Справа № 276/1265/25
Провадження по справі № 3/276/459/25
09 вересня 2025 року с-ще Хорошів
Суддя Хорошівського районного суду Житомирської області Збаражський А.М., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №3 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 12.07.2025 серії ЕПР1 №389585, 12.07.2025 року о 20 годині 10 хвилин в с-щі Хорошів по вул. Озерна,1 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною 1 статті 130 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду подав клопотання, де просить справу розглядати без його участі, провадження по справі закрити, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування клопотання зазначив, що основною причиною зупинки ТЗ було те, що під час руху в його транспортному засобі був відчинений багажник. Однак, відкритий багажник ТЗ не є порушеням ПДР, за які його мали право зупинити працівники поліції. Таким чином, порушь ПДР, за які він був зупинений працівниками поліції, він не вчиняв. Крім цього, до матеріалів справи працівниками поліцї не долучено інших допустимих доказів, які б свідчили про законну зупинку ТЗ з інших підстав. За таких обставин, оскільки ним не порушені ПДР, у даному випадку складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустими доказами вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Також виходячи з вищезазначеного та з наявного в справі відеозапису, слід констатувати, що запис доданий до протоколу серії ЕПР1 № 389585 від 12.07.2025 року фіксувався з порушенням вимог «Інструкції із застосування органами та підрозділами технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026 та зареєстрованої в МЮ України 11.01.2019 за №28/3299, оскільки є фрагментарним та не містить повної фіксації правопорушення, тому з нього не можливо встановити обставини події саме від моменту зупинки транспортного засобу до складення протоколу на водія за ч.1 ст.130 КУпАП, тому запис не можна вважати належним та допустимим доказом по справі. Окрім того, з наданого працівниками поліції відео файлу, що наявний в матеріалах справи чітко видно, що ОСОБА_1 поводить себе адекватно, ввічливо, мова у нього була чітка та зрозуміла, координація рухів також не порушена, з даного можливо зробити висновок, що працівники поліції лише формально вказали на ознаки алкогольного сп'яніння, яких насправді і не було, що підтверджує відео доказ. Автомобіль у нього ніхто не вилучав, від керування транспортним засобом не відстороняв, а матеріали справи не місять акту приймання автомобіля іншою особою, відповідальною за її зберігання.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами тощо.
Відповідно до пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до частини 1 статті 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №389585, 12.07.2025 року, в якому зафіксовано суть адміністративного правопорушення, зміст протоколу відповідає вимогам, визначеним КУпАП;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушеня мови;
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 12.07.2025 року, згідно якого ОСОБА_1 відмовився;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА №5207055, згідно якої ОСОБА_1 12.07.2025 року було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП, за керування транспортним засобом, в якого відсутній поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, при цьому прчина зупинки - відкритий багажник;
- відеозаписом, на якому зафіксовані обставини зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №389585 від 12.07.2025 року, із якого встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Volkswagen Golf, державний номерний НОМЕР_2 із відкритим багажником та під час перевірки документів було виявлено, що в останнього був відсутній поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП. Зазначений відеозапис підтверджує те, що працівником поліції після виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння було запропоновано йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також в медичному закладі охорони здоров'я, однак останній відмовився, у зв'язку з чим було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Крім того, на відеозаписі вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено про відсторонення його від подальшого керування даним ТЗ.
Доводи ОСОБА_1 щодо заперечення своєї винуватості та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, спростовуються дослідженим відеозаписом та іншими доказами, наявними в матеріалах справи, а тому суд розцінює їх як намагання уникнути покарання за вчинене правопорушення.
Так, правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Крім того, безпідставними є доводи ОСОБА_1 з приводу недопустимості як доказу диску з матеріалами відеофіксацїї вчиненого адміністративного правопорушення з тих підстав, що відеозапис не є безперервним. Так, відеозапис вцілому відповідає п.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапиису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 №1026, оскільки не має ознак монтування під час фіксації обставин, які мають суттєве значення для справи. На відеозаписі в достатній мірі зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а переривання відеозапису жодним чином не спростовують встановлені судом фактичні обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення та не є істотним порушенням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена матеріалами справи, а доводи ОСОБА_1 не спростовують встановлені судом обставини справи щодо його винуватості.
Враховуючи встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, що підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які досліджені судом, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд визнає доведеним «поза розумним сумнівом» належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, ч.1 ст. 130 КУпАП.
Із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 отримував посвідчення у ТСЦ.
Санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв з позбавленням права керування транспортними засобами і на інших осіб - накладення штрафу.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху, водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії; водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Своєчасний і правильний розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачених, у тому числі ст. 130 КУпАП, має важливе значення для забезпечення безпеки дорожнього руху й експлуатації транспорту, захисту життя та здоров'я людей, майнових прав фізичних і юридичних осіб (п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»).
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно з положеннями ст. 33 КУпАП при накладенні стягнень за вчинення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не підлягає врахуванню особа порушника, ступінь його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З урахуванням викладеного вище, суддя приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Окрім того, в порядку статті 40-1 КУпАП, з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у встановленому законом розмірі.
Керуючись ст. 7, 33, 40-1, 130, 245, 251, 252, 294, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.5 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Штраф підлягає сплаті на р/р UА368999980313060149000006001, отримувач коштів: ГУК у Житомирській області /21081300; код отримувача: 37976485; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 21081300 «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, в особі ДСА України, судовий збір в розмірі 605,60 грн. (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106; Код отримувача за ЄДРПОУ: 37993783, ККД 22030106; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її постановлення.
Постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Апеляційна скарга може бути подана до Житомирського апеляційного суду через Хорошівський районний суд Житомирської області.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті Кодексу України про адімінстративні правопорушення та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя А.М. Збаражський