08 вересня 2025 року справа № 580/1159/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Руденко А. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві, Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу,
03.02.2025 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) в особі представника адвоката Татаркіної Марини Костянтинівни з позовною заявою до Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі відповідач 1), Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі відповідач 2), в якій просить визнати протиправним та скасувати наказ Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві № 3 від 16.01.2025 “Про застосування дисциплінарного стягнення до лейтенанта поліції ОСОБА_1 ».
Також просить стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору в розмірі 1 211,20 грн.
Вважає, що відповідачі допустили ряд порушень під час призначення та проведення службового розслідування, а саме відсутній рапорт чи інша інформація працівників Департаменту головної інспекції щодо будь-яких порушень, ОСОБА_2 не будучи присутнім при перевірці подав рапорт про обставини, свідком яких він не був та є зацікавленою особою, висновок службового розслідування складений за фактом неналежного несення служби, таке поняття відсутнє у законодавстві. Стверджує, що раніше мав позитивну характеристику за місцем служби та добре знає нормативні документи, які регламентують службову діяльність. Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого до більш суворого. Вважає, що обраний для нього вид дисциплінарного стягнення у виді суворої догани є непропорційним та не обґрунтованим. Відповідачі не обґрунтували, що позивач мав обов'язок постійно носити (не знімаючи) автомат на автоматному ремені в положенні «на плечі», «на грудях», «на ремні», «за спиною».
Ухвалою суду від 10.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.
25.02.2025 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просили відмовити у задоволенні позову. Обгрунтовуючи зазначили, що оскаржуваний наказ прийняли в межах повноважень та у спосiб, що передбачений Законом Украiни «Про Нацiоналъну полiцiю», Дисциплiнарним статутом Нацiональної полiцiї Украiни. Вчинений дисциплiнарний проступок є наслiдком грубого iгнорування заходiв безпеки при поводженнi зi зброєю та безвiдповiдального вiдношення до несення служба. Причинами i умовами вказаної подiї стали порушення позивачем вимог пунктiв 1 та 2 частини 1 статтi 18 Закону Украiни ''Про Нацiональну полiцiю'', пiдпункту 6 пункту 10 роздiлу I Iнструкцii iз заходiв безпеки при поводженнi зi зброєю, затвердженої наказом МВС Украiни вiд 01.02.2016 №70. У зв'язку з викладеним, за вчинення дисциплiнарноrо проступку дисциплiнарною комiсiєю до позивача рекомендовано застосувати дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.
05.03.2025 на адресу суду надійшла відповідь на відзив позивача, в якій просив позов задовольнити. В обґрунтування посилався на доводи, викладені у позовній заяві.
18.03.2025 від відповідачів на адресу суду надійшло письмове заперечення на відповідь на відзив з проханням відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обгрунтовуючи зазначили, що позивач не додав жодних доказiв на підтвердження своїх тверджень щодо працівників, які залучались до складу кoмicii, в межах своєї зацiкавленостi, що нiчим не пiдтверджується, позивач не надав жодних доказів щодо неправомірного складу дисциплінарної комісії, а вiдтак, самi по собi твердження позивача не є належними та допустити доказами в розумiннi КАС України. Позивач не подавав жодної скарги чи будь-якого iншого документа щодо дiй осiб, що проводили службове розслiдування. Вiдтак, його посилання про не компетентнiсть чи зацiкавленiсть членiв дисциплiнарної кoмiciї не вiдповiдають дiйсним обставинам справи та спрямоване на ведення суду в оману. Отже, вчинений позивачем дисциплiнарний проступок є наслiдком грубого irнорування заходiв безпеки при поводженнi зi зброєю та безвiдповiдального вiдношення до несення служби.
Усі докази надані сторонами долучені до матеріалів адміністративної справи.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Заступник начальника вiддiлу монiторингу Святошинського управлiння полiцiї ГУНП у м. Києвi капiтан полiцiї ОСОБА_3 звернувся до начальника Святошинського управління ГУНП у м.Києві Андрія ШЕВЧЕНКА з рапортом, в якому повідомив, що у ході перевірки працiвниками Департаменту головної iнспекцiї та дотримання прав людини Нацiональної полiцiї України службового транспортного засобу Renault Duster д.н.з. НОМЕР_1 на синьому фонi, який використовувався СОГ - 1 у багажному вiддiленнi, виявлено автоматичну зброю, як встановлено в подальшому зброя належала позивачу. Тому просив дозволу призначити службове розслідування.
З метою перевiрки наведеної iнформацiї та встановлення ycix обставин справи, вiдповiдно до статей 14, 15 Дисциплiнарного статуту Нацiональноi полiцiї України наказом Святошинського УП ГУНП у м. Києвi вiд 19.12.2024 №95 «Про призначення та проведення службового розслiдування» за вказаним фактом призначено службове розслiдування, затверджено склад дисциплiнарної кoмiciї, якiй доручено провести службове розслідування в установленому порядку.
У подальшому проведено службове розслідування за фактом неналежного несення служби, яке оформлене висновком від 01.01.2025, який затверджений начальником Святошинського УП ГУНП у м.Києві полковником Андрієм ШЕВЧЕНКОМ. Вказаним висновком підтверджується, що під час проведення службового розслідування дисциплінарна комісія установила наступне.
Вiдповiдно до затвердженої начальником Святошинського УП ГУНП у м. Києвi полковником noлiцiї Андрiєм Шевченком розстановки сил та засобiв Святошинського УП ГУIШ ум. Києвi вiд 10.12.2024, на добовому чергуваннi по здiйсненню документування правопорушень СОГ - 1 11.12.2024 перебували: слiдчий слiдчого вiддiлу Святошинського УП ГУНП у м. Києвi лейтенант полiцiї Самолудченко І. Ю., оперуповноважений сектору боротьби з незаконним обiгом зброї та вибухiвки вiддiлу кримiнальноi полiцiї Святошинського УП ГУНП у м. Києвi лейтенант полiцiї ОСОБА_4 , спецiалiст-кримiналiст сектору кримiналiстичного забезпечення слiдчого вiддiлу Святошинського УП ГУНП у м. Києвi старший лейтенант полiцiї Кондратенко М.О., полiцейський водiй сектору логiстики Святошинського УП ГУНП у м. Києвi старший сержант пoлiцiї Самостес С.В. Пiд час цiльового iнструктажу нарядiв Святошинського УП працiвникам, якi заступають на добове чергування було доведено iнформацiю про те, що пiд час несення служби згаданi полiцейськi повиннi знати i виконувати заходи безпеки пiд час несення служби, дотримуватися правил внутрiшнього розпорядку. Полiцейськi, якi заступають на добове черrування здiйснюють вiдповiдний запис (пiдпис) в Журналi реєстрацiї iнструктажiв про заходи безпеки при поводженнi зi зброєю, отримують вiдповiдне спорядження та заступаютъ на добове чергування у визначених мiсцях. Позивач був ознайомлений з вимогами, щодо заходiв безпеки при поводженнi зi зброєю, про що свiдчитъ особистий пiдпис у відповідному Журналi вiд 11.12.2024. Отримавши табельну зброю НОМЕР_2 разом з боєкомплектом до нього, АКСУ 958854 разом з боєкомплектом до нього, заступив на чергування у складi СОГ - 1 Святошинсъкого УП ГУНП у м. Києвi, що підтверджується відповідними записами Журналів.
11.12.2024 у ході перевірки працiвниками Департаменту головної iнспекцiї та дотримання прав людини Нацiональної полiцiї України службового транспортного засобу Renault Duster д.н.з. НОМЕР_1 на синьому НОМЕР_3 , який використовувався СОГ - 1 у багажному вiддiленнi, виявлено автоматичну зброю, як встановлено в подальшому зброя належала позивачу. За вказаним фактом, у ходi проведення службового розслiдування комісія опитала позивача, який пояснив, що на момент добового чергування вiн перебував у повнiй екiпiровцi та з автоматичною зброєю, нiде її не залишав, Iнструкцiю iз заходiв безпеки при поводженнi зi зброєю, затверджену наказом МВС від 01.02.2016 №70 не порушував, а дане службове розслiдування, на його думку, здiйснюється безпiдставно, без будь-яких доказiв. Під час проведення розслідування дисциплінарна комісія здійснила перегляд відеозапису з диску DVD+R, на якому міститься відеофайл із відеозйомкою із внутрішнього двору Святошинського УП ГУНП у м.Києві. Вказаний вiдеозапис тривас 3 хвилини 44 секунди, на вказаному вiдео працiвники Департаменту головної iнспекцiї та дотримання прав людини Нацiональної полiцiї України здiйснюють вiзуальну перевiрку транспортного засобу, пiд час якої спiлкуються з позивачем, який на той час перебував у форменому одязi, бiля зазначеного транспортного засобу. Пiсля чого, на 1 хвилинi 58 секундi вiдеозапису видно, як познвач дiстає з багажного вiдцiлення автоматичну зброю та на 2 хвилинi 08 секундi здiйснює помiщення автоматичної зброї за допомогою автоматного ременя в положения «на плече». Крiм того, в матерiлах службового розслiдування мiститься пояснення полiцейського-водiя ОСОБА_5 , який пояснив, що у присутностi перевiряючого було вiдкрито багажник службового автомобiля, в якому виявлено автоматичну зброю оперуповноваженого ОСОБА_6 . Тому дисциплінарна комісія дійшла висновку, що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування підтвердилися. Тому наявні підстави застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.
На підставі вказаного вище висновку відповідач видав наказ від 16.01.2025 №3 «Про застосування дисциплінарного стягнення до лейтенанта поліції ОСОБА_1 » (далі - спірне рішення), яким у п.1 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося у порушенні вимог п.п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», підп.6 п.10 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 №70, до оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом зброї та вибухівки відділу кримінальної поліції Святошинського управління поліції ГУНП у м.Києві лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.
Позивач не погодившись зі спірним рішенням звернувся до відповідача 1 з рапортом, в якому просив скасувати його.
Відповідач 1 листом від 28.01.2025 повідомив позивачу, що дисциплінарна комісія врахувала характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь вини, а також обставини, які пом'якшують і обтяжують вину, визначено вид застовованого дисциплінарного стягнення - сувору догану. Тому підстави для скасування спірного рішення відсутні.
Вважаючи спірне рішення протиправним, позивач звернувся до суду позовною заявою.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд врахував ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулює Закон України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - ЗУ № 580-VIII).
Призначення на посаду поліцейського відповідно до ч.1 ст.58 зазначеного Закону здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.
Особа, яка вступає на службу в поліції, згідно з ч.1 ст.64 ЗУ № 580-VIII складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Основні обов'язки поліцейського вказані в ст.18 ЗУ № 580-VIII. Зокрема, поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Додаткові обов'язки, пов'язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом.
Згідно з п.п.1, 2 ч.1 ст.18 ЗУ № 580-VIII поліцейський зобов'язаний:
неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Оскільки обрана спірним рішенням відповідача підстава заборони видачі йому спецзасобів та зброї стосується незадовільного рівня знань позивачем статті 46 ЗУ № 580-VIII, наказу МВС України від 01.02.2016 № 70 «Про затвердження Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю» та матеріальної частини зброї суд урахував.
Так, ст.46 ЗУ № 580-VIII визначено, що застосування вогнепальної зброї є найбільш суворим заходом примусу.
Поліцейський уповноважений на зберігання, носіння вогнепальної зброї, а також на її застосування і використання лише за умови що він пройшов відповідну спеціальну підготовку.
Порядок зберігання і носіння вогнепальної зброї, що знаходиться в розпорядженні поліцейського, перелік вогнепальної зброї та боєприпасів, що використовуються в діяльності поліції, та норми їх належності встановлюються Міністром внутрішніх справ України.
