Справа № 420/13652/25
09 вересня 2025 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого по справі судді Бжассо Н.В., розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «РЕДХЕД ФЕМІЛІ» до Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВНЕСТАНДАРТ» про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу та рішення про внесення змін до рішення про вжиття обмежувальних заходів
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «РЕДХЕД ФЕМІЛІ» до Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВНЕСТАНДАРТ», за результатом розгляду якого позивач просить суд:
Визнати протиправною та скасувати Постанову Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділ державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про накладення штрафу від 18 квітня 2025 року №000065;
Визнати протиправною та скасувати Постанову Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділ державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про накладення штрафу від 18 квітня 2025 року №000066;
Визнати протиправною та скасувати Постанову Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділ державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про накладення штрафу від 18 квітня 2025 року №000067;
Визнати протиправною та скасувати Постанову Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділ державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про накладення штрафу від 18 квітня 2025 року №000068;
Визнати протиправним та скасувати Рішення Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділ державного нагляду (контролю) у Вінницькій області від 19 березня 2025 року №000150/ВН151/25про внесення змін до Рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що в результаті проведеної перевірки та на підставі Акту перевірки характеристик продукції від №000008/ВН009/25 від 28 січня 2025 року, 03 лютого 2025 року Державною службою України з безпеки на транспорті, Відділом державного нагляду (контролю) у Вінницькій області були складені рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів: Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №000061/ВН062/25; Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №000062/ВН063/25; Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №000063/ВН064/25; Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №000064/ВН065/25; Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №000065/ВН066/25; Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №000066/ВН067/25; Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №000067/ВН068/25; Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №000068/ВН069/25; Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №000069/ВН070/25; Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №000070/ВН071/25. На підставі Повідомлення ПП «РЕДХЕД ФЕМІЛІ» про виконання Рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, Рішенням Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділ державного нагляду (контролю) у Вінницькій області від 000113/ВН114/25 від 05 березня 2025 року було встановлено факт повного та результативного виконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів та їх було скасовано в повному обсязі. Проте, рішенням від 19 березня 2025 року №000150/ВН151/25 скасовано рішення № 000113/ВН114/25 від 05 березня 2025 року із посиланням на здійснення моніторингу та встановлення невідповідності наданих сертифікатів відповідності Додатку 9 Наказу 521 Мінінфраструктури від 17.08.2012р. «Про затвердження Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання, виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання», а саме: в сертифікаті відповідності та додатках відсутнє посилання на протокол випробувань та прийнято оскаржувані постанови від 18 квітня 2025 року. Позивач вважає зазначені Постанови Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділ державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про накладення штрафу та Рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки Відділ державного нагляду (контролю) у Вінницькій області визнав виконання Рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів повним і результативним, перевірку було завершено та у контролюючого органу немає законних підстав скасовувати власні рішення, якими визнано повне їх виконання суб'єктом господарювання. Представник позивача зазначає, що відсутність інформації щодо протоколів випробувань у сертифікатах відповідності дитячих утримуючих систем не є порушенням, а навпаки - є виконанням прямої норми Порядку №521, про що зазначається в відповіді органу сертифікації, який додається до Позову.
Ухвалою суду від 14.05.2025 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
27.05.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, згідно з яким, повноваження на проведення планової перевірки характеристик продукції, що розповсюджується ПП «РЕДХЕТ ФЕМІЛІ», закріплені законодавчо, а продукція стосовно якої здійснював господарську діяльність ПП «РЕДХЕД ФЕМІЛІ», обов'язково повинен відповідати технічному регламенту, а саме Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17.08.2012 № 521. Під час проведення перевірки ПП «РЕДХЕТ ФЕМІЛІ» надано сертифікати відповідності на дитячі утримуючі системи, що видані ТОВ «РІВНЕСТАНДАРТ», однак дані сертифікати не враховано посадовими особами, оскільки вони не відповідали технічному регламенту.
