Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
09 вересня 2025 р. справа №520/14091/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" (шосе Григорівське, буд. 88, м. Харків, 61020, код ЄДРПОУ 32565288) до Харківської митниці (вул. Миколаївська, буд. 16Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправним та скасування рішення, -
Приватне акціонерне товариство "Новий Стиль" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA807000/2025/000053/2 від 03.02.2025.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження на підставі п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі, при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів №UA807000/2025/000053/2 від 03.02.2025 є протиправним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.
Представником відповідача надано до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що Харківська митниця проти заявленого позову заперечує, вважає його безпідставним, необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.
У відповіді на відзив позивач підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд їх задовольнити в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що між ПрАТ "Новий Стиль" (Покупець) та фірмою ANHUI LAITE GAS SPRING CO. Китай (Продавець) укладено Контракт №150822-LANT від 15.08.2022 з додатками (далі - Контракт).
Згідно з п. 1.1. Контракту Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити наступну продукцію: Пневмоциліндри лінійної дії (надалі іменується "Товар") на умовах, викладених у цьому Контракті.
Пунктом 1.2. Контракту визначено, що поставка Товару здійснюється партіями в межах загальної суми цього Контракту. Узгодження замовлень на конкретну партію товару здійснюється сторонами по електронній пошті. Підтвердженням замовлення Покупця є отримання повідомлення по електронній пошті і / або виставлення Продавцем проформи-інвойсу.
Відповідно до п. 3.1. Контракту Продавець поставляє Покупцю Товар на наступних умовах: FOB Шанхай, Китай; EXW Шанхай, Китай; FOB Нингбо, Китай.
Керуючись умовами укладеного Контракту Продавець поставив Покупцю силові пневмоциліндри лінійної дії багатоцільвого призначення.
Товар було ввезено на територію України на підставі наступних документів: Контракт №150822-LANT від 15.08.2022; Специфікація №28 від 11.11.2024; Комерційний інвойс №NOWY16/17/18/2024 від 11.11.2024 (з перекладом), у якому зазначено, що оплата товару здійснюється протягом 90 календарних днів з моменту доставки товару покупцю, тобто передбачено відстрочення платежу; Договір на транспортно-експедиторські послуги №0801/23 від 08.01.2024 з додатковими угодами (п. 5.2. Договору визначено, що оплата здійснюється впродовж 30 банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт, тобто передбачено відстрочення платежу); Рахунок №СФ-42172 від 20.01.2025; Рахунок №СФ-42225 від 22.01.2025; Довідка про вартість перевезення №21/01/21164-3 від 21.01.2025; Калькуляція експедиторський витрат б/н від 24.01.2025; Коносамент XHSE070740415C від 22.11.2024; Транспортна накладна (цмр) А 242233 від 23.01.2025; Пакувальний лист; копія експортної декларації країни відправлення від 18.11.2024 №223120240004561057 (з перекладом); прайс-лист виробника б/н від 23.10.2023 (QUOTATION); довідка про відсутність страхування; довідка про відсутність взаємозалежності, ліцензійних платежів та роялті; технічний опис товару.
Декларування товару здійснено за ціною угоди через Харківську митницю, митна декларація №25UA807200001391U4 (UA807200/2025/001391), яка подана до митного контролю та митного оформлення.
Разом з ЕМД №25UA807200001391U4 від 03.02.2025 декларантом були подані наступні документи, реквізити яких зазначені у гр. 44: пакувальний лист (Packing list) б/н 11.11.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №NOWY16/17/18/2024 від 11.11.2024; коносамент (Bill of lading) №XHSE070740415C від 22.11.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) №A 242233 від 23.01.2025; декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №NOWY16/17/18/2024 від 11.11.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №СФ-42172 від 20.01.2025; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №СФ-42225 від 22.01.2025; калькуляція транспортних витрат калькуляція екпедиторських вит від 24.01.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №21/01/21164-3 від 21.01.2025; прейскурант (прайс-лист) виробника товару прайс виробника б/н від 23.10.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаткова угода б/ н від 10.10.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація №28 від 11.11.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №150822-LANT від 15.08.2022; договір (контракт) про перевезення №0801/23 від 08.01.2024; інші некласифіковані документи Взаємозалежність (ст.58 МКУ) від 03.02.2025; інші некласифіковані документи опис від 03.02.2025; інші некласифіковані документи Страхування від 03.02.2025; копія митної декларації країни відправлення №223120240004561057 від 18.11.2024.
