Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
09 вересня 2025 року Справа № 520/23563/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Олексій Котеньов, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправною відмову та зобов'язати вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Державної міграційної служби України у видачі нам паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради;
- признати дію яку застосував до нас Відповідач не дійсною згідно з першим пунктом 231 статті Цивільного кодексу України;
- зобов'язати Головне управління державної міграційної служби у Харківській області оформити та видати нам паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ (замінити паспорт- картку), та видалити будь-які данні про нас, що були занесені до ЄДЦР;
- зобов'язати Відповідача відшкодувати нам збитки за оформлення паспорта-картки у подвійному розмірі згідно з другим пунктом 231 статті Цивільного кодексу України;
- зобов'язати Відповідача згідно з 23 статтею Цивільного кодексу України відшкодувати нам моральну шкоду у розмірі 20000 гривень.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її свободи або законні інтереси.
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності (ч. 3 ст. 9 КАС України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Аналіз положень чинного законодавства дає суду підстави для висновку, що реалізація права на звернення до адміністративного суду можлива лише за умови наявності у особи адміністративної процесуальної дієздатності. В адміністративному судочинстві така дієздатність виникає у фізичної особи з моменту досягнення нею повноліття, тобто 18 років.
Суд зазначає, що права, свободи та інтереси малолітніх, і неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом (ч. 1 ст. 56 КАС України).
Статтею 6 Сімейного кодексу України визначено, що правовий статус дитини має особа до досягненні повноліття. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
У випадках, встановлених ЦК України, здатність мати окремі цивільні права та обов'язки може пов'язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 32 ЦК України, крім правочинів передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право: самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності що охороняються законом; бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено або установчими документами юридичної особи; самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).
Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) піклувальників.
Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття) (частина перша статті 34 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України, позовна заява подається у письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Проаналізувавши наведені норми права, суд дійшов висновку, що право звернення до адміністративного суду із позовом належить фізичним особам, які досягли повноліття (вісімнадцяти років), а також неповнолітнім особам у випадках, коли вони відповідно до закону можуть самостійно брати участь у публічно-правових відносинах. Разом з тим, особа, яка народилася у 2009 році, не досягла повноліття, а отже, не наділена правом самостійного звернення до адміністративного суду у справах щодо оскарження рішень про видачу паспорта.
Судом встновлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 .
Таким чином, на момент подання адміністративного позову, а саме 03 вересня 2025 року, ОСОБА_1 був неповнолітнім, у зв'язку з чим позов у розглядуваних спірних правовідносинах мав бути поданий його законним представником - батьком, матір'ю, опікуном або іншою особою, визначеною законом. Це узгоджується з вимогами ч. 1 ст. 56 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки на момент звернення до суду ОСОБА_1 не мав адміністративної процесуальної дієздатності.
Оскільки позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано, на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підлягає поверненню позивачеві.
Згідно із частиною шостою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.5, 169, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Адміністративний позов - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Олексій КОТЕНЬОВ