Від позивача надійшла відповідь на відзив на позов, згідно з якою у сертифікатах відповідності, наданих у межах перевірки, відсутність посилання на протоколи випробувань не є порушенням Порядку №521. Згідно з Додатком 9 до Порядку, у формі сертифіката чітко передбачено можливість викреслення чи вилучення нерелевантних полів. Це підтверджується і позицією органу сертифікації - ТОВ «Рівнестандарт», викладеною у відповіді, що додана до матеріалів справи. Таким чином, висновки Відповідача про «невідповідність сертифікатів» є неправомірним тлумаченням технічної норми.
Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.
Співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області, на підставі наказу від 24.01.2025 № 153 та направлення на проведення перевірки № 000006 від 28.01.2025 року, проводилась планова перевірка характеристик продукції у магазині «Антошка», який розміщений за адресою: 21021, Україна, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця 600-річчя, будинок 17, ТРЦ «Мегамолл», де провадить свою господарську діяльність ПП «РЕДХЕД ФЕМІЛІ» 65098, Україна, Одеська область, місто Одеса, вулиця Гена Іоганна, будинок 19.
За результатом перевірки складено акт від 28.01.2025 № 000008/ВН009/25, яким встановлено факт розповсюдження продукції: дитячих авто крісел, яка не відповідає встановленим вимогам, а саме: відсутні сертифікати відповідності, чим порушено вимоги пунктів 1.2, 7.1, 7.2, 8.1, 8.2, 8.3, 12.4 Наказу Міністерства інфраструктури України від 17.08.2012 № 521 «Про затвердження Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання».
З урахуванням встановлених порушень, відповідачем прийнято Рішення про вживання обмежувальних (корегувальних) заходів від 03.02.2025 № 000061/ВН062/25, від 03.02.2025 № 000062/ВН063/25, від 03.02.2025 № 000063/ВН064/25, від 03.02.2025 № 000064/ВН065/25,від 03.02.2025 року № 000065/ВН066/25, від 03.02.2025 № 000066/ВН067/25, від 03.02.2025 № 000067/ВН068/25, від 03.02.2025 № 000068/ВН069/25, від 03.02.2025 № 000069/ВН070/25, від 03.02.2025 № 000070/ВН071/25 на підставі Акту перевірки характеристик продукції від 28.01.2025 № 000008/ВН009/25.
ПП «РЕДХЕД ФЕМІЛІ» направило повідомлення про виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, додатком до якого надало сертифікати відповідності партії компонентів від 03.02.2025 року № UA.005.001677-25, від 30.01.2025 року № UA.005.001493-25, від 15.01.2025 року № UA.005.000625-25, від 30.01.2025 року № UA.005.001492-25, від 30.01.2025 року № UA.005.001481-25, що видані ТОВ «РІВНЕСТАНДАРТ».
Згідно з рішенням Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області від 05.03.2025 року №000113/ВН114/25, скасовано рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 03.02.2025 № 000061/ВН062/25, від 03.02.2025 № 000062/ВН063/25, від 03.02.2025 № 000063/ВН064/25, від 03.02.2025 № 000064/ВН065/25,від 03.02.2025 року № 000065/ВН066/25, від 03.02.2025 № 000066/ВН067/25, від 03.02.2025 № 000067/ВН068/25, від 03.02.2025 № 000068/ВН069/25, від 03.02.2025 № 000069/ВН070/25, від 03.02.2025 № 000070/ВН071/25.
Однак, в подальшому, при здійсненні Відділом державного нагляду (контролю) у Вінницькій області моніторингу встановлено невідповідність наданих сертифікатів відповідності додатку 9 Наказу 521 Мінінфраструктури від 18.08.2012 року (у сертифікаті відповідності та додатках відсутнє посилання на протокол випробувань), що стало підставою для прийняття рішення від 19.03.2025 № 000150/ВН151/25 про внесення змін до Рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, шляхом скасування рішення про скасування рішення(нь) від 05.03.2025 № 000113/ВН114/25 на підставі частини шостої статті 27 та статей 33, 34 Закону України « Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Порядку здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних ) заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 № 1017.
