Справа № 420/29967/25
08 вересня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Пекний А.С., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якої діє адвокат Гамар Валерій Іванович, звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, в/ч НОМЕР_1 ), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 в частині ненарахування та невиплати грошового забезпечення в повному об'ємі військовослужбовця безвісно відсутнього ОСОБА_2 на користь його дружини - ОСОБА_1 , починаючи з 01.02.2025;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 поновити виплату грошового забезпечення військовослужбовця безвісно відсутнього ОСОБА_2 в повному об'ємі на користь його дружини - ОСОБА_1 та виплатити різницю недоплаченого грошового забезпечення між нарахованим грошовим забезпеченням військовослужбовця безвісно відсутнього ОСОБА_2 , яка виникла з 01.02.2025 до часу поновлення виплат в повному об'ємі.
У позовній заяві позивач заявила клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Вирішуючи дане клопотання, суддя виходить з такого.
Відповідно до положень статті 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
За приписами частини третьої статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Положеннями ст. 260 КАС України передбачене право відповідача на звернення до суду із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. При цьому за наслідками розгляду відповідного заперечення суд, з урахуванням конкретних обставин справи, наділений дискреційними повноваженнями з огляду на принцип диспозитивності на підставі рішень Європейського суду з прав людини у справах "Engel and Others v. the Netherlands", "Lawless v. Ireland", "Michael Kuhnen v. Germany", "Preda and Dardari v. Italy", "Refah Partisi and Others v. Turkey", "Witzsch v. Germany", "Z'danoka v Latvia".
Частина 4 цієї ж статті закріплює спеціальне правило про процесуальні повноваження адміністративного суду залежно від обґрунтованості заперечень відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження:
залишити заяву відповідача без задоволення;
розглянути справу за правилами загального позовного провадження та зробити заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Водночас відповідно до частини другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, якою передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідні норми містить також частина четверта статті 12 КАС України, згідно з якою виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Як вбачається з позовної заяви предметом розглядом даної справи є визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 в частині ненарахування та невиплати грошового забезпечення в повному об'ємі військовослужбовця безвісно відсутнього ОСОБА_2 на користь його дружини - ОСОБА_1 , починаючи з 01.02.2025.
Вивчивши матеріали справи, судом встановлена відсутність великої кількості обставин та фактів, які підлягають встановленню.
Отже, обставини даної справи та докази не є складними, не потребують додаткових пояснень чи спеціальних знань, тому не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Разом з тим, суддя зауважує, що на незначну складність даної справи вказує і предмет спору, і незначна кількість доказів, і відсутність необхідності призначення експертиз або пояснення спеціаліста.
Статтею 166 КАС України встановлено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (ч. 4 ст. 159 КАС України).
Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч.ч.7, 8 ст.44 КАС України).
З наведеного убачається, що процесуальним законодавством надане право сторонам подавати свої аргументи, пояснення і заперечення незалежно від форми судочинства та виду провадження (письмове чи судове засідання з викликом сторін). Крім того, Кодексом адміністративного судочинства встановлений порядок, форма і строки надання сторонами доказів, пояснень та інших аргументів.
Суд звертає увагу учасників справи, що згідно положень ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. цією ж нормою визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. При цьому процесуальним законодавством надане право сторонам подавати свої аргументи незалежно від форми судочинства та виду провадження (спрощене чи загальне провадження).
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Вказане право сторін не залежить від форми судочинства, тобто як у загальному так і у спрощеному провадженні сторони мають право обґрунтувати належність та переконливість доказів.
Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Положеннями частин 1-3 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Вказане також не залежить від форми судочинства.
Крім того, відповідно до положень ст.9 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
З наведеного вбачається, що усні пояснення учасників справи не є доказами у справі.
Отже, при вирішенні даного спору судом будуть досліджені усі надані сторонами письмові та електронні докази, повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи незалежно від виду провадження.
Враховуючи викладене, суддею не встановлені підстави для розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, отже у задоволенні клопотання позивача слід відмовити.
Зазначений спір згідно із ст. 19 КАС України належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 КАС України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (ч. 7 ст. 262 КАС України).
Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Згідно з ст. 258, ч. 2 ст. 262 КАС України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів. Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 171, 243, 248, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишити без задоволення.
Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Встановити відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву - п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали. Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (ч.4 ст.159 КАС України).
Встановити позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив п'ять днів з дня отримання відзиву. Роз'яснити позивачу, що копія відповіді на відзив та доданих до неї документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду.
Встановити відповідачу строк для подання до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів - п'ять днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз'яснити відповідачу, що копія заперечень та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) заперечень до суду.
Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Повідомити учасникам справи про можливість подання заяв по суті справи, а також витребуваних доказів за допомогою сервісу «Електронний суд».
Веб-адреса сторінки Одеського окружного адміністративного суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя А.С. Пекний