Оскільки обрана спірним рішенням відповідачів підстава оголошення суворої догани позивачу стосується реалізації дисциплінарного стягнення, суд урахував, що сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження регулює Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі Дисциплінарний статут).
Так, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту).
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", відповідно до ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання відповідно до ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком згідно зі ст.12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Тобто, безумовною умовою кваліфікації дій чи бездіяльності дисциплінарним проступком особи є встановлення факту її вини у встановленому законом порядку. Таким порядком для перевірки дотримання службової дисципліни та обов'язків поліцейського є передбачене в ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування згідно з ч.2 ст.14 Дисциплінарного статуту проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Отже, вичерпний перелік безумовних завдань службового розслідування: оперативно з'ясувати всі обставини вчиненого; з'ясувати причини та умови їх виникнення; встановити винну особу; оцінити ступінь тяжкості вчиненого; установити розмір шкоди; підготувати пропозиції усунення причин, внаслідок яких виник дисциплінарний проступок.
Службове розслідування відповідно до ч.6 ст.14 Дисциплінарного статуту проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Звертаючись до встановленої законом організаційної процедури притягнення особи до дисциплінарної відповідальності суд урахував ч.1 ст.15 Дисциплінарного статуту, згідно з якою проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Отже, об'єктивність і повнота службового розслідування, забезпечення його мети з дотриманням при цьому принципу неупередженості та рівності належить саме до її обов'язків.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807 (далі Порядок №893). Цим же наказом зареєстроване Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України (далі - Положення №893).
Згідно з п.1 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до п.2 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про:
внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення;
повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку;
надходження подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції»;
ознаки дисциплінарного проступку, що призвів до загибелі або поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського під час виконання ним службових повноважень;
недотримання підстав та порядку застосування або використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізичного впливу;
недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування;
втрату поліцейським службового посвідчення та спеціального нагрудного знака (жетона), табельної, добровільно зданої чи вилученої зброї або боєприпасів, нагородної зброї, якщо вона зберігалася в територіальному органі поліції чи його територіальному (відокремленому) підрозділі, а також закладі, установі Національної поліції України, що належать до її управління (далі - органі (підрозділ, заклад, установа) поліції), а також втрату спеціальних засобів поліцейським чи відсутність їх в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, матеріалів досудового розслідування, справ оперативного обліку та справ про адміністративні правопорушення, речових доказів, а також тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження;
розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом;
порушення законодавства України у сфері фінансово-господарської діяльності органів поліції, а також установ, які належать до сфери управління Національної поліції України, виявлені під час ревізій або перевірок, внутрішніх аудитів;
перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп'яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та адміністративні правопорушення, які були відомі поліцейському, але не отримали реєстраційного номера або не були зафіксовані ним у встановленому законодавством України порядку;
здійснення поліцейським дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками в будь-якій формі, а також сексуальних домагань.
Суд установив, що підставою для призначення службового розслідування послужив рапорт заступника начальника вiддiлу монiторингу Святошинського управлiння полiцiї ГУНП у м. Києвi капiтана полiцiї Сергiя Щербатюка, в якому останній повідомив, що у ході перевірки працiвниками Департаменту головної iнспекцiї та дотримання прав людини Нацiональної полiцiї України службового транспортного засобу Renault Duster д.н.з. НОМЕР_1 на синьому фонi, який використовувався СОГ - 1 у багажному вiддiленнi, виявлено автоматичну зброю, як встановлено в подальшому зброя належала позивачу. Тому зазначеним вище наказом відповідачі призначили відповідне службове розслідування за вказаним факом.
Отже, в цій частині відповідачі дотрималися вимог законодавства, а протилежні доводи позивача не обґрунтовані.
Згідно з абз.4-5 п.4 розділу ІІ Порядку №893 склад дисциплінарної комісії визначається з урахуванням вимог статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначено Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893.
Так, відповідно до ст.15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.