Під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої позивачем митної вартості Харківською митницею встановлено, що задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями раніше, у зв'язку з чим прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 03.02.2025 №UA807000/2024/0000053/2.
У рішенні про коригування митної вартості товарів №UA807000/2025/000053/2 від 03.02.2025 у графі 33 зазначено:
1. наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром (код за УКТ ЗЕД 8412310098) по даному підприємству;
2. маються розбіжність у ЕК МД та документами поданими до митного оформлення, а саме:
2.1. експортна митна декларація відправлення в якої зазначено номер коносамента №COSU640167529002, але в МД зазначено номер коносамента №XHSE070740415C, що свідчить про те що на етапі маршруту було перевантаження вантажу та оформлено інший транспортний документ «Коносамент» тобто не враховані інші складові митної вартості (перевантаження, портові збори, зберігання товару інше), ці витрати не зазначені у відповідних графах ДМВ та не відображені в жодному транспортному документі. Таким чином, відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування не підтверджено документально, що суперечить положенням п. 2 ч. 2 ст. 52, ч. 2, 9, 10 та 21 ст. 58 МКУ;
2.2. маються розбіжність у ЕК МД та документами поданими до митного оформлення, а саме: (відповідно до ЕК МД номер контракту зазначено "NOWY16/17/18/2024", але МД зазначено іншій контракт "150822-LANT", тобто не зрозуміло відповідно до якого контракту, рахунку та інше здійснюється зовнішньоекономічна діяльність), тобто відсутні всі складові митної вартості;
2.3. маються розбіжність у ЕК МД та документами поданими до митного оформлення, а саме: (у ЕК МД зазначено Порт Яншань, але у МД зазначено порт CN Shanghai), тобто відсутні всі складові митної вартості;
2.4. відсутній транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносаменту XHSE070740415C;
2.5. в рахунку, специфікації №28 відсутня інформація щодо такої складової митної вартості як навантаження;
2.6. відсутні банківський/платіжний документ, що підтверджують факт оплати морського фрахту, передбачений умовами коносаменту XHSE070740415C, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості;
2.7. відсутні каталоги, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) від виробника товару ((Наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо AT «Новий Стиль» та не відображає “дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року);
2.8. декларантом не доведено правильність розподілу транспортних витрат: в наданих рахунках від 07.08.2024 №3521, від 29.08.2024 №3870 відсутня інформація щодо вартості експедиторської винагороди за межами митної території України, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості, що суперечить інформації зазначеної в листі ДФСУ від 15.03.2016 №5591/6/99-99-19-03-02-15;
а також в зв'язку з неможливістю надати декларантом всі витребувані додаткові документи, передбачені п. 3 ст. 53 МКУ;
3. не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари;
3.1. не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари;
- не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація;
- щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані;
- відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України;
- відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування;
- не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару:
- на матеріал та витрат, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України;
- прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.
З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЛСІУК «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості раніше визнаних (визначених) товарів, оформлених митними органами становить: товар 1) 3,77 $/кг. Враховуючи вищезазначене, митну вартість даних товарів скориговано до цього рівня. Джерелом інформації для даного Рішення по товарам є наявна у митного органу цінова інформація щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях: товар 1) №24UA807200011034U2 від 18.07.2024, (UA807200/2024/11034), код товару згідно з УКТ ЗЕД 8412310098, LTD. Країна виробництва: CN. Торгівельна марка ANHUI, умови поставки FOB.
Щодо зазначених у рішенні зауважень позивачем було надано додаткову інформацію 17.04.2025 вих. №17.04.2025/8.
Не дивлячись на надані документи митний орган 22.04.2025 зареєстрував відповідь №7.14-1/15-02/13/2158, у якій повідомив, що сумнів не спростовано.
