
Згідно ухвали, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваної, наявність ризиків у даному кримінальному провадженні, а тому правильно визначив саме такий розмір застави, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК України. Підстав вважати його завідомо непомірними, у колегії судді немає.
Доводи захисника, за змістом апеляційної скарги, про наявність підстав для застосування відносно ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційній скарзі про невмотивованість висновків суду щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 є безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах провадження доказам, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя вірно, з урахуванням вимог закону, а також практики Європейського суду з прав людини, застосував даний запобіжний захід, взявши до уваги тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, в тому числі його майновий стан, а також доведені прокурором ризики можливої неправомірної поведінки підозрюваного ОСОБА_8 .
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції, з урахуванням вимог статті 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваній іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів не знаходить.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не виявлено.
На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що встановлені органами досудового розслідування обставини є виправданими та необхідними елементами, що визначають потребу в застосуванні відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 376, 277, 278, 303, 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 подану в інтересах ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.06.2025 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________ _____________ ___________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_11