Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
03 вересня 2025 року Справа № 520/17216/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Садової М.І.,
за участю секретаря судових засідань Павлової К.Є.,
представника позивача Семенових О. С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Харкові у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить (з урахуванням уточнених вимог від 08.07.2025): - визнати протиправним та скасувати рішення головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області о/р 204850003792 від 03.06.2025 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період його роботи 1986-1998 років, зазначеної в довідках про заробітну плату від 25.11.2015 № 501, № 502, виданих ДП “Луганськвугілля» та від 30.11.2015 № 249, виданої ПрАТ “Кіровський Ковальський завод “Центрокуз»; - зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 27.05.2025 з урахуванням заробітної плати за період його роботи 1986-1998 років, зазначеної в довідках про заробітну плату від 25.11.2015 № 501, № 502, виданих ДП “Луганськвугілля» та від 30.11.2015 № 249, виданої ПрАТ “Кіровський Ковальський завод “Центрокуз».
В обґрунтування позову покликається на те, що позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України з 17.09.2019 та отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV. 27.05.2025 позивач звернувся через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про до призначення у зв'язку з наданими додатковими документами, а саме копіями архівних довідок про заробітну плату від 25.11.2015 № 501, № 502, виданих ДП “Луганськвугілля» та від 30.11.2015 № 249, виданої ПрАТ “Кіровський Ковальський завод “Центрокуз». Рішенням головного управління ПФУ в Миколаївській області о/р 204850003792 від 03.06.2025 відмовлено у перерахунку пенсії, мотивуючи це необхідністю перевірки первинних документів. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки вона порушує його право на належне пенсійне забезпечення, а неможливість перевірки через розташування підприємства на тимчасово окупованій території не може бути підставою для відмови. Просить позов задовольнити.
Відповідачем подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що відповідно до ст. 40 Закону № 1058-IV та Порядку № 22-1 для врахування заробітної плати до 01.07.2000 необхідне підтвердження первинними документами, а через відсутність доказів такого підтвердження та неможливість перевірки (підприємство на окупованій території) підстав для перерахунку немає. Відповідач посилається на судову практику Верховного Суду. Просить у позові відмовити.
Ухвалою суду від 07.07.2025 адміністративний позов було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, які викладені у мотивувальній частині ухвали суду.
Ухвалою суду від 23.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просить такий задовольнити з підстав викладених у заяві по суті. Не заперечує проти розгляду справи у відсутності відповідача.
Суд заслухавши думку представника позивача, вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності осіб, що не з'явились.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.
Суд установив, ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України з 17.09.2019 та отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
27.05.2025 ОСОБА_1 звернувся через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з наданими додатковими документами, а саме було долучено копії архівних довідок про заробітну плату від 25.11.2015 № 501, № 502, видані ДП “Луганськвугілля» та від 30.11.2015 № 249, видана ПрАТ “Кіровський Ковальський завод “Центрокуз».
Рішенням головного управління ПФУ в Миколаївській області о/р 204850003792 від 03.06.2025 відмовлено у перерахунку пенсії, мотивуючи це необхідністю перевірки первинних документів. Відповідач зазначив, що відповідно до ст. 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або за умови, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Враховуючи вищезазначене, питання щодо проведення перерахунку пенсії з урахуванням наданих довідок можливо розглянути після проведення перевірки первинних документів, на підставі яких вони видані.
Позивач вважає дії відповідача протиправними, а його рішення підлягає скасуванню, у зв'язку із чим звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, законами України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV), які є чинними на час виникнення спірних відносин.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-ІVособи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.
Згідно з ч.1 ст. 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-ІV).
До набрання чинності Закону №1058-IV питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій регулювалися Законом №1788-XII.
Відповідно до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до п.1-2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії регламентований статтею 40 Закону №1058-IV (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії за віком). Так, згідно з частиною першою статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 1058 розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп * Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Частиною другою статті 40 Закону №1058-IV встановлено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з підпунктом 3 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 за №22-1 (надалі Порядок №22-1), для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
У разі, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).
Відповідно до пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Таким чином, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжними відомостями та іншими документами про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 13.02.2018 у справі № 358/1179/17, від 24.04.2018 у справі № 686/6278/17, від 12.06.2019 у справі № 752/21038/16-а, від 04.05.2022 у справі №819/946/18.