До складу дисциплінарних комісій можуть також включатися представники громадськості, які мають бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет.
Забороняється включення до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, зацікавлених у результатах розслідування. У разі виникнення таких обставин член дисциплінарної комісії зобов'язаний негайно письмово повідомити про це керівнику, який призначив службове розслідування.
Кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов'язана сприяти проведенню службового розслідування.
Посадові особи, які перешкоджають діям дисциплінарної комісії, притягаються до відповідальності в порядку, встановленому законодавством.
Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначаються Міністерством внутрішніх справ України.
Уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право:
1) одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;
2) одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи;
3) отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
За рішенням керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. У такому разі поліцейський, який притягається до відповідальності, у письмовій формі не пізніше ніж за три дні повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією. У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для участі в засіданні комісії. Виклик надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії. Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення. Поліцейський, який з поважних причин не може прибути на засідання дисциплінарної комісії, зобов'язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів. Якщо поліцейський, викликаний на засідання дисциплінарної комісії у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається належним чином повідомленим. У такому разі засідання дисциплінарної комісії проводиться без його участі.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Вказана вище норма також продубльована законодавцем у Положенні про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженому Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893.
Отже, законодавство визначає перелік осіб, які можуть входити до складу дисциплінарної комісії, а також встановлює заборону щодо включення до складу такої комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, зацікавлених у результатах розслідування.
Заборони щодо включення до складу дисциплінарної комісії особи, яка звернулася з відповідним рапортом щодо проведення відповідного службового розслідування, вказаним вище законодавством не встановлено. Крім того, відсутні належні, достовірні та допустимі докази зацікавленості ОСОБА_7 , який увійшов до складу вказаної вище дисциплінарної комісії. Також відсутні відомості щодо того, що член вказаної вище дисциплінарної комісії письмово повідомляв про наявність таких обставин керівнику, який призначив службове розслідування. Тому доводи позивача у цій частині не враховані судом. Відповідачі не допустили порушень вимог вказаного вище законодавства та відповідне службове розслідування провели належним складом дисциплінарної комісії.
Згідно з п.4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити:
наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;
наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;
ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;
обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
вид і розмір заподіяної шкоди;
причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до п.2 розділу VI Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Вказаних вище вимог законодавства відповідачі дотрималися та за результатом службового розслідування склали відповідний висновок.
Щодо вказаних у висновку порушень позивача суд урахував.
Згідно з п.п.1, 2 ч.1 ст.18 ЗУ № 580-VIII поліцейський зобов'язаний:
неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки.
Організацію забезпечення зброєю, боєприпасами, спеціальними засобами, засобами індивідуального захисту, приладами та іншим захисним спорядженням (далі - озброєння) у Національній поліції України, їх зберігання та експлуатацію визначено Інструкцією з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України затвердженою наказом МВС України від 11.10.2018 № 828 (далі Інструкція № 828).
Так, згідно з п. 10 розділу VІ Інструкції №828 поліцейський, який отримав табельну вогнепальну зброю, боєприпаси та спеціальні засоби для постійного зберігання і носіння, зобов'язаний забезпечити їх збереження та постійно підтримувати в технічно справному стані. Під час перебування поліцейського на службі видана йому табельна вогнепальна зброя та боєприпаси мають знаходитися при ньому або у службовому сейфі, який виключає можливість доступу до озброєння інших осіб.
Отже, табельна зброя та боєприпаси під час перебування поліцейського на службі мають знаходитися при ньому.
Інструкція із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.02.2016 №70 (Далі Інструкція №70) визначає систему заходів, спрямованих на забезпечення особистої безпеки поліцейських, запобігання загибелі, пораненням і травмуванню їх та інших осіб під час поводження з вогнепальною зброєю, ручним протитанковим і підствольним гранатометами, реактивною протитанковою і бойовою ручною гранатами (далі - зброя).
Вимоги цієї Інструкції №70 поширюються на всіх без винятку поліцейських центрального органу управління поліції, його територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах (далі - орган поліції), державних установ (далі - установа), навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - заклад).
