Іменем України
09 вересня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/397/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом громадянина Японії ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
05.01.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов громадянина Японії ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не складання та не подачі подання до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про повернення громадянину Японії ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 48907,10 грн;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві подання про повернення громадянину Японії ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 48907,10 грн, сплаченого згідно квитанції № 1 від 31.03.2020.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 31.08.2020 громадянин Японії ОСОБА_1 придбав квартиру АДРЕСА_1 . При цьому позивач сплатив 48907,10 грн пенсійного збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна, що підтверджується квитанцією № 1 від 31.08.2020.
Позивач вважає, що він був звільнений від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні житла, але фактично сплатив цей збір у сумі 48 907,10 грн.
25.11.2021 представник позивача направив до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві заяву щодо повернення помилково сплаченого збору позивачу.
За результатами розгляду заяви представника позивача від 25.11.2021 відповідач відмовив у поверненні збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна та повідомив, що оскільки Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР використовує терміни «фізичні особи» та «громадяни», тому не є платниками збору та не сплачують його саме громадяни України, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або громадяни України, які придбавають житло вперше. Іноземці та особи без громадянства, які придбавають нерухоме майно, є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на загальних підставах без звільнення.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.01.2022 відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
21.02.2022 від Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві надійшли пояснення по справі, в яких вказано, що обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів помилково або надміру зарахованих до бюджету, в даному випадку, покладено на відповідача.
20.04.2022 відповідач надав суду відзив на позов, в обґрунтування якого послався на те, що згідно наданих документів позивач є громадянином Японії. Оскільки Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» використовує терміни «фізичні особи» та «громадяни», то необхідно звернути увагу на те, що не є платниками збору та не сплачують його саме громадяни України, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або громадяни України, які придбавають житло вперше. Іноземці та особи без громадянства, які придбавають нерухоме майно, є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на загальних підставах без звільнення.
Окрім того, управління Фонду не мають доступу до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а надані до позову документи беззаперечно не свідчать про те, що придбання вказаного житла було здійснено позивачем вперше.
З урахуванням викладеного відповідач просив відмовити у задоволені позовних вимог.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
На виконання положень Закону № 2825-IX справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 прийнято адміністративну справу до провадження, визначено продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
Позивач - ОСОБА_1 , є громадянином Японії, про що зазначено в позовній заяві та не заперечується сторонами.
Згідно з договором купівлі-продажу квартири від 31.08.2020, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаловінською Ю.В., та зареєстрованим у реєстрі за № 401, ОСОБА_2 продала, а позивач купив квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформаційної довідки № 293285755 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, сформованої 29.12.2021, позивач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з квитанцією від 31.08.2020 № 1 позивач сплатив 48907,10 грн збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на рахунок Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві.
Представник позивача звернувся до відповідача із заявою від 25.11.2021 щодо формування подання про повернення позивачу суми помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 48907,10 грн.
Відповідач листом відмовив представнику позивача у задоволенні його заяви з тих підстав, що позивач є громадянином Японії, а іноземці, які придбавають нерухоме майно, є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на загальних підставах без звільнення.
Виходячи з наявності підстав для зобов'язання відповідача сформувати подання про повернення помилково (безпідставно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі продажу нерухомого майна у розмірі 48907,10 грн, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд виходить з такого.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначений Законом України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України № 400/97-ВР).
Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 Закону України № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій на виконання Закону України № 400/97-ВР регулює Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі Порядок №1740).
Відповідно до пункту 15-1 Порядку № 1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Згідно з пунктами 15-2, 15-3 Порядку № 1740 (у редакції Постанови № 866) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 вказаного Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
З наведених положень Закону України № 400/97-ВР та Порядку № 1740 вбачається, що винятковою категорією осіб, на яких не покладається обов'язок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є громадяни, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відмовляючи у задоволенні заяви представника позивача про формування подання про повернення позивачу суми помилкового сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 48907,10 грн, відповідач вказав, що позивач є громадянином Японії, а іноземці, які придбавають нерухоме майно, є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на загальних підставах без звільнення.
Таким чином, першочерговим питанням у цій справі є те, чи позивач, як іноземець (громадянин Японії), повинен сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Вирішення цього питання зводиться до встановлення в якому лексичному значенні в абзаці першому пункту 9 статті 1 Закону України № 400/97-ВР та у пункті 15-1 Порядку № 1740 вживається слово «громадянин» як громадянин України чи громадянин будь-якої держави.
Здійснивши системну інтерпретацію положень Закону України № 400/97-ВР та Порядку № 1740, суд дійшов висновку, що у таких йдеться саме про громадян України, які не повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, якщо придбавають житло вперше, оскільки за протилежного тлумачення іноземці, тобто громадяни інших держав, мали би привілеї по відношенню до осіб без громадянства, які сплачують такий збір, що б суперечило принципу рівності іноземців та осіб без громадянства перед законом.
Окрім того, якщо б у відповідних положеннях Закону України № 400/97-ВР та Порядку № 1740 йшлося не лише про громадян України, то у них використовувався б термін «фізичні особи», який охоплює як громадян України, так і громадян інших держав (іноземців).
Більше того, згідно з підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 для підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати збору особою, яка придбаває житло вперше, така повинна подати, серед іншого, документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, яким є довідка з місць проживання (після 1992 року). При цьому, у статті 4 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» вказано, що житлові чеки це приватизаційні папери, які одержуються всіма громадянами України і використовуються при приватизації державного житлового фонду. Тобто і тут є прив'язка саме до громадян України.
Отже, оцінивши наведені аргументи у своїй сукупності, суд дійшов висновку про правомірність висновку відповідача про обов'язок іноземців сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Відтак позивач не вважається таким, що помилково сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, а тому у відповідача не виникло обов'язку сформувати подання про повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у відповідності до вимог Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зобов'язання відповідача сформувати подання про повернення позивачу помилково (безпідставно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі продажу нерухомого майна у розмірі 48907,10 грн.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову громадянина Японії ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.О. Свергун