Позивач не погодився із визначеною митним органом митною вартістю товарів, вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів прийнятим із порушенням порядку, передбаченого митним законодавством, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 1 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
У силу ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України підставами для видання митним органом письмової вимоги про подання платником додаткових документів є: 1) розбіжності у вже наданих документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; 2) наявність ознаки підробки поданих документів; 3) відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Окрім того, згідно з ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України обґрунтоване припущення митниці про існування взаємозв'язку між продавцем і покупцем дозволяє додатково витребувати інформацію, зокрема, про вартість товару в звичайних умовах.
Таким чином, у порядку ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України владним суб'єктом здійснюється контроль за правильністю самостійно обчисленого платником податків показника митної вартості товару, зокрема, у спосіб згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України та згідно з ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57); кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57); застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57); у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (ч. 5 ст. 57); при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57); методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 7 ст. 57); у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ч. 8 ст. 57).
Правила визначення митної вартості за ціною договору викладені законодавцем в ст. 58 Митного кодексу України, згідно з ч. 4 якої митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
При цьому, у силу п.п. 5, 6, 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, 1) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 2) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 3) витрати на страхування цих товарів.
Згідно з ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Суд бере до уваги приписи ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України, де указано, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
З положень наведених норм права випливає, що у порядку ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України митниця приймає власне рішення про визначення митної вартості товару і у силу ч. 2 ст. 2 КАС України дане рішення повинно бути обґрунтовано належними юридичними і фактичними мотивами, до яких не належить неправильність первісного визначення митної вартості товару платником, адже ця подія є виключно приводом для ініціювання/початку процедури перевірки правильності обчислення платником митної вартості товару - предмету імпорту, а не єдиною і достатньою підставою для прийняття остаточного управлінського рішення з приводу визначення показника митної вартості товару - предмету імпорту.
За правилами ст. 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64); Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч. 2 ст. 64).
Звідси слідує, що у процедурі контролю за дотриманням імпортером податкової дисципліни у митній справі Митницею виконуються два самостійних елементи/етапи адміністрування (тобто вчиняються два окремих та самостійних, хоча і пов'язаних між собою черговістю вчинення, управлінських волевиявлення), а саме: 1) управлінське волевиявлення з приводу контролю за обчисленою приватною особою митною вартістю імпортованого товару (ст.ст. 53 і 54 Митного кодексу України); 2) управлінське волевиявлення з приводу самостійного визначення показника митної вартості товару - предмету імпорту у спосіб прийняття власного рішення з приводу обчислення митної вартості імпортованого товару (ст. 55 Митного кодексу України).
Суд зазначає, що сама по собі обставина виникнення у суб'єкта владних повноважень згаданого обґрунтованого сумніву, а також виявлена, зафіксована і доведена суб'єктом владних повноважень обставина відсутності підстав для визнання правильним арифметичного показника митної вартості товару, самостійно розрахованої платником чи декларантом, не призводить із абсолютною неминучістю до виникнення безумовної і достатньої підстави для самостійного визначення суб'єктом владних повноважень власного показника дійсної митної вартості без урахування усіх юридично значимих факторів відносно умов поставки товару, а виключно на підставі числових значень показників митної вартості інших митних декларацій.
До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст. 60 Митного кодексу України, де, зокрема, указано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч. 2 ст. 60); для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч. 3 ст. 60); ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч. 4 ст. 60); у разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч. 5 ст. 60).
Стосовно зауважень митного органу про те, що задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями раніше, судом встановлено, що при винесенні рішення про коригування митної вартості товару №UA807000/2024/0000053/2 від 03.02.2025, що оскаржується у цій справі, за основу було взято джерело: ЕМД 24UA807200011034U2 (UA807200/2024/11034) від 18.07.2024, що було перераховано митним органом за 6 методом згідно рішення №UA807000/2024/000456/2 від 18.07.2024. З таким перерахунком ПрАТ "НОВИЙ СТИЛЬ" не погодилось та подало до суду позов про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000456/2 від 18.07.2024, яке визнано протиправним та скасовано рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 у справі №520/1062/25 за позовом Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" до Харківської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, яке набрало законної сили 07.05.2025.
Тобто, коригування митної вартості товару за джерелом, яке взято за основу для винесення рішення про коригування митної вартості товару №UA807000/2024/0000053/2 від 03.02.2025, визнано протиправним згідно рішення по справі №520/1062/25.