04.04.2025 Відділом державного нагляду (контролю) у Вінницькій області складено Протокол № 000019 про виявлене(і) порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», яким встановлено, що при здійсненні планового заходу з ринкового нагляду у магазині «Антошка», який розміщений за адресою: 21021, Україна, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця 600-річчя, будинок 17, ТРЦ «Мегамолл», де провадить свою господарську діяльність ПП «РЕДХЕД ФЕМІЛІ» 65098, Україна, Одеська область, місто Одеса, вулиця Гена Іоганна, будинок 19, було встановлено порушення щодо продукції, визначеної в акті перевірки характеристик продукції від 28.01.2025 № 000008/ВН009/25 та рішеннях про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 03.02.2025 № 000069/ВН070/25, № 000067/ВН068/25, № 000065/ВН066/25, № 000063/ВН064/25, що полягає у тому, що відповідно до пункту 2 частини 4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», не виконано рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.
Повідомленнями № 30493/23/24-25 від 04.04.2025 ПП «РЕДХЕД ФЕМІЛІ» було викликано для розгляду справи на 18.04.2025 об 09:00 годині.
За результатом розгляду Акту перевірки характеристик продукції від 28.01.2025 № 000008/ВН009/25, Протоколу № 000019 винесено постанови про накладення штрафу від 18.04.2025 № 000065, від 18.04.2025 № 000066, від 18.04.2025 № 000067, від 18.04.2025 № 000068 за порушення ПП «РЕДХЕД ФЕМІЛІ» вимог пункту 2 частини 4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» щодо невиконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлені Законом України від 02.12.2010 р. № 2735-VI "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" (далі - Закон № 2735-VI).
Згідно з абз. 8 ст. 1 Закону № 2735-ІV державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.
Положеннями ч. 4 ст. 4 Закону № 2735-VІ врегульовано, що метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.
Натомість, положеннями чинного законодавства, зокрема Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» покладено на суб'єктів господарювання обов'язок щодо забезпечення безпечності продукції, тобто здійснення заходів з метою забезпечення відповідності продукції, що введена в обіг на ринку України, загальній вимозі щодо безпечності нехарчової продукції.
До повноважень органів ринкового нагляду, зокрема, належить вжиття у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог (п. 11 ч. 1 ст. 11 Закону № 2735-VІ).
Статтею 23 Закону № 2735-VІ визначено загальний порядок форм здійснення нагляду за дотриманням вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи. Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 № 1017 затверджено Порядок здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, яким визначено процедуру здійснення контролю стану виконання суб'єктами господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.
Відповідно до ч. 5-6 статті 23 Закону № 2735-VІ перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів (рішень) органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази (рішення) та направлення видаються і оформлюються невідкладно.
Перевірки характеристик продукції проводяться: 1) у торговельних та складських приміщеннях суб'єктів господарювання; 2) у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію); 3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб; 4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції, з дотриманням вимог Митного кодексу України; 5) за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.
Відповідно до частин 11, 12, 18 статті 23 Закону № 2735-VІ посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, перед початком перевірки зобов'язана роз'яснити суб'єкту господарювання, продукція якого перевіряється, порядок оскарження рішень, приписів, дій та бездіяльності органів ринкового нагляду та їх посадових осіб.
У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб'єктом господарювання документів, передбачених пунктами 1 і 6 частини сьомої цієї статті, вживає заходів щодо визначення виробника такої продукції або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, особи, яка поставила відповідному суб'єкту господарювання цю продукцію, а також всіх осіб, яким відповідний суб'єкт господарювання поставив таку продукцію.
Після визначення виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, орган ринкового нагляду розпочинає проведення перевірки характеристик такої продукції в її виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та визначає всю послідовність суб'єктів господарювання в ланцюгу постачання такої продукції.
Органи ринкового нагляду та суб'єкти господарювання мають право фіксувати процес проведення планової або позапланової перевірки засобами аудіо-, фото- та відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню відповідної перевірки.
Згідно ч. 1-4 ст. 23-1 Закону № 2735-VІ, для здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції орган ринкового нагляду видає наказ, який має містити предмет перевірки (найменування виду (типу), категорії та/або групи продукції), найменування та адресу об'єкта, де розміщується продукція.
На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу ринкового нагляду або його заступником із зазначенням його прізвища, імені та по батькові і засвідчується печаткою відповідного органу.
