Ухвала від 21.07.2025 по справі 757/27243/25-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/27243/25-к Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/4753/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 червня 2025 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Муроване Пустомитівського району Львівської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 302, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 303, ч. 3 ст. 303, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 209 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 червня 2025 року задоволено клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого у кримінальному провадженні № 12023000000001808 від 27.09.2023року ОСОБА_7 .

Продовженострок дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком до 09.08.2025 рокувключно.

Одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави, розмір якої визначеноу межах 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає в сумі 3 028 000 грн., зобов'язавши обвинуваченого ОСОБА_7 виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати до суду за першим викликом;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватись від спілкування із іншими обвинуваченими, свідками, експертами, учасниками даного кримінального провадження;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначено до 09.08.2025 рокувключно.

Роз'ясненообвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій проситьухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.06.2025 року - скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12023000000001808 від 27.09.2023 - відмовити.

Також захисник просить застосувати обвинуваченому ОСОБА_7 розмір застави, як альтернативний запобіжний захід при продовженні строків тримання під вартою, у розмірі, визначеному ч. 4 ст. 183 КПК України - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму, яка не перевищує 908 400,00 грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник посилається на те, що сторона захисту не погоджується з висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі, та вважає, що, задовольняючи клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя формально підійшов до його розгляду, не надав належної правової оцінки викладеним у матеріалах справи обставинам.

Захисник зауважує, що клопотання про продовження строку тримання під вартою є таким, що подане з порушенням встановлених законом процесуальних строків.

Зазначає, що суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не врахував порушення, допущене стороною обвинувачення при зверненні з відповідним клопотанням, а саме -порушення строків, установлених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Посилається на те, що ч. 3 ст. 331 КПК України визначено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Тобто, з моменту направлення обвинувального акту до суду діє інший процесуальний режим застосування запобіжного заходу. Відтак, підставою для подальшого продовження тримання під вартою може бути ухвала суду першої інстанції, прийнята у підготовчому судовому засіданні, що узгоджується з вимогами ч. 3 ст. 331 КПК України.

Разом з тим, сторона обвинувачення скористалась своїм правом,визначеним ч.6 ст. 199 КПК України, зазначивши, що підготовче засідання у справі за обвинувальним актом не призначено до розгляду, та звернулась до слідчого судді із відповідним клопотанням про продовження строку тримання під вартою.

Однак, враховуючи строк дії попередньої ухвалипро продовження строку тримання під вартою,такий строк ОСОБА_10 було продовжено до 11.06.2025року, тоді як прокурор звернувся до суду у день закінчення такого строку - 11.06.2025 року, що прямо суперечить нормам ч. 6 ст. 199 КПК України.

З огляду на наведене, клопотання про продовження строку запобіжного заходу подано несвоєчасно без будь-яких обгрунтувань щодо пропуску строків,

Отже, порушення строку, прямо передбаченого ч. 1,6 ст. 199 КПК України, є безумовною підставою для повернення клопотання слідчому, а не його розгляду по суті.

Фактичне прийняття та розгляд цього клопотання судом першої інстанції суперечить процесуальному закону та порушує принцип правової визначеності.

Таким чином, ухвала слідчого судді про продовження строку тримання під вартою підлягає скасуванню як постановлена внаслідок грубого порушення процесуального порядку та у зв'язку з неврахуванням істотних обставин подання клопотання з порушенням граничних строків, що вплинуло на результат розгляду справи.

Адвокат зазначає, що станом на день подання цієї апеляційної скарги ОСОБА_7 тримається під вартою понад дванадцять місяців - з 11.06.2024року.

Таке довготривале тримання під вартою суттєво обмежує права ОСОБА_7 , які передбачені статтею 29 Конституції України, а саме, права на свободу та особисту недоторканність.

На думку сторони захисту, з огляду на тривалий характер застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, належну процесуальну поведінку обвинуваченого та його неперешкоджання досудовому розслідуванню в межах кримінального провадження № 12023000000001808 від 27.09.2023 року,можна констатувати факт суттєвого зниження ризиків, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Адвокат зазначає, що під час обрання запобіжного заходу ризик переховування від слідства та суду був аргументований тяжкістю кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , та суворістю покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим, зокрема, за ч. 1 ст. 255 КК України, покарання за яке передбачає позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.

На думку сторони обвинувачення, яку підтримав слідчий суддя,задовольняючи клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , така суворість можливого покарання, у разі визнання підозрюваного винуватим в обсязі пред'явленого обвинувачення, сама по собі може спонукати особу до переховування від органу досудового розслідування і суду.

