про залишення зустрічної позовної заяви без руху
08 вересня 2025 року м. Рівне №460/10426/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Рубіна Н.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Шеремета В.О.,
відповідача: представник Семенюк М.О.,
розглянувши адміністративну справу за позовом
Головного управління ДПС у Рівненській області
до ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу,
зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, податкових повідомлень-рішень,
Головне управління ДПС у Рівненській області (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу у сумі 117329,81грн.
Ухвалою суду від 23.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 31.07.2025 продовжений процесуальний строк відповідачу для подання відзиву.
Від відповідача 12.08.2025 надійшов зустрічний позов, в якому останній просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 1144867-2410-1712 від 06.09.2022, № 2041912-2410-1712 від 27.04.2023, № 5126523-2410-1712-UA56060350000045909 від 24.05.2024.
Ухвалою суду від 13.08.2025 прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, податкових повідомлень-рішень. Вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 460/10426/25. Призначено у даній справі підготовче засідання на 08.09.2025 о 09:00год.
Від Головного управління ДПС у Рівненській області 29.08.2025 надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.05.2024 року №5126523-2410-1712-UA56060350000045909.
Ухвалою суду від 08.09.2025 провадження в адміністративній справі № 460/10426/25 за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.05.2024 № 5126523-2410-1712-UA56060350000045909 закрите.
29.08.2025 від Головного управління ДПС в Рівненській області надійшло клопотання про залишення зустрічної позовної заяви в частині вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Рівненській області № 1144867-2410-1712 від 06.09.2022, № 2041912-2410-1712 від 27.04.2023 без розгляду. Обґрунтовуючи вказане клопотання зазначає, що 06 вересня 2022 року ГУ ДПС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №1144867-2410-1712, яким контролюючий орган визначив ОСОБА_1 податкове зобов'язання із земельного податку з фізичних осіб, код платежу 18010700, за 2022 рік в сумі 20477,29 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення отримане позивачем (за зустрічною позовною заявою) особисто 19.09.2022, що підтверджується копією корінця податкового повідомлення-рішення від 06.09.2022 №1144867-2410-1712. 27 квітня 2023 року ГУ ДПС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення рішення форми «Ф» №2041912-2410-1712, яким контролюючий орган визначив ОСОБА_1 податкове зобов'язання із земельного податку з фізичних осіб, код платежу 18010700, за 2023 рік в сумі 47097,77 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення надіслане рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцезнаходженням ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), про яке було повідомлено контролюючий орган. Зауважив, що у зустрічній позовній заяві також вказано місце проживання заявника: АДРЕСА_1 . Вказаний лист повернуто 31.07.2023 з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Звернув увагу, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України). Відповідно до абз.2 п.42.5 ст.42 Податкового кодексу України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 27.04.2023 №2041912-2410-1712 вважається належним чином вручене позивачу 31.07.2023. Зустрічна позовна заява подана 11.08.2025. З огляду на викладене, ОСОБА_1 пропустила шестимісячний строк звернення до суду з вищезазначеними вимогами.
Відповідач подав письмові заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду в якому заперечує проти залишення позову без розгляду та підтримує позицію щодо визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Рівненській області № 1144867-2410-1712 від 06.09.2022, № 2041912-2410-1712 від 27.04.2023. Звертає увагу на те, що строки оскарження ППР складає 1095 днів.
В підготовчому засіданні позивач підтримав позицію, викладену у поданому клопотанні.
Представник відповідача в підготовчому засіданні заперечив проти задоволення клопотання про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду з підстав, наведених у письмових запереченнях.
Заслухавши учасників справи, з'ясувавши всі обставини щодо наявності підстав для залишення зустрічної позовної заяви в частині позовних вимог без розгляду, суд зазначає наступне.
Положеннями частини першої статті 122 КАС України унормовано, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (частина четверта цієї статті).
За змістом частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Стаття 123 КАС України встановлює наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість пропущеного строку; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд, зокрема, у постанові від 30 серпня 2018 року в адміністративній справі № 813/2897/16.
Спірним у цій справі є питання додержання відповідачем строку звернення до суду з зустрічним позовом про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Рівненській області № 1144867-2410-1712 від 06.09.2022, № 2041912-2410-1712 від 27.04.2023.
У сфері оподаткування права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Спеціальними нормами, які встановлюють порядок оскарження рішень контролюючих органів, є норми статті 56 ПК України. Зі змісту цієї статті вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків у першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Строк давності у 1095 днів, встановлений статтею 102 ПК України, поширюється, зокрема, на право контролюючого органу щодо проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов'язань (пункт 102.1); стягнення податкового боргу (пункт 102.4); право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування (пункт 102.5); право платника податків на оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу (пункт 56.18 статті 56).
При цьому положення пункту 102.5 статті 102 ПК України не регулюють питань строків звернення до адміністративного суду.
За пунктом 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
В адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Як свідчить зміст зустрічного позову, відповідач оскаржує податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 1144867-2410-1712 від 06.09.2022, № 2041912-2410-1712 від 27.04.2023.
Податкове повідомлення-рішення № 1144867-2410-1712 від 06.09.2022 отримане ОСОБА_1 особисто 19.09.2022, що підтверджується копією корінця податкового повідомлення рішення від 06.09.2022 №1144867-2410-1712.
Податкове повідомлення-рішення № 2041912-2410-1712 від 27.04.2023 надіслане рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцезнаходженням, про яке було повідомлено ОСОБА_1 контролюючий орган. Вказаний лист повернуто 31.07.2023 з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 27.04.2023 №2041912-2410-1712 вважається належним чином вручене 31.07.2023.
З матеріалів справи слідує, що спірні ППР в адміністративному порядку оскаржені не були.
Таким чином строк звернення до суду щодо їх оскарження становить 6 місяців.
До суду зустрічна позовна заява надійшла 11.08.2025, тобто з пропуском строку.
Частиною 6 статті 161 КАС України визначений обов'язок позивача у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Всупереч наведеній нормі, заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду або доказів поважності його пропуску відповідач (позивач за зустрічним позовом) не надав.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За приписами частини четвертої статті 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Аналіз вказаних вище положень КАС України дозволяє прийти до висновку про те, що в разі встановлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду після відкриття провадження у справі або якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, суд зобов'язаний надати позивачу можливість подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду або заяву із зазначенням інших причин пропуску ним відповідного строку, які можуть бути визнані судом поважними або неповажними, що матиме своїм наслідком залишення позову без розгляду.
Вказане узгоджується з положеннями частини тринадцятої статті 171 КАС України, згідно з якими суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу (зокрема, вимог частини шостої статті 161 КАС України щодо подання одночасно з позовом заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в разі пропуску такого строку), постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Таким чином, подане позивачем клопотання про залишення позову без розгляду є передчасним, а його задоволення унеможливить надання судом відповідачу можливості для подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, що суперечить положенням частини третьої статті 123, частини тринадцятої статті 171 КАС України та порушить право останнього на доступ до суду та ефективний засіб юридичного захисту, гарантовані статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За наведених обставин, суд прийшов до висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду та необхідність залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, зустрічна позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням відповідачу (позивачу за зустрічним позовом) строку для усунення недоліків.
Недоліки усунути шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 160, 161, 171, 180, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду в частині вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Рівненській області № 1144867-2410-1712 від 06.09.2022, № 2041912-2410-1712 від 27.04.2023 відмовити.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 в частині вимог про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Рівненській області № 1144867-2410-1712 від 06.09.2022, № 2041912-2410-1712 від 27.04.2023 залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви до 15.09.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Т.О. Комшелюк