Суд установив, згідно із записами у трудовій книжці НОМЕР_1 від 19.04.1984 позивач:
з 20.06.1986 був прийнятий підземним учнем чорноробочого з повним робочим днем в шахті;
з 27.08.1986 був переведений на посаду підземного чорноробочого з повним робочим днем в шахті 2 р. на дільниці пр-2;
з 12.11.1986 переведений підземним прохідником 5 р. з повним робочим днем в шахті;
з 05.05.1987 звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗпП УРСР; з 01.09.1987 р. прийнятий підземним прохідником 5 р. з повним робочим днем в шахті;
з 22.10.1992 звільнений за власним бажанням п.1 ст. 36 КЗпП України;
з 14.03.1994 прийнятий учнем коваля-штампувальника в ковальський цех;
з 19.09.1994 переведений ковалем-штампувальником другого розряду в тому ж цеху;
з 10.05.1995 за результатом атестації робочих місць право на пільгову пенсію за спеціальністю коваль-штампувальник за списком 1, розділ 11, підрозділ 2, позиція 1110200-13229 підтверджено;
з 01.02.1996 переведений газовиком, зайнятим при нагрівальних печах, по другому розряду в тому ж цеху;
з 01.04.1996 переведений вогнетривником, зайнятим на гарячому ремонті нагрівальних печей четвертого розряду в тому ж цеху;
з 18.09.1998 звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.
Стаж роботи ОСОБА_1 на ДП «Луганськвугілля» підтверджується довідкою ДП “Луганськвугілля» № 499 від 25.11.2015.
Стаж роботи ОСОБА_1 в ПрАТ “Кіровський Ковальський завод “Центрокуз» підтверджується довідкою в ПрАТ “Кіровський Ковальський завод “Центрокуз» № 250 від 30.11.2015.
Період роботи 1986-1998 років, зазначені в довідках про заробітну плату від 25.11.2015 № 501, № 502, виданих ДП “Луганськвугілля» та від 30.11.2015 № 249, виданої ПрАТ “Кіровський Ковальський завод “Центрокуз».
Відповідно до статті 62 Закону України Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи та період роботи, є трудова книжка.
Тобто, період, за який надана довідки про заробітну плату підтверджується записами в трудовій книжці.
Відповідач в оспорюваному рішенні наводить причину відмови у перерахунку пенсії те, що питання щодо проведення перерахунку пенсії з урахуванням наданих довідок можливо розглянути після проведення перевірки первинних документів, на підставі яких вони видані.
Відповідно до абз.5 ч.1 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами.
Водночас, Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі по тексту - Порядок № 22-1) не покладає на заявника обов'язку надати первинні документи, на підставі яких видано довідку про заробітну плату органу Пенсійного фонду разом із заявою про перерахунок пенсії.
Згідно з п.2.7. Порядку №22-1 до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені пп. 2-4 п. 2.1, п. 2.6 цього розділу.
Відповідно до абз. 2 пп. 3 п. 2.1 Порядку №22-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30.06.2000 (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Згідно з ч.3 ст.44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Таким чином, суд прийшов переконання про те, що перевірка наявності та змісту документів, на підставі яких видано довідку про заробітну плату, належить до компетенції органів Пенсійного фонду. При цьому, відсутність у пенсіонера первинних документів, на підставі яких видана довідка про заробітну плату, не може бути належною підставою для відмови у перерахунку пенсії.
Разом з тим, суд враховує, що підприємство ПрАТ “Кіровський Ковальський завод “Центрокуз» розташоване на тимчасово окупованій території (м. Голубівка, Луганська область), визнаній такою відповідно до Закону України від 15.04.2014 № 1207-VII та постанови ВРУ від 17.03.2015 № 254-VIII. Згідно зі ст. 1, 4, 9, 18 цього Закону, на окупованій території поширюється дія Конституції та законів України, а громадяни не можуть бути позбавлені прав через окупацію. Акти окупаційної влади є недійсними, але документи, видані до окупації або в інтересах захисту прав громадян (як довідки про зарплату), можуть враховуватися.
Судова практика Верховного Суду (постанови від 13.02.2018 № 358/1179/17, від 17.04.2018 № 376/2559/17, від 25.09.2018 № 539/1386/17, від 10.07.2019 № 539/2726/16-а, від 05.03.2020 № 539/3234/16-а, від 31.08.2022 № 280/8521/20) підтверджує, що єдиною умовою для врахування зарплати до 01.07.2000 є підтвердження первинними документами, але якщо перевірка неможлива через незалежні від позивача обставини (як окупація), відмова є протиправною, оскільки порушує ефективність захисту прав.