Окрім того, підставою для застосування найсуворішої міри запобіжного заходу слугувало те, що підозрюваний ОСОБА_7 не пішов на співпрацю із органом досудового розслідування, свою вину по суті повідомленої підозри не визнає, що дає підстави вважати, що останній сподівається уникнути кримінальної відповідальності за вчинені тяжкі та особливо тяжкі злочини, у зв'язку з чим може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

З огляду на аргументування варто звернути увагу, що ЄСПЛ вказав на хибністьвищевказаної позиції, оскільки вона суперечить усталеним принципам судочинства, що визначені, зокрема, у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні ЄСПЛ в справі «Клішин проти України» зазначено, що наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ суворість покарання жодним чином не вказує на те, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування.

Так, у справі «Авраімов проти України» ЄСПЛ наголосив на тому, що ризики мають бути належним чином обґрунтовані, і міркування органів державної влади з цих питань не можуть бути абстрактними, загальними або стереотипними.

Апелянт зазначає, що ще одним аргументом слідчого щодо необхідності продовження строку тримання під вартою є, начебто, ймовірне виникнення у ОСОБА_7 ,після його звільнення з-під варти,можливості впливати на осіб, які у вказаному кримінальному провадженні мають статус свідків та обвинувачених або знищення/перекручування доказів.

Однак така позиція не ґрунтується на конкретних та належних доказах.

Скаржник вважає, що виходячи з фактичних обставин справи, стороною обвинувачення не було надано жодного об'єктивного підтвердження наявності реальної загрози впливу з боку ОСОБА_7 на інших учасників провадження.

Зокрема, відсутні пояснення свідків чи інших осіб про будь-який тиск або спроби впливу з боку ОСОБА_7 , а також будь-які факти порушення процесуального порядку або зловживання правами з боку підозрюваного.

Захисник зазначає, що сторона обвинувачення вже відкрила матеріали досудового розслідування та направила до суду обвинувальний акт, що є свідченням завершення досудового розслідування.

Це має принципове значення, оскільки усі слідчі дії вже проведено, а докази зафіксовані у відповідних процесуальних документах, підозрюваний ознайомлений із зібраними матеріалами, а отже - ймовірність впливу на них є не лише необґрунтованою, а й логічно виключеною.

Таким чином, твердження сторони обвинувачення про потенційний вплив ОСОБА_7 на свідків чи обвинувачених є необґрунтованим, не підкріпленим жодними доказами, і суперечить як положенням національного законодавства, так і міжнародним стандартам у сфері прав людини.

Іншим не менш важливим аргументом, на переконання сторони обвинувачення, є можливість вчинення дій з боку ОСОБА_7 , спрямованих на затягування процесу розгляду кримінального провадження, зокрема переховування від слідства та суду або ж зловживанням іншими процесуальними правами.

З приводу наведеного адвокат ОСОБА_6 зауважує, що ОСОБА_7 понад 12 місяців утримується під вартою у слідчому ізоляторі, дотримуючись усіх умов процесуальної поведінки та не вчиняючи дій, які могли б свідчити про наміри перешкоджати досудовому розслідуванню чи судовому розгляду.

З огляду на наведене, захисник вважає, що позиція обвинувачення щодо потенційного зловживання ОСОБА_7 своїми процесуальними правами після зміни запобіжного заходу на більш м'який, є необґрунтованою, побудованою на припущеннях і демонструє упереджене ставлення до особи підозрюваного.

Захисник посилається і на те, що сторона обвинувачення на аргументування необхідності продовження запобіжного заходу зазначає, що ОСОБА_7 після звільнення з-під варти, керуючись корисливими мотивом, може вчинити нові кримінальні правопорушення.

На переконання сторони захисту, така позиція є досить упередженою та безпідставною.

Апелянт наголошує, що до ОСОБА_7 діє презумпція невинуватості.

Вказує, що сторона обвинувачення не може керуватися припущеннями під час подання клопотання про продовження найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави (ст. 62 Конституції України: обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь).

Зауважує на тому, що однією з вагомих обставин, які перешкоджають подальшому застосуванню найсуворішого запобіжного заходу, є стан здоров'я ОСОБА_7 , який вимагає невідкладного медичного втручання та лікування, що не може бути забезпечене в умовах СІЗО.

Зокрема, підозрюваний скаржиться на погане самопочуття та із відповідними скаргами він неодноразово звертався до медичної частини, однак жодної реакції з боку медичного персоналу установи попереднього ув'язнення не було вжито.

