09 вересня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/14138/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради" про визнання протиправними та скасування рішення, актів, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" про визнання протиправними та скасування рішення, актів, зобов'язання вчинити дії, а саме просить:
- визнати протиправним та скасувати акт огляду медико-соціальною експертною комісією №938 від 27.06.2024 спеціалізованої травматологічної медико-соціальної експертної комісії Комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" про невизнання ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) особою з інвалідністю або встановлення відсотку втрати працездатності;
- визнати протиправним та скасувати акт огляду медико-соціальною експертною комісією №1824 від 22.08.2024 Обласної транспортно-радіологічної медико-соціальної експертної комісії Комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" за конфліктом про невизнання ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) особою з інвалідністю або встановлення відсотку втрати працездатності;
- визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене довідкою до акта огляду медико - соціальною експертною комісією №1261 від 27.06.2024 про невизнання ОСОБА_1 інвалідом;
- зобов'язати Обласну транспортно-радіологічну медико-соціальну експертну комісію Комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" провести повторну медико-соціальну експертизу ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317, Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.09.2011 №561.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем порушено процедуру при прийнятті рішення, що виразилась у неповному дослідженні всіх документів, як-того вимагають приписи Інструкції №561.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 справу прийнято до провадження; вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) .
У відзиві Комунальне підприємство "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" зазначило, що позивач не оскаржував прийняті рішення до Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ України.
07.01.2025 позивачем подано до суду клопотання про заміну неналежного відповідача, а саме просив: замінити у адміністративній справі №440/14138/24 первісного відповідача - Комунальне підприємство "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" на належного відповідача - Комунальне підприємство "Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради".
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 клопотання ОСОБА_1 про заміну відповідача у справі у справі №440/14138/24 задоволено. Допущено заміну відповідача у справі №440/14138/24 в особі Комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" на його правонаступника в особі Комунального підприємства "Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради".
Комунальне підприємство "Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради" правом подання відзиву не скористалося, ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 доставлено до електронного кабінету відповідача 23.01.2025.
Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до направлення на медико-соціальну експертну комісію від 03.06.2024 № 31/118 діагноз при направленні на МСЕК: а) основне захворювання (клінічна характеристика за прийнятою класифікацією, ступінь порушення функцій організму) ІХС. Стенокардія напруження П/другий/ФК. І 20.8. б) супутні захворювання Хронічний аутоімунний тіреоідит. Еутіреоз. Е 06.3 Ангіопатія сітківки обох очей. Н 35.0 гіпертонічна хвороба II ст.ЗР4 III.0. Дисциркуляторна енцелофалопатія П ст. змішаного генезу зі стійкою цефалгією, помірним вестибуло атактичним синдромом. 167.8. в) ускладнення: СН 1 зі збереженою ФВ.56%.ЕХО КС від 29.04.2024 (150.0). Рекомендовано направити на МСЕК за результатами огляду військово-лікарської комісії 13.05.2024 для визначення групи інвалідності /а.с. 24/.
27.06.2024 позивач був оглянутий спеціалізованою травматологічною медико-соціальною експертною комісією (далі МСЕК), за результатом якої складено акт огляду медико-соціальною експертною комісією №938, яким встановлено діагноз: п. 29.1. Основний діагноз згідно з МКХ-10 ІХС: мікроваскулярна стенокардія 11 (др.) ф.кл., ВЕМ 15.09.23 р., інтактні (КА-КАГ/19.09.23 р.) НБ ПГ ЛИПГ, СН І ст.зі збереженою СФ ЛШ (ФВ-56% ЕхоКС 29.04.2024 ..., гіпертонічна хвороба II ст., З ступінь, ризик - III. І 674 1 ДЕ І ст. з розсіяною симптоматичною, астеновгетатиним синдромом. п. 29.2. Супутній діагноз: Е06.3 хр.аутоімунний тіреоідит. Еутіореоз. 127.61.9 Гепатоз без пор-я печінки НЗ5.0 Ангіопатія сітківки оч. /а.с. 15-18/.
Не погодившись із цим рішенням МСЕК, позивачем подано заяву від 27.06.2024 з проханням освідчити на конфліктній МСЕК /а.с. 19/.
За результатами розгляду заяви позивач був оглянутий комісією обласного транспортно-радіологічного МСЕК за результатами проведення якої складено акт огляду №1824 від 22.08.2024, згідно з яким прийнято рішення про необґрунтованість направлення позивача на МСЕК, особою в інвалідністю не визнаний /а.с.20-23/.
Позивач, не погоджуючись із актом огляду медико-соціальною експертною комісією №938 від 27.06.2024 спеціалізованої травматологічної медико-соціальної експертної комісії Комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи", актом огляду медико-соціальною експертною комісією №1824 від 22.08.2024 Обласної транспортно-радіологічної медико-соціальної експертної комісії Комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи", звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон №875-ХІІ) особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я (стаття 3 Закону №875-ХІІ).
Згідно з статтею 1 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.
Процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації визначає Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 (далі - Положення про медико-соціальну експертизу, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин, втратило чинній з 01.01.2025).
Медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності (пункт 3 Положення про медико-соціальну експертизу).
Відповідно до пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Приписами пункту 10 цього Положення визначено, що залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються комісії загального та спеціалізованого профілів. До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.
Пунктами 11, 15, 17 Положення про медико-соціальну експертизу визначено, що міські, міжрайонні, районні комісії, серед іншого визначають ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків.
Комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після пред'явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.
Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою (пункт 19 Положення про медико-соціальну експертизу).
Комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України (пункт 20 Положення про медико-соціальну експертизу).
Так, згідно із пунктом 1.10 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.09.2011 № 561 (далі - Інструкція, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об'єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.
Тобто, рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення необхідних досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров'я, на підставі медичної документації, яка обов'язково включає направлення на МСЕК, та за результатами об'єктивного обстеження особи членами комісії.
У разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров'я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров'я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення (пункт 23 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності).
Пунктом 24 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності передбачено, що рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ. МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідно до акта №938 від 27.06.2024, складеного спеціалізованої травматологічної медико-соціальної експертної комісії Комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи", встановлено відсутність підстав для визнання позивача з інвалідністю та видано довідку №1261 про невизнання інвалідом. Акт підписано головою МСЕК та трьома членами комісії, засвідчений печаткою.
За результатами оскарження такого рішення позивач 22.08.2024 оглянутий обласною транспортно-радіологічною медико-соціальною експертною комісією Комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи", за результатами якого складено акт № 1824, яким підтверджено відсутність підстав для встановлення групи інвалідності. Акт підписано головою МСЕК та трьома членами комісії, засвідчений печаткою.
У пункті 34 вищевказаного акта, обласна транспортно-радіологічна МСЕК Комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" вказала на критерії встановлення інвалідності по виявленій патології, ступеню функціональних порушень, обмеженню здатності до: самообслуговування - 0 ступеня; орієнтації - 0 ступеня; самостійного пересування - 0 ступеня; спілкування - 0 ступеня; трудової діяльності - 0 ступеня; навчання - 0 ступеня, що виключає можливість встановлення групи інвалідності.
Таким чином, за результатами медичного обстеження позивача, у тому числі проведеного повторно, комісія не знайшла підстав для встановлення групи інвалідності позивачеві.
Доказів оскарження цих рішень до МОЗ сторонами не надано.
Водночас, позивач звертає увагу, що встановлений діагноз згідно з актами огляду МСЕК №938 від 27.06.2024 та №1824 від 22.08.2024, за ступенем тяжкості захворювання відрізняється від того, який встановлено згідно з довідкою військово-лікарської комісії в/ч НОМЕР_2 №2661 від 13.05.2024 /а.с.26/, направлення на медико-соціальну експертну комісію форма №088/0 №31/118 від 17.06.2024, виписки із медичних карт стаціонарного хворого №3061 /а.с. 27/, №309 /а.с. 31/, №511 /а.с. 35/, №826 /а.с.42/ та консультативних висновків спеціалістів та результатів пройдених обстежень.
Суд зазначає, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постановах від 25.09.2018 у справі №804/800/16, від 29.12.2021 у справі №638/2723/16-а та від 12.10.2021 у справі №280/4820/19, справи, у яких спір виник у зв'язку з незгодою позивачів із висновками МСЕК щодо встановлення групи інвалідності, рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров'я, на підставі медичних документів та за результатами об'єктивного обстеження особи членами комісії.
У цих постановах Верховний Суд наголошує на тому, що при розгляді по суті спору у справах, в яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки не є спеціалізованою установою в медичній сфері, а тому оцінка підставності висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
Тобто суд не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Так, відповідно до актів №938 від 27.06.2024 та №1824 від 22.08.2024, за хворобою позивача, останній оглянутий хірургом, кардіологом та невропатологом, про що здійснено відповідні записи та з урахуванням яких комісіями зроблено висновок про відсутність підстав для встановлення позивачу групи інвалідності.
Фактично позивач, посилаючись на порушення відповідачами пункту 1.10 Інструкції № 561, не погоджується із підставністю висновку МСЕК, оскільки вважає, що згідно з направленням на МСЕК від 03.06.2024 та іншої медичної документації, зокрема, тривалого перебування на лікуванні, діагноз не відповідає висновкам актів огляду МСЕК №938 від 27.06.2024 та №1824 від 22.08.2024.
При цьому в ході розгляду справи судом не встановлено, що під час огляду позивача як спеціалізованою травматологічною медико-соціальною експертною комісією Комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи", так і Обласною транспортно-радіологічною медико-соціальною експертною комісією Комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" не дотримано вимог Положення №137 та Інструкції №561 в частині процедури прийняття оскаржуваних рішень.
Крім того, як зазначено вище, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки не є спеціалізованою установою в медичній сфері.
Суд відхиляє посилання позивача, що визнання обмежено придатним до військової служби доводить факт помірного обмеження життєдіяльності, оскільки це не передбачено Положенням №1317 та Інструкцією №561.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.
Інші доводи позивача є безпідставними та не впливають на висновки суду.
Підстави розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Комунального підприємства "Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М. В. Скліфосовського Полтавської обласної ради" (вул. Шевченка, 23, м. Полтава, 36011, код ЄДРПОУ 01999106) про визнання протиправними та скасування рішення, актів, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.С. Канигіна