Суд звертає увагу, що трудова книжка позивача містить необхідні записи, підписи уповноваженої особи та печатки підприємств.
З огляду на викладене суд прийшов до переконання про те, що на позивача не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці та в довідках.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постанова правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Також, згідно зі статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Крім того, згідно із частиною 3 статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, пенсійний орган в силу діючого законодавства наділений повноваженнями вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Відповідачем не надано до суду доказів вчинення ним дій щодо перевірки не спростував дані довідок і не надав доказів їх недостовірності. Неможливість перевірки через окупацію не може призводити до позбавлення позивача права на пенсію, оскільки це незалежна від нього обставина.
Тобто, органом пенсійного фонду не вчинено заходів, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення" та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", для з'ясування обставин наявності у позивача стажу.
Враховуючи наведене вище суд прийшов до переконання про те, що рішення відповідача від 03.06.2025 є протиправним, оскільки не враховує особливості окупації та порушує права позивача, а відтак рішення головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області о/р 204850003792 від 03.06.2025 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період його роботи 1986-1998 років, зазначеної в довідках про заробітну плату від 25.11.2015 № 501, № 502, виданих ДП “Луганськвугілля» та від 30.11.2015 № 249, виданої ПрАТ “Кіровський Ковальський завод “Центрокуз», необхідно скасувати.
Засіб захисту повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Дана правова позиція узгоджується із позицією висловленою Верховним Судом України в постанові у справі № 21-1465а15 від 16 вересня 2015 року.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У постанові Верховного Суду 25 березня 2020 року у справі №752/18396/16-а сформульована правова позиція, що принцип диспозитивності в адміністративному процесі має своє специфічне змістове наповнення, пов'язане з публічно-правовим характером адміністративного позову та активною участю суду в процесі розгляду адміністративних справ, тому адміністративний суд може та зобов'язаний в окремих випадках вийти за межі позовних вимог, якщо спосіб захисту, який обрав позивач, є недостатнім для захисту його прав, свобод і законних інтересів.
Отже, суд може та зобов'язаний в окремих випадках вийти за межі позовних вимог, якщо спосіб захисту, який обрав позивач, є недостатнім для захисту його прав, свобод і законних інтересів. Такий вихід за межі позовних вимог має бути пов'язаний із захистом саме тих прав, свобод та інтересів, щодо яких подана позовна заява. Вихід за межі позову можливий у виняткових випадках, зокрема, коли це необхідно для ефективного та повного захисту прав, свобод, інтересів людини, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин (сторін чи третіх осіб), про захист яких вони просять, від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного способу захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язання відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період його роботи 1986-1998 років, зазначеної в довідках про заробітну плату від 25.11.2015 № 501, № 502, виданих ДП “Луганськвугілля» та від 30.11.2015 № 249, виданої ПрАТ “Кіровський Ковальський завод “Центрокуз».
Щодо частини позовної вимоги про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії з 27.05.2025 з урахуванням вказаної довідки, тобто з дати звернення із відповідною заявою, суд прийшов висновку про те, що оскільки відповідачем не приймалось рішення про перерахунок пенсії позивача на підставі довідки, суд приходить до висновку, що право позивача на перерахунок пенсії з 27.05.2025 з урахуванням вказаної довідки не є порушеним та заявлено на майбутнє, а відтак, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, суд приходить висновку про відмову у задоволені таких позовних вимог.
Будь-яких інших даних, які б мали значення для справи судом не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, розподіл судових витрат у відповідності до ст. 139 АС України не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області о/р 204850003792 від 03.06.2025 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період його роботи 1986-1998 років, зазначеної в довідках про заробітну плату від 25.11.2015 № 501, № 502, виданих ДП “Луганськвугілля» та від 30.11.2015 № 249, виданої ПрАТ “Кіровський Ковальський завод “Центрокуз».
Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідок про заробітну плату від 25.11.2015 № 501, № 502, виданих ДП “Луганськвугілля» та від 30.11.2015 № 249, виданої ПрАТ “Кіровський Ковальський завод “Центрокуз».
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідач головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, місцезнаходження - місто Миколаїв, вулиця Морехідна, будинок № 1, код ЄДРПОУ 13844159.
Повне судове рішення складено суддею 08.09.2025.
Суддя М. І. Садова