У направленні на проведення перевірки зазначаються: а) найменування органу ринкового нагляду, що здійснює перевірку; б) номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється перевірка; в) предмет перевірки (вид (тип), категорія та/або група продукції); г) місце розміщення продукції (найменування та адреса об'єкта, де розміщується продукція (магазин, ринок тощо); ґ) підстави для проведення перевірки; д) список посадових осіб органу ринкового нагляду, які беруть участь у здійсненні перевірки, із зазначенням їх посади, прізвища, імені та по батькові; е) список осіб, які залучаються до здійснення перевірки відповідно до пункту 7 частини першої статті 15 цього Закону; є) дата початку та дата закінчення перевірки; ж) тип перевірки (планова або позапланова); з) інформація про проведення попередньої перевірки (тип перевірки, дата початку та строк її здійснення).
Направлення є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення перевірки.
Посадова особа органу ринкового нагляду не має права здійснювати перевірку без направлення на проведення перевірки та службового посвідчення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2735-VІ, суб'єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії посвідчень (направлень) на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів.
У той же час, за порушення вимог вищевказаних актів передбачена відповідальність - адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу, зокрема у випадках, визначених статтею 44 Закону № 2735-VІ.
Так, п. 2 ч. 4 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" передбачено, що до суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених статтею 29 цього Закону, крім усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів (крім юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів - юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування;.
Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, зараховуються до Державного бюджету України.
За наслідками розгляду справи про накладення штрафу за порушення вимог Закону №2735-VІ оформлюється постанова.
Натомість, суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.
У разі несплати штрафу в зазначений строк примусове виконання постанов про накладення штрафу здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
При цьому, згідно з приписами частин 1-3 ст. 34 Закону №2735-VI з метою контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів органи ринкового нагляду: 1) аналізують повідомлення про виконання цих рішень, надані (надіслані) суб'єктами господарювання, яких стосувалися такі рішення; 2) проводять перевірки стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень; 3) здійснюють моніторинг результативності вжитих обмежувальних (корегувальних) заходів.
Суб'єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб'єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.
У разі якщо інформація, що міститься в повідомленні суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, та долучені до рішення документи є недостатніми для підтвердження результативності виконання цього рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цієї інформації відповідний орган ринкового нагляду проводить перевірку стану виконання суб'єктом господарювання такого рішення.
Водночас, за ч. 5. ст. 34 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» перевірка стану виконання рішення проводиться відповідно до вимог, встановлених статтею 23 цього Закону. За потреби може бути проведено обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір і експертизу (випробування) зразків продукції.
Проте в матеріалах справи відсутні докази наявності обґрунтованих підстав вважати, що продукція становить серйозний ризик, є небезпечною.
Також відсутні в матеріалах справи докази проведення Укртрансбезпекою відбору зразків продукції для проведення їх експертизи (випробування) для встановлення того, що продукція не відповідає встановленим вимогам, становить серйозний ризик або є небезпечною органом ринкового нагляду.
Згідно з наявними в матеріалах справи доказами, Відділом державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті встановлено, що у наданих позивачем сертифікатіах відповідності та додатках відсутнє посилання на протокол випробувань.
Наказом Мінінфраструктури від 17.08.2012 № 521 затверджено Порядок затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядок ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання І виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання.
Згідно з додатком 9 до Порядку №521, форма сертифіката відповідності містить інструкцію: «викреслити чи вилучити, якщо позначене (одне із позначеного або далі пов'язане з позначеним) не стосується цього сертифіката».
В свою чергу розділом VI додатку 4 Наказу встановлено перелік технічних приписів та вимог щодо частин та обладнання, які можуть бути встановлені на КТ3.
Познака вимог до документів, необхідних для індивідуального затвердження дитячих утримуючих систем на відповідність Правилам ЄЕК ООН R44 -«Х1 - А, Х2 + А», де: «Х1» - окреме затвердження типу та інформаційний документ; «Х2» - Х1 або окреме затвердження типу; «А» - маркування щодо відповідності Правилу ЄЕК ООН.
В той же час познака протоколу випробувань - «Х3» та «Х4».
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про те, що відсутність інформації щодо протоколів випробувань у сертифікатах відповідності дитячих утримуючих систем не є порушенням вимог Порядку №521.
Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідачем безпідставно прийнято Рішення від 19 березня 2025 року №000150/ВН151/25про внесення змін до Рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, яким скасовано рішення Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області від 05.03.2025 року №000113/ВН114/25 про скасування рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 03.02.2025 № 000061/ВН062/25, від 03.02.2025 № 000062/ВН063/25, від 03.02.2025 № 000063/ВН064/25, від 03.02.2025 № 000064/ВН065/25,від 03.02.2025 року № 000065/ВН066/25, від 03.02.2025 № 000066/ВН067/25, від 03.02.2025 № 000067/ВН068/25, від 03.02.2025 № 000068/ВН069/25, від 03.02.2025 № 000069/ВН070/25, від 03.02.2025 № 000070/ВН071/25 у зв'язку із їх виконанням.
Як похідні, належать до скасування постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення штрафу від 18.04.2025 № 000065, від 18.04.2025 № 000066, від 18.04.2025 № 000067, від 18.04.2025 № 000068 за порушення ПП «РЕДХЕД ФЕМІЛІ» вимог пункту 2 частини 4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» щодо невиконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням викладеного, суд робить висновок про обґрунтованість позовних вимог та, відповідно, задоволення позову.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд зазначає, що за звернення до суду із зазначеним позовом позивач сплатив 7318,40 грн. судового збору, які мають бути стягнуті з відповідачів на користь позивача.
Також, позивачем надано клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 30000,00 грн.
Від відповідача надійшли заперечення щодо вказаної заяви у зв'язку із не співмірністю заявлених витрат на правничу допомогу.
Приписами ч.3 ст.139 КАС України передбачено, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до ч. 7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з ч. ч.1, 3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ст.134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зазначає, що у постанові від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17, Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу представником надано до суду договір про надання правничої (правової) допомоги № 1 від 25.04.2025 року, додаткову угоду №1 до нього від 25.04.2025 р., укладених між АО «ПРАКТИКА» та ПП «РЕДХЕД ФЕМІЛІ», адвокати АО «ПРАКТИКА»; акт приймання - передачі № 1 від 07.07.2025 року; рахунок від 07.07.2025 року, які підтверджують витрати на правничу допомогу у сумі 30000,00 грн.
Водночас, суд зазначає, що не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості, обґрунтованості та пропорційності, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, зокрема, як складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони тощо.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Дослідивши документи та враховуючи предмет спору, суд робить висновок, що вартість послуг правового характеру у розмірі 30000,00 грн., що заявлена до стягнення з відповідача, є завищеною в частині їх необхідності. Даний спір не потребував значних затрат часу, а ведення цієї справи у суді не вимагало значного обсягу юридичної та технічної роботи для адвоката, зокрема, в частині складання та подання позовної заяви. Суд вказує, що судових засідань в даній справі не було призначено, розгляд справи відбувався у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Крім того, дана категорія справ є досить поширеною.
Враховуючи наведене, виходячи із конкретних обставин справи, суд вважає обґрунтованим, об'єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у сумі 4000,00 грн.
Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 139, 205, 243, 245, 246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
Задовольнити адміністративний позов Приватного підприємства «РЕДХЕД ФЕМІЛІ» (вул. Гена Іоганна, буд. 19, м. Одеса, 65098, код ЄДРПОУ: 44288313) до Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ: 39816845), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕСТАНДАРТ» (вул. Князя Володимира, буд. 28б, оф. 32, м. Рівне, Рівненська обл.., 33028, код ЄДРПОУ: 38888641) про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу та рішення про внесення змін до рішення про вжиття обмежувальних заходів.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення штрафу від 18 квітня 2025 року №000065.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення штрафу від 18 квітня 2025 року №000066.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення штрафу від 18 квітня 2025 року №000067.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення штрафу від 18 квітня 2025 року №000068.
Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 19 березня 2025 року №000150/ВН151/25.
Стягнути з Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «РЕДХЕД ФЕМІЛІ» судові витрати у сумі 11318,40 грн.
Відповідно до ст.255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч.1 ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений та підписаний судом 09 вересня 2025 року.
Суддя Н.В. Бжассо