Відповідно до п. 3 Розділі І Інструкції №70 забезпечення особистої безпеки поліцейськими при поводженні зі зброєю є складовою частиною службової діяльності органів (закладів, установ) поліції і здійснюється під час:
1) вивчення матеріальної частини зброї, навчання правил та порядку її застосування і використання, заходів безпеки при поводженні зі зброєю і влучній стрільбі в закладах (установах) та за місцем служби в системі службової підготовки;
2) закріплення за поліцейськими вогнепальної зброї;
3) отримання і здачі зброї в черговій частині органу (закладу, установи) поліції;
4) виконання службових обов'язків поліцейськими з протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку;
5) проведення навчально-тренувальних стрільб;
6) постійного зберігання та носіння вогнепальної зброї і боєприпасів поліцейськими;
7) чищення зброї;
8) вилучення зброї та боєприпасів;
9) перевірок наявності та організації зберігання зброї і боєприпасів.
Пунктом 4 Розділу 1 Інструкції №70 визначено основні правила дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю:
1) безпека при стрільбі (метанні гранат) забезпечується точним виконанням вимог, що встановлені цією Інструкцією, а також правильною організацією практичних стрільб та дисциплінованістю їх учасників;
2) кожен поліцейський повинен знати та точно виконувати встановлені цією Інструкцією заходи безпеки при поводженні зі зброєю та боєприпасами.
Пунктом 5 Розділу І Інструкції визначено, що вогнепальна зброя закріплюється за поліцейським, який склав Присягу на вірність Українському народові, завершив навчання у закладі (установі) та/або пройшов первинну професійну підготовку і направлений для подальшого проходження служби, а також склав заліки із знання матеріальної частини зброї, порядку і правил ЇЇ застосування, заходів безпеки при поводженні з нею, виконав норматив з вогневої підготовки та вправу зі стрільби.
Згідно з п. 6 Розділу 1 Інструкції поліцейський, за яким закріплена вогнепальна зброя, зобов'язаний:
1) знати та точно виконувати вимоги, встановлені цією Інструкцією;
2) забезпечити зберігання зброї і підтримувати її у справному та змащеному стані;
3) отримавши вогнепальну зброю та боєприпаси, діяти відповідно до вимог, передбачених розділами ІІІ, IV цієї Інструкції;
4) під час виконання службових обов'язків, проведення практичних стрільб постійно контролювати наявність отриманої зброї (боєприпасів) та не допускати випадіння її або витягування з кобури (спеціального спорядження) іншими особами;
5) здати зброю і боєприпаси до чергової частини органу (закладу, установи) поліції негайно після виконання службових обов'язків. У разі неможливості своєчасного прибуття до органу (закладу, установи) поліції повідомити про це безпосереднього керівника і далі діяти за його наказом.
Відповідно до підп.6 п.10 розділу І Інструкції №70 категорично забороняється залишати зброю без нагляду, а також передавати її іншим особам.
Отже, законодавство категорично забороняє залишати зброю без нагляду.
Матеріалами службового розслідування підтверджується, що позивач отримав табельну зброю НОМЕР_2 разом з боєкомплектом до нього, АКСУ 958854 разом з боєкомплектом до нього та заступив на чергування у складi СОГ - 1 Святошинсъкого УП ГУНП у м. Києвi, що підтверджується відповідними записами Журналів.
11.12.2024 під час перевірки працiвниками Департаменту головної iнспекцiї та дотримання прав людини Нацiональної полiцiї України службового транспортного засобу Renault Duster д.н.з. НОМЕР_1 на синьому фонi, який використовувався СОГ - 1 у багажному вiддiленнi, виявлено автоматичну зброю, як встановлено в подальшому зброя належала позивачу. За вказаним фактом, у ходi проведення службового розслiдування комісія опитала позивача, який пояснив, що на момент добового чергування вiн перебував у повнiй екiпiровцi та з автоматичною зброєю, нiде її не залишав, та Iнструкцiю №70 не порушував.