Щодо інформації про наявні рішення про коригування, щодо інформації щодо угод на ідентичні товари, на подібні товари: подання інформації щодо угод на ідентичні товари, на подібні товари не є обов'язком декларанта. При цьому, всі ідентичні та подібні товари, які за контрактом ввозились ПрАТ "Новий Стиль" на митну територію України, були скореговані за вартістю, рішення по яким скасовані у судовому порядку.
Щодо експортної декларації, то суд зазначає, що така декларація заповнюється в рамках законодавства імпортера. В експортній декларації 223120240004561057 вказано лінійний коносамент COSU640167529002 - документ, за яким здійснюється отримання вантажу в порту доставки. В той час, як в МД зазначено та надано при розмитненні номер домашнього коносаменту №XHSE070740415C, що підтверджує отримання перевізником вантажу від відправника в порту завантаження. Існування таких видів документів відповідає мировій практиці і міжнародних морських перевезеннях та не протирічить законодавству. Не співпадіння номерів коносаментів, які оформляються на вантаж з різними цілями та є різними документами, не може вважатися за недоліком.
Щодо розбіжностей у ЕК МД та документами поданими до митного оформлення, а саме: відповідно до ЕК МД номер контракту зазначено "NOWY16/17/18/2024", але МД зазначено іншій контракт "150822-LANT", суд зауважує, що до митної декларації №25UA807200001391U4, графа 44, у тому числі, додано: інвойс NOWY16/17/18/2024 від 11.11.2024 (код 0380 згідно класифікатору документів: Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice)) та згідно доповнення №1 до МД 25UA807200001391U4 графа 44 Контракт 150822-LANT від 15.08.2022 (код 4104 згідно класифікатору документів: Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів), що підтверджується карткою відмови №UA807200/2025/000059 та рішенням коригуванням №UA807000/2025/000053/2 від 03.02.2025, графа 18.
Щодо розбіжностей у ЕК МД та документами поданими до митного оформлення, а саме: (у ЕК МД зазначено Порт Яншань, але у МД зазначено порт CN Shanghai), тобто відсутні всі складові митної вартості, то як вже було судом зазначено, експортна декларація імпортера не є обов'язковим документом, вона заповнюється в рамках законодавства імпортера. Згідно митної експортної вантажної декларації Кітайської Народної Республіки зазначено: вид митниці для виїзду через державний кордон (2248) Портова зона Яншань та контрольно-пропускний пункт для вивозу за межі Китаю (311002) - Порт Яншань. В той час, як в митній декларації, інвойсі, специфікації та інших документах зазначено умови поставки - завантаження FOB Shanghai. Тобто поняття портова зона та умови поставки не тотожні. Так у портовій зоні оформлюються документи, а в місті поставки товар завантажується на судно.
З приводу зауважень митного органу про відсутність транспортного договору щодо морського перевезення згідно коносамента, судом встановлено, що транспортування Товару відбувалось на підставі Договору на транспортно-експедиторські послуги №0801/23 від 08.01.2024, що надавався при розмитненні. Відповідно до Закону №1955-IV "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування через послуги експедитора. Згідно статті 929 ЦК України, договір транспортного експедирування зазначено: за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Згідно умов наданого Договору на транспортно-експедиторські послуги:
пункт 1.1. Експедитор від свого імені та за дорученням Клієнта надає транспортно-експедиторські послуги із забезпечення та організації перевезення вантажів Клієнта морським, залізничним, авіа чи автомобільним транспортом у прямому або змішаному сполученні за маршрутом, зазначеним у транспортній Заявці на передбачених цим договором умовах.
пункт 1.2. З метою виконання зобов'язань за цим договором Експедитор має право від свого імені залучати інших осіб, у тому числі від свого імені укладати договори з перевізниками, залишаючись безпосередньо відповідальним перед Клієном за виконання таких зобов'язань.
пункт 1.3. Усі права та обов'язки за угодами, укладеними Експедитором з перевізниками та іншими особами, набуває сам Експедитор, хоча б Клієнт був названий в угоді або вступив з ним у безпосередні відносини щодо виконання цієї угоди.
Тобто у ПрАТ "Новий стиль" відсутні договори стосовно морського та авто перевезення, документи згідно діючого законодавства оформлювались саме на перевізників, з якими має договірні відносини саме експедитор, з яким було укладено вищезазначений договір.