Таке ігнорування медичних звернень підозрюваного є не лише грубим порушенням прав людини, а й ставить під загрозу його життя та здоров'я, що категорично суперечить ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка забороняє нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження.

З огляду на викладене, сторона захисту наполягає на тому, що стан здоров'я підозрюваного, необхідність належного лікування та його фактична відсутність в умовах СІЗО є додатковими обставинами, які мають бути враховані судом при розгляді питання про доцільність продовження строку тримання під вартою та визначення пропорційного запобіжного заходу.

Відповідно до рішення ЄСПЛ «Кудла проти Польщі» (Kudla v. Poland, № 30210/96, рішення від 26 жовтня 2000 року - Суд зазначив, що ненадання медичної допомоги під час утримання під вартою є порушенням статті 3 Конвенції.

Слідчим суддею при постановлені ухвали про продовження строку тримання під вартою визначено альтернативний запобіжний захід - внесення застави у розмірі 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3 028 000 грн.

Захисник вважає, що розмір застави є непомірним та таким який об'єктивно не може бути внесений підозрюваним.

Зауважує на тому, що судом при визначенні розміру застави не було враховано, що підозрюваний досить тривалий час утримується під вартою, що позбавляє його можливості отримувати прибуток.

У підозрюваного відсутні заощадження,натомість, рахунки, які були у підозрюваного наразі усі арештовані.

Також під арештом усе майно, що належить підозрюваному ОСОБА_10 та його родині, що позбавляє можливості здійснити його продаж з метою внесення застави у такому розмірі.

Окрім того сторона обвинувачення наголошує на тому, що на рахунки ОСОБА_7 накладено арешт, що прямо підтверджує: обвинувачений об'єктивно позбавлений можливості виконати зобов'язання у вигляді внесення грошової застави у розмірі, який пропонується стороною обвинувачення або вже визначено в ухвалі суду.

Таким чином, встановлення чи продовження тримання під вартою виключно через невнесення застави - є фактично дискримінаційним і непропорційним заходом, що порушує принципи справедливого балансу, закріплені у ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практику ЄСПЛ.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.

Як вбачається із матеріалів судового провадження, Прокурорами Офісу Генерального прокурора підтримується обвинувачення у кримінальному провадженні №12022000000000035 від 11.01.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 302, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 303, ч. 3 ст. 303, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_11 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 302, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 303 КК України, ОСОБА_12 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 302, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 303 КК України, ОСОБА_13 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 302, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 303, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України та ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України.

У даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець села Муроване Пустомитівського району Львівської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України, а саме у cтворенні злочинної організації та керівництво такою організацією; в участі у злочинній організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України; у створенні та утриманні місць розпусти, вчинені з метою наживи, злочинною організацією, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 302 КК України; у сутенерстві, вчиненому щодо кількох осіб, злочинною організацією, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 303 КК України; у сутенерстві, вчиненому щодо неповнолітнього, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України; в обіцянці надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення та невчинення службовою особою в інтересах третіх осіб дій з використанням наданого їй службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України; у набутті, володінні, використанні майна, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, здійсненні фінансових операцій, вчиненні правочину з таким майном, вчиненні дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна та володіння ним, вчинені особою, яка знала, що таке майно повністю одержано злочинним шляхом, вчинені за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209 КК України.

За результатами розгляду клопотання сторони обвинувачення 11.06.2024 року до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08.08.2024 року, без права внесення застави.

29.07.2024 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000001808 від 27.09.2023 рокупродовжено до трьох місяців, а саме до 11.09.2024 року.

За результатами розгляду клопотання сторони обвинувачення 06.08.2024 рокупідозрюваному ОСОБА_7 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 11.09.2024 рокувключно, без права внесення застави.

Після цього, 27.08.2024року слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_16 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000001808 від 27.09.2023року до шести місяців, тобто до 11.12.2024року.

За результатами розгляду клопотання сторони обвинувачення 05.09.2024 рокупідозрюваному ОСОБА_7 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 30.10.2024 рокувключно, без права внесення застави.

За результатами розгляду клопотання сторони обвинувачення 25.10.2024 рокупідозрюваному ОСОБА_7 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком у межах строку досудового розслідування, тобто до 11.12.2024 року, без права внесення застави.

Після цього, 03.12.2024року слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_17 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000001808 від 27.09.2023 до дванадцяти місяців, тобто до 11.06.2025року.

За результатами розгляду клопотання сторони обвинувачення 05.12.2024 рокупідозрюваному ОСОБА_7 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком у межах строку досудового розслідування, тобто до 02.02.2025 року, без права внесення застави.