Також комісія відібрала пояснення у інших працівників поліції та переглянула відеозапис, на якому зафіксовано, що працiвники Департаменту головної iнспекцiї та дотримання прав людини Нацiональної полiцiї України здiйснюють вiзуальну перевiрку вказаного вище транспортного засобу, та спiлкуються з позивачем, який перебував у форменому одязi, бiля зазначеного транспортного засобу. У подальшому позивач дiстав з багажного вiддiлення автомобіля автоматичну зброю та здiйснив її помiщення за допомогою автоматного ременя в положення «на плече». У матерiлах службового розслiдування, зокрема, мiститься пояснення полiцейського-водiя ОСОБА_5 , який пояснив, що у присутностi перевiряючого вiдкрито багажник службового автомобiля, в якому виявлено автоматичну зброю позивача.
Отже, пояснення позивача про те, що він не залишав без нагляду зброю спростовані вказаними вище відомостями.
Проаналізувавши вказані вище норми законодавства, встановивши обставини справи, суд дійшов висновку, що позивач порушив вказані вище вимоги законодавства, зокрема, заборону залишати зброю без нагляду.
Доводи позивача про те, що відповідачі не обґрунтували, що він мав обов'язок постійно носити (не знімаючи) автомат на автоматному ремені в положенні «на плечі», «на грудях», «на ремні», «за спиною», спростовані п. 10 розділу VІ Інструкції №828, який визначає, що під час перебування поліцейського на службі видана йому табельна вогнепальна зброя та боєприпаси мають знаходитися при ньому або у службовому сейфі, який виключає можливість доступу до озброєння інших осіб.
Щодо застосованого до позивача виду дисциплінарного стягнення суд у рахував.
Відповідно до ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно з ч.1 ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Отже, закриття кримінальних проваджень в тяжких злочинах без наявності правових і фактичних підстав, без вжиття всіх можливих заходів щодо встановлення суб'єктів злочинів є дисциплінарним проступком.
Дисциплінарне стягнення відповідно до ч.1 ст.13 Дисциплінарного статуту є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Відповідно до ч.2 ст.13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Згідно з ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до ч.ч.9-11 ст. ст.19 Дисциплінарного статуту за кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення. У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо. У разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.
Отже, обрання виду дисциплінарного стягнення є дискреційним повноваженням роботодавця.
Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється (ч.5 ст.13 Дисциплінарного статуту).
Стаття 19 Дисциплінарного статуту визначає порядок застосування дисциплінарних стягнень.
Відповідно до ч.1 ст.19 Дисциплінарного статут у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Згідно з ч.2 ст.19 Дисциплінарного статуту висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Суд врахував, що вказаних вище вимог у висновку за результатами службового розслідування відповідачами дотримано.
Частиною третьою ст.19 Дисциплінарного статуту встановлено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського відповідно до ч.4 ст.19, є:
1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;
2) попередня бездоганна поведінка;
3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;
4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;
5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;
6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського (ч.5 ст.19 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч.6 ст.19 Дисциплінарного статуту обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є:
1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння;
2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;
3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;
4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;
5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
Згідно з ч.ч.7, 8 ст. ст.19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Зазначені вище обставини справи доводять, що позивач неналежним чином виконував встановлені законами службові обов'язки. Вина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку встановлена службовим розслідуванням. Наявність не врахованих відповідачами обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність позивача, не підтверджено жодним доказом. Тому із передбачених видів дисциплінарного стягнення обраний щодо позивача обґрунтований.
Отже, спірне рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності у частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани на позивача прийняте відповідачем 2 з дотриманням меж, способу, порядку та строків, визначених Конституцією України та законами України. Тобто, є правомірним.
Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Зважаючи на результат вирішеного спору, понесені судові витрати позивачем, відповідно до ст.139 КАС України не підлягають розподілу.
Керуючись ст.ст. 2-20, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 08.09.2025.
Суддя Алла РУДЕНКО