Також суд звертає увагу, що пунктом 5.2. Договору передбачено відстрочення платежу, саме тому позивачем не були надані платіжні документи.
Відносини між ПрАТ "Новий стиль" та ТОВ "ТАНІТ Груп" укладені в рамках діючого законодавства. У підтвердження транспортних (перевізних) документів відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 МКУ декларантом було надано: Договір на транспортно експедиторські послуги №0801/23 від 08.01.2024, рахунок №СФ - 42172 від 20.01.2025, №СФ -42225 від 22.01.2025, довідка про вартість перевезення №21/01/21164-3 від 21/01/2025, калькуляція експедиторських витрат від 24.01.2025, довідка про вартість НРР , транспортна накладна (CMR) 242233, пакувальний лист, що в повній мірі підтверджує вартість перевезення.
Також, як вбачається з матеріалів справи, позивачем додатково додано листом від 17.04.2025 вих. №17.04.2025/8 наступні документи: звіт експедитора 05.02.2025, відповідь стосовно транспортних витрат експедитора від 17.04.2025, заявка на перевезення додаток №1, акт здачі приймання робіт №ОУ 0000516 від 06.03.2025, №ОУ-0000517 від 06.03.2025, №ОУ 0000518 від 06.03.2025, платіжна інструкція в національній валюті №1874 від 13.03.2025.
З приводу відсутності в рахунку, специфікації №28 інформації щодо такої складової митної вартості як навантаження судом встановлено, що в документах вказано умови поставки - FOB Shanghai. До пакету документів додано довідку від ПрАТ "Новий стиль", у якій повідомлялось, що у вартість транспортування партії вантажу входить вартість навантажувально-розвантажувальних робіт в процесі транспортування. Тобто, навантажувально-розвантажувальні роботи входять до транспортування, а не у вартість товару. Умови поставки, як зазначено в інвойсі FOB Shanghai, тобто завантаження на борт за рахунок Продавця, розвантаження - за рахунок транспортних витрат.
Щодо відсутності банківських/платіжних документів, що підтверджують факт оплати морського фрахту, передбачений умовами коносаменту XHSE070740415C, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості, судом встановлено, що транспортування Товару відбувалось на підставі Договору на транспортно-експедиторські послуги №0801/23 від 08.01.2024, що надавався при розмитненні, інформація про морське перевезення у ПрАТ "Новий стиль" відсутня. Позивач додатково надав листом №17.04.2025/8 від 17.04.2025 документи: звіт експедитора 05.02.2025, відповідь стосовно транспортних витрат експедитора від 17.04.2025, заявка на перевезення додаток №1, акт здачі приймання робіт №ОУ 0000516 від 06.03.2025, №ОУ-0000517 від 06.03.2025, №ОУ 0000518 від 06.03.2025, платіжна інструкція в національній валюті №1874 від 13.03.2025.
З приводу відсутності каталогів, загальних справжніх прейскурантів (прайс-листи) від виробника товару, суд звертає увагу, що цей документ не належить до обов'язкових документів, які підтверджують митну вартість товарів, подається у разі його наявності. ПрАТ "Новий стиль" подано прайс-лист в тому вигляді, в якому він був отриманий від виробника/постачальника товару. Умови поставки, ціни товару в ньому тотожні тим, які визначені специфікацією та інвойсом.
Щодо зауважень митного органу про те, що декларантом не доведено правильність розподілу транспортних витрат, в наданих рахунках від 07.08.2024 №3521, від 29.08.2024 №3870 відсутня інформація щодо вартості експедиторської винагороди за межами митної території України, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості, що суперечить інформації зазначеної в листі ДФСУ від 15.03.2016 №5591/6/99-99-19-03-02-15 суд зазначає, що у рахунку-фактурі №СФ-42225 від 22.01.2025 в пункті 1 зазначено: компенсація мультимодального обслуговування за територією України, куди входить і експедиторська винагорода, також звертаємо увагу, що лист ДФСУ від 15.03.2016 №5591/6/99-99-19-03-02-15 носить інформаційний характер, індивідуальну податкову консультацію та не має сили закону.
