09 вересня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/6889/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій та рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 /надалі - позивач, ОСОБА_2 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області /надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Миколаївській області / про:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП № НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років з 25 листопада 2024 року;
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 03 лютого 2025 року щодо припинення виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП № НОМЕР_1 ) з 25 листопада 2024 року;
- зобов?язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області відновити нарахування та виплату ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП № НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років з 25 листопада 2024 року, з урахуванням фактично проведених виплат. /а.с. 1-4/.
Позов обґрунтований тим, що він є пенсіонером, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію за вислугу років у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення». Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято розпорядження, яким припинено виплату пенсії, чим порушено право позивача на належне соціальне забезпечення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Відповідач позов не визнав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідно до посвідчення офіцера НОМЕР_2 від 26 листопада 2024 року позивача з 25 листопада 2024 року призначено на посаду бортового авіаційного техніка вертолітної ланки вертолітної ескадрильї військової частини НОМЕР_3 . Зазначена посада регламентована Порядком № 418, як посада інженерно-технічного складу авіації, яка надає право на пенсію за вислугу років. А тому виплата пенсії за вислугу років припинена з 25 листопада 2024 року. У зв'язку з викладеним, за наслідками розгляду заяви позивача від 27 січня 2025 року та доданих до неї документів було прийнято рішення № 916040812625 від 03 лютого 2025 року про припинення виплати пенсії за вислугу років відповідно до статті 54 Закону № 1788 у зв'язку з працевлаштуванням з 25 листопада 2024 року по спеціальності, яка надає право на пенсію за вислугу років. /а.с. 26-28/.
Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
Позивач є пенсіонером, отримує пенсію за вислугу років у відповідності до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення" та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області з 09 березня 2023 року /а.с. 33/.
25 листопада 2024 року наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) № 365 ОСОБА_2 з 25 листопада 2024 року зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення та призначено на посаду бортового авіаційного техніка вертолітної ланки вертолітної ескадрильї військової частини НОМЕР_3 . /а.с.10/.
27 січня 2025 року позивач звернувся із заявою про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування /а.с.49/.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення про перерахунок пенсії № 916040812625 від 03 лютого 2025 року, яким припинено виплату пенсії позивачу у зв'язку з працевлаштуванням по спеціальності, за яку призначено пенсію за вислугу років /а.с. 44 зворот- 45/.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 11 лютого 2025 року, на яку Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області листом від 24 лютого 2025 року № 3353-2784/Г-02/8-1600/25 повідомило позивача про те, що за результатами розгляду заяви та зокрема, посвідчення офіцера НОМЕР_2 від 26 листопада 2024 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївські області проведено перерахунок пенсії та винесено рішення про припинення виплати пенсії за вислугу років в зв'язку з працевлаштуванням з 25 листопада 2024 року по спеціальності, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років. У разі призову на військову службу під час мобілізації виплата пенсій не припиняється пенсіонерам з числі військовослужбовців та особам, які отримують пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Особам, яким призначено пенсію за вислугою років відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та які призваними па військову службу під час мобілізації, подовження виплати пенсі чинним законодавством не передбачено. /а.с. 59/.
Вважаючи протиправним рішення відповідача про припинення виплати пенсії за вислугу років, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) (у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії за вислугу років) відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до пункту 2-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Разом із цим, статтею 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (надалі - Закон № 1788-ХІІ) (у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії за вислугу років) було передбачено призначення трудових пенсій: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Відповідно до пункту "а" статті 54 Закону № 1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають такі категорії робітників і службовців авіації, а також льотно-випробного складу, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, в яких вони зайняті працівники льотного і льотно-випробного складу після досягнення 50 років і за наявності вислуги років на цих посадах станом на 1 квітня 2015 не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок та після цієї дати при набутті вислуги років на цих посадах: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років у чоловіків і не менше 25 років у жінок.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники льотного і льотно-випробного складу: які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту; 1976 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку: 45 років - які народилися з 1 січня 1971 року по 30 червня 1971 року; 45 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1971 року по 31 грудня 1971 року; 46 років - які народилися з 1 січня 1972 року по 30 червня 1972 року; 46 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1972 року по 31 грудня 1972 року; 47 років - які народилися з 1 січня 1973 року по 30 червня 1973 року; 47 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1973 року по 31 грудня 1973 року; 48 років - які народилися з 1 січня 1974 року по 30 червня 1974 року; 48 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1974 року по 31 грудня 1974 року; 49 років - які народилися з 1 січня 1975 року по 30 червня 1975 року; 49 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1975 року по 31 грудня 1975 року; 50 років - які народилися з 1 січня 1976 року.
Зазначені працівники, звільнені від льотної роботи за станом здоров'я (через хворобу), за наявності вислуги років, що не більше ніж на п'ять років менше від тривалості, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту, мають право на пенсію пропорційно відпрацьованому часу та після досягнення віку, визначеного цим пунктом.
Перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;.
Статтею 7 Закону № 1788-ХІІ визначено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Відповідно до пункту 2.4 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1), до заяви про призначення пенсії за вислугу років, крім документів, передбачених підпунктами 1-4 пункту 2.1 цього розділу, надаються також документи, що підтверджують стаж роботи, який дає право на призначення такого виду пенсії.
Пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу" від 21 липня 1992 року № 418 затверджено Порядок обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу; Перелік посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років; Порядок призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації; Перелік посад і робіт інженерно-технічного складу авіації, які дають право на пенсію за вислугу років; Порядок обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам, які управляють повітряним рухом і мають відповідне посвідчення".
Відповідно до пункту 3 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації право на пенсію за вислугу років мають:
а) льотний склад, який безпосередньо виконує дослідні польоти на штатних робочих місцях літальних апаратів і парашутно-десантної техніки: льотчики (пілоти)-випробувачі, штурмани-випробувачі, бортінженери-випробувачі, бортмеханіки-випробувачі, бортелектрики-випробувачі, бортрадисти-випробувачі, бортоператори-випробувачі, парашутисти-випробувачі, провідні інженери з льотних випробувань або експериментальних робіт;
б) інженерно-технічний склад, який здійснює випробні (дослідні) польоти, а також польоти по здачі, прийманню літальних апаратів, їх систем, агрегатів, приладів та обладнання, парашутно-десантної техніки (при наявності діючого посвідчення про допуск до проведення льотних випробувань): інженери, техніки, механіки, оператори та експериментатори всіх найменувань;
в) працівники, які інспектують льотний склад у випробних польотах, а також особи, які здійснюють керівництво льотно-випробними службами і беруть участь в дослідних польотах як члени екіпажу літального апарата (при наявності діючого посвідчення про допуск до проведення льотних випробувань).
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером, отримує пенсію за вислугу років у відповідності до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення" та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області з 09 березня 2023 року /а.с. 33/.
З 25 листопада 2024 року ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення та призначено на посаду бортового авіаційного техніка вертолітної ланки вертолітної ескадрильї військової частини НОМЕР_3 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) № 365 /а.с.10/, а отже на посаду, яка відносяться до переліку, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 року № 418, що не заперечується сторонами.
Доказів на підтвердження протилежного позивачем не надано.
Таким чином, враховуючи проходження позивачем військової служби на посаді, яка дає право на пенсію за вислугу років, наявні підстави для припинення нарахування та виплати позивачу пенсії з 25 листопада 2024 року.
За викладених обставин, суд доходить висновку, що при прийнятті спірного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 03 лютого 2025 року № 916040812625 пенсійний орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.
З огляду на встановлені обставини справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, буд. 1, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54008, ідентифікаційний код 13844159), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій та рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.І. Слободянюк