За результатами розгляду клопотання сторони обвинувачення 29.01.2025 рокупідозрюваному ОСОБА_7 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком у межах строку досудового розслідування, тобто до 29.03.2025 року, без права внесення застави.

За результатами розгляду клопотання сторони обвинувачення 25.03.2025 рокупідозрюваному ОСОБА_7 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком у межах строку досудового розслідування, тобто до 23.05.2025 року, із визначенням застави у розмірі 10 000 000 (десяти мільйонів) гривень.

За результатами розгляду клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , 24.04.2025року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва частково змінена попередня ухвала, а саме зменшено розмір застави із визначенням її у розмірі 2 700 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 8 175 600 (вісім мільйонів сто сімдесят п'ять тисяч шістсот) гривень.

За результатами розгляду клопотання сторони обвинувачення 20.05.2025 рокупідозрюваному ОСОБА_7 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 11.06.2025 року, із визначенням застави у розмірі 2 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 7 570 000 (сім мільйонів п'ятсот сімдесят тисяч) гривень.

Встановлено, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023000000001808 10.06.2025 рокунаправлено до Залізничного районного суду міста Львова для розгляду по суті.

11.06.2025 року (клопотання датоване 10.06.2025 року) прокурор другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_18 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого у кримінальному провадженні № 12023000000001808 від 27.09.2023 року ОСОБА_7 .

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження, а саме:

- рапортом від 25.09.2023;

- протоколом огляду від 03.10.2023 (інформації, що міститься в телеграм каналі «Робота девушкой по вызову любом городе», «Робота дівчатам зі Львова», «Феи Украины»;

- протоколом огляду від 07.10.2023 (за посиланням «ІНФОРМАЦІЯ_3»);

- протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 26.12.2023;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 15.05.2024;

- протоколом огляду від 20.03.2024 (щодо інформації на сайтах «ІНФОРМАЦІЯ_3»);

- протоколом огляду від 15.05.2024 (відеозапису з ТОВ «ОККО-ДРАЙВ»);

- протоколом огляду від 15.05.2024 (відеозапису з ТОВ «АТБ-Маркет»);

- протоколом огляду від 15.05.2024 (відеозапис з ТОВ «Альянс маркет»;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_21 від 08.12.2023;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_22 від 15.02.2024;

- протоколом огляду від 14.05.2024 (мобільного телефону ОСОБА_22 );

- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_23 від 26.02.2024 з додатками;

- протоколом огляду від 26.02.2024 (мобільного телефону ОСОБА_23 );

- протоколом огляд від 22.02.2024 (посилань «ІНФОРМАЦІЯ_4» та «ІНФОРМАЦІЯ_5»);

- протоколом огляду від 23.02.2023 (грошових коштів);

- протоколом огляду від 23.02.2024 (грошових коштів);

- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_24 від 26.02.2024;

- протоколом огляду від 26.02.2024 (мобільного телефону ОСОБА_24 );

- протоколом огляду від 22.02.2024 (грошових коштів);

- протоколом огляду від 22.02.2024 ( ОСОБА_24 );

- протоколом огляду від 23.02.2024 (грошових коштів);

- протоколом огляду від 23.02.2024 ( ОСОБА_24 );

- протоколом огляду від 24.02.2024 (грошових коштів);

- протоколом огляду від 24.02.2024 ( ОСОБА_24 );

- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_23 від 03.04.2024;

- протоколом огляду від 03.04.2024 (мобільного телефону ОСОБА_23 );

- протоколом огляду від 08.04.2024 (грошових коштів);

- протоколом огляду від 08.04.2024 ( ОСОБА_25 );

- протоколом від 10.04.2024 (грошових коштів);

- протоколом огляду від 10.04.2024 ( ОСОБА_25 );

- протоколом огляду від 11.04.2024 (грошових коштів);

- протоколом огляду від 11.04.2024 ( ОСОБА_25 );

- протоколом огляду від 29.03.2024 (грошових коштів);

- протоколом огляду від 29.03.2024 ( ОСОБА_23 );

- протоколом огляду від 30.03.2024 (грошових коштів);

- протоколом огляду від 30.03.2024 ( ОСОБА_23 );

- протоколом огляду від 11.04.2024 (грошових коштів);

- протоколом огляду від 11.04.2024 ( ОСОБА_25 );

- протоколом додаткового допит свідка ОСОБА_25 від 16.04.2024;

- протоколом огляду від 16.04.2024 (мобільного телефону ОСОБА_25 );

- протоколом огляду від 15.05.2024 (мобільного телефону ОСОБА_26 );

- протоколом огляду від 07.12.2023 (мобільного телефону ОСОБА_27 );

- протоколом № 42/4001т від 26.02.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту відносно ОСОБА_24 ;

- протоколом № 42/4004т від 26.02.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту відносно ОСОБА_24 ;

- протоколом № 42/1005т від 26.02.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту відносно ОСОБА_24 ;

- протоколом № 42/1002т від 26.02.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту відносно ОСОБА_23 ;

- протоколом № 42/1003т від 26.02.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту відносно ОСОБА_23 ;

- протоколом № 42/6340т від 01.04.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту відносно ОСОБА_23 ;

- протоколом № 42/6341т від 01.04.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту відносно ОСОБА_23 ;

- протоколом № 42/352т від 08.01.2024 за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії -спостереження за особою ОСОБА_27 ;

- протоколом № 42/4781т від 12.03.2024 за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії - зняття аудіо,-відеоконтроль відносно ОСОБА_27 ;

- протоколом № 42/350т від 08.01.2024 за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії - спостереження за особою відносно ОСОБА_7 ;

- протоколом № 42/3717т від 22.02.2024 за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_7 ;

- протоколом № 42/6702т від 03.04.2024 за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії - аудіо, -відеоконтроль особи відносно ОСОБА_7 ;

- протоколом № 42/5564т від 20.03.2024 за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії - візуальне спостереження за особою ОСОБА_11 ;

- протоколом № 42/6703т від 03.04.2024 за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії - аудіо, -відеоконтроль особи відносно ОСОБА_11 ;

- протоколом № 42/6696т від 03.04.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, -відеоконтроль особи ОСОБА_28 ;

- протоколом № 42/6700т від 03.04.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуальне спостереження за особою ОСОБА_28 ;

- протоколом № 42/6698т від 03.04.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуальне спостереження за особою ОСОБА_12 ;

- протоколом № 42/6701т від 03.04.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, -відеоконтроль особи ОСОБА_29 ;

- протоколом № 42/8045т від 03.04.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуальне спостереження відносно ОСОБА_7 ;

- протоколом № 42/8556т від 30.04.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження відносно ОСОБА_11 ;

- протоколом № 42/8757т від 06.05.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_7 ;

- протоколом № 42/8764т від 06.05.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, -відеоконтроль особи ОСОБА_22 ;

- протоколом № 42/8046т від 25.04.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуальне спостереження за ОСОБА_24 ;

- протоколом № 42/8050т від 25.04.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, -відеоконтроль особи ОСОБА_24 ;

- протоколом № 42/8047т від 25.04.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуальне спостереження відносно ОСОБА_23 ;

- протоколом № 42/8051т від 25.04.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, -відеоконтроль відносно ОСОБА_23 ;

- протоколом № 42/8048т від 25.04.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуальне спостереження відносно ОСОБА_23 ;

- протоколом № 42/8049т від 25.04.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, -відеоконтроль відносно ОСОБА_23 ;

- протоколом № 42/7045т від 09.04.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту відносно ОСОБА_25 ;

- протоколами обшуків проведених 11.06.2024 за адресами утримання місць розпуст учасниками злочинної організації створеної ОСОБА_7 ;

- протоколами оглядів речей, предметів та документів, вилучених в ході обшуків;

- висновком експерта №СЕ-19/111-25/24129-ВЗ від 07.05.2025;

- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Підготовче судове засідання у Залізничному районному суді м. Львова станом на дату подання цього клопотання не призначено.

Наразі виникла необхідність у продовженні запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, які стали підставою для його обрання та неодноразового продовження,не зменшились та продовжують існувати.

Зокрема, необхідність продовження стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризику, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За таких обставин, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та враховуючи обґрунтовану наявність вищевказаних ризиків, у сторони обвинувачення виникла необхідність продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 строк тримання під вартою на 60 діб.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 червня 2025 року задоволено клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого у кримінальному провадженні № 12023000000001808 від 27.09.2023року ОСОБА_7 .

Продовженострок дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком до 09.08.2025 рокувключно.

Одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави, розмір якої визначеноу межах 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає в сумі 3 028 000 грн., зобов'язавши обвинуваченого ОСОБА_7 виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати до суду за першим викликом;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватись від спілкування із іншими обвинуваченими, свідками, експертами, учасниками даного кримінального провадження;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначено до 09.08.2025 рокувключно.

Роз'ясненообвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На переконання колегії суддів, при прийнятті рішення про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , слідчий суддя дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри останнього у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 302, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 303, ч. 3 ст. 303, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 209 КК України, що підтверджується фактичними даними, наданими суду та наведеними у рішенні слідчого судді.

Слідим суддею зазначено, що у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець села Муроване Пустомитівського району Львівської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України, а саме у cтворенні злочинної організації та керівництво такою організацією; в участі у злочинній організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України; у створенні та утриманні місць розпусти, вчинені з метою наживи, злочинною організацією, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 302 КК України; у сутенерстві, вчиненому щодо кількох осіб, злочинною організацією, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 303 КК України; у сутенерстві, вчиненому щодо неповнолітнього, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України; в обіцянці надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення та невчинення службовою особою в інтересах третіх осіб дій з використанням наданого їй службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України; у набутті, володінні, використанні майна, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, здійсненні фінансових операцій, вчиненні правочину з таким майном, вчиненні дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна та володіння ним, вчинені особою, яка знала, що таке майно повністю одержано злочинним шляхом, вчинені за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209 КК України.

Відповдно до матеріалів провадження, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

- рапортом від 25.09.2023;

- протоколом огляду від 03.10.2023 (інформації, що міститься в телеграм каналі «Робота девушкой по вызову любом городе», «Робота дівчатам зі Львова», «Феи Украины»;

- протоколом огляду від 07.10.2023 (за посиланням «ІНФОРМАЦІЯ_3»);

- протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 26.12.2023;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 15.05.2024;

- протоколом огляду від 20.03.2024 (щодо інформації на сайтах «ІНФОРМАЦІЯ_3»);

- протоколом огляду від 15.05.2024 (відеозапису з ТОВ «ОККО-ДРАЙВ»);

- протоколом огляд від 15.05.2024 (відеозапису з ТОВ «АТБ-Маркет»);

- протоколом огляду від 15.05.2024 (відеозапис з ТОВ «Альянс маркет»;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_21 від 08.12.2023;

- протоколом допит свідка ОСОБА_22 від 15.02.2024;

- протоколом огляду від 14.05.2024 (мобільного телефону ОСОБА_22 );

- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_23 від 26.02.2024 з додатками;

- протоколом огляду від 26.02.2024 (мобільного телефону ОСОБА_23 );

- протоколом огляд від 22.02.2024 (посилань «ІНФОРМАЦІЯ_4» та «ІНФОРМАЦІЯ_5»);

- протоколом огляду від 23.02.2023 (грошових коштів);

- протоколом огляду від 23.02.2024 (грошових коштів);

- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_24 від 26.02.2024;

- протоколом огляду від 26.02.2024 (мобільного телефону ОСОБА_24 );

- протоколом огляду від 22.02.2024 (грошових коштів);

- протоколом огляду від 22.02.2024 ( ОСОБА_24 );

- протоколом огляду від 23.02.2024 (грошових коштів);

- протоколом огляду від 23.02.2024 ( ОСОБА_24 );

- протоколом огляду від 24.02.2024 (грошових коштів);

- протоколом огляду від 24.02.2024 ( ОСОБА_24 );

- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_23 від 03.04.2024;

- протоколом огляду від 03.04.2024 (мобільного телефону ОСОБА_23 );

- протоколом огляду від 08.04.2024 (грошових коштів);

- протоколом огляду від 08.04.2024 ( ОСОБА_25 );

- протоколом від 10.04.2024 (грошових коштів);

- протоколом огляду від 10.04.2024 ( ОСОБА_25 );

- протоколом огляду від 11.04.2024 (грошових коштів);

- протоколом огляду від 11.04.2024 ( ОСОБА_25 );

- протоколом огляду від 29.03.2024 (грошових коштів);

- протоколом огляду від 29.03.2024 ( ОСОБА_23 );

- протоколом огляду від 30.03.2024 (грошових коштів);

- протоколом огляду від 30.03.2024 ( ОСОБА_23 );

- протоколом огляду від 11.04.2024 (грошових коштів);

- протоколом огляду від 11.04.2024 ( ОСОБА_25 );

- протоколом додаткового допит свідка ОСОБА_25 від 16.04.2024;

- протоколом огляду від 16.04.2024 (мобільного телефону ОСОБА_25 );

- протоколом огляду від 15.05.2024 (мобільного телефону ОСОБА_26 );

- протоколом огляду від 07.12.2023 (мобільного телефону ОСОБА_27 );

- протоколом № 42/4001т від 26.02.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту відносно ОСОБА_24 ;

- протоколом № 42/4004т від 26.02.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту відносно ОСОБА_24 ;

- протоколом № 42/1005т від 26.02.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту відносно ОСОБА_24 ;

- протоколом № 42/1002т від 26.02.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту відносно ОСОБА_23 ;

- протоколом № 42/1003т від 26.02.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту відносно ОСОБА_23 ;

- протоколом № 42/6340т від 01.04.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту відносно ОСОБА_23 ;

- протоколом № 42/6341т від 01.04.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту відносно ОСОБА_23 ;

- протоколом № 42/352т від 08.01.2024 за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії -спостереження за особою ОСОБА_27 ;

- протоколом № 42/4781т від 12.03.2024 за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії - зняття аудіо,-відеоконтроль відносно ОСОБА_27 ;

- протоколом № 42/350т від 08.01.2024 за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії - спостереження за особою відносно ОСОБА_7 ;

- протоколом № 42/3717т від 22.02.2024 за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_7 ;

- протоколом № 42/6702т від 03.04.2024 за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії - аудіо, -відеоконтроль особи відносно ОСОБА_7 ;

- протоколом № 42/5564т від 20.03.2024 за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії - візуальне спостереження за особою ОСОБА_11 ;

- протоколом № 42/6703т від 03.04.2024 за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії - аудіо, -відеоконтроль особи відносно ОСОБА_11 ;

- протоколом № 42/6696т від 03.04.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, -відеоконтроль особи ОСОБА_28 ;

- протоколом № 42/6700т від 03.04.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуальне спостереження за особою ОСОБА_28 ;

- протоколом № 42/6698т від 03.04.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуальне спостереження за особою ОСОБА_12 ;

- протоколом № 42/6701т від 03.04.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, -відеоконтроль особи ОСОБА_29 ;

- протоколом № 42/8045т від 03.04.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуальне спостереження відносно ОСОБА_7 ;

- протоколом № 42/8556т від 30.04.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження відносно ОСОБА_11 ;

- протоколом № 42/8757т від 06.05.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_7 ;

- протоколом № 42/8764т від 06.05.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, -відеоконтроль особи ОСОБА_22 ;

- протоколом № 42/8046т від 25.04.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуальне спостереження за ОСОБА_24 ;

- протоколом № 42/8050т від 25.04.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, -відеоконтроль особи ОСОБА_24 ;

- протоколом № 42/8047т від 25.04.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуальне спостереження відносно ОСОБА_23 ;

- протоколом № 42/8051т від 25.04.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, -відеоконтроль відносно ОСОБА_23 ;

- протоколом № 42/8048т від 25.04.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуальне спостереження відносно ОСОБА_23 ;

- протоколом № 42/8049т від 25.04.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, -відеоконтроль відносно ОСОБА_23 ;

- протоколом № 42/7045т від 09.04.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту відносно ОСОБА_25 ;

- протоколами обшуків проведених 11.06.2024 за адресами утримання місць розпуст учасниками злочинної організації створеної ОСОБА_7 ;

- протоколами оглядів речей, предметів та документів, вилучених в ході обшуків;

- висновком експерта №СЕ-19/111-25/24129-ВЗ від 07.05.2025;

- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у кримінальному провадженні достатньої сукупності доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 302, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 303, ч. 3 ст. 303, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 209 КК України.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя станом на день розгляду клопотання дійшов правильного висновку про продовження їх існування, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, його наслідки, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також з огляду на дані про особу підозрюваного.

Так, слідчий суддя обґрунтовано вважав доведеними в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховуватись від суду, незаконно впливати на свідка, іншого обвинуваченого, експерта у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні зумовлюється тим, що перебуваючи на волі, обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії, направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними особами. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що на даний час встановлені факти здійснення тиску та впливу на підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні, шляхом підбурення таких на відмову від надання показань та співпраці зі слідством, зокрема допитано підозрюваних, які надали показання про здійснення на них описаного вище тиску. Вказані дії ОСОБА_7 вчиняє, перебуваючи під вартою, а знаходячись на волі, обвинуваченому буде легше вчиняти дії, направлені на тиск та вплив на учасників кримінального провадження.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, потерпілих, експертів слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вбачається з того, що з корисливих мотивів ОСОБА_7 може вчинити нові кримінальні правопорушення, переслідуючи намір протиправного збагачення, повернувшись до організації та проведення злочинної діяльності, пов'язаної із сутенерством, оскільки останній ніде офіційно непрацевлаштований та єдиним джерелом доходів останнього був саме прибуток, отриманий від протиправної діяльності, організованої останнім, вказаної вище злочинної організації.

Також, ОСОБА_7 може вчинити нові кримінальні правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєний злочин та з метою ухилення від слідства може залишити територію України, що повністю підтверджує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи конкретні обставини вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обґрунтовано підозрюється, вагомість доказів наявності обґрунтованої підозри у вчиненні даних злочинів, характер їх вчинення, покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, дані про особу ОСОБА_7 , встановлені при застосуванні запобіжного заходу ОСОБА_7 ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати та на даний час не зменшилися.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із вищезазначеними обставинами, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, його вік та стан здоров'я, майновий та сімейний стан, репутацію, спосіб життя, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого.

Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Ураховуючи конкретні обставини інкримінованих ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, та дані про особу обвинуваченого, колегія суддів вважає, що стороною захисту не надано належних даних на підтвердження зменшення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому слідчий суддя обґрунтовано продовжив обвинуваченому винятковий запобіжний захід.

Всупереч тверджень апелянта, колегією суддів встановлено, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, які на даний час не зменшилися та продовжують існувати, що підтверджується вищевикладеним.

Такого висновку слідчий суддя дійшов з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а також з огляду на характер та наслідки кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», колегія суддів вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів може виявитися недостатнім для забезпечення існуючих ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.

На переконання колегії суддів, таке обмеження права ОСОБА_30 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.

З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, станом на день розгляду клопотання слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою, оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися з часу застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти таким ризикам.

Наявність обставин, які б давали підстави вважати про достатність застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , ніж тримання під вартою, колегією суддів не встановлено під час перегляду оскаржуваної ухвали.

З огляду на викладене, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, співрозмірним із тяжкістю інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 та запобігти встановленим в ході апеляційного розгляду ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що слідчим суддею не наведено доказів на підтвердження обставин, які безпосередньо вказують на вину обвинуваченого, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, на даному етапі досудового розслідування свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Ионкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, належності та допустимості зібраних у справі доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.

Доводи апелянта, що ризики, заявлені в клопотанні про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, нічим не доведені, колегією суддів не приймаються до уваги та не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.

Отже ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формі або формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу, ризик у кримінальному провадженні має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності вчинення ним дій, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК.

Відтак, як уже зазначалось вище, з урахуванням даних про особу підозрюваного, в їх сукупності, характеру вчиненого злочину, колегія суддів приходить до висновку про доведеність прокурором у клопотанні та, як наслідок, встановлення слідчим суддею в ухвалі, вказаних ризиків.

Посилання апелянта на позитивні характеризуючі дані підозрюваного приймаються колегією суддів до уваги, проте не спростовують висновків слідчого судді щодо існування вищезазначених ризиків у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 .

При цьому, слід зазначити, що слідчий суддя у відповідності з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України обґрунтовано визначив розмір застави в даному кримінальному провадженні - 1000 (одна тисяча) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

На переконання колегії суддів, визначений слідчим суддею розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Таким чином, доводи апелянта, щодо розміру застави, який на думку захисника є занадто високим, є безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно, з урахуванням вимог закону, а також практики Європейського суду з прав людини, застосував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави, взявши до уваги тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного.

Доводи сторони захисту, що порушенняпрокурором передбаченого ч. 1 ст. 199 КПК України п'ятиденного строку для подання клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливістю у зв'язку із цим розгляду слідчим суддею вказаного клопотання, є хибними та такими, що не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону.

Так, стаття 199 КПК України, яка регламентує порядок продовження строку тримання під вартою, покладає на слідчого, прокурора певні обов'язки, у тому числі, подати клопотання про продовження строку тримання під вартою до суду не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (ч. 1 ст. 199 КПК України).

Слідчий суддя, суд зобов'язані розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 199 КПК України). Дана норма є імперативною.

Слідчий суддя, суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у ч. 3 ст. 199 КПК України, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч. 5 ст. 199 КПК України).

Таким чином, ст. 199 КПК України встановлює два процесуальних строки: 1) п'ятиденний строк на звернення з клопотанням про продовження строків тримання під вартою; 2) строк розгляду клопотання слідчим суддею, судом, які є строками виконання обов'язку.

При цьому, передбачений наведеною вище статтею п'ятиденний строк на звернення з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, носить виключно процедурний (організаційно-забезпечувальний) характер і ч. 5 ст. 199 КПК України не пов'язує обов'язок слідчого судді, суду відмовити у продовженні строку тримання під вартою у зв'язку з його недотриманням.

Такі висновки повністю узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 263/15845/2019 (номер провадження 51-6165км19) від 08 квітня 2020 року.

Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час апеляційного розгляду, не є безумовними підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.

Враховуючи викладене, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , поданої в інтересах ОСОБА_7 .

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 червня 2025 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

_________________ ________________ __________________

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3