Щодо того, що декларантом не надана (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація: щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: на матеріал та витрат, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товарів; витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну, суд зазначає наступне.
Як зазначено позивачем, у розпорядженні ПрАТ "Новий стиль" відсутня зазначена інформація. В той же час, вона носить не обов'язків характер, щодо навантажувально-розвантажувальних робіт, страхування, експедиторських послуг, позивачем надавались відповідні довідки, крім цього у рахунках експедитора зазначена послуга - компенсація мультимодального перевезення за територією України, куди входить, у тому числі, витрати за кордоном.
Усі інші виявлені митницею розбіжності у поданих до митного оформлення у обсязі матеріалів первісної митної декларації документів за джерелом походження та характером відомостей у даному конкретному випадку не здатні виправдати автоматичне застосування митницею у спірних правовідносинах показника одиниці митної вартості товару за №UA807200/2024/11034 від 18.07.2024.
Окремо суд зауважує, що за визначенням ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У розумінні ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Отже, законодавцем запроваджено спеціальна кваліфікуюча ознака для визначення митної вартості товару - предмету імпорту, а саме: мета зовнішньоекономічної угоди у вигляді експорту товару до України.
Тому, зважаючи на доктринальне тлумачення змісту ст. 67 Конституції України в частині податкового обов'язку особи, а також судову доктрину превалювання суті господарської операції над формою документів та судову доктрину розумної обґрунтованості податкової вигоди, суд вважає, що у разі вимушеного або штучного залучення платником податків - резидентом України до ланцюга поставки товару третіх сторонніх осіб у якості митної вартості товару слід кваліфікувати дійсну (справжню) ціну продажу товару саме виробником, а не стороною зовнішньоекономічної угоди - нерезидентом-продавцем.
З огляду на приписи наведених норм законодавства, а також зміст ч. 9 ст. 58 Митного кодексу України, де указано, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, суд доходить до переконання про те, що у разі здійснення господарських операцій з імпорту в Україну товару показник його митної вартості не може бути нижчим за ціну продажу цього ж самого товару виробником, позаяк у протилежному випадку особа отримує безпідставну податкову вигоду.
Разом із тим, у ході розгляду справи судом достеменно з'ясовано, що відповідач-суб'єкт владних повноважень під час вчинення власного управлінського волевиявлення з приводу обчислення митної вартості товару використав відомості МД, коригування вартості товару за якої визнано судом протиправним, і відповідне рішення митного органу скасовано у судовому порядку.
Суд підкреслює, що доказів реалізації заявником у спірних правовідносинах наміру на безпідставне отримання податкової вигоди у спосіб штучного заниження митної вартості товару відповідач-суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не здобув, оскаржені правові акти індивідуальної дії такими мотивами не обґрунтовував.
Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи та надані докази, суд відзначає, що зміст та характер обраних владним суб'єктом юридичних та фактичних мотивів прийняття оскарженого рішення про коригування митної вартості, а також обсяг наявних у розпорядженні на момент вчинення управлінського волевиявлення доказів, не дозволяє визнати це волевиявлення правильним та обґрунтованим, позаяк заявником подані документи, котрі підтверджують істотну/суттєву відмінність в умовах поставки, зокрема, за обсягом партії товарів, виробником та умовами поставки.
Водночас із цим, ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Отже, вказані доводи відповідача не є належним обґрунтуванням коригування митної вартості товару.
Крім того, суд зазначає, що текст рішення митниці про коригування митної вартості товару не містять ні відомостей про схожість умов поставки товарів за поданою заявником первісною митною декларацією та умовам поставки товару за іншою митною декларацією - МД №UA807200/2024/11034, ані за критерієм виробника товару, ані за критерієм обліку кількості, ані за критерієм однаковості (схожості) умов поставки.
Відсутність доведеного поза розумним сумнівом факту прийнятної подібності товару та прийнятної подібності умов поставки/імпорту не дозволяє використовувати рівні/однакові показники митної вартості товару до цілком окремих та самостійних господарських операцій, котрі здійснюються різними суб'єктами господарювання - юридичними особами приватного права за відсутності доказів доведеного в установленому законом порядку наміру на отримання безпідставної податкової вигоди за рахунок штучного заниження вартості (ціни) товару за зовнішньоекономічним договором/контрактом.
