05 вересня 2025 року м. Київ
Справа № 757/27786/22-ц
Апеляційне провадження №22-ц/824/14454/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва, ухваленого під головуванням судді Григоренко І.В. 15 серпня 2023 року в м. Києві, повний текст рішення складений 12 вересня 2023 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 15 серпня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовлено.
Повний текст рішення був складений 12 вересня 2023 року.
Не погодилась із вказаним рішенням суду позивач, представником 16 липня 2025 року до Київського апеляційного суду подано апеляційну скаргу.
Матеріали справи № 757/27786/22-ц надійшли до суду апеляційної інстанції 13 серпня 2025 року.
До апеляційної скарги позивачами долучено заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. Заява мотивована тим, повний текст, згідно даних ЄДРСР, оскаржуваного рішення було виготовлено тільки у квітні 2024 року. До цієї дати позивач не мала змоги отримати повний текст рішення, оскільки він не був написаний.
Окрім цього, вказує, що адвокат який надавав правничу допомогу в суді першої інстанції, не здійснював свої повноваження належно, не отримав копію рішення на прохання позивача.
Вказує, що позивач є людиною літнього віку, має захворювання, а тому не може активно пересуватись та здійснювати усі необхідні дії для забезпечення своїх процесуальних прав.
Також вказує, що не є людиною з юридичною освітою та не обізнана з усіма процесуальними обов'язками та законодавством, що унеможливлює дотримання нею вимог процесуального законодавства без залучення правничої допомоги.
На підставі викладеного, просять поновити строк на апеляційне оскарження рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 серпня 2023 року.
Однак, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу, суддя вважає, що апеляційне провадження не може бути відкрито, виходячи з такого.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або оспорюються, створено перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Проте, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Відповідно до ч. 2 ст. 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Чинний Цивільний процесуальний кодекс не містить визначення терміну «обставин непереборної сили».
Визначення «обставини непереборної сили» дається в Законі України «Про торгово-промислові палати в Україні»
Так, відповідно до ч. 2 ст. 14-1 цього Закону форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Слід зазначити, що Верховний Суд в своїх рішення неодноразово наголошує, шо поважними причинами пропущення строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення заявника і пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами. Вирішуючи, чи з поважних причин пропущено певний процесуальний строк, суд у кожному конкретному випадку оцінює сукупність обставин на свій розсуд (постанова Верховного Суду від 09 квітня 2020 року по справі № 638/13008/18 (провадження № 61-2607св19), постанова Верховного Суду від 26 лютого 2020 року по справі № 2-1368/07 (провадження № 61-6923св19).
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення Печерського районного суду м. Києва ухвалено 15 серпня 2023 року за участю позивача та її представника /а.с. 207-210/.
Повний текст оскаржуваного рішення був складений 12 вересня 2023 року.
Як вбачається з даних ЄДРСР оскаржуване рішення було Надіслано судом: 02.04.2024. Зареєстровано: 02.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 03.04.2024.
Апеляційна скарга подана позивачем до суду апеляційної інстанції 16 липня 2025 року, тобто після спливу одного року з моменту виготовлення повного тексту рішення та оприлюднення рішення в ЄДРСР.
При цьому, позивач ОСОБА_1 є стороною у справі, і була належним чином повідомлена про розгляд справи, також вона та її представник були присутні в судовому засіданні при ухваленні оскаржуваного рішення.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, представником позивача - Різник І.А. було отримано копію вступної та резолютивної частини оскаржуваного рішення, що підтверджується розпискою /а.с.209/.
Положення ст. 358 ЦПК України передбачають можливість поновлення строків на апеляційне оскарження лише у випадку, коли особа, не була повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки та у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Посилання позивача, як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження на те, що вона є людиною похилого віку та має захворювання, а також те, що вона мала недобросовісного представника в суді першої інстанції, який не зміг отримати повний текст рішення суду, суд до уваги не приймає, оскільки вказані обставини, не є «обставинами непереборної сили».
Також слід зазначити, що сторона у справі має цікавитися станом розгляду справи. Крім того, дані про хід розгляду справи є доступними для сторін у справі, як при безпосередньому зверненні до суду, так і через мережу інтернет. Про розгляд справи в суді першої інстанції позивач була обізнана належним чином, була присутня в судовому засіданні, однак більше року не цікавились ходом та результатами розгляду справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що зазначені позивачами підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними.
З урахуванням того, що ч. 2 ст. 358 ЦПК України містить імперативну вказівку для суду як він має діяти у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення і з матеріалів справи не вбачається обставин, визначених п.1, п.2 ч. 2 ст. 358 ЦПК України, колегія суддів вважає, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ч. 2 ст. 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва, ухваленого під головуванням судді Григоренко І.В. 15 серпня 2023 року в м. Києві, повний текст рішення складений 12 вересня 2023 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: О.В. Желепа
Н.В. Поліщук