Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позову без розгляду
09 вересня 2025 р. Справа № 520/9989/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61002, код ЄДРПОУ40108599) про зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить суд:
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області провести нарахування середньомісячного грошового забезпечення ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ізюм Харківської області, рнокпп НОМЕР_2 ) за час вимушеного прогулу з 14.06.2022 по 27.09.2023 у сумі 174467,14 гривень (сто сімдесят чотири тисячі чотириста шістдесят сім гривень 14 копійок).
Ухвалою суду від 01.05.2025 прийнято адміністративний позов до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху. Надано позивачу термін - п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
29.08.2025 позивач надав до суду клопотання, в якому просив визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити такий строк. В обґрунтування клопотання представником позивача зазначено, що на момент звільнення та отримання повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні позивач був зареєстрований: АДРЕСА_2 . З моменту 28.11.2024 отримання позивачем письмового повідомлення № 3093/119-29/02-2024 позивач з метою збереження свого життя та життя своєї родини вимушений був залишити територію України та виїхати в ФРН. Дозвіл на проживання в ФРН були ним отримані лише 20.12.2024 року. З періоду 28.11.2024 року по 25 січня 2025 року позивач повинен був вирішувати питання пов'язані з вимушеною міграцією. Дана обставина, на думку позивача, є форс-мажорною, та викликана збройними діями РФ на території мешкання позивача. Крім цього, представником позивача зазначено, що після звернення позивача до адвоката Лемішко Ю.М. останнім з метою врегулювання цивільно-правових відносин між позивачем та відповідачем 26.01.2025 року було зроблено адвокатський запит до ГУНП в Харківській області, повторний запит було зроблено 24.02.2025. З метою підготовки позову про нарахування заробітної платні за час вимушеного прогулу та його розрахунку ( повідомлення № 3093/119-29/02-2024 про суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні що він отримав 28.11.2024 року не містили довідок про всі види грошового забезпечення ОСОБА_1 (в тому числі премії), які були йому визначені з березня 2022 року по жовтень 2023 року включно) представник позивача звернувся 21.03.2025 року до відповідача з відповідним запитом. Відповідь на нього від 27.03.2025 року була отримана адвокатом 08.04.2025 року. Такі обставини, на думку представника позивача, свідчать про те, що пропущення строків звернення до суду
були обумовлені форс-мажорними обставинами викликаними повномасштабною збройною агресією РФ проти України в тому числі на території мешкання позивача та небажанням відповідача виконувати вимоги діючого законодавства.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись". Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Позивач оскаржує дії, щодо не проведення нарахування середньомісячного грошового забезпечення ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу з 14.06.2022 по 27.09.2023 у сумі 174467,14 гривень (сто сімдесят чотири тисячі чотириста шістдесят сім гривень 14 копійок).
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За змістом пункту 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічною службою є, зокрема, військова служба.
Втім, положення ст. 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України.
Зокрема, відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 233 КЗпП України у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Частиною 1 ст. 233 КЗпП України в редакції, яка набула чинності з 19.07.2022, встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ч. 2 ст. 233 КЗпП України).
Враховуючи вищевикладене, шляхом внесенням до ст. 233 КЗпП України вказаних змін, законодавець ввів процесуальні строки для звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати.
09.10.2024 наказом ГУНП в Харківській області від 09.10.2024 № 483 о/с ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції з 09.10.2024 за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII за власним бажанням.
Управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Харківській області 27.11.2024 на адресу ОСОБА_1 направлено письмове повідомлення № 3093/119-29/02-2024 про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Остаточний розрахунок при звільненні проведено у листопаді 2024 року. Було нараховано і виплачено додаткову винагороду відповідно до Постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 за період з 01.10.2024 по 09.10.2024 у сумі 7741,92 грн (з урахуванням 1,5% військового збору на картковий рахунок AT КБ Приватбанк у жовтні 2024 було зараховано 7625,79 грн).
Вказаний лист був направлений позивачу рекомендованим відправленням, що підтверджується накладною за № 6116500050225. Вказане відправлення прийнято для відправки 27.11.2024 та вручено одержувачу 28.11.2024.
Отже, спірні правовідносини виникли 28.11.2024, тобто за нової редакції положень статті 233 КЗпП України, а тому до них підлягає застосуванню тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ч. 2 ст. 233 КЗпП України).
До суду з даним позовом позивач первинно звернувся 14.04.2025, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому, жодних належних доказів поважності причин пропуску строку звернення з цим позовом до суду позивач разом з клопотанням про поновлення строку звернення до суду не надав, судом таких також не встановлено.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Зокрема, у межах цього спору правовідносини щодо оскарження податкового повідомлення-рішення стали стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб'єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.
Утім, представником позивача не доведено, що обставини наведені в клопотанні про поновлення строків звернення до суду, можуть бути визнані судом такими, що створили непереборні та об'єктивні перешкоди або труднощі, які не залежать від волі суб'єкта та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання позову.
Частиною 6 ст.161 КАС України регламентовано, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги заявлені позивачем із пропуском строку звернення до суду, підстави, вказані позивачем у заяві від 29.08.2025, не можуть бути визнані судом поважними, а тому позовну заяву слід залишити без розгляду.
Згідно з п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.240 КАС України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 9, 122, 123, 171, 180, 183, 229, 238, 240, 243, 247, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд, -
Заяву представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду - залишити без задоволення.
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61002, код ЄДРПОУ40108599) про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після підписання, проте, може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Заічко О.В.