Наведене підтверджується змістом Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 (далі - Правила №598), оскільки у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Проте, текст оскаржувного рішення про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, про обсяги партій, про умови поставок, про зміст письмово відображених комерційних домовленостей між резидентом України та іноземним постачальником, про невідповідність цінових показників товару предмету - імпорту відомостям прайс-листів чи будь-яких аналогічних документів виробника товару тощо.
Застосування суб'єктом владних повноважень з причини спрацювання модуля АСАУР ціни товару у межах інших поставок за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд у даному конкретному випадку вважає необґрунтованим, позаяк самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об'єктивно необхідних для формування вичерпного управлінського судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів, однаковість параметрів поставок.
Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з'ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.
Проте, у спірних правовідносинах, як з'ясовано судом, митницею такого порівняння зроблено не було.
До суду документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було.
Між тим, у силу правового висновку Верховного Суду від 17.01.2022 по справі №520/2000/19: 1) обов'язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті; 2) декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 Митного кодексу України; 3) контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає контролюючому органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару; 4) сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено; 5) повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 Митного кодексу України документів; 6) ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації (постанова Верховного Суду від 27.03.2020 у справі №540/2605/18, постанова Верховного Суду від 06.05.2020 у справі №140/1713/19); 7) у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу - рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей, визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як: за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, за резервним методом (постанова Верховного Суду у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-a).
Також, в силу правового висновку Верховного Суду від 13.01.2022 у справі №520/11061/2020: 1) не доведення ознак подібності товарів та умов імпорту не дозволяє прирівнювати показники митної вартості таких товарів, що узгоджується із висновками постанови Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №804/1755/17 та від 25.05.2021 у справі №520/10386/2020; 2) резервний метод повинен ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях і це обґрунтування повинне бути підтвердженим в рішенні про коригування митної вартості; 3) до кола юридично значимих факторів належать як обчислення митної вартості окремої одиниці товару, так і обчислення митної вартості одного кілограма товару; 4) наявність певних незначних недоліків (технічних помилок, розбіжностей) у документах, наданих на підтвердження митної вартості товару, не повинно розцінюватись як обставина, яка виключає можливість врахування таких документів для митного оформлення товару, та не є самостійною підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у них міститься, якщо за результатами дослідження інших даних у наданих декларантом документах, можна достовірно визначити митну вартість товару; 5) суб'єкт владних повноважень, як учасник процесу, безперечно, має право наводити відповідні аргументи й надавати наявні у його розпорядженні докази на їх спростування, і такі докази повинні отримати правову оцінку під час судового розгляду справи, однак ці аргументи повинні бути наведені у спірному рішенні та бути покладені в його основу суб'єктом владних повноважень, натомість - використання суб'єктом владних повноважень цих аргументів виключно у ході розгляду справи не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України.
А відтак, висновок митниці про можливість визначення митної вартості оцінюваних товарів на рівні митної вартості раніше імпортованого товару є недоведеним за правилами ч. 2 ст. 77 КАС України через відсутність доказів відповідності оцінюваних товарів раніше імпортованим.
У ході розгляду справи суб'єктом владних повноважень за правилами ч. 2 ст. 77 КАС України не було доведено юридичної обґрунтованості власного судження про обчислення митної вартості товару за первісно поданою заявником до митного оформлення декларацією із використанням показника одиниці митної вартості товару за іншою митною декларацією іншого суб'єкта господарювання, за якою здійснювався імпорт до України товару іншого виробника на нез'ясованих органом митного контролю умовах.
Вищевикладені обставини свідчать про не підтвердження під час розгляду справи правомірності рішення про коригування митної вартості товарів від 03.02.2025 №UA807000/2025/000053/2, у зв'язку з чим воно підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
При ухваленні рішення суд враховує, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" (шосе Григорівське, буд. 88, м. Харків, 61020, код ЄДРПОУ 32565288) до Харківської митниці (вул. Миколаївська, буд. 16Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів від 03.02.2025 №UA807000/2025/000053/2.
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" (Григорівське шосе, буд. 88, м. Харків, 61020, код ЄДРПОУ 32565288) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (вул. Миколаївська, буд. 16Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3127 (три тисячі сто двадцять сім) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Біленський О.О.