09 вересня 2025 року м. Чернігів Справа № 620/8929/25
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В., перевіривши заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
-визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зменшення ОСОБА_1 в довідці про розмір грошового забезпечення від 08.10.2024 №ФЧ55734 станом на 01.01.2023, виданій на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі № 620/10914/24, розміру премії з 140% до 35%;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі № 620/10914/24 нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260, вказати розміри: надбавки за особливості проходження служби 65 % посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; премії 140 % посадового окладу.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 18.08.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та позивачу встановлено десятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліків поданої позовної заяви, а саме подання до суду належних обґрунтувань обставин і доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
На виконання ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 від 18.08.2025 представником позивача надано до суду заяву про поновлення строків звернення до суду.
Дослідивши зміст заяви про поновлення строку звернення до суду, суд не визнає причини пропуску звернення до суду поважними та вважає за неможливе поновити пропущений строк.
Згідно частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Приписами частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи позивач оскаржує дії відповідача щодо зменшення в довідці про розмір грошового забезпечення від 08.10.2024 №ФЧ55734 станом на 01.01.2023, виданій на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі № 620/10914/24, розміру премії з 140% до 35%, тобто поза межами строку, встановленого абзацом першим частини другої статті 122 КАС України.
При цьому суд зазначає, що відповідно до даних ДСС позивачем 09.12.2024 подано позов до Чернігівського окружного адміністративного суду щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.10.2024 №ФЧ55734 з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.02.2023.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії з 01.02.2023 ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.10.2024 ФЧ55734 про розмір грошового забезпечення; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.10.2024 ФЧ55734 про розмір грошового забезпечення, з врахуванням виплачених сум.
Таким чином суд зазначає, що з моменту отримання довідки від 08.10.2024 ФЧ55734 у позивача виникли підстави звернення до суду з відповідним позовом у строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України. Проте, позовна заява подана до суду 06.08.2025, що свідчить про пропуск встановленого законом строку для звернення до адміністративного суду.
Так строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Згідно частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
На цьому ж наголошено і у частині першій статті 45 цього ж Кодексу, якою передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Отже наведені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України конкретизують характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.
Суд ознайомившись з заявою про поновлення строків звернення до суду не визнає поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом з наступних підстав.
У постанові від 17.09.2020 (справа №640/12324/19) Верховний Суд зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже позивач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на судове оскарження спірної постанови, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом, як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 10.09.2020 (справа №806/2321/16).
Суд зазначає, що для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку звернення до суду, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у справі № 826/22361/15.
Питання, пов'язані з оцінкою поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, неодноразово вирішувалось й Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 27.05.2020 у справі № 9901/546/19 висловлено правову позицію про те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Відповідно до частини 2 статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що позовну заяву слід повернути позивачу.
Водночас суд зазначає, що повернення позовної заяви, згідно з частиною 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись пунктом 9 частини 4 статті 169, статтями 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Позовну заяву ОСОБА_1 - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви, разом з доданими до неї матеріалами, надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про повернення позовної заяви.
Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Падій