08 вересня 2025 рокусправа № 380/11605/25
Львівський окружний адміністративний суд в складі судді Желік О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії, -
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 із вимогами:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.1 ч.3 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та скасувати таке рішення комісії, оформлене протоколом №01 від 03.01.2025.
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 у порядку, межах, спосіб і строки, визначені законом, повторно розглянути заяву від 21.12.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу та за наслідками її розгляду прийняти відповідне обґрунтоване рішення з врахуванням висновків суду.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з 01.10.2024 одночасно почав навчатися у м. Львові на денній формі навчання у ПАТ «Вищий навчальний заклад «МАУП» та у вищій школі - Університеті Внутрішньої безпеки у м. Лодзь, Республіка Польща за спеціальністю «Психологія», ступінь вищої освіти - магістр. Термін навчання до 30.09.2029. Оскільки позивач є військовозобов'язаний та знаходиться на військовому обліку в Червоноградському (тепер - ІНФОРМАЦІЯ_4 , звернувся до заявою від 21.12.2024 про надання йому відстрочки від призову на час навчання з наданням відповідної довідки.
Однак, відповідач відмовив позивачу у надані відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки позивачем не дана дано довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо навчання у вказаному навчальному закладі.
Позивач вважає дії відповідача протиправними, а тому оскаржує їх в судовому порядку.
Ухвалою судді від 11.06.2025 в справі відкрито провадження в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
11.07.2025 від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи судової практики по аналогічній справі.
Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України НОМЕР_1 ; перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 , що стверджується військовим квитком серії НОМЕР_2 .
21.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_7 із заявою, якій просив надати йому відстрочку від призову на військову службу на час навчання. До заяви позивачем було долучено наступні документи:
- копію паспорта громадянина України та довідки ІПН;
- копію довідки Львівського інституту ПАТ Вищий навчальний заклад «МАУП» від 14.10.2024 №590;
- засвідчені нотаріальні переклади двох довідок від 25.09.2024 Університету Внутрішньої безпеки у м.Льозд;
- засвідчене нотаріальне рішення цього університету від 25.09.2024 про прийняття на навчання;
- копію контракту від 02.09.2024 про навчання у Вищій Школі Внутрішньої Безпеки в м. Лодзь (Польща) та ПАТ «Вищий навчальний заклад Міжрегіональної академії управління персоналом»;
- виписку з реєстрів документів про освіту з Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо документа про вищу освіту сформована станом на 09.12.2024.
Повідомленням від 03.01.2025 №99 позивачу надано відповідь на його заяву, в якій вказано про те, що комісією за результатом розгляду заяви прийнято рішення яке оформлене протоколом від 30.01.2025 №01 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Зазначено, що позивач підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. Причиною відмови вказано про те, що не надано довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.
Позивач, вважаючи протиправною відмову відповідача звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи спір суд керується таким.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ст.65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно з п.20 ч.1 ст.106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Так, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Також Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
У подальшому, Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі також - Закон №2232-ХІІ).
За ч.1 ст.2 цього Закону, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частинами 1, 5 ст.1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ (далі також - Закон №3543-ХІІ; у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Поряд з цим, статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачені підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно з п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Як передбачено п.1 Порядку №560, цей Порядок визначає, зокрема, процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Відповідно до п.56 Порядку №560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з п.57 Порядку №560, для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії.
За змістом п.п.58, 60 Порядку №560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Під час подання заяви військовозобов'язаний пред'являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації в день її подання.
Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання.
Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
В додатку 5 до Порядку №560 наведений перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зокрема, документами, що підтверджують право на відстрочку відповідно до п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є: для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також докторантів - довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.
Форма довідки про здобувача освіти за даними єдиної державної електронної бази з питань освіти затверджена додатком 9 до Порядку №560.
Суть спірних правовідносин полягає у тому, що з 01.10.2024 позивач зарахований на перший курс денної форми навчання у Вищій школі внутрішньої безпеки м. Лодзь, за спеціальність «Психологія», ступінь вищої освіти - магістр, що підтверджується довідкою від 14.10.2024 №590, в якій вказано термін навчання з 01.10.2024 по 30.09.2029; довідкою про статус студента від 25.09.2024; довідкою про прийняття іноземця на навчання від 25.09.2024; рішенням про прийняття на навчання; контрактом на навчання за програмою «Подвійний диплом» у Вищій Школі Внутрішньої Безпеки в м. Лодзь (Польща) від 02.09.2024; умова про надання освітніх послуг від 02.09.2024.
У зв'язку із цим, 21.12.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», однак у відповідь отримав рішення про відмову з підстав не надання довідки про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.
Відповідно до п.62 Порядку №560, здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9.
Отже, наведеними нормами для військовозобов'язаних, які претендують на оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», передбачено обов'язок подання до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9 Порядку №560.
Суд враховує, що саме з цією довідки можливо встановити, чи порушує поточне здобуття освіти послідовність, визначену ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту». Однак, як видно з матеріалів справи та й не заперечується сторонами, позивачем не надавалась відповідачу довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, а тому у комісії була відсутня будь-яка можливість встановити інформацію про порушення/відсутність порушення позивачем послідовності здобуття освіти.
Крім того, суд звертає увагу, що нормами мобілізаційного законодавства не покладено обов'язку на районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки вживати додаткових заходів щодо встановлення послідовності здобуття освіти, визначеної ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту», відтак єдиним законним у спірному випадку рішенням з боку відповідача було прийняття рішення про відмову позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно ч.2 ст.74 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Разом з тим, матеріали справи не містять будь-яких доказів, з яких можливо встановити послідовність здобуття освіти позивачем, зокрема відсутня і довідка здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.
З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд приходить висновку, що відповідачем в межах спірних правовідносин не було вчинено протиправних дій, а тому його поведінка не призвела до порушення прав та законних інтересів позивача.
Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, позивачем у позовній заяві не зазначено та з матеріалів справи не встановлено.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що докази, подані позивачем, переконують у безпідставності позовних вимог.
Аналізуючи вищенаведене, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії, слід відмовити.
Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Желік Олександра Мирославівна