Справа № 420/25002/25
09 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83 м. Одеса 65012) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі ГУ ПФУ), в якому позивач просить суд: - визнати протиправними дії ГУ ПФУ, які викладені у листі № 19339-17892/П-02/8-1500/25 від 11.07.2025 року, щодо обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 при проведенні з 01.02.2023 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року та з 01.03.2025 року перерахунку основного розміру його пенсії на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 року по адміністративній справі № 420/354/25, з урахуванням довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО 111599 від 08.11.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; - зобов'язати ГУ ПФУ провести з 01.02.2023 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року та з 01.03.2025 року перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО111599 від 08.11.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням основних і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) і премії, з урахуванням раніше проведених виплат.
Позивач зазначив, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262).
Позивач вказує, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 року по справі № 420/354/25 визнано протиправними дії ГУ ПФУ, зобов'язано ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО111599 від 08.11.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, починаючи з 01.02.2023, з урахуванням раніше проведених виплат.
Відповідач здійсни такий перерахунок на підставі вказаної довідки з 01.02.2023, 01.03.2023, 01.03.2024, 01.03.2025 року, проте обмежив максимальний розмір пенсії.
Він звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром, проте його заява залишена без задоволення.
Позивач вважає дії відповідача протиправними та в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016року № 7-рп/2016 та практику Верховного Суду .
Ухвалою суду від 30.07.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у порядку ст.262 КАС України.
Представник відповідача у відзиві на позов просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що безпідставною є вимоги позивача щодо обмеження пенсії застосовуються на підставі Закону України від 08.07.2011 року №3668, оскільки вказаний Закон не визнаний не конституційним. Також на думку представника відповідача позивачем пропущений строк звернення до суду.
Справу розглянуто у письмовому провадженні.
Судом встановлено, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно з відомостями автоматизованої системи діловодства суду позивач звертався до суду за захистом порушених ГУ ПФУ його пенсійних прав.
Зокрема, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 року по адміністративній справі №420/18074/24 йому виготовлена ІНФОРМАЦІЯ_2 та направлена до ГУ ПФУ довідка № ЮО111599 від 08.11.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії.
У зв'язку з відмовою здійснити перерахунок позивач звернувся до суду та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 року по справі № 420/354/25 визнано протиправними дії ГУ ПФУ, зобов'язано ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО111599 від 08.11.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень, індексації) та премії, починаючи з 01.02.2023, з урахуванням раніше проведених виплат.
На виконання рішення суду відповідачем здійснений перерахунок пенсії позивача на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО111599 від 08.11.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 з 01.02.2023 року, проте максимальний розмір пенсії обмежений десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, а саме нарахована пенсія у розмірі 27790,88грн, до виплати визначено 20930,00грн.
Також на підставі вказаної довідки здійснений перерахунок пенсії з 01.03.2023, 01.03.2024, 01.03.2025 року та максимальний розмір пенсії обмежений десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Нарахована з 01.03.2023 року 27790,88грн до виплати визначено 20930,00грн; з 01.03.2024 року нараховано 29290,88грн, до виплати визначено 23610,00грн; з 01.03.2025 року нараховано 30790,88 грн, до виплати визначено 23610,00грн.
Отже згідно з перерахунками пенсії позивача до розміру його пенсії застосований Закон України від 08.07.2011 № 3668-VI “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
Дослідивши заяви по суті та надані учасниками справи докази суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема. Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Частинами 1,2 ст. 63 Закону №2262-ХІІ встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
При цьому відповідно до ст.64 Закону №2262-ХІІ у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до ч.4 ст.63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Між тим, є обґрунтованими вимоги позивача про протиправність дій відповідача щодо застосування обмеження максимального розміру його пенсії при здійсненні її перерахунку на підставі рішення суду.
Пенсії військовослужбовців при будь-якому перерахунку не підлягають обмеженню, оскільки обмеження пенсій військовослужбовців встановлювались ч.7 ст.43 Закону України №2262-ХІІ, проте вказані рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), тобто з 20.12.2016 року положення ч.7 ст.43 Закону є такими, що втратили чинність.
Вказаний висновок суду зроблений на підставі висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, які відповідно до ч.5 ст.242 КАС України повинні бути враховані при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Вказані висновки сформовані в постановах Верховного Суду від 16.04.2020 року у справі №620/1285/19, від 09.11.2020 року у справі №813/678/18, від 09.02.2021 року у справі №640/2500/18 та полягають у наступному.
Закон України №2262-ХІІ визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом .
Згідно із Законом України від 24.12.2015 №848-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.43 Закону №2262-XII доповнено частиною 7 про те що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Проте, зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016року.
Згідно із пунктом другим резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016№ 7-рп/2016, зокрема, частина 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 20.12.2016 не чинною є ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017 року, у ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-XII відсутня ч.7 ст.43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими. Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону №2262-XII не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Внесені Законом України від 06.12.2016 №1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Відповідно до ст.1-1 Закону України №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Закон України №2262-XII є спеціальним до спірних правовідносин та саме його норми слід першочергово застосовувати для їх врегулювання.
Суттєвою є обставина, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром вже регулювалося ч.7 ст.43 Закону України №2262-XII, яка визнана неконституційною з 20.12.2016, а тому неможливо стверджувати, що з вказаної дати виникла ситуація, за якої дане питання попадає під регулювання положень Закону України №3668-VI в частині, що не вирішується нормами Закону України №2262-XII.
Застосування положень Закону України №3668-VI по відношенні до військовослужбовців фактично зводить нінащо наслідки прийняття рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким фактично встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає ст.17 Конституції України.
Висновки Верховного Суду з цього питання є сталою судовою практикою та підтверджені у постанові від 25.01.2024 року у справі №300/2754/23.
Згідно приписів частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2,3 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Статтями 72-76 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд вважає, що з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у сумі 1211,20 грн
Керуючись ст.2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 139, 241-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі Закону України від 08.07.2011 № 3668 - VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність при здійсненні перерахунку з 01.02.2023 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року та з 01.03.2025 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 року по справі № 420/354/25 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО 111599 від 08.11.2024 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату з 01.02.2023 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року та з 01.03.2025 року пенсії ОСОБА_1 , перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 року по справі № 420/354/25 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО 111599 від 08.11.2024 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року, без обмеження її максимального розміру на підставі Закону України від 08.07.2011 № 3668 - VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн .
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва