Справа № 761/10339/24
№ апеляційного провадження: 22-з/824/1011/2025
Головуючий у суді першої інстанції: Матвєєва Ю.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
02 вересня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Крижанівської Г.В.,
суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А.,
при секретарі Шпирук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву адвоката Д'яконової Кристини Ігорівни, подану в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 761/10339/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про поділ майна подружжя, визнання грошових коштів об'єктом спільної сумісної власності подружжя та стягнення грошових коштів, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про поділ майна подружжя, визнання грошових коштів об'єктом спільної сумісної власності подружжя та стягнення грошових коштів,-
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про поділ майна подружжя, визнання грошових коштів об'єктом спільної сумісної власності подружжя та стягнення грошових коштів. Просила суд визнати об'єктом спільної сумісної власності подружжя грошові кошти у загальній сумі 41 417 662,90 грн. та 3 168 775,89 доларів США, та стягнути з ОСОБА_2 на її користь 1/2 частку вказаних грошових коштів, а саме: 20 708 831,45 грн. та 1 584 387,95 доларів США.
У грудні 2024 року ОСОБА_2 подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про поділ майна подружжя, визнання грошових коштів об'єктом спільної сумісної власності подружжя та стягнення грошових коштів. Просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь 1/2 частку грошових коштів, що в загальному розмірі становить 103 990 838,00 грн. та 457 779,34 доларів США.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05 лютого 2025 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про поділ майна подружжя, визнання грошових коштів об'єктом спільної сумісної власності подружжя та стягнення грошових коштів, та в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про поділ майна подружжя, визнання грошових коштів об'єктом спільної сумісної власності подружжя та стягнення грошових коштів.
07 лютого 2025 року ОСОБА_2 подав до суду заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, у якій просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 100 000,00 грн.
10 лютого 2025 року ОСОБА_1 подала заяву про відшкодування судових витрат, у якій просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 100 000,00 грн.
Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 03 березня 2025 року у задоволені заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у даній справі відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05 лютого 2025 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Просив рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні його зустрічного позову до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про поділ майна подружжя, визнання грошових коштів об'єктом спільної сумісної власності подружжя та стягнення грошових коштів скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким його позовом задовольнити в повному обсязі.
Також не погоджуючись з додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 03 березня 2025 року, адвокат Лященко А.М., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , подала апеляційну скаргу. Просила додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_2 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити в повному обсязі, а рішення в частині відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу залишити без змін.
Постановою Київського апеляційного суду від 01 липня 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та його представника адвоката Лященко А.М., залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 лютого 2025 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 березня 2025 року залишено без змін.
03 липня 2025 року адвокат Д'яконова К.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала заяву про ухвалення додаткового рішення суду, в якій просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 24 000,00 грн.
01 серпня 2025 року адвокат Гула М.С., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , подала заперечення на заяву представника ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу, просила відмовити в задоволенні вказаної заяви в повному обсязі.
В судовому засіданні адвокат Д'яконова К.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 ,заяву про ухвалення додаткового рішення суду підтримала, просила її задовольнити з наведених у ній підстав.
Адвокат Гула М.С., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , проти доводів заяви заперечувала, просила відмовити в задоволенні заяви.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення повідомлений належним чином, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за його відсутності.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, колегія суддів дійшла висновку, що заява адвоката Д'яконової К.І., подана в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню.
Відповідно до положень п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення, або судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 133 ЦПК Україна, правнича допомога є складовою судових витрат.
Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
При цьому витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Як було зазначено, постановою Київського апеляційного суду від 01 липня 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та його представника адвоката Лященко А.М., залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 лютого 2025 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 березня 2025 року залишено без змін.
Правничу допомогу позивачці ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції надавала адвокат Д'яконова К.І., яка подала відзиви на апеляційні скарги та представляла інтереси позивачки в судових засіданнях (т.5, а.с. 197-201, т.6, а.с. 17-20, 38-39, 59-62). У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 лютого 2025 року адвокат Д'яконова К.І. зазначала, що позивачкою будуть понесені витрати на правничу допомогу, загальний орієнтовний розмір яких становить 50 000,00 грн.
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції до закінчення судових дебатів у справі адвокат Д'яконова К.І. зробила заяву про те, що докази витрат, які ОСОБА_1 сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
03 липня 2025 року адвокат Д'яконова К.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала заяву про стягнення з відповідача ОСОБА_2 понесених позивачкою витрат на правничу допомогу на стадії апеляційного розгляду справи в сумі 24 000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, представником позивачки надано копії договору про надання правової допомоги, додатку №7 до договору про надання правової допомоги від 03 грудня 2023 року, акту приймання-передачі виконаних робіт за договором про надання правової допомоги, додатком № 7 від 02 липня 2025 року, звіту про надані послуги за договором про надання правової допомоги, додатком № 7 від 02 липня 2025 року, відповідно до яких розмір витрат позивачки на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції склав 24 000,00 грн. (т. 6, а.с. 89-92, 97, 98, 99).
Відтак, надання правничої допомоги позивачці ОСОБА_1 адвокатом Д'яконовою К.І. підтверджується матеріалами справи, з яких можна встановити обсяг виконаних адвокатом робіт та наданих ним послуг, а також встановити їх вартість.
Враховуючи вище викладене, з матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з апеляційним переглядом справи позивачка ОСОБА_1 понесла витрати на правничу допомогу.
Гула М.С., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , подала заяву, в якій просила відмовити в стягненні з ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу в повному обсязі.
Проте, стороною відповідача не надано належних та допустимих доказів того, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт з ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Відтак, колегія суддів вважає, що вимоги заявника про відшкодування витрат на правничу допомогу є законними і обґрунтованими, у зв'язку з чим у справі підлягає ухваленню додаткове судове рішення.
У колегії суддів відсутні підстави вважати, що заявлений представником позивачки розмір витрат на правничу допомогу - 24 000,00 грн. є неспівмірним із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.
Враховуючи викладене, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в апеляційному суді в розмір 24 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, суд,-
Заяву адвоката Д'яконової Кристини Ігорівни, подану в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення суду задовольнити.
Ухвалити у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про поділ майна подружжя, визнання грошових коштів об'єктом спільної сумісної власності подружжя та стягнення грошових коштів, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про поділ майна подружжя, визнання грошових коштів об'єктом спільної сумісної власності подружжя та стягнення грошових кошті, додаткову постанову.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 24 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 05 вересня 2025 року.
Суддя-доповідач:
Судді: