08 вересня 2025 року справа № 580/7744/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , про зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 2), військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 3), військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач 4), в якому позивач просить:
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 в межах власних повноважень перевірити документи щодо формування пенсійної справи ОСОБА_2 . У разі виявлення у документах невідповідностей вимогам законодавства, або розбіжностей, негайно запросити у відповідних військових частин та установ перепрацьовані документи, або пояснення щодо розбіжностей та невідповідностей. В термін п'ять діб після отримання всіх необхідних документів, відпрацювати необхідні власні документи, та направити пенсійну справу ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 для подальшого опрацювання;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 в межах власних повноважень перевірити документи щодо формування пенсійної справи ОСОБА_2 . У разі виявлення у документах невідповідностей вимогам законодавства, або розбіжностей, негайно запросити ІНФОРМАЦІЯ_1 . перепрацьовані документи, або пояснення щодо розбіжностей та невідповідностей. В термін п'ять діб після отримання всіх необхідних документів, відпрацювати необхідні власні документи, та направити пенсійну справу ОСОБА_2 до Пенсійного фонду Черкаської області для перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років відповідно чинного законодавства.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що комунікація з відділом соціальної роботи ІНФОРМАЦІЯ_1 суттєво ускладнена через брак особового складу та велику кількість завдань, тому на електронне звернення позивача від 15.05.2025 через меседжер до ІНФОРМАЦІЯ_2 відповіді так і не отримав, як наслідок він був вимушений відповідно Закону України «Про звернення громадян» та Закону України «Про доступ до публічної інформації» засобами електронного зв'язку офіційно звернутися до посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 . У порушення термінів розгляду заяви, відповідно до чинного законодавства, позивач не отримав відповіді на своє звернення, що становить порушення Закону України «Про звернення громадян» та Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 з врахуванням вимог ст. 122 КАС України прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач 1 позов не визнав, надав до суду письмовий відзив, у якому зазначив, що 17.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 передано пакет документів для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Під час перевірки, було виявлено певні недоліки, про що ІНФОРМАЦІЯ_2 було повідомлено листом від 25.02.2025 № 1021/8/7/2089, та зазначено, що після проведення необхідної перевірки, усунення недоліків, документи підлягають найшвидшому поверненню для надання до органів Головного управління Пенсійного фонду м. Черкаси з метою проведення перерахунку основного розміру пенсії. Повторно пакет документів із усунутими недоліками на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 не надходив. Додатково відповідачем 1 зазначено, що на скаргу позивача від 04.06.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 було надано відповідь від 26.06.2025 № 1021/8/5/6706 по суті порушених ним питань. Таким чином, з боку посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутні будь-які неправомірні дії щодо формування пенсійної справи ОСОБА_1 .
Відповідач 3 позов не визнав, надав до суду письмовий відзив, у якому зазначив, що військова частина НОМЕР_2 перебуває на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 . У зв'язку із цим, виплата грошового забезпечення та оформлення фінансових документів здійснюється військовою частиною НОМЕР_1 , але виключно на підставі документів, наданих військовою частиною НОМЕР_2 . Так, під час оформлення грошового атестату ОСОБА_1 військовою частиною НОМЕР_1 були звірені відомості, надані у наказі командира військової частини НОМЕР_2 . При цьому, перевірка правильності обчислення вислуги років до обов'язків посадових осіб військової частини НОМЕР_1 не входить. Таким чином відповідач 3 вважає, що з боку посадових осіб військової частини НОМЕР_1 відсутні будь-які неправомірні дії щодо оформлення грошового атестату ОСОБА_1 .
Позивачем подано до суду відповідь на відзиви на позовну заяву, згідно якої він вважає, що доводи відповідачів 1 та 3 є необґрунтованими, а позов таким, що підлягає до повного задоволення
Відповідачі 2 та 4 у визначений судом строк відзиви на позов не подали, тому суд на підставі ч.2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновку вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ухвалою суду від 08.09.2025 повернуто без розгляду заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог від 06.08.2025 №б/н.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI «Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивачем у позові вказано, що комунікація з відділом соціальної роботи ІНФОРМАЦІЯ_1 суттєво ускладнена через брак особового складу та велику кількість завдань, тому на електронне звернення позивача від 15.05.2025 через меседжер до ІНФОРМАЦІЯ_2 відповіді так і не отримав, як наслідок він був вимушений відповідно Закону України «Про звернення громадян» та Закону України «Про доступ до публічної інформації» засобами електронного зв'язку офіційно звернутися до посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач вважаючи, що ІНФОРМАЦІЯ_2 і ІНФОРМАЦІЯ_3 протиправно не розглянули його заяви/скарги, тому звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано, що відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
У Рішенні Першого сенату Конституційного Суду України від 22.01.2020 №1-р(I)/2020 Конституційний Суд України наголосив, що право особи на доступ до інформації, гарантоване статтею 34 Конституції України, не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Такі обмеження мають бути винятками, які передбачені законом, переслідувати одну або декілька законних цілей і бути необхідними у демократичному суспільстві. У разі обмеження права на доступ до інформації законодавець зобов'язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію вказаного права і не порушувати сутнісного змісту такого права (абзац 7 п. 2.2 мотивувальної частини Рішення від 22.01.2020 №1-р(I)/2020).
Відповідно ст. 1 Закону України «Про інформацію» №2657-XII від 02.10.1992 інформація є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Частинами 1, 2 ст. 7 Закону №2657-XII встановлено, що право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року №2939-VI (надалі - Закон №2939-VI).
Відповідно до статті 1 Закону №2939-VI, публічна інформація це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена у процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Статтею 3 Закону №2939-VI визначено гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема обов'язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Згідно частини 1 статті 5 Закону №2939-VI, доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.
Відповідно до статті 12 Закону №2939-VI суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
Частиною 1 статті 13 Закону №2939-VI встановлено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них; 5) юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.
Згідно з пункту 6 частини 1 статті 14 Закону №2939-VI розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Відповідно до частин 1, 2 статті 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Статтею 20 Закону N 2939-VI встановлено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Отже, строк для надання розпорядником інформації відповіді на запит становить 5 робочих днів.
Крім того, Законом України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР) «Про звернення громадян» врегульовані питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 15 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Відповідно до вимог ст. 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Матеріалами справи підтверджено, що на скаргу позивача від 04.06.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 було надано відповідь від 26.06.2025 №1021/8/5/6706 по суті порушених ним питань, що не заперечується позивачем, тому позов у цій частині позовних вимог не підлягає до задоволення.
Крім того, у матеріалах адміністративної справи відсутні докази звернення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою від 15.05.2025, а надання позивачем до матеріалів справи скриншотів із мобільного застосунку здійснених дзвінків та тексту його звернення на невстановлений судом номер - не приймається судом до уваги, як доказу його офіційного звернення до відповідача 2 у встановленій формі та порядку, тому позов у цій частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача 2 в межах власних повноважень перевірити документи щодо формування пенсійної справи позивача є передчасними та задоволенню не підлягають.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Враховуючи вищезазначене, суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 14, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
Суддя Віталіна ГАЙДАШ