Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
08 вересня 2025 року Справа № 520/23446/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Садова М.І., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невнесенні до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 01.01.2023 №ФХ-111647 від 09.09.2024 року, яка видана на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 року по справі №520/14563/24, відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби (65% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років), та премії (140% від посадового окладу) відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 та окремого Доручення Міністра оборони України №2683 від 01.02.2023;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за нормами чинними станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 та окремого Доручення Міністра оборони України №2683 від 01.02.2023 із зазначенням відомостей про: розмір посадового окладу - 12880.00 грн.; окладу за військове звання (полковник) - 2250.00 грн.; надбавки за вислугу років (50% від посадового окладу та окладу за військове звання) - 7565.00 грн.; надбавки за особливості проходження служби у розмірі (65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років) - 14751.75 грн.; надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15% посадового окладу) - 1932.00 грн.; премії (140% посадового окладу) - 18032.00 грн, які обчислені із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023р. з урахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 року по справі №520/14563/24, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.01.2023 основного розміру його пенсії.
Вважаю, що цей адміністративний позов необхідно залишити без руху, виходячи з наступних мотивів.
Згідно з ч.3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Клопотання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати у відповідності до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не подано.
Разом з тим позивачем додано до адміністративного позову копію посвідчення учасника бойових дій від 14.04.1998 серії НОМЕР_3 , однак наявність такого статусу не є підставою для звільнення від сплати судового збору у відповідності до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»
Статус, права, пільги учасників бойових дій встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Так, відповідно до положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Однак, суд зазначає, що Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 11.09.2024 (справа №567/79/23) сформовані висновки щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Зокрема, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що у березні 2020 року у Верховній Раді України зареєстрований проєкт Закону про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).
До проєкту цього Закону було надано пояснювальну записку та висновки комітетів Верховної Ради України, з яких вбачається, що метою цього законопроєкту було усунення суперечності, що буде сприяти приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність до вимог принципів верховенства права та правової визначеності. А саме запропоновано внести зміни до Закону України «Про судовий збір» в частині викладення пункту 13 частини першої статті 5 зазначеного Закону в такій редакції: «учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у всіх справах незалежно від характеру порушених прав».
Проте Верховна Рада України не прийняла Закон про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).
Тобто законодавець чітко визначив свою позицію щодо спірного питання.
Враховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі №9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону №3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.
З огляду на викладене, Законом України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Вказана позиція підтримана Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 20.01.2025 по справі №990/205/24.
У відповідності до постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, суд застосовує з цього питання останню правову позицію ВП ВС.
Суд дійшов висновку, що вимоги позивача не пов'язані з порушенням його права на соціальний захист, саме, як учасника бойових дій, адже останній просить визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача.
Таким чином позивачу необхідно здійснити оплату судового збору на загальних підставах.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України “Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивач подав адміністративний позов з доданими до нього документами за допомогою підсистеми "Електронний суд".
Отже, в силу приписів ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в даному випадку ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру становить 968,96 грн.
Відтак позивачу необхідно здійснити оплату судового збору у розмірі 968,96 грн, за наступними реквізитами: Отримувач коштів - ГУК Харків обл/мХар Основ'ян/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок отримувача - UA678999980313141206084020661, Код класифікації доходів бюджету - 22030101, Призначення платежу*;101;__________, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
При цьому, позивач повинен надати суду оригінал або копію платіжного документа про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин приходжу переконання, що оскільки адміністративний позов подано без додержання вимог ч. 3 ст. 161 КАС України, а відтак такий необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху у відповідності до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 295 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат.
Керуючись ст. ст. 169, 248, 259, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк протягом п'яти днів з вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заява буде вважатись не поданою та повертається заявнику зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М. І. Садова