Справа №295/1188/25
1-кп/295/572/25
про відмову у призначенні експертизи
05.08.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі клопотання захисника обвинуваченого про призначення амбулаторної судової психолого - психіатричної експертизи у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024060400003067 від 01.10.2024 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 17.02.2023 Корольовським районним судом м. Житомира за ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 198, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 6, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 70 КК України до 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна;
- 30.09.2024 Богунським районним судом м. Житомира за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України, -
Дане кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду.
Захисник обвинуваченого подала до суду письмове клопотання, яке підтримала у судовому засіданні, про призначення амбулаторної судової психологічо - психіатричної експертизи, на вирішення якої просила поставити наступні запитання:
- Чи страждав ОСОБА_4 у момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення від психічної хвороби або тимчасового розладу психічної діяльності, якщо так, то від яких саме?
- Чи міг ОСОБА_4 у момент вчинення кримінального правопорушення усвідомлювати свої дії та керувати ними?
- Чи здатний ОСОБА_4 у даний час усвідомлювати свої дії та керувати ними та чи потребує він психологічної допомоги?
- Чи була ситуація, яка пов'язана з обіцянками прокурора щодо притягнення до кримінальної відповідальності та засудження ОСОБА_4 психотравмуючою для нього?
- Яка глибина та інтенсивність психотравмуючого впливу згідно з зазначеною ситуацією на особистість ОСОБА_4 .?
- Чи нанесено внаслідок обману прокурора щодо зміни позиції захисту в кримінальному провадженні і засудженні ОСОБА_4 до найсуворішої міри покарання, який мав психотравмуючий вплив на психічний стан (зазнав сильних душевних травм, постійно був схильний до суіциду) чи спричинило це психологічну моральну шкоду у вигляді страждань?
- Чи перебував ОСОБА_4 на момент скоєння протиправних дій в емоційному стані та в якому саме: сильний страх, пригніченість, розгубленість, відчай, емоційний стрес, фрустрація тощо, що суттєво вплинув на його свідомість і поведінку (або враховуючи специфіку справи, на діяльність, виконання професійних обов?язків)?
- Чи перебував ОСОБА_4 у стані вираженого емоційного збудження або емоційного напруження, що можуть розглядатися як психологічна підстава стану сильного душевного хвилювання?
- Чи перебував ОСОБА_4 на момент скоєння протиправних дій у стані фізіологічного афекту як психологічної підстави сильного душевного хвилювання?
В обгрунтування клопотання захисник зазначила, що вважає за доцільне призначити у кримінальному провадженні судову психолого-психологічну експертизу з метою з'ясування, що стало поштовхом до такої поведінки ОСОБА_4 після проголошення вироку, а саме висловлення невдоволення щодо прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання захисника.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, оскільки вважає його безпідставним та таким, що спрямоване на затягування розгляду справи. Зазначив, що під час досудового розслідування, яке проведено повно та всебічно, стороною захисту клопотання про призначення експертизи заявлено не було. При цьому обвинувачений, який відмовився від надання показань, був у повному обсязі забезпечений правом на захист. Адвокат ОСОБА_5 призначена захисником ОСОБА_4 після завершення досудового розслідування. Питання експерту, викладені захисником у клопотанні, побудовані на неправдивих, спростованих під час судового розгляду кримінального провадження твердженнях щодо певних обіцянок прокурора та його перемовин із обвинуваченим, що у свою чергу також не є підставою для призначення експертизи.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши зміст клопотання, суд дійшов такого висновку.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що до основних засад судочинства належать змагальність сторін, підтримання державного обвинувачення в суді, забезпечення доведеності вини.
Згідно зі ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватись на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в сукупності.
За змістом ч. 1 ст. 242, п. 1 ч. 1 ст. 244 КПК України експертиза проводиться експертом, якщо для з'ясування обставин, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
У ч. 2 ст. 242 КПК України передбачено перелік обставин, для встановлення яких проведення експертизи є обов'язковим, зокрема, у п. 3 стосовно визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними.
Такими обставинами, зокрема, є: 1) наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання; 2) поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам'яті тощо).
Натомість як зазначив прокурор, встановлені під час досудового розслідування та під час судового розгляду кримінального провадження обставини, а також зібрані характеризуючі особу ОСОБА_4 дані не свідчать про наявність відомостей, які викликають сумніви щодо осудності обвинуваченого, перебування його у такому стані, що потребує обов'язкового призначення відповідної експертизи.
За таких обставин, оскільки призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду, зважаючи на те, що захисником не доведено достатніх підстав для обов'язкового призначення судом експертизи, визначених ст. 242 КПК України, а також не наведено й інших підстав, передбачених кримінальним процесуальним законом, зокрема, ст. 332 КПК України, для її призначення, тому суд дійшов висновку залишення клопотання адвоката ОСОБА_5 без задоволення.
Крім того, зважаючи на принцип змагальності, суд позбавлений можливості збирати докази, тоді як сторона захисту мала можливість подати до суду висновок, зроблений із власної ініціативи, у тому числі ініціювати вказане питання про призначення експертизи під час досудового розслідування, що реалізовано не було.
Водночас суд зауважує, що згідно з ч. 1 ст. 318 КПК України, судовий розгляд кримінального провадження має бути проведений і завершений протягом розумного строку, а призначення експертизи без достатніх на те правових підстав може призвести до невиправданого затягування розгляду справи та порушення прав і законних інтересів учасників справи.
За наведених вище обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання захисника про призначення амбулаторної судової психологічо - психіатричної експертизи, у зв'язку з безпідставністю його вимог.
Керуючись ст. ст. 22, 84, 93, 242, 332, 350, 369-374 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про призначення судової психологічо - психіатричної експертизи - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду оголошено о 14 год. 00 хв. 09